Товар і його властивості. Товар – це продукт праці, який має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини; по-друге

Товар – це продукт праці, який має дві властивості: по-перше, задовольняє певну потребу людини; по-друге, здатний обмінюватись на інші блага в певних пропорціях. Отже, йому властиві споживча вартість і вартість. Товаром може бути як матеріальне, так і нематеріальне благо, в тому числі і послуга.

Споживча вартість товару означає здатність товару задовольняти потреби людини. Наприклад, хліб, м’ясо задовольняють потребу людини в їжі.

Формою прояву вартості є мінова вартість, тобто кількісне співвідношення в якому одні споживні вартості (товар) обмінюються на інші.

Базовою величиною для вимірювання вартості товару є вирати простої праці і витрати складної праці.

Проста праця - без спеціальної кваліфікації. Складна праця – кваліфікована, вимагає попередньої підготовки виробника.

За одиницю складної праці створюється більша вартість, ніж за одиницю простої. Обидві вартості товару – споживна вартість і вартість тісно взаємозв’язані і впливають одна на іншу. Ця взаємопов`язаність знаходить свій вплив в цінності товару. Вона визначається, з одного боку, суспільно необхідними витратами на виробництво товару, а з іншого – індивідуальним сприйняттям кожним покупцем його споживчої вартості.

Теорії вартості:

1) Теорія трудової вартості. Розробку цієї теорії було почато представниками класичної політекономії У.Петті, А.Смітом, Д.Рікардо. свій подальший розвиток вона отримала в працях К.Маркса. вартість товару визначається підрахуванням витрат живої праці.

2) Теорія витрат виробництва (Дж.Мілль). Вартість створюється не лише живою, але і уречевленою працею.

3) Теорія трьох факторів виробництва Ж. Б. Сей і Ф. Бастія трактували формування вартості в процесі виробництва як результат витрат трьох йоо основних факторів: праці, капіталу і землі. Всі вони беруть рівноправну участь. Кожний з цих факторів створює відповідну частину вартості:

а) праця – заробітну плату;

б) капітал - % за користування;

в) земля – ренту

4) Теорія граничної корисності (Ф. Візер, Дж. Кларк, Л. Вальрас) вважали, що вартість (цінність) визначається мірою корисності результату. Вони розмежовували сукупну корисність блага (корисність всього запасу благ) і граничну корисність блага (корисність останньої одиниці цього запасу благ). Цінність блага розглядалося ними як судження людини про важливість благ, наявних в їх розпорядженні для підтримання життя і добробуту.

5) Неокласична теорія Маршалла. Він вважав, що формування ринкових цін відбувається в результаті взаємодії попиту і пропозиції та пов’язував зміну попиту з категорією граничної корисності, а пропозиції – з вирішальним впливом витрат виробництва.

Дата добавления: 2015-05-23