Митного контролю. 2 страница

8. В експертному висновку зазначається достовірність об'єк­та, автор, назва та подається його атрибутивний опис, який скла­дається за такими критеріями: час створення; причетність до іс­торичних подій, культурних традицій народів і пам'яток історії, видатних особистостей, виробників, мануфактур і шкіл; рівень визнання автора; стан збереженості, знаки та позначки, ком­плектність, лінійні розміри, соціокультурна функція, рівень су­спільного визнання, унікальність, рівень виконавської техніки та популярності, наукова значущість, оцінна вартість.

9. Експертний висновок повинен містити аргументовану реко­мендацію щодо доцільності включення об'єкта до Державного реєстру національного культурного надбання та можливості ви­везення його з території України.

10. У разі коли за результатами експертизи об'єкт повинен бу­ти включений до Державного реєстру національного культурно­го надбання, матеріали експертизи незалежно від згоди заявника передаються Мінкультури або Держкомархіву відповідно до їх компетенції.

11. Експертний висновок на об'єкти, які були тимчасово виве­зені з території України і повернуті в Україну, крім відомостей, зазначених у пункті 8, повинен містити оцінку стану збереже­ності об'єкта.

12. Експертиза культурних цінностей, затриманих, конфіско­ваних та обернених відповідно до закону в дохід держави митни­ми або правоохоронними органами, проводиться мистецтвознав­цями або експертами уповноважених організацій.

13. Експертний висновок друкується на бланках уповноваже­ної організації, завіряється підписами експерта та керівника цієї організації, скріпленими печаткою. Експертний висновок скла­дається у двох примірниках, один з яких залишається у експер­та, другий передається Державній службі контролю або мистец­твознавцю на зберігання.

Переліки та фотокартки об'єктів завіряються підписом екс­перта, що провів експертизу, який скріпляється печаткою.

У разі коли попередню експертизу об'єкта провів мистецтво­знавець і її результати не дають підстави для проведення інших експертиз, експертний висновок, переліки та фотокартки об'єк­тів завіряються підписом особи, яка проводила експертизу, із за­значенням дати та проставляється штамп "Дозволено до вивезен­ня з України".

14. Строк проведення експертизи залежить від ступеня її складності і становить до 30 календарних днів від дати прийнят­тя заяви та об'єктів на експертизу.

Якщо експертиза проводиться за місцем знаходження куль­турних цінностей, транспортні витрати здійснюються за рахунок заявника.

Огляд предметів і підготовка експертного висновку може про­водитися за відсутності заявника.

За згодою заявника культурні цінності можуть бути направле­ні на додаткове технологічне дослідження до музейних і рестав­раційних закладів Мінкультури, архівних установ або Держком-архіву. В такому разі строк проведення експертизи за рішенням Державної служби контролю може бути продовжений, але не більше ніж на ЗО днів.

15. Усі матеріали, пов'язані з проведенням експертизи, збері­гаються п'ять років за місцем підготовки і видачі експертного висновку, а потім передаються на зберігання до відповідної дер­жавної архівної установи.

16. Експертиза проводиться після здійснення попередньої оп­лати.

Експертиза культурних цінностей, вилучених, конфіскова­них та обернених відповідно до закону в дохід держави митними або правоохоронними органами, проводиться мистецтвознавця­ми на безоплатній основі.

17. Кошти, що надходять від проведення державної експерти­зи, підлягають зарахуванню до державного бюджету і використо­вуються на потреби бюджетних установ і організацій, які прово­дили експертизу, відповідно до законодавства.

18. Кошти, сплачені за проведення експертизи, незалежно від її результатів не підлягають поверненню.

67. Порядок тимчасового вивезення (ввезення) культурних цінностей за Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (21.09.1999) та Інструкцією „Про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення, культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України" №571/6853.

ТИМЧАСОВЕ ВИВЕЗЕННЯ ТА ТИМЧАСОВЕ ВВЕЗЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

Стаття 23. Тимчасове вивезення культурних цінностей

Тимчасове вивезення культурних цінностей може здійснюва­тися фізичними та юридичними особами:

для організації виставок;

для проведення реставраційних робіт і наукових досліджень;

у зв'язку з театральною, концертною та іншою артистичною діяльністю;

в інших випадках, передбачених законодавством України.

Культурні цінності, тимчасово вивезені з України і не повер­нуті в обумовлений угодою термін, вважаються незаконно виве­зеними.

