Й учень

Море бурно шумит, волны седые катит,

По морю едет пловец, молодой и отважный,

Везёт он с собой товар дорогой, непродажный.

А ветер и волны навстречу бегут

И пеной холодной пловца обдают.

Море бурно шумит, волны седые катит.

Борется с морем пловец удалой, не робеет.

Казалось, он справится с бурной волной, одолеет.

Но ветер и волны навстречу бегут

И лодку от берега дальше несут.

Он силы удвоил, на вёсла налёг,

Но с морем упрямым он сладить не смог.

Лодка всё дальше и дальше плывёт.

Лодку волною в море несёт.

Там, где недавно лодка плыла,

Лишь ветер гулял и седая волна.

2-й учень. В цих словах, написаних Олексан­дром Порфирійовичем Бородіним, як і в музиці, створеній ним, звучить оптимістичний гімн Людині. Лікар і хімік, поет, музикант і композитор, видат­ний учений, чуйний товариш і улюблений педагог — ось ким був Олександр Порфирійович Бородін.

3-й учень. Олександр Порфирійович наро­дився 11 листопада 1833 року в Петербурзі. Через слабке здоров'я Саша не відвідував школу. Учите­лі навчали його вдома. За навчання платила мама, яка не шкодувала коштів для освіти сина. Саша вчився добре. Ще в дитячі роки він вивчив фран­цузьку, німецьку, англійську мови, а пізніше ще й італійську. Із усіх предметів йому найбільше по­добалася хімія. У дванадцять років він перетворив усю квартиру на хімічну лабораторію. На вікнах стояли банки з реактивами й розчинами. Часто по квартирі поширювалися задушливі гази — плоди його перших «наукових» пошуків у галузі хімії.

4-й учень. Мати Сашка у вільний час люби­ла грати на гітарі. Тоді її маленький син сідав біля неї і слухав, мов зачудований, чудові звуки гітари, що супроводжували спів матері. Помітивши його захоплення музикою, мати запросила одного із сол­дат Семенівського полку навчати сина гри на флей­ті. Талановитий хлопчик у 9 років написав невели­ку фортепіанну п'єску «Полька Елен», а в 13 років «Концерт для флейти в супроводі фортепіано».

5-й учень. Але хімія залишалася улюбленим заняттям Саші. Він сумлінно готувався до скла­дання іспиту у вищий навчальний заклад. Восени 1850 року Олександр Бородін вступив до Медико-хірургічної академії. Хімію студентам академії ви­кладав відомий учений Микола Миколайович Зінін. Уже на першому курсі Олександр Бородін почав самостійно займатися науковою роботою, у результа­ті якої він уперше одержав гліколеву кислоту.

Завантаженість навчанням, науковою роботою не давали можливості Бородіну приділяти багато часу музиці, проте час відпочинку у вихідні був присвячений тільки їй.

6-й учень. У 1856 році Олександр Бородін за­кінчив повний курс Медико-хірургічної академії та почав працювати у Другому військово-сухопутному госпіталі. Але старе захоплення — любов до хімії, посилене дружбою з видатним хіміком Зініним,— зробило свою справу: молодий лікар ки­дає роботу в госпіталі й починає працювати над дисертацією. У 1858 році він захистив дисертацію й отримав науковий ступінь доктора наук. Через рік Бородін їде за кордон для вдосконалення знань у галузі хімії в один із тогочасних наукових центрів — маленьке містечко Гейдельберг.

7-й учень. У Гейдельберзі Бородін зустріча­ється з Д.І.Менделєєвим, І.М.Сєченовим та інши­ми російськими вченими.

Після повернення на батьківщину О.П.Боро­дін отримав звання професора, його призначили за­відувачем нової хімічної лабораторії. Як і раніше, він увесь вільний час присвячує музиці. Він пише пісні, романси, відомий музичний твір — оперу «Князь Ігор».

У 70-х роках він стає відомим не лише як хімік і композитор, а ще і як активний суспільний діяч. Після виходу М. М. Зініна у відставку О.П.Боро­дін очолив хімічну лабораторію Медико-хірургічної академії.

У 70-і роки він пише Першу симфонію та інші музичні твори. Багато нового вніс О. П. Бородін у хі­мічну науку. Він першим у світі одержав флуор органічну сполуку, вивчав та відкривав нові речовини.

8-й учень. Минали роки. О.П.Бородін був відомий не лише в Росії. У великих зарубіжних хімічних лабораторіях завжди цікавилися його відкриттями. У Західній Європі й Америці музич­ні твори О.П.Бородіна мали значний успіх. Він уже закінчував оперу «Князь Ігор», але отримати остаточний варіант йому не судилося. 15 лютого 1887 року О.П.Бородіна не стало.

