Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Аналітична справка




Запрошуємо до співробітництва на умовах, прийнятних для Вас.

Наша адреса: 252057, м. Київ, пр. Перемоги, 54/1, р/р Київського національного економічного університету № 26003200002135 в Київській міськдирекції УСБ, МФО 322012. Код 02070884.

Тел.: (044) 458–00–66; тел./факс 446-64-58.

Огляд пакету документів як теоретичного характеру (концептуальна заява адміністрації Б. Клінтона «Стратегія національної безпеки на нове століття», жовтень 1998 р.), так і практичного спрямування (аналітичні матеріали щодо підсумків роботи українсько-американської міждержавної комісії, результатів зустрічей представників України та США на міжвідомчих рівнях тощо) надають можливості зробити певні узагальнення щодо місця України в системі національних інтересів США та перспектив українсько-американських відносин на найближчу перспективу.

— З огляду на «Стратегію національної безпеки на нове століття» Україна продовжує посідати помітне місце серед країн колишнього Радянського Союзу як району, що підпадає під систему національних інтересів США.

Україна згадується в ознайомчому документі з урахуванням усіх трьох головних напрямів зовнішньополітичної стратегії США — зміцнення безпеки країни; сприяння збереженню економічного процвітання Америки; сприяння утвердженню демократії за кордоном. Роль України визнається у зв’язку з такими життєво важливими інтересами США як нерозповсюдження зброї масового знищення, практичне роззброєння, задіяність у вирішенні глобальних проблем, партнерство з НАТО тощо.

Такий підхід може передбачати сприйняття України як важливого стратегічного партнера США та обумовити подальше поширення та поглиблення українсько-американських відносин як на політичному, так і економічному рівнях.

Водночас не можна перебільшувати значення України в системі національних інтересів Сполучених Штатів у порівнянні з іншими країнами колишнього Радянського Союзу і, передусім, Росією в системі політичних, економічних чи військових зв’язків. З іншого боку, поряд з новими незалежними державами (ННД) як регіону особливої уваги з боку США, не менш важливе значення у згаданому документі приділяється країнам Латинської Америки чи країнам азіатсько-тихоокеанського регіону.

Звертає на себе увагу й загально підтверджена в «Стратегії національної безпеки на нове століття» лінія на збереження глобалістських (гегемоністських) тенденцій зовнішньополітичного курсу США. Заява про готовність діяти самотужки (в тому числі силовими методами) доля забезпечення найбільш вигідного для США розвитку подій в світі підтверджує пріоритет прагматичної спрямованості зовнішньої політики Сполучених Штатів, що обумовлюється не тільки і не стільки політичними заявами, скільки вигідністю для інтересів США тих чи інших орієнтирів у відповідності до конкретно-історичної ситуації.

— Огляд аналітичних матеріалів, які стосуються практичної реалізації ураїнсько-американського стратегічного партнерства, надає можливості стверджувати про достатньо переконливі перспективи ураїнсько-американських відносин.

Щодо американської сторони, то визнання наявності перспектив пов’язується із певними зрушеннями в сфері ринкових перетворень в Україні, ствердженні в українському суспільстві засад демократії та правової держави. Показовим є те, що загальна оцінка американською стороною економічних реформ в Україні після фінансової кризи серпня–вересня 1998 р. суттєво не змінилась у порівнянні з тією, що надавалась у попередні до кризи часи.

Понад з цим, існує і визнання проблем українсько-американських економічних зв’язків як з боку американської, так і з боку української сторони. Якщо для американців — це, головним чином, незавершеність економічних реформ в Україні, то для представників українських урядових і підприємницьких кіл — певна стриманість американської адміністрації в підтримці існуючих економічних проектів щодо України («Харківська ініціатива»), обмеження терміну надання Україні режиму найбільшого сприяння у сфері торгівлі, продовження антидемпінгових дій щодо товарів, походження з України тощо.

Досить помітною, з огляду на позицію українських дипломатичних кіл, є і позиція США по відношенню до ствердження українського проекту транспортування каспійської нафти…

Зазначення не може сприйматися як свідчення можливості суттєвого поглиблення в найближчі часи українсько-американського співробітництва і, передусім. в економічній сфері.

— Загалом, на сьогоднішній день рівень політичної риторики щодо стратегічного партнерства України і США перевищує рівень економічної взаємодії між ними.

Останнє можна пов’язувати не тільки і існуючими економічними проблемами (незавершеність економічних проблем в Україні), але й недостатністю політичних мотивів зацікавленості США в американсько-українському співробітництві.


[1] Векселедавець, як і будь-який боржник, відповідає за векселем своїм майном. Проте нині в Україні майже не проводиться продаж з торгів майна підприємств-банкрутів. Відтак приймання в оплату векселів є досить ризикованою операцією, що значно стримує поширення вексельного обігу.

[2] Бізнес. — 1998. — 14 груд. (№50). — С. 14.

1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — К., 1963—1983. — Т. 25, ч. ІІ. — С. 409.

2 Там само. — С. 410.

1 Маркс К., Енгельс Ф. Твори. — К., 1963—1983. — Т. 25, ч. ІІ.. — С. 409—410.

2 Моляков Д. С. Финансы предприятий, отраслей народного хозяйства. — М.: Финансы и статистика, 1994. — С. 68; Финансы. Учеб. пособие. 3-е изд. — М.: Финансы и статистика, 1998. — С. 127.

3 Финансы, денежное обращение, кредит / Под ред. Л. А. Дробозиной. — М.: Финансы, 1997. — С. 141; И. А. Бланк. Управление прибылью. — К.: Ника—Центр, Эльга, 1998. — С. 10—11.