Стаття 24. Порядок тимчасового вивезення культурних цінностей

Клопотання про дозвіл на тимчасове вивезення культурних цінностей подається власником чи уповноваженою ним особою до Державної служби контролю.

До клопотання додаються:

нотаріально завірена копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;

документ про страхування культурних цінностей, що тимча­сово вивозяться, із забезпеченням усіх випадків страхового ризи­ку або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, яка приймає культурні цінності;

документ, що підтверджує право власності на культурні цін­ності;

висновок державної експертизи.

Стаття 25. Відмова у видачі свідоцтва на право тимчасово­го вивезення культурних цінностей

Свідоцтво на право тимчасового вивезення культурних цінно­стей не може бути видано, якщо:

відсутні гарантії щодо забезпечення надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою термін;

заявлені для тимчасового вивезення культурні цінності в та­кому стані, що не можна змінювати умови їх зберігання;

культурні цінності є предметом спору щодо права власності на них;

страхова вартість культурних цінностей, заявлених для тим­часового вивезення, не відповідає їх реальній вартості;

культурні цінності, заявлені для тимчасового вивезення, пе­ребувають в розпіуку;

у державі, до якої передбачено здійснити тимчасове вивезення культурних цінностей, сталося стихійне лихо, виникли збройні конфлікти, введено надзвичайний стан або існують інші обстави­ни, що перешкоджають забезпеченню надійного зберігання і по­верненню культурних цінностей, які тимчасово вивозяться в цю державу.

Стаття 26. Умови угоди щодо тимчасового вивезення куль­турних цінностей

Умови угоди щодо тимчасового вивезення культурних ціннос­тей не можуть бути змінені після видачі свідоцтва на право тим­часового вивезення культурних цінностей.

Стаття 27. Порядок тимчасового ввезення культурних цінностей

Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підля­гають реєстрації у порядку, встановленому Державною службою контролю разом з Державною митною службою України.

Згідно статті 21 Закону України від 21.09.99р. № 1068-ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України разом з Державною митною службою України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.

68.Редакція п.19 наказу Міністерства культури СРСР №120 від 23.03.1987 в наказі Державної служби контролю №4 від 01.03.2001, а також в листі голови ДМСУ №4/09-1308-ЕП від 16.03.2001.

ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ "ПРО ЗМІНИ ТА ДОПОВНЕННЯ ДО ПОРЯДКУ КОНТРОЛЮ ЗА ПЕРЕМІЩЕННЯМ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ ЧЕРЕЗ ДЕРЖАВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ"

від 16 березня 2001 року № 4/09-1308-ЕП

Начальникам регіональних митниць

Начальникам митниць

До відома та для використання в оперативній роботі повідом­ляємо. Державна служба контролю за переміщенням культур­них цінностей через державний кордон (далі — Державна служ­ба контролю) листом від 12.03.2001 № 28/148 повідомила про те, що на виконання Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" нею розроблений проект Інструкції "Про порядок контролю за вивезенням (тимчасовим вивезенням) та ввезенням культурних цінностей". В проекті вра­ховано міжнародний досвід, і перш за все країн — членів СНД, з питань контролю за переміщенням через митний кордон України культурних цінностей. На даний час проект знаходиться на пого­дженні у відповідних відомствах.

До введення в дію вищезазначеної Інструкції, а також урахо­вуючи численні звернення громадян до Президента України та Урядових органів, наказом Державної служби контролю від 01.03.2001 № 4 до чинної на цей час "Инструкции о порядке кон-троля за вивозом из СССР культурных ценностей" від 23.03.87 № 120 внесено такі зміни та доповнення:

"Пункт 19 в списке № 1, Приложение № 1 "Инструкции о по­рядке контроля за вывозом из СССР культурных ценностей" (мо­вою оригіналу) від 23.03.87 № 120 втратив чинність і його пода­но в такій редакції:

19. Клавішні, струнні, духові, механічні та ударні музичні ін­струменти, механічні звукозаписуючі та звуковідтворюючі апа­рати, що складають важливу історичну, наукову, художню та меморіальну цінність. В їх числі:

19.1. Українські народні музичні інструменти, виготовлені до 1930 р. включно (кобзи, бандури, торбани, колісні ліри, гусла, гудки, цитри, басолі, цимбали та ін.).

