Білет №1

Олово

Станум (Sn) — хімічний елемент з атомним номером 50 та атомною масою 118,69, що утворює просту речовину, метал олово. Олово має сріблясто-білий колір і володіє хорошою пластичністю, на повітрі поступово покривається захисним окисним шаром. При згоранні утворюється білий порошок - окисел олова SnO2, використовуваний як поліруючий засіб. Соляна і сірчана кислоти діють на олово дуже поволі. Розчиняючись в соляній кислоті, олово утворює хлорид SnCl2при взаємодії його з концентрірованной азотною кислотою утворюється олов′яна кислота H2SnO3 - сірий порошок, розчинний в розведеній азотній кислоті:

Sn + 2HCl = SnCl2 + H2

Sn + 4H2SO4 = Sn(SO4)+ 2SO2 + 4H2O

Sn + 4HNO3 = H2SnO3 + 4NO2 + H2O.

В сильних лугах олово поволі розчиняється, при цьому виділяється водень і утворюються солі:

Sn + 2NaOH = Na2SnO2 + H2.

Дісульфід олова SnS2 застосовують як фарбу золотистого кольору під назвою «сухозлітне золото» для позолоти дерева, діоксид SnO2 йде на приготування жаростійких емалей і свинцевий-олов′яних. В медицині застосовують PbO для виготовлення свинцевого пластиря, який застосовують при гнійно-запальних захворюваннях шкіри, фурункулах і т.д. крім того, PbO застосовується в розчинах при опіках, екземах.

Ацетат свинцю (ІІ) і ацетат свинцю основний застосовують як в’яжучий засіб при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок. “

Свинець його властивості і сплави

Свинець - голубувато-білий важкий метал з металевим блиском в свіжому зрізі. Синюватий колір і металевий блиск на повітрі швидко зникають через те, що свинець покривається шаром окислу і солей, що виходять при доступі вологи і кислот повітря. М’якість свинцю виявляється в тому, що він ріжеться ножем, що пише, залишаючи сіру межу. Пари і багато з’єднань свинцю отруйні. Для виявлення свинцю і його з’єднань використовується сірководень. При взаємодії свинцю з сірководнем утворюється чорний осад сульфіду свинцю:

PbCl2 + H2S = PBS + 2HCl

Pb(NO3) 2 + H2S = PBS + 2HNO3.

Свинець широко використовується в техніці. Він входить до складу багатьох сплавів.Використовують його також для споруд, що захищають від радіоактивних випромінювань.

Широкого застосування в медицині свинець не отримав через свою високу токсичність. Використовується тільки Pb (CH ₃ COO) ₂ 3H ₂ O, або свинцева вода, для примочок від саден. Важкий свинець добре затримує згубні для людини випромінювання і тому свинцеві екрани використовуються для захисту працівників рентгенівських кабінетів, у свинцевих контейнерах зберігають і перевозять радіоактивні препарати.

БІЛЕТ №30

1 Загальна характеристика галогенів

Галогени - головна підгрупа VII групи, до якої включені Флуор, Хлор, Бром, Йод, Астат. На зовнішньому електронному рівні атоми галогенів містять 7 електронів (nS² nP⁵).

Зі збільшенням порядкового номера в ряду F - At збільшуються радіуси атомів, зменшуються електронегативність, неметалічні властивості і окиснювальна здатність елементів.

Флуор у всіх своїх сполуках проявляє ступінь окиснення -1, інші галогени можуть мати ступінь окиснення від -1 до +7. Зв’язок у молекулі – F – F більш слабкий, ніж у молекулах Cl – Cl або Br – Br, тому флуор є хімічно більш активним.

Властивості елементів підгрупи Хрому

До побічної підгрупи шостої групи входять d-елементи – Хром, Молібден та Вольфрам. Відповідні прості речовини являють Хром добувають методом алюмотермії або електролізом його солей:

Cr₂O₃ + 2Al Аl₂О₃ + 2Сr.

Молібден і вольфрам можна отримати відновленням їх оксидів вуглецем або воднем собою сірувато-білі, блискучі і дуже тугоплавкі метали.

Хром та його аналоги мають валентні електрони на s, d-підрівнях, в своїх сполуках можуть виявляти ступінь окисненн Хром (VI) оксид (хром ангідрид СrО₃) з водою утворює хромову кислоту середньої сили. Молібден оксид (VI) та вольфрам оксид (VI) (МоО₃ та WO₃) у воді погано розчинні, але розчиняються в лугах, утворюючи солі молібденової та вольфрамової кислот:

МоО₃ + 2NaOH = Na₂MoO₄ + Н₂О.

Молібденову та вольфрамову кислоти одержують дією сильних кислот на відповідні солі:

Na₂WO₄ + 2HNO₃ =H₂WO₄ + 2NaNO₃.

Розчинними солями хромової кислоти є натрій, калій, магній та кальцій хромати, а молібденової та вольфрамової кислоти - лише натрій і калій молібдати та вольфрамати.

Хромати існують лише в лужному середовищі, в кислому вони переходять в дихромати:

2К₂СrO₄ + H₂SO₄ = К₂Сr₂O₇ + K₂SO₄ + Н₂О (в кислому середовищі);

К₂Сr₂О₇ + 2КОН = 2К₂СrO₄ + Н₂О(у лужному середовищі).

Хромати та дихромати є сильними окисниками, особливо в кислому середовищі:

K₂Cr₂O₇ + 6KBr + 7H₂SO₄ = Cr₂(SO₄)₃ + 3Br₂ + 4K₂SO₄ + 7Н₂О.

Сполуки хрому (III) в лужному середовищі виступають як відновники:

Cr₂(SO₄)₃ + 3Br₂ +16NaOH = 2Na₂CrO₄ + 6NaBr + 3Na₂SO₄ +

+ 8H₂O.

Окиснення Cr (III) до Сr (VI) супроводжується заміною кольору від зеленого до жовтого.

За реакцієй:

K₂Cr₂O₇ + 3SO₂ + H₂SO₄ = Cr₂(SO₄)₃ + K₂SO₄ + Н₂О

одержують хромо-калієві галуни (KCr(SO₄)₂ ×12Н₂О).

Хрому оксиди, хрому оксиди, з'єднання хрому з кисня: CRO, Cr 2 O 3, Cro 2, Cro 3 і ін.

Хрому закис, CRO, чорні кристали. Нерозчинна у воді и гарячих концентрованіх Hcl и H 2 So 4. Сильний відновнік. Cr 2 O 3, темно-Зелені кристали. У воді нерозчинна. Хрому двоокіс, Cro 2, кристали чорного кольори.

Хрому тріокіс, хромової ангідрід, Cro 3, темно-червоні кристали. Гігроскопічна, розпливається на повітрі. З водою утворює хромові кислоти. Сильний окислювач. Отримуються дією H 2 So 4 на дихромат натрію Na 2 Cr 2 O 7 (Рідше K 2 Cr 2 P 7).. хрому тріокіс, так само Як и ін. з'єднання Cr (VI), отруйна.

ром та його аналоги широко використовують як легуючі додатки до спеціальних нержавіючих сталей, які містять більш 10% Хрому. При меншому вмісті Хрому сталь набуває значної міцності та твердості. Сплав нікелю з хромом ніхром (80% Ni, 20% Cr) має високу температуру плавлення, його використовують в нагрівальних елементах печей, які дають можливість досягти температури +1100 °C.

1. Дайте визначення предмету і об’єкту політології.

2. Назвіть основні політичні теорії ХХ століття у європейських країнах.

3. Розкрийте сутність політичного режиму та його ознак в українському суспільстві.

Дата добавления: 2015-05-23