Запитання та завдання для обговорення. 1. Відтворення і економічні зростання на макрорівні

План.

1. Відтворення і економічні зростання на макрорівні.

2. Система вимірів господарювання на макрорівні.

3. Сутність і види економічного відтворення (СРС).

1)відтворення і економічне зростання на макрорівні.

Суспільне відтворення – це процес суспільного виробництва, взятий не як одноразовий акт, а в постійному повторення та відновленні.

Цього процесу відомо два види:

Просте відтворення – це відновлення виробництва в незмінних масштабах щодо кількості виготовленого продукту.

Розширене відтворення – це відновлення виробництва в кожному наступному циклі у зростаючому масштабі.

Суспільне виробництво складається з двох підрозділів:

1. виробництво засобів виробництва

2. виробництво предметів споживання

За своєю вартістю, сукупний суспільний продукт включає перенесену вартість(ПВ), необхідний продукт (НП) і додатковий продукт (ДП). Необхідною умовою розширеного виробництва є: 1(НП+ДП)>2ПВ

Узагальнюючим результативним показником виробничої діяльності суспільства виступає сукупний суспільний продукт. Розрізняють:

Ø Валовий суспільний продукт – це сума виробленої за рік валової продукції всіх галузей матеріального виробництва;

Ø Кінцевий суспільний продукт – це вся маса виготовленої готової продукції.

2)система вимірів результатів господарювання на макрорівні.

Статистичні органи країн СНД перейшли від системи баланс народного господарства (БНГ), який було запроваджено в 20 ^х рр. 20 ст. до системи національних рахунків.(СНР)

Система національних рахунків – це система статистичних даних про стан і динаміку економіки у відповідності з принципами, що використовуються в бух обліку.

Основні види рахунків:

Ä Рахунок виробництва;

Ä Рахунок розподілу доходів;

Ä Рахунок використання ресурсів;

Ä Рахунок капіталу;

Ä Фінансовий рахунок.

Основні показники системи національних рахунків:

Ä Валовий внутрішній продукт (ВВП);

Ä Валовий національний продукт (ВНП);

Ä Чистий внутрішній продукт (ЧВП);

Ä Національний доход(НД).

Методологія обчислення ВВП:

В національній економіці з одного боку ВВП можна визначити як суму видатків на купівлю кінцевих товарів і послуг чотирьох основних покупців: споживачів, фірм, уряду та іноземців. З іншого боку – як суму доходів, створених в процесі виробництва: заробітна плата, рента, відсотки, прибуток. Однак є такі особливості:

1. Під час обчислення ВВП не враховують продаж уживаних речей;

2. У ВВП не враховують невиробничі фінансові операції, до яких відносять державні трансфертні платежі (пенсії і допомоги) та приватні трансфертні платежі (операції з цінними паперами);

3. При обчисленні ВВП враховують лише вартість кінцевих товарів;

4. Важливе значення при обчисленні ВВП мають поняття “резиденти” і “нерезиденти” та економічна територія.

До резидентів країни відносять всіх тих фізичних осіб, хто проживає на її території більше року, незалежно від громадянства. Туристи, сезонні робітники, дипломати незалежно від строку їх перебування до резидентів країни не належать. Щодо юридичних осіб, то всі підприємства, що здійснюють виробничу діяльність на території цієї країни, належать до її резидентів.

Отже, ВВП – це ринкова вартість всіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в межах економічної території країни протягом певного періоду часу.

Методи обчислення ВВП:

1.Кінцевого використання або за видатками як сума видатків покупців на придбання товарів і послуг

ВВПв = С+І+G+Xn

Xn = експорт-імпорт;

С – особисті споживчі видатки (видатки домашніх господарств на товари тривалого користування, предмети поточного вжитку та послуги);

І – інвестиційні видатки (Чисті та Валові);

Xn – чистий експорт;

G – урядові закупівлі товарів і послуг.