19.2. Унікальні музичні інструменти індивідуального вироб­ництва, виготовлені після 1930 р., які займають певне конкретне місце в історії українського інструментознавства, зокрема інструменти, виготовлені майстрами: Корнієвським О.С., Тузиченком В.П., Скляром І.М., Незовибатьком О.Д., Прокопенком М.А., Зуляком В.О., Івановим П.Г., Попійчуком Д., Шльончиком О.М., Будником М.П.

19.3. Смичкові (скрипкові) музичні інструменти зарубіжних майстрів: Гаспар да Сало, Андреа Аматі, Ніколо Аматі, Андреа Гварнері, Антоніо Страдіварі, Джузеппе Гварнері, Джованні Бапт. Гваданіні, Карло Бергонці, Ніколо Гальяно, Школа Люпо, Жан Баптиста Вільйом, Якоб Штайнер, Нікола Савіцкі, Іван Батов, Леон (Лев) Добрянський, Євген Вітачек, Тимофій Підгорний.

19.4. Музичні інструменти зарубіжних майстрів та фірм:

— арфи, виготовлені до 1900 р. включно;

— фісгармонії, клавесини, клавікорди, виготовлені до 1920 р. включно;

— роялі, піаніно, пінети, виготовлені до 1920 р. включно.

19.5. Іноземні народні музичні інструменти, виготовлені до 1930 р. включно.

19.6. Механічні музичні інструменти, виготовлені до 1920 р. включно:

— музичні скриньки різних конструкцій і назв (симфоніон, поліфон, фортуна, челеста та ін.);

— музичні шкатулки, катеринки (шарманки), а також змінні диски або валики для них;

— механічні піаніно і піаноли та відповідні перфострічки до них;

— механічні звукозаписуючі й звуковідтворюючі апарати: фо­нографи, грамофони та відповідні платівки до них.

Наказ Державної служби контролю набирає чинності з 1 квіт­ня 2001 р.

Заступник Голови Служби П.В. Пашко

69. Контроль за культурними цінностями, що тимчасово ввозяться в Україну.

Стаття 27. Порядок тимчасового ввезення культурних цінностей

Культурні цінності, що тимчасово ввозяться в Україну, підля­гають реєстрації у порядку, встановленому Державною службою контролю разом з Державною митною службою України.

Компетенція Державної служби контролю. Закон України (розд. II, ст. 10) чітко визначає компетенцію Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей, що:

— забезпечує проведення державної експертизи культурних цінностей, заявлених до вивезення (тимчасового вивезення) або при поверненні після тимчасового вивезення;

розглядає клопотання власників культурних цінностей або уповноважених ними осіб;

— приймає рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;

— видає свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезен­ня) культурних цінностей;

здійснює реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) куль­турних цінностей;

— складає переліки культурних цінностей, що вивозяться (тимчасово вивозяться);

— встановлює режим тимчасового вивезення;

— інформує громадськість в Україні та за її межами про фак­ти втрати або крадіжки культурних цінностей;

здійснює необхідні заходи щодо повернення викрадених, незаконно вивезених та евакуйованих і не повернутих культур­них цінностей;

— розробляє та здійснює заходи, спрямовані на виконання міжнародних зобов'язань України з питань запобігання незакон­ному вивезенню, ввезенню та поверненню культурних цінностей.

Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) куль­турних цінностей з території України, наявність якого є підста­вою для пропуску культурних цінностей через митний кордон України, видає Державна служба контролю або відділи експертів-мистецтвознавців при обласних управліннях культури держ-обл адміністрацій.

70.Порядок оформлення документів, у випадках затримання культурних цінностей (відсутність Свідоцтва, порушення митних правил, контрабанда).

Під час здійснення контролю мистецтвознавець (у разі його наявності) та посадова особа митного органу звіряють подані культурні цінності з інформацією, що міститься у свідоцтві та до­даних до нього переліку і фотографіях, оформлених відповідно до вимог, визначених у пунктах 2.1, 3.4, 3.5 інструкції. Свідоц­тво залишається в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

У разі, коли подані власником під час здійснення митного контролю культурні цінності не відповідають інформації, що міститься у Свідоцтві та/або доданих до нього переліку і фото­графіях, мистецтвознавець на зворотному боці свідоцтва робить запис "Заявлені до вивезення культурні цінності не відповіда­ють тим, що подані для контролю", проставляє відбиток особис­тої номерної печатки, дату у відбитку печатки, підпис і вилучає це свідоцтво.