Зараз хіміки й музиканти сперечаються, кому належить О.П.Бородін: науці чи мистецтву? На це питання може бути лише одна відповідь: Бородін належить народу.

ЛІРИКО-ХІМІЧНИЙ МІКС «ХІМІКИ І ЛІРИКИ»

Візитка команди ліриків. Співають, поклавши руку на серце.

ГІМН КУЛЬТУРІ

Ми всі живем, щоб світ зробити кращим.

Ми прославляєм нації скарби.

Якщо цей гімн ти з нами проспіваєш —

Свій внесок у культуру вже зробив.

Все вище, і вище, і вище

Культуру у маси несем.

Зі шляху свого не зіб'ємся ніколи!

Мистецтво до вас донесем!

Ми народились у краю славетнім,

Зоря Шевченка світить з висоти.

Йдемо в майбутнє сміливо і твердо,

Культуру в маси будемо нести.

Все вище, і вище, і вище

Культуру підносимо ми.

З добром і чеснотами в серці назавжди!

Сміливо йдемо до мети!

Монтаж команди ліриків.

Візитка команди хіміків.

Хіміків рахуй мерщій:

Є Аліна, є Андрій,

Віка, Свєта, Аня, Юля,

І Аліса, і Вадим!

Ми усім утрем носи,

Бо ми маєм три плюси:

Перший плюс — що ми

Дівчата і говоримо без мата.

Другий плюс — що ми артистки,

Будем грати у кіно,

Навіть хлопці-футболісти полюбили нас давно.

Третій плюс — ми завжди кращі,

Хоч не перші в нас місця,

Перемога — не найкраще,

Краще — дружба на віка!

(Команда вишикувана півколом, ка­пітан команди стоїть обличчям до хіміків і диригує, хіміки виконують свій гімн)

ГІМН ХІМІКІВ

Мы дышим все аммиаком и хлором,

Мы кислотой до сердца

прожжены, Предосторожность

мы считаем вздором

И всё на вкус попробовать должны!

Всё выше, и выше, и выше

К вершинам наук мы идём,

И если с пути не собьёмся,

То, значит, откроем закон!

Мы рождены пролить всё то, что льётся,

Рассыпать то, чего нельзя пролить,

И наш кружок химическим зовётся —

Мы будем вечно химию любить!

Всё выше, и выше, и выше

К вершинам наук мы идём,

И если с пути не собьёмся,

Хімія — найкраща наука у світі!

• Ви любите жуйку, а я — хімію!

• Люди використовують хімію в усіх галузях промисловості.

• Хімія — мій найулюбленіший предмет!

• А я люблю проводити хімічні до­сліди!

• А я прийшла сюди, щоб довес­ти, що хіміки важливіші, ніж лірики!

• А я вважаю, коли б не було хімії, ми всі були б брудні й смердючі!

• У кожного вдома є аптечка (від­криває), а це все — хімія!

• Кожна дівчинка користується косметикою, а це все — хімія! (Демонструє косметичні засоби.)

• А мийні та чистячі засоби також виробляє побутова хімія! (Демон­струє мила, шампуні, чистячі та пральні порошки.)

Учитель. Слово для розповіді про свої досягнення надаємо лірикам!

Учні представляють роботи своїх худож­ників (лірики співають пісню на мотив «Крутой поворот», художники демон­струють свої картини).

Фарби їм дай — життя, без них не життя!

Пензлі їм дай —і не чекай забуття!

Створять пейзаж, чи натюрморт, чи портрет —

Виразять так, як і не скаже поет.

Намалюй мені натюрморт

І лісок, садок і ставок,

Намалюй сніг або дощ,

Намалюй!

Учитель. А хіба хіміки не мо­жуть малювати? Вони мають чарів­ні фарби, і зараз вони для вас нама­люють чарівні картини.

(«Художникам-хімікам» учитель роздає п'яльця з натягнутою білою тканиною, пензлі, крохмальний клейстер, бризкал­ки з розчином йодного настою.)

Учитель. Поки наші хіміки створю­ють свої шедеври, глядачі спробують відповісти на хімічні запитання.

ВІКТОРИНА

1. Що у вогні не горить і у воді не тоне?

2. Який метал притягується магні­том?

3. Який неметал світиться в тем­ряві?

4. Який метал є в молоці? 5. Чому надкушене яблуко «іржа­віє»?

6. Який корисний для серця еле­мент міститься в ізюмі?

7. Коли молоко скисає, яка утво­рюється кислота?