[3] Статистичний щорічник України за 1996 рік. — К.: УРЕ, 1997. — С. 42.

1 Див.: Статистичний щорічник України за 1995 рік. — К., 1996. — С.107; Статистичний щорічник України за 1996 рік. — К., 1997. — С. 58.

[4] За даними Держкомстату України.

[5] Кредитором може бути третя особа, наприклад банк.

* У даному параграфі розглядається вид державного кредиту, за якого підприємство виступає у ролі позичальника.

1 Див.: Довідник підприємця: підтримка малого та середнього бізнесу в Укра­їні. — К., 1999.

1 Статистичний щорічник України, 1998 р. — К., 1999. — С. 214.

1 Статист. щорічник України, 1998 р. — К., 1999. — С. 214.

* Фінансова звітність за національними показниками (стандартами) бухгалтерсь­кого обліку. — К.: Лібра, 1999. — С. 16 і далі.

1 Бухгалтерський облік і аудит. — 1999. — № 1.

[6] Кожне підприємство, виходячи з конкретних умов господарювання та власних показників, визначає свій нормативний коефіцієнт покриття. Розрахунок наведено в таблиці 9.5

[7] Коефіцієнт визначається як відношення розрахункової ліквідаційної вартості на 1 січня минулого року до такої самої вартості на початку періоду, що аналізується.

[8] У плані доходів і витрат грошових коштів податок на додану вартість і акцизний збір не відображаються, оскільки вони вилучаються з виручки до утворення прибутку і тому не впливають на його величину.

[9] Див.: Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / За заг. ред. М. І. Молдованова. — К.: Техніка, 1993. — С. 643.

[10] Див.: И. А. Бланк. Стратегия и тактика управления финансами. — К.: МП «ИТЕМ», 1996. — С. 345.

[11] Тітов М. І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред.
В. М. Гайворонського. — Харків: Консум, 1997. — С. 49.

[12] «Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства», затверджене Постановою Правління НБУ від 4.02. 1998 p. № 38.

[13] Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. Т. 2. — К.: Ника-Центр, 1999. — С. 320.

[14] Термін Cash-Flow походить з англо-американської економічної літератури, де він був запроваджений на початку 50-х років нашого століття для цілей аналізу фінансового стану підприємства та аналізу оцінки привабливості цінних паперів. У різних країнах спостерігалися спроби перекласти дане поняття з англійської на іншу мову, однак, урешті-решт у більшості розвинених країн відмовилися від власних версій Cash-Flow і використовують у звітності та в розрахунках саме англійський варіант. У вітчизняній літературі досить часто для характеристики Cash-Flow використовується термін «грошовий потік», що, на нашу думку, є неприйнятним (виникає плутанина щодо характеристики вхідних та вихідних грошових потоків). У нашому підручнику ми користуватимемось англійським терміном Cash-Flow, що є виправданим навіть у контексті переходу вітчизняних підприємств на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності.

[15] Нарахування суми дисконту здійснюється за формулою:, де С — сума дисконту; К — номінальна сума векселя; Т — строк від дня обміну до дня платежу; П — ставка дисконту.

[16] Див. Інструкцію про порядок заповнення форм річного бухгалтерського звіту підприємства, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 18.08. 1995р. № 139.

[17] Згідно із статтею 14 Закону України «Про господарські товариства», на кожному підприємстві, заснованому у формі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і т.д., повинен бути сформований резервний (страховий) фонд. Розмір цього фонду регламентується засновницькими документами, але не може бути меншим 25% статутного фонду підприємства. Розмір щорічних відрахувань в резервний фонд також передбачається засновницькими документами, але не може бути меншим 5% суми чистого прибутку підприємств.

[18] На практиці також трапляються випадки, коли зменшення статутного капіталу здійснюється для зменшення надзвичайно високого рівня капіталізації підприємства. Відтак зменшення капіталу є складовою частиною вибраної підприємством дивідендної політики. Однак такий мотив, як правило, не є головним для підприємств, що перебувають у фінансовій кризі.

[19] Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — С. 628.

[20] Протягом усього часу володіння підприємством власними корпоративними правами розподіл прибутку, а також голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів провадяться без урахування придбаних підприємством власних акцій (паїв).

1 Grundzüge der Unternehmensfinanzierung / von Günter Wöhe u. I. Bilstein. — München: Vahlen, 1997. — S. 75.

[21] Законодавствами країн з високорозвиненим фондовим ринком, як правило, передбачено, що переважні права можуть не надаватися, якщо обсяг емісії не перевищує 10% статутного капіталу і емісія суттєво не впливає на біржовий курс акцій (максимальна величина падіння курсу становить 5%).

[22] Додаткові внески учасників та засновників товариства здійснюються згідно зі статтею 13 Закону України «Про господарські товариства».

[23]За спрямування цільових внесків засновників підприємства на погашення збитків минулих років, збитки списуються в дебет рахунків 75 «Розрахунки з учасниками» або 70 «Розрахунки з оплати праці».

[24] За матеріалами Агентства з питань банкрутства.

[25] Сторона договору, щодо якого керуючим санацією прийнято рішення про відмову від його виконання, має право в тридцятиденний строк з дня прийняття рішення вимагати в установленому порядку відшкодування збитків, які виникли у зв’язку з відмовою від виконання договору.

[26] Грушевський М. С. Історія України-Руси / Редкол.: П. С. Сохань та ін. — К.: Наук. думка, 1992. — Т. 3. — С. 345.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 390; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.012 сек.