Під час вилучення Свідоцтва мистецтвознавець складає акт про вилучення свідоцтва (у двох примірниках), який підписують власник культурних цінностей, мистецтвознавець та посадова особа митного органу. Вилучене Свідоцтво та акт передаються до Державної служби контролю, що вносить до Реєстру порушень порядку переміщення культурних цінностей через державний кордон України дані про власника цієї культурної цінності з по­дальшим наданням такої інформації правоохоронним органам. Другий примірник акта залишається у власника культурних цінностей.

За відсутності в пункті пропуску через митний кордон Укра­їни мистецтвознавця та у разі виникнення у посадової особи мит­ного органу сумніву щодо відповідності пред'явлених під час митного контролю культурних цінностей, тим культурним цін­ностям, на які видано Свідоцтво та/або доданих до нього перелі­ки й фотографії, посадова особа митного органу повинна залучи­ти до процедури митного контролю представника Держав ної служби контролю або уповноваженого Державної служби контролю у термін, що не перевищує трьох діб.

Під час тимчасового вивезення культурних цінностей Сві­доцтво, переліки та фотографії з відбитком особистої номерної печатки, датою та підписом мистецтвознавця (у разі його наяв­ності) та з відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу про їх пропуск через митну територію України залишаються в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

Копія Свідоцтва та другий примірник переліку й фотографій з аналогічними реквізитами залишаються у власника, що є під­ставою для повернення ним культурних цінностей в Україну.

Культурні цінності, повернуті в Україну після їх тимчасового вивезення, підлягають обов'язковій державній експертизі у по­рядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для державних сховищ культурних цінностей обов'язковим є надання у десятиденний термін спеціалістами цього сховища висновку державної експертизи із зазначенням у ньому факту повернення тимчасово вивезених культурних цінностей у повно­му обсязі, а також стану їх збереження.

Юридичні та фізичні особи, які здійснювали тимчасове виве­зення культурних цінностей, у десятиденний термін після їх вве­зення в Україну письмово повідомляють Державну службу контролю або уповноваженого Державної служби контролю, який видав Свідоцтво, про повернення культурних цінностей та додають висновок державної експертизи.

У разі відсутності такого повідомлення від фізичної або юри­дичної особи Державна служба контролю протягом трьох днів інформує правоохоронні органи про факт порушення встановле­ного порядку переміщення культурних цінностей для вжиття за­ходів відповідно до чинного законодавства України.

71.Порядок оформлення документів, у випадках затримання культурних цінностей (відсутність Свідоцтва, порушення митних правил, контрабанда).

Під час здійснення контролю мистецтвознавець (у разі його наявності) та посадова особа митного органу звіряють подані культурні цінності з інформацією, що міститься у свідоцтві та до­даних до нього переліку і фотографіях, оформлених відповідно до вимог, визначених у пунктах 2.1, 3.4, 3.5 інструкції. Свідоц­тво залишається в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

У разі, коли подані власником під час здійснення митного контролю культурні цінності не відповідають інформації, що міститься у Свідоцтві та/або доданих до нього переліку і фото­графіях, мистецтвознавець на зворотному боці свідоцтва робить запис "Заявлені до вивезення культурні цінності не відповіда­ють тим, що подані для контролю", проставляє відбиток особис­тої номерної печатки, дату у відбитку печатки, підпис і вилучає це свідоцтво.

Під час вилучення Свідоцтва мистецтвознавець складає акт про вилучення свідоцтва (у двох примірниках), який підписують власник культурних цінностей, мистецтвознавець та посадова особа митного органу. Вилучене Свідоцтво та акт передаються до Державної служби контролю, що вносить до Реєстру порушень порядку переміщення культурних цінностей через державний кордон України дані про власника цієї культурної цінності з по­дальшим наданням такої інформації правоохоронним органам. Другий примірник акта залишається у власника культурних цінностей.

За відсутності в пункті пропуску через митний кордон Укра­їни мистецтвознавця та у разі виникнення у посадової особи мит­ного органу сумніву щодо відповідності пред'явлених під час митного контролю культурних цінностей, тим культурним цін­ностям, на які видано Свідоцтво та/або доданих до нього перелі­ки й фотографії, посадова особа митного органу повинна залучи­ти до процедури митного контролю представника Держав ної служби контролю або уповноваженого Державної служби контролю у термін, що не перевищує трьох діб.

Під час тимчасового вивезення культурних цінностей Сві­доцтво, переліки та фотографії з відбитком особистої номерної печатки, датою та підписом мистецтвознавця (у разі його наяв­ності) та з відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу про їх пропуск через митну територію України залишаються в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

Копія Свідоцтва та другий примірник переліку й фотографій з аналогічними реквізитами залишаються у власника, що є під­ставою для повернення ним культурних цінностей в Україну.