8. Що таке аспірин?

9. Як по-іншому назвати аскорбі­нову кислоту?

10. Який мінерал найтвердіший?

11. Який метал показує температуру?

12. Чим ми дихаємо?

13. Чим потруїлися давні римляни?

14. Якого газу в повітрі найбільше?

15. З чого виготовляють папір?

16. Чим можна «погасити» соду?

17. Як припинити горіння?

18. Що важче: кілограм заліза чи свинцю?

Учитель. Художники готові демон­струвати вам свої шедеври!

(Учні, які малювали картини, збризкують їх розчином йоду й демонструють свої ви­твори здивованим глядачам.)

Учитель. Відомий російський ком­позитор Бородін був також і відомим хіміком. А Д.І.Менделєєв дуже лю­бив живопис і класичну музику. Се­ред його друзів були художники й му­зиканти. Українському художнику Куїнджі хімік навіть допомагав під­бирати фарби для картини «Ніч на Дніпрі».

Лірики. А ми ще вміємо й співати!

Хорошії дівчата,

Найкраші в світі хлопці.

Привітнії обличчя,

Зірочки ясних очей,

А як почнуть співати,

Всі солов'ї в окрузі їхню пісню співають

У тишині ночей.

Зорі своїй назустріч

Ідуть вони з піснями.

Куди їх не запросять,

Вони скрізь заспівають:

І на горі Тараса, у клубах

А чи в класах —

Усюди, де були ви,

Лунав веселий спів.

Учитель хімії.

А хіміки теж умі­ють співати.

Нам пісня жити й тво­рить допомагає!

Хіміки. (співають пісню на мотив «Ми бажаєм щастя вам»)

В місті, де кружля

сірчистий газ,

Де феноли часто душать нас,

Де нормальну воду

з крані ждемо вічність ми,

Щоб було нам легко

в даний час,

Дуже треба кожному із нас

берегти природу повсякчас.

Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря і води.

І сонця промені

Хай завжди ідуть сюди.

Ми бажаєм щастя вам,

І воно повинно прийти,

Тож рук ви докладіть

І природу збережіть!

Хіміки. А хіба лірики не забруд­нюють природу? Ви ж користуєтесь одноразовими пакетами, викидаєте їх у сміття. А чи знаєте ви, що пакетик «перегниє», тобто перетворить­ся в природних умовах на безпечні речовини, аж через 100 років! Що ви на це скажете?

Лірики. Продовжують дискусію.

Учитель. А зараз чаклунка Світла­на приготує для вас охолоджувальні напої.

(Дівчинка демонструє дослід з перетво­ренням рідин (розчин лугу з фенолфта­леїном, розчин барій гідроксиду з натрій сульфатом розчин питної соди з хлоридною кислотою))

Учитель. «Усі ми поєднуємо з хіміч­ною наукою дальший прогрес у пі­знанні світу, що нас оточує... І не може бути в наші дні спеціаліста, який міг би обійтися без знання хімії», — го­ворив академік М.М.Семенов. Навіть українські гумористи присвя­чують свої поезії хімічній темі. До ва­шої уваги гумореска Павла Глазового «Годі спати на соломі».

Творить хімія нам речі,

Що і в снах не снилися.

Ось, приміром, як матраци

В нас колись робилися.

Технологія в цім ділі всім була відомою:

Набивали їх травою,

Стружками, соломою.

Весь цей мотлох

пінопластом

Нині заміняється,

Що не треться,

і не мнеться,

І не обсипається.

І ковдри та подушки зараз виготовля­ють

із синтепону та силікону.

Учитель. Аня покаже вам дослід, який вона назвала «Скажене жабе­нятко».

(Дівчинка демонструє взаємодію натрію з водою)

А зараз я пропоную по­змагатися у кмітливості. Хто швидше розгадає кросворд?

(Команди розгадують кросворди)

А для розминки пропону­ємо ще один дослід — Юля приготувала справжній феєрверк «Бенгальські вогні».

(Учні спостерігають за горінням магнію)

Андрій сьогодні Аладін! Він приготував для вас свою чарівну лампу із джином. Зустрічайте джина та не забудьте загадати бажання.

(Хлопчик проводить каталітичну реак­цію — взаємодію алюмінію з йодом)

Сьогодні ви побачили лише невелику частину тих див, які розкриває хімія. Це дуже цікава й за­хоплююча наука, хоча її вивчення по­требує деяких зусиль. Але, як я колись вам говорила, «якщо щось погане зробиш із задоволенням, то задово­лення минеться, а погане залишить­ся. А якщо щось гарне зробиш із уто­мою, то втома минеться, а гарне залишиться». Отак і в хімії. Утома минає, а задоволення від знань і знання ли­шаються.

