Розміщення підприємств

Місце розміщення підприємств може суттєво впливати на економічні результати їх діяльності. Вплив цього фактора суттєво зріс у зв'язку з глобалізацією світової економіки, коли змінились умови переміщення матеріальних потоків, трудових і фінансових ресурсів, були значно лібералізовані міжнародні економічні відносини, з'явились нові можливості комунікації. Підприємство повинно вибирати таке місце розміщення, де залежні від нього результати найбільше перевищуватимуть відповідні витрати.
Значення проблеми вибору місця розміщення залежить від того, на якому рівні вона вирішується:
• міжнародний вибір - у якій країні розміщується підприємство;
• регіональний вибір - у якому регіоні країни підприємство буде знаходитись;
• локальний вибір - у якому місці регіону підприємство розміщується;
• внутрішньо локальний вибір - у якому місці на даній території воно розміщується;
• просторовий вибір - як розміщене підприємство у просторі на даній території, площадці, споруді і т. д.
До факторів, котрі визначають місце розміщення підприємства, відносяться:
• транспортні витрати;
• витрати на ресурсне забезпечення;
• внутрішні податкові особливості в країні;
• законодавчі вимоги і правила;
• регламенти міжнародного характеру;
• державне регулювання і т. п.
Величина транспортних витрат залежить від:
• віддаленості підприємств від місць транспортування ресурсів та центрів збуту готової продукції
• обсягів вантажів, які доставляються до підприємства і від нього і їх періодичності
• рівня тарифів на перевезення
• транспортних засобів, які можуть бути використані для перевезення вантажів
• обмеження на час доставки (наприклад, деякі фрукти, продукти тваринного походження і т. п. вимагають термінової доставки)
• дотримання особливих вимог до транспортування (дотримання конфіденційності, підвищеної небезпечності вантажів, потреба у їх посиленій охороні і т. п.)
Оптимальним можна вважати таке розміщення підприємства, котре за інших рівних умов (перспектива розвитку, безпечність функціонування, сприятливі природні, політичні та інші обставини) забезпечить мінімізацію загальних витрат.
Загальновідомим фактором, який визначає місце розміщення підприємства, є наявність потрібної кількості необхідного рівня кваліфікації трудових ресурсів. Крім того, з цим фактором пов'язаний також рівень оплати праці, який, наприклад, завжди вищий у промислових центрах, ніж на периферії. Але, в той же час, через відсутність на периферії культурно-освітніх, спортивних, торгових та інших закладів, залучити на таке підприємство висококваліфікованих спеціалістів з центру можуть допомогти високі надбавки до зарплати і інші привілеї, які, однак, деколи зводять нанівець вигоди від нижчого рівня оплати праці для решти персоналу.
Для багатьох підприємств зі сферою міжнародної діяльності проблема витрат на робочу силу може також ускладнити досягнення високих економічних результатів. Підвищення рівня автоматизації виробництва, його гнучкості в постіндустріальному періоді в значній мірі знижує гостроту проблеми забезпечення робочою силою, а також витрат на оплату праці.
Серед інших факторів, котрі впливають на вибір місця, важливу роль відіграють рівень податків як всередині країни, так і при розміщенні підприємства у інших країнах, найвигіднішими з яких є так звані "податкові оази". Деколи вдаються також до таких заходів, як перенос реєстрації підприємства в регіоні, перетворення його у філію, що дозволяє оцінювати готову продукцію у трансферних цінах, а не отримувати матеріали і комплектуючі вироби внутрішньої кооперації з високими надбавками. Це дозволяє залишати значну частину виручки у “податковій оазі” або на головному підприємстві. Можливо, такі рішення обумовили збитковість більшості спільних підприємств, створених в Україні у 90-ті роки минулого століття.
Деколи суттєву роль при виборі місця розміщення підприємства можуть відіграти рівень амортизаційних відрахувань, вартість орендної плати за використану земельну ділянку або взяті у лізинг приміщення і технологічні комплекси і т. п.
Витрати на збут готової продукції в значній мірі визначаються характером продукції, місцем збуту, яке може бути обмежене регіоном (наприклад, хлібопекарні, будівельні підприємства) або доставлятись до торгових підприємств, розміщення яких мало впливає на витрати збуту виробника.
Тому можна вважати, що збутові витрати є визначальним фактором при виборі місця розміщення для торгових підприємств. Для підприємств, які мають виробництво за кордоном, місце розміщення має важливе значення, оскільки на їх витрати можуть впливати коливання обмінного курсу валюти, митні тарифи, рівень податків і т. п.
Значну роль при виборі місця розміщення підприємства відіграють регулюючі заходи держави, її вплив на стан освіти, стабільність валюти, стан правового забезпечення бізнесу і т. п. Важливо враховувати також розвиненість інфраструктури, віддаленість від джерел забезпечення сировиною, можливість стабільного забезпечення виробництва енергоносіями, водопостачанням, очисними спорудами. Вдало вибране місце розміщення підприємства сприяє його конкурентній перевазі. Для деяких видів діяльності розміщення підприємства відіграє визначальну роль у досягненні успіху.