Культурні цінності, повернуті в Україну після їх тимчасового вивезення, підлягають обов'язковій державній експертизі у по­рядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для державних сховищ культурних цінностей обов'язковим є надання у десятиденний термін спеціалістами цього сховища висновку державної експертизи із зазначенням у ньому факту повернення тимчасово вивезених культурних цінностей у повно­му обсязі, а також стану їх збереження.

Юридичні та фізичні особи, які здійснювали тимчасове виве­зення культурних цінностей, у десятиденний термін після їх вве­зення в Україну письмово повідомляють Державну службу контролю або уповноваженого Державної служби контролю, який видав Свідоцтво, про повернення культурних цінностей та додають висновок державної експертизи.

У разі відсутності такого повідомлення від фізичної або юри­дичної особи Державна служба контролю протягом трьох днів інформує правоохоронні органи про факт порушення встановле­ного порядку переміщення культурних цінностей для вжиття за­ходів відповідно до чинного законодавства України.

71.Компетенція митних органів України щодо здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон (Митний кодекс України).

Митний кодекс України чітко окреслює компетенцію митних органів щодо здійснення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України: "Митні органи здійс­нюють контроль за переміщенням культурних цінностей че­рез митний кордон України у взаємодії зі спеціально уповно­важеним державним органом по контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства в порядку, вста­новленому законом" (ст. 98).

72.Форми ідентифікації товарів, транспортних засобів тощо під час митного контролю (Митний кодекс України).

Стаття 64. Ідентифікація товарів, транспортних засобів,

приміщень та інших місць під час здійснення

Товари, що перебувають під митним контролем, транспортні засоби, приміщення, де знаходяться чи можуть знаходитися товари, які підлягають митному контролю, або провадитися чи може провадитися діяльність, контроль за якою покладено на митні органи, а також прилади обліку енергоносіїв, електричної, теплової та інших видів енергії можуть ідентифікуватися митними органами.

Ідентифікація здійснюється шляхом накладення митних забезпечень: одноразових номерних запірно-пломбувальних пристроїв, печаток, голографічних міток, нанесення цифрового, літерного чи іншого маркування, ідентифікаційних знаків, проставлення штампів, взяття проб і зразків, складання опису товарів і транспортних засобів, креслень, масштабних зображень, виготовлення фотографій, ілюстрацій, використання товаросупровідної документації тощо.

Засоби ідентифікації можуть змінюватися чи знищуватися тільки митними органами або за їх дозволом іншими, крім випадків, коли існує реальна загроза знищення, безповоротної витрати чи істотного псування товарів і транспортних засобів. У таких випадках митний орган терміново сповіщається про зміну, вилучення чи знищення засобів ідентифікації з поданням документальних доказів існування зазначеної загрози.

Ідентифікація товарів

Митними органами можуть ідентифікуватися товари, які знаходяться під митним контролем.

До основних вимог, яким повинні відповідати засоби ідентифікації (атрибути митного забезпечення), відносяться:

1) неможливість підробки відтисків (у відношенні печаток, штампів, підписів, маркувань);

2) неможливість порушення без видимих слідів цілісності атрибутів (у відношенні пломб, клейких стрічок, замків);

3) стійкість штемпельних і відтискних матеріалів та засобів письма (паст, чорнил, пломб, клейових покрить) до зовнішніх кліматичних впливів.

Засоби ідентифікації можуть змінюватися або знищуватися тільки митними органами України або з їх дозволу, за виключенням випадків, коли існує реальна загроза знищення, втрати або порчі товарів і транспортних засобів.

Товари повинні бути ідентифіковані митним органом відправлення і митним органом призначення. Ідентифікація проводиться для виключення випадків вилучення товарів без дозволу митних органів.

Ідентифікація товарів митним органом призначення проводиться шляхом перевірки засобів ідентифікації митного органу відправлення, проведення ідентифікаційного догляду і здійснення митного контролю в інших формах.

При проведенні митного контролю постають питання, пов’язані з необхідністю визначення якісних характеристик. Для цього використовуються такі засоби ідентифікації.

Електронні ваги. Для визначення ваги дорогоцінних каменів та металів, а також для зважування речовин при проведенні лабораторних аналізів використовуються електронні прецензійні ваги.