Тож давайте зробимо висновок: хто ж важливіший — хіміки чи лірики?

Хіміки й лірики співають разом на мотив пісні з програми «Ігри патріотів».

ВІЗЬМЕМОСЬ ЗА РУКИ

Математик і письменник,

Режисер і футболіст,

І поет, і композитор,

Хімік ти чи вокаліст.

Всіх вітаємо зі святом,

Зичим щастя і добра,

По дорозі йдемо разом,

Крикнемо усі: «Ура!»

Візьмемось за руки,

Залишивши всі турботи.

Візьмемось за руки,

Відкривши серця.

Візьмемось за руки і культуру України

Ми разом з вами

Піднесемо до вінця!

Ми разом з вами

Піднесемо до вінця!

Наукова конференція (урок—ділова гра) «НАРКОТИКИ І АЛКОГОЛЬ – ХВОРОБИ СУСПІЛЬСТВА, СОЦІАЛЬНЕ ЗЛО!»

Цілі: встановити причини, наслідки, природу дії наркотиків, алкоголю; переконати учнів у неприпустимості вживання наркотиків та алкоголю, визначити основні шляхи профілактики; розвивати в учнів уміння самостійно здобувати знання з різних джерел інформації, переробляти їх і творчо застосовувати в конкретних ситуаціях, інтегрувати і поглиблювати знання учнів про одну з найпоширеніших хвороб сто­ліття — алкоголізм; ознайомлювати учнів з основними установами, які досліджують вплив алкоголю і наркотичних речовин на організм люди­ни, та періодичними виданнями.

Девіз: «Щоб перемогти ворога, треба знати його в обличчя!»

ПІДГОТОВЧА РОБОТА

1. Визначення учнями основних питань прес-центру, які будуть обго­ворюватись на прес-конференції.

2. Розподіл ролей, вибір тем для виступів, виявлення індивідуальних схильностей і визначення «спеціалістів».

3. Оголошення списку літератури.

4. Оформлення аудиторії: таблички у науковців; лозунги «Хто вино любить, той сам себе погубить!», «Выпьешь вина — поубавишься ума», «Где опьянение — там преступление!».

5. Саморобні плакати: «Вплив алкоголю на організм», «Вплив нарко­тиків на організм».

І. ВСТУПНЕ СЛОВО ВЧИТЕЛЯ

Хвороба суспільства — так називають алкоголь, наркотики. Про них пишуть, говорять, показують по телебаченню. Кожен чув про можли­ві наслідки вживання цих засобів, про пекельну залежність від героїну, про ризик передозування, про небезпеку під час водіння машини в ста­ні сп'яніння, про розумову деградацію людини, яка довгий час уживає наркотики, про ризик захворювання на рак у результаті паління. І про­те, люди продовжують уживати психотропні засоби. Це – лихо XXI сто­ліття. Народна мудрість каже: «Щоб перемогти ворога, треба знати його в обличчя».

• Чи вірите ви в те, що можна трохи спробувати наркотики й у будь-який момент кинути?

• Що ви відповідаєте, якщо вам кажуть: «Наважся спробувати нарко­тики? Ти боягуз, так?»

• Що ви знаєте про механізм впливу наркотичних речовин на організм людини?

• Чому найбруднішими грошима називають гроші, зароблені на продажі наркотиків?

На ці питання кожен повинен знати відповідь.

Представлення учасників. Організація обговорення питань

(Соціолог, історик, хімік, лікар, нарколог, психіатр)

II. ПРОВЕДЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

У наші дні наркоманія стала хворобою незахищених шарів суспільства, точніше найслабших її членів. На кожні 10 тисяч жителів України припадає 17 наркоманів. 70 % споживачів наркотиків — молоді люди ві­ком від 16 до 25 років.

Наркоманія — «біла смерть». Що ж штовхає людину до вживання наркотиків?

1. Соціально-економічні причини наркоманії

Соціолог. Наркоманія (від грецьк. «заціпеніння», манія — «при­страсть», «безумство») — психічна хвороба людей, що не зуміли сказати «ні»!

Фактори ризику:

Зовнішні:

1. Економічні й соціальні труднощі.

2. Погане оточення і розлад у громаді.

3. Прийняття законів, що сприяють поширенню наркотиків.

4. Доступність наркотиків.

Індивідуальні:

1. Алкоголь, наркотичні речовини у родині.

2. Стосунки у сім'ї.

3. Проблеми в навчанні.

4. Погана компанія.

