Фосфати

Розділ 1. Побутова хімія.Склад миючих засобів

Побутова хімія займає досить велике місце в нашому житті: прибирання квартири, миття посуду, підлоги. Косметика, ліки, харчові добавки – це все хімікати, які мають свій вплив на людину, на її здоров’я. Мало хто знає про вміст в будь-якій побутовій хімії небезпечних токсинів, які можуть завдавати велику шкоду нашому здоров’ю перебуваючи на предметах посуду, або у ванній кімнаті. Їх випари поступово будуть проникати до поміщень і завдавати шкоду здоров’ю членів родини.

В Україні пральні порошки повинні виготовлятися за національним стандартом ДСТУ 2972:2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування» або технічними умовами з вимогами не нижчими, ніж у цьому стандарті. Фосфатів – має бути не більше ніж 17%, ПАР повинні мати біологічний розклад не менше ніж 80%, що стосується pH, то цей показник нормується в залежності від того, для яких саме тканин призначено порошок.

Фосфати використовують для зменшення жорсткості води і покращення мийної здатності порошку. Вони впливають на шкіру, в результаті чого з’являються дерматологічні захворювання, та на роботу організму в цілому, порушуються функції нирок, печінки, м’язів, виникають отруєння та порушення обмінних процесів. Використовуючи їх, ми наражаємо себе на небезпеку, адже носимо одяг та спимо на простинях і наволочках, з яких залишки порошку вимилися не до кінця. Таким чином через шкіру ці речовини надходять в наш організм.

Крім того, стоки після прання потрапляють у підземні води, а сучасні мийні засоби настільки токсичні, що найпотужніші системи фільтрації, в тому числі й природня фільтрація, яка відбувається внаслідок проходження води через товщу шарів грунту та глини, не можуть повністю очистити воду від шкідливих речовин. Таким чином фосфати завдають нищівної шкоди, як організму людини, так і усій екосистемі. Наприклад, якщо вони потрапляють у річки та ставки, фосфати є добривом для інтенсифікації росту синьо-зелених водоростей, тобто сприяють процесу евтрофікації (цвітіння водойми), перешкоджають доступу у водойми світла та кисню.

Відомо, що кожен 1 грам фосфатних сполук з пральних порошків викликає зростання 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей.

Науковці говорять про те, що негативні наслідки від застосування фосфатних пральних порошків та інших мийних засобів на основі цієї речовини з часом можуть у багато разів перевершити наслідки чорнобильської катастрофи.

Альтернатива фосфатам – фосфонати - це ефіри і солі фосфонових кислот. Вони відрізняються від фосфатів тим, що в фосфонатах є один Р-С зв’язок, а в фосфатах таких зв’язків немає. Проте, це ті самі сполуки фосфору, які стимулюють ріст водоростей у водоймах.

Наступний спосіб заміни фосфатів у порошках – цеоліти. В даний час безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу. Однак, виявилося, що пральні порошки на базі цеолітів поряд з підвищеною екологічною безпекою мають суттєві гігієнічні недоліки: миюча здатність нижче нормативних вимог; низька виполіскувальність залишків порошку з тканин; високий вміст силікатів, що викликає знежирення шкіри; вміст більше 7% аніонних поверхнево-антивних речовин (ПАР) замість гігієнічної норми 2%; пошкодження тканин і їхнього забарвлення; наднормативний вміст пилу.

Цих недоліків позбавлена розробка вітчизняних вчених – безфосфатні миючі засоби третього покоління на основі мінералу «трона». Детальніше про них нижче у розділі про безпечні миючі засоби на ринку України

Якщо на маркуванні прального порошку значиться термін фосфонати, то це теж сполуки фосфору, які так само застосовуються з метою пом’якшення води. У лютому 2013 року Кабінет Міністрів України оприлюднив проект Закону України «Про особливості державного регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії». Згідно з цим законопроектом з 1 січня 2014 року забороняється виробництво, імпорт і реалізація в Україні синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р205 (загальний фосфор) становитиме понад 17%; з 1 січня 2016 року – понад 10%; з 1 січня 2019 року – буде більшою за 5 % та аж з січня 2021 року – не повинна перевищувати 0,7%.

Дата добавления: 2015-05-23