Фізичний і моральний знос, амортизація основних засобів

Фізичний знос — це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних фондів; кваліфікації робітників та їхнього ставлення до основних фондів у процесі використання, інтенсивності та умов їх використання. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів. Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос — це знос основних засобів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Амортизація – — це процес поступового перенесення вартості основних виробничих фондів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення згідно з нормами амортизаційних відрахувань, установлених законодавчими актами. Амортизаційні відрахування включаються до складу валових витрат виробництва й обігу, що беруться для обчислення оподатковуваного прибутку, тобто це процес зносу та поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлений за їхньою участю продукт.

Рис. Методи нарахування амортизації, рекомендовані П(С)БО № 7

28. Суть, об¢єктивна необхідність, функції, класифікація податків.

Податки є однією із найважливіших категорій. Історично – це найдавніша форма відносин між державою і членами суспільства. Виникнення податків відноситься до періоду розподілу суспільства на соціальні групи і появи держави. Держава без податків існувати не може. Оскільки вони – головний метод мобілізації доходів.

Згідно зі ст. 6 Податкового Кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до Податкового Кодексу.

За економічним змістом податок – це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. Які функції держави ви знаєте? (управлінська, оборонна, соціальна, економічна). Об’єктивна необхідність податків зумовлена існуванням держави. На відміну від фінансів у цілому ці взаємовідносини мають односторонній характер – від платників до держави.

Науковці при розгляді питання податків виділяють суспільний зміст та матеріальну основу податків. Суспільний зміст податків полягає в тому, що вониберуть участь у перерозподілі нової вартості – національного доходу, тобто виступають частиною єдиного процесу відтворення. Крім суспільного змісту податки мають матеріальну основу, тобто податки являють собою реальну суму грошових коштів суспільства, яку мобілізує держава.

Отже, Податок – це:

1) плата суспільства за виконання державою її функцій;

2)відрахування частини вартості ВНП на загальносуспільні потреби, без задоволення яких суспільство існувати не може;

3) головний фінансовий метод мобілізації державних доходів. Вони становлять 80-97% дохідної частини державного бюджету.

Але не всі обов’язкові платежі, які надходять до централізованих грошових фондів держави, називаються податками.

Збором (платою, внеском) (ст.6 ПКУ) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Кодексом порядку, становить податкову систему України. Про це більш детальніше поговоримо під час розгляду 2 и 3 питання лекції.

Податки виконують наступні функції:

1. Фіскальна функція (походить від лат. слова fiscalis “казначейський”, від fiscus “скриня, казна, каса”) – полягає в тому, що з допомогою податків формуються фінансові ресурси держави і вони виступають основним (найважливішим) джерелом доходів бюджетів різних рівнів.

2. Регулююча полягає в тому, що держава, змінюючи умови обкладання податками (вводить одні, скасовує інші) та використовуючи систему податкових ставок, пільг, штрафів сприяє вирішенню важливих соціально-економічних проблем. Як ви думаєте яких проблем? Податки впливають на:

1) Виробництво, стимулюючи чи стримуючи його темпи;

2) Нагромадження капіталу, підсилюючи чи послаблюючи його;

3) Платоспроможність попиту, розширюючи чи обмежуючи платоспроможний попит населення.

3. Розподільна функція податків проявляється в тому, що з допомогою податкової системи держава перерозподіляє національний дохід (акумульований в Держбюджеті) на користь тих чи інших груп населення. Це досягається встановленням прогресивних ставок обкладання податками, різних пільг і додаткових відрахувань для громадян, які потребують соціального захисту.

Податки перерозподіляють частину національного доходу. Держава, отримавши частину цього доходу, знову його розподіляє. Приклад з стипендією!

4. Стимулююча функція полягає в тому, що держава маневруючи податковими ставками, пільгами, санкціями, стимулює розвиток багатьох галузей економіки, технічного прогресу, інвестицій. Приклад підприємств, які звільненні від податку на прибуток.

5. Контрольна функція полягає в тому, що податки є сигналізатором якісних і кількісних пропорцій, як складаються в соціально-економічному житті суспільства. Приклад: Якщо зросли надходження від податків на доходи фізичних осіб, то це означає про розвиток малого та середнього бізнесу.

За Оспіщевим В. І. податки виконують 2 функції: фіскальна і розподільно-регулювальна.

Дата добавления: 2015-05-23