5. Антисоціальна поведінка.

6. Позитивне ставлення до алкоголю і наркотиків.

Основні:

1. Мода,

2. Уникнення реального життя.

2. Історія появи

Історик. Відомі ще здавна ейфорія, а потім дивне заціпеніння піс­ля вживання різних рослин супроводжували грецькі вакханалії, релігій­ні свята жителів джунглів Амазонки й Верхнього Нілу.

Вирощування маку та його використання для наркотичного сп'янін­ня мало місце ще в 300 р. до н.е. Мак вирощували в Мексиці, Китаї, Ін­дії, Камбоджі, В'єтнамі, Лівані, Афганістані. Опіумний мак і до сьогодні вирощують у країнах Золотого трикутника — Бірма, Лаос, Таїланд.

Перший хімічний стимулятор було вироблено в 1890 році, а в 1919 ро­ці японський хімік Огата винайшов метамфетамін. Під час Другої світо­вої війни стимулюючі амфетаміни широко використовувалися в арміях для «підняття бойового настрою» солдатів.

У 1803 році німецький аптекар Зертюрпер уперше розклав опій і отримав білий, гіркий морфін (названо на ім'я бога сну Морфея).

У 1952 році морфін синтезували, а в 1976 році в США нараховувалося вже понад 2 млн споживачів, більш ніж 1% населення країни.

Першою людиною, яка знайшла медичне застосування кокаїну, був Олександр Беннетт (1873). А в 1985 році наркоділки Нью-Йорка здій­снили революцію у світі наркобізнесу, запропонувавши замінити по­рошковий кокаїн креком, більш легким для сприйняття.

3. Класифікація наркотиків

Хімік. Групи наркотичних речовин:

І. Алкоголь — нейродепресанти.

II. Загальноприйняті наркотики:

1) Конопля. Незаслужено вважається «легким» наркотиком. Паління «косяків» уже через місяць перетворює людину на мляву, апатичну хвору особистість, яку переслідують напади страху і манія переслідування. З коноплі виготовляють найпоширеніші наркотики:

а) Марихуана відома людям 500 років. Вона подібна до висушеної пе­трушки, змішаної з корінням і насінням. Паління викликає досить швидку залежність. Ознаки: швидка мова, напади сміху на початку дії і сонливість після, запалені білки очей, розширені зіниці.

б) Гашиш набуває найпоширенішого вживання. Виробляється із частин (пилок коноплі) рослини канабіс. Кульки гашишу надходять із Середнього Сходу.

2) ЛСД — галюциноген. Досить прийняти один раз і ушкодити мозок, набувши ознак шизофренії.

3) Героїн — головна причина смертності серед наркоманів. Майже всі «героїнщики» заражені гепатитом В і С, багато хворих на СНІД і сифіліс. Звикання і залежність часто починається після однієї-двох «доз». Тривалість життя наркоманів «на голці» не перевищує десяти років, більшість помирає на другий-третій рік. Виліковується від героїнової залежності два зі ста наркоманів у спеціальних лікарнях. Разом із героїном до групи опіатів належать морфін, кодеїн.

4) Кокаїн — листя куща коки. Білий порошок («сніг»), що викликає ейфорію.

III. Депресанти — лікарські препарати що розслабляють і заспокоюють нервову систему.

IV. Барбітурати і транквілізатори діють на організм як алкоголь, але без запаху. Близько 2 тис. є в продажу як снодійні та заспокійливі медичні препарати. Гострі отруєння ними є частими причинами самогубства.

V. Інтоксиканти. Токсикомани нюхають клей «Момент», авіаклеї, різні аерозолі, ацетон, органічні розчинники, які входять до складу фарб, лаків, смол.

4. Вплив наркотиків на організм

Лікар.

Препарати коноплі (маріхуана, гашиш):

1. Рак легень, хвороби дихання.

2. Безпліддя.

3. Ураження печінки, мозку, селезінки.

4. Дефекти розвитку в новонароджених.

5. Потяг до вживання більш сильних наркотиків.

Препарати опіуму:

1. СНІД (смерть).

2. Тромби.

3. Киснева емболія (смерть).

4. Бактеріальний ендокардит (смерть).

5. Абсцес мозку (смерть).

6. Дефекти розвитку новонароджених.

7. Розумова деградація.

8. Передозування (смерть).

Кокаїн:

1. Безсоння.

2. Депресія.

3. Психоз.

4. Смерть.

Інгалянти:

1. Ушкодження легень, мозку, печінки.

2. Задушення, анемія.

5. Стадії розвитку наркоманії.

Дата добавления: 2015-05-23