Підприємство як суб’єкт ринкової економіки, форми і види підприємств. Закон України «Про підприємства в Україні»

Сутність, функції і форми підприємства. Підприємство — первична ланка суспілъного поділу праці / водночас основна ланка народногосподарського комплексу, яка