2.Розподільчий метод як сума грошових доходів, отриманих від виробництва продукції. За даним методом додаємо слідуючи доходи: заробітна плата, рента, відсотки, прибуток, непрямі податки на бізнес, амортизаційні відрахування.

3.Виробничий метод як сума доданої вартості, створеної на всіх стадіях виробництва.

По розрахунку за різними методами ВВП повинен бути однаковим.

ВНП – це ринкова вартістькінцевих товарів і послуг, виготовлених за певний проміжок часу.

ВНП = ВВП + НФ – ПФ

НФ – надходження за фактори з-за кордону;

ПФ – платежі за фактори решті світу.

ЧВП – це ВВП скорегований на суму амортизаційних відрахувань.

ЧВП = ВВП - Ав

НД – це весь доход, зароблений упродовж року власниками ресурсів, що є резидентами певної держави, незалежно де ці ресурси використовуються (у власній країні чи за кордоном)

НД = ВВП – Ав – НП

НП – непрямі податки.

Питання винесені на самостійне опрацювання студентами.

3) сутність і види економічного відтворення.

Процес економічного відтворення - постійно повторюваний процес відтворення всіх елементів економічної системи(продуктивних сил, техніко - економічних, виробничих і економічних відносин, а також господарського механізму) в їхній взаємодії, тобто взаємо обумовленості та взаємо запереченні.

Якщо позначити фонд заміщення (частка національного доходу, що спрямовується на відновлення зношених засобів виробництва) буквою "С", необхідний продукт - "V", а додатковий "m", то при простому відтворенні основними пропорціями є:

1) 1(v+m)= 2c. Це означає, що національний дохід, створений у першому підрозділі, має дорівнювати фонду заміщення у другому;

2) 1(c+v+m) = 1v+2c. Продукція першого підрозділу, яка складається із засобів виробництва, має виготовлятися у такому обсязі, щоб відновити матеріальні витрати в обох підрозділах;

3) 2(v+c=m)= 1(v+m)+ 2(v+m). Продукція другого підрозділу, що складається з предметів споживання, має виготовлятися у такому обсязі, щоб задовольнити їжею, одягом, житлом тощо робітників першого і другого підрозділів.

При розширеному відтворенні між основними складовими суспільного продукту мають існувати такі основні пропорції:

1) 1(v+m)>2c. Національний (чистий) дохід, створений у першому підрозділі, має бути більшим від фонду заміщення другого підрозділу на величину додаткових засобів виробництва, необхідних для нагромадження в обох підрозділах;

2) 1(c+v+m)>1c+2c. Продукція першого підрозділу має бути більшою від суми фондів заміщення в обох підрозділах на величину нагромадження в них засобів виробництва;

3) 2(c+v+m)<1(v+m)+2(v+m). Продукція другого підрозділу має бути меншою від національного доходу в обох підрозділах на величину нагромаджуваних засобів виробництва.

Альтернативні джерела літератури.

1. Мочерний С. В. Політична економія: Навч. Посіб. - К.: Знання - Прес, 2002./ 471 - 497/.

2. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г. Н. Климко, В. П. Несторенко та ін. - К.: Вища шк.. - Знання, 1997./ 287 - 313/.

3. основи економічної теорії: Підручник/А. А. Чухно, П. С. Палкін та ін. -К.: Вища шк., 2001. / 374-395/.

4. Панчишин Степан макроекономіка: навч. Посібник. -К.: Либідь, 2002. /49-75/.

Тематика рефератів.

1. Макроекономіка як наука.

2. Суспільний продукт і його форми.

3. Особливості відтворення в аграрному секторі економіки.

4. Система національних рахунків.

1. Що означає національний продукт в полтекономічному аспекті?

2. Охарактеризуйте економічний зміст національних рахунків.

3. Які основні способи обчислення ВВП?

4. Назвіть основні недоліки показника ВВП.

5. Які спільні ознаки та відмінності між ВВП і ВНП?

6. Чим відрізняється просте відтворення від розширеного?

Дата добавления: 2015-05-23