Огляд досліджень інтермедіальної проблематики

Поняття про інтермедіальність

Етнообраз–літературний образ, що конструює не лише індивідуальні риси, а й етнічну (національну) ідентичність зображуваних персонажів, краєвидів чи історичної минувшини, подаючи певні їхні ознаки як„типові”для відповідної країни,„характерні”для цілого народу [2].

Етноімагологія (від гр. ethnos–народ + лат. imago–образ + гр. logos–слово, вчення) літературна–галузь літературної компаративістики, що вивчає зображення в національній літературі інших народів і країн.

Питання для самоконтролю

1. Чому імагологію вважають міждисциплінарною галуззю знань?

2. Розкрийте поняття „етноімагологія”, „етнообраз”.

Лекція № 4. ЛІТЕРАТУРА В СИСТЕМІ МИСТЕЦТВ

Питання для розгляду

1. Поняття інтермедіальності.

2. Огляд досліджень інтермедіальної проблематики.

3. Приклади літературознавчої інтерпретації в інтермедіальному вимірі.

Мета: окреслити поняття інтермедіальності; подати огляд досліджень інтермедіальної проблематики; навести приклади літературознавчої інтерпретації.

Ключові слова: інтермедіальність, література, живопис, музика, архітектура, інтерпретація.

Категорією інтермедіальності в останнє десятиліття активно послуговуються науковці в різних галузях знань. Поняття інтермедіальності увійшло до теоретичного обігу філософії, філології й мистецтвознавства в останнє десятиліття XX ст. разом із категоріями інтертекстуальності, взаємодії мистецтв і розвитком міждисциплінарних досліджень та культурних студій. Важливим для літературознавства є не аналіз цитат, а увага до проблеми кореляції текстів, особливостей інтерсеміотичного перекладу. Як відомо, під поняттям інтермедіальності в широкому розумінні сприймають наявність у літературному тексті образних структур, які несуть інформацію про естетичні можливості інших видів мистецтва. „У ширшому смислі, – пише Н. Тишуніна, – це створення цілісного поліхудожнього простору в системі культури (або створення художньої „метамови” культури [155, с. 16 – 17]”. Існує ще одне трактування інтермедіальності, а саме: це – особливий тип внутрішніх текстових зв’язків у художньому творі, заснований на взаємозв’язках мови різних видів мистецтв.

Цій темі присвячені такі роботи:

1. Тишунина Н. В. Интермедиальность: к определению границ понятия / Н. В. Тишунина // Тезисы І Междунар. Конференции „Литература в системе искусств: методология междисциплинарных исследований” 23 – 25 марта 2000 г. – СПб.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена. – 2000. – С. 16 – 18.

2. Тишунина Н. В. Западноевропейский символизм и проблема взаимодействия искусств: опыт интермедиального анализа / Н. В. Тишунина. – СПб.: Изд-во РГПУ, 1998. – 159 с.

3. Фесенко В. І. Дивитись / бачити / читати. Інтермедіальний дискурс літератури і живопису. – К.: Самвидав. – 2009. – 320 с.

Про актуальність цього питання свідчить і проведена 29–30 вересня 2011 року в Чернівецькому національному університеті Міжнародна наукова конференція „Генеза жанрових форм у контексті жанрових форм інтермедіальності”.

На конференції розглядалися проблеми: „Актуальні жанрологічні параметри літературознавства в контексті теорії інтермедіальності”; „Вплив інтермедіальних компонентів на жанрову ґенезу: від маргінальності до канонічності”; „Інтермедіальність як креативна домінанта постмодерністського письма”; „Жанрова матрична „форма” і жанрова „метаморфність”; „Значення „історичного компоненту” в новітніх генологічних літературних зразках”; „Жанрологічні проблеми сучасної україністики”. Тематика доповідей охоплювала рідні аспекти між мистецької взаємодії. Наприклад, Артюх Альона (Київ) „Джазова поезія Мар’яни Савки (на матеріалі збірки „Бостон-джаз”)”; Бакіна Тамара (Київ) „Книжка-картинка в українській дитячій літературі”; Бігун Ольга (Івано-Франківськ) „Біблійний бестіарій поетичних творів Т. Шевченка: компаративні студії”; Біляшевич Тетяна (Київ). „Міжмистецька взаємодія у спільному проекті А. Гренда, А. Камю та Р. Шара „Нащадки сонця””; Бондаренко Олеся (Київ). „„Мовна поезія” США та політичне кіно: інтермедіальні паралелі”; Боренко Валерій (Тернопіль). „Жанр фрески в образотворчому мистецтві та літературі”; Випасняк Галина (Івано-Франківськ). „Іконічність образу національного героя в сучасній українській прозі”; Горбачевська Ірина (Чернівці) „Транзитивний образ короля Артура у мульиткультурних прекціях”; Дзик Роман (Чернівці) „Французький кіноінтертекст Достоєвського: екранізації роману „Ідіот”” тощо.

Дата добавления: 2015-05-23