Для зважування багажу та великовантажних транспортних засобів застосовуються ваги, розраховані на відповідну вагу і виконаня у стаціонарному або портативному варіанті.

Детектори дорогоцінних металів. Тестер золота (типу “Gold star”) призначений для швидкого і точного визначення вмісту золота різних кольорів від 210 до 958 проби, дослідження покритих золотом чи золотовмісних металів. Додатково цей прилад визначає платину і паладій.

Індикатор дорогоцінних металів “Тест” використовується для експрес-контролю дорогоцінних металів на поверхні досліджуваного зразка.

Детектори діамантів. Портативні детектори діамантів “Diatest” та “Diamond star” використовуються для визначення в оперативних умовах природних діамантів та їх штучних імітацій. За допомогою цих пристроїв вимірюють теплопровідність матеріалу, що досліджується.

Детектори діамантів дозволяють в оперативних умовах при проведенні доглядових операцій здійснювати попереднє дослідження з метою виявлення дорогоцінних та напівдорогоцінних, а також синтетичних каменів, що імітують природні діаманти.

Детектор наркотиків. Детектор “Канабіса”, або детектор наркотичних речовин “САС”, призначений для виявлення головних рослинних наркотичних речовин, які не піддавалися попередній хімічній обробці. За допомогою приладу можна виявити такі речовини, як гашиш, маріхуану. Частки рослин мають форму, характерну тільки для цих рослин, і тому можуть бути легко визначені при розгляді в мікроскоп, вбудований у прилад.

Детектори валюти. Детектори валюти “Superskan” та “MD-23” використовуються для визначення справжності іноземної валюти. Принцип дії базується на наведенні струму в магнітній головці приладу при проходженні по її поверхні банкноти.

Дозиметри. Переносний мікропроцесорний дозиметр РМ-1202 призначений для вимірювання потужності польової еквівалентної дози та накопиченої дози гамма-випромінювання.

Дозиметр ДКС-04 використовується для виявлення й оцінювання за допомогоюзвукової та світлової сигналізаціїщільності токів теплових нейтронів, рентгенівського, гамма та жорсткого бета-випромінювань, а також для вимірювання потужності експозиційної дози рентгенівського та гамма-випромінювання.

Дозиметр ДБГ-01С “Синтекс” застосовується для вимірювання потужності еквівалентної дози зовнішнього гамма-випромінювання, відображення результату на цифровому індикаторі та якісного оцінювання інтенсивності гамма-випромінювання за допомогою звукової сигналізації.

Дозиметри використовуються для оперативного оцінювання радіаційного стану приміщень, вантажів або місцевості.

Каратоміри. За допомогою каратоміра “Leveridg” визначають розмір, перснів, приблизну вагу перлів та дорогоцінних каменів в оправі та без неї.

Комплекти хімічних реактивів. Комплект індикаторів вибухових речовин призначений для виявлення таких вибухових речовин:

1) групи А: тротилу, тетрилу, тринітробензолу;

2) групи Б: гексогену, ТЕН, нітрогліцерину, етиленглікольдинітрату, нітроцелюлози.

Комплекти хімічних реактивів:

“Faurot” використовується для дослідження документів зі зміненим початковим змістом з метою виявлення слідів виправлення, а також дописаних і витравлених записів;

“NIK-1” застосовується для швидкої перевірки та розпізнавання ліків, наркотиків або галюциногенів;

“Cannabispray” дозволяє здійснити швидку й надійну перевірку наявності гашишу та маріхуани;

“Herosol” призначений для виявлення кокаїну;

“EXPRAY” – бомб та вибухівки;

“Нарет-М” та “Нарет-В” використовуються для пробірного визначення вмісту золота, срібла та платини у виробах з них в умовах митного догляду;

“Helling” застосовується для визначення проби дорогоцінних металів.

Для ідентифікації товарів та інших предметів при проведенні митного контролю можуть залучатися митні лабораторії регіональних митниць. Митні лабораторії входять у єдину систему митних органів.

Основними завданнями митної лабораторії є:

1. Проведення матеріалознавчих, хімічних, технічних досліджень і експертиз з метою:

а) уточнення класифікації речовин, матеріалів, виробів, що переміщуються через митний кордон України, підтвердження їх складу, марки тощо;

б) запобігання переміщенню через державний кордон заборонених предметів і речовин, екологічно шкідливих для життя і діяльності людини та навколишнього середовища;

Дата добавления: 2015-05-23