Принципи класифікації ринків та їхня структура

Принципи класифікації ринків. Сучасний ринок є складним, полісистемним утворенням. Пізнати ринок неможливо без глибокого аналізу його структури, тобто елементів, з яких він складається і які взаємодіють між собою. Ринок розмежовують на різні елементи (сектори або сегменти) за такими критериями: економічне призначення об'єктів ринкових вщносин; ступінь зрілості ринкових відносин; відповідність окремих рівнів чинному законодавству; територіально-адміністративна ознака.

За економічним критерієм складовими елементами ринку є: 1) ринок предметів споживання; 2) ринок виробничих ресурав — землі, робочої сили і засобів виробництва; 3) ринок капіталів; 4) ринок фінансово-кредитних ресурсів; 5) фондовий ринок; 6) ринок науково-технічних розробок та інформації.

Ринок предметов споживання. Один з найважливіших компо­нентов суспілъного ринку — ринок предметов споживання, призначений для задоволення різноманшних особистих потреб людей.

Цей ринок безпосередньо характеризуе взаемозв'язок вироб­ництва і особистого споживання, належність виробництва на максимальне задоволення фізіологічних, соціальних і духовних по­треб членів суспільства. Кожна економіка має вибирати кошик споживчих товарів, які повинні бути вироблені. Безпосередньо споживчі товари і послуги виробляе так званий другий підрозділ суспільного виробництва, а в промисловості — галузі групи «Б». До галузей, які безпосередньо виробляють споживчі блага, нале­жать легка і харчова промисловості, значна частка виробництва машинобудівного, аграрного, будівельного, транспортного комплексгв і галузей нематеріального виробництва (охорона здоров'я, освіта, культура тощо).

На ринку споживчих товарів функціонують товари особистого споживання.

Усезростаючу роль на ринку споживчих товарів виконують послуги.

Послуги — відповідна діяльність людини, що спрямована на (задоволення особистих потреб, але не набуває речовинно-матеріальної форми. Відмінність корисності послуг від корисності речових благ полягає в:

• фізичній невідчутності, тому що їх неможливо відчути орга­нами чуття;

• невід'ємності від свого джерела (трудової діяльності), ході як продукт у вигляді речі існує незалежно від наявності або відсутності джерела його виникнення;

• неможливості їх накопичення та зберігання; послуга існує
одночасно в момент «виробництва» та «споживання»;

• індивідуальності та плинності якості: однакові продукти
мають одні й ті самі якості, тоді як однакові послуги можуть
надаватися на більш високому або більш низькому рівні.

Особливим елементом ринку товарів особистого споживання є духовні блага: книжки, журнали, газети, наукові відкриття, частка яких на ринку товарів особистого споживання неухильно зростає.

У сучасній економіці України прийняття більшості важливих рішень щодо особистого споживання ґрунтується на системі рин­ків і цін. У ринковій системі споживачі віддають свої гроші, щоб купувати те, що найбільше хочуть, подібно до виборців, які від­дають голоси на виборах. Ті споживачі, що мають найбільше грошей, справляють найбільший вплив на вибір того, що виготов­ляти і хто користуватиметься благами.

Отже, виробництво взаємодіє з особистим споживанням лю­дей через такі ключові категорії, як пропонування, продуктив­ність праці, витрати виробництва, якість продукції, уподобання споживачів і їх платоспроможний попит.

Таким чином, щоб збільшити обсяги виробництва і пропону­вання галузі, потрібно:

• піднімати продуктивність праці;

• знижувати вартість продукції та ціну;

• підвищувати рівень оплати праці, тобто грошові доходи працюючих.

Дата добавления: 2015-05-23