18. Елементи та економічний зміст оборотних засобів

Для здійснення виробничого процесу підприємство повинно мати не тільки основні, але й оборотні засоби, які забезпечують неперервність процесу виробництва й обігу. Оборотні засоби об'єднані в економічно однорідні групи, які називають елементами. До основних елементів оборотних засобів належать: → запаси, → дебіторська заборгованість, → поточні фінансові інвестиції, → грошові кошти та їх еквіваленти, → витрати майбутніх періодів та інші.
Запаси складаються з виробничих запасів, тварин на вирощуванні та відгодівлі, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів.
Виробничі запаси - це ті матеріальні ресурси, які вже поступили на підприємство, але ще не піддавались обробці або використанню: сировина, основні і допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, комплектуючі вироби, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети тощо, які призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб.
Сировина для перетворення в матеріали вимагає затрат живої сили. Основні матеріали - в результаті певної обробки перетворюються в готові вироби (продукти). Допоміжні матеріали безпосередньо не входять у готову продукцію, але беруть участь в її створенні або наданні їй певних властивостей. Покупні напівфабрикати за своєю основою це матеріали, які пройшли попередню обробку, але вимагають певного доопрацювання для перетворення їх в готові вироби. Комплектуючі вироби - кінцева продукція, яка отримана з інших підприємств і використовується на стадії складання готової продукції. Тара призначена для упаковки готової продукції, а запасні частини - для ремонту основних засобів. Малоцінні та швидкозношувані предмети використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу.
Незавершене виробництво - продукція, яка перебуває на різних стадіях процесу її виготовлення (наприклад, деталі, вузли, вироби, обробка яких незакінчена). Незавершене виробництво на підприємствах, які виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг).
Готова продукція - продукція, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом, а також та продукція, яка відправлена, але ще не оплачена.
Товари - матеріальні цінності, що придбані та утримуються підприємством з метою подальшого продажу.
Дебіторська заборгованість - сума заборгованості на користь підприємства за товари, роботи, послуги, а також за розрахунками з бюджетом, виданими авансами тощо.
Дебіторська заборгованість представлена такими її видами: векселі одержані; заборгованість за товари, роботи, послуги; заборгованість за розрахунками.
Векселі одержані - це заборгованість покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію, яка забезпечується векселем.
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги - це заборгованість покупців або замовників за реалізовану їм продукцію і товари для перепродажу (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). Надання продукції в кредит сприяє зростанню обсягів реалізації, але водночас існує ризик її неповернення боржником, тобто можливе виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.
Вексель - це безумовне письмове зобов'язання сплатити певну суму протягом визначеного періоду чи у встановлений термін на користь пред'явника векселя.
Дебіторська заборгованість за розрахунками виникає у зв'язку з переплаченими податками, зборами та іншими платежами до бюджету, виданими авансами, нарахованими дивідендами, відсотками, роялті, що підлягають отриманню, тощо.
Поточні фінансові інвестиції - це інвестиції, що легко реалізуються і утримується протягом терміну, що не перевищує один рік. До поточних інвестицій належать ринкові цінні папери, казначейські векселі, депозитні сертифікати, інші цінні папери.
Грошові кошти та їх еквіваленти включають як реальні гроші, які перебувають в касі підприємства, на банківських рахунках в національній чи іноземній валюті, в дорозі, так і у формі грошових документів.
Витрати майбутніх періодів - витрати, оплачені в звітному періоді, які належать до наступного облікового періоду, наприклад, наперед сплачені орендна плата, страховка, рекламні послуги тощо. Ці витрати відрізняються від незавершеного виробництва тим, що, будучи понесеними одночасно або протягом незначного проміжку часу, вони відносяться на собівартість виготовленої продукції не зразу, а поступово.
Інші оборотні засоби - ті оборотні засоби, які не включені в склад вище перелічених їх видів, знаходять в відображення в їх сумі.
Використання оборотних засобів підприємства безпосередньо пов'язане з конкретними особливостями формування його операційного циклу.
Операційний цикл - період повного обороту всієї суми оборотних засобів, в процесі якого змінюються їх види.

Увага! Оборотні засоби перебувають у постійному русі, набуваючи форми грошей, запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів та готової продукції.

→ на другій стадії - стадії виробництва - ці матеріальні ресурси надходять у виробництво і піддаються обробці, поступово перетворюючись у запаси готової продукції;
→ третя стадія - стадія обігу - розпочинається з поступлення готової продукції на склад підприємства і закінчується отриманням виручки від реалізації продукції (оборотні засоби можуть виступати у вигляді готової продукції, дебіторської заборгованості, грошових коштів).
Найважливішою характеристикою операційного (виробничо-комерційного) циклу є його тривалість, яка впливає на обсяг, структуру і ефективність використання оборотних засобів. Обсяг оборотних засобів залежить від характеру і обсягу випуску продукції, досконалої системи матеріально-технічного забезпечення, рівня організації виробництва і праці тощо.

Дата добавления: 2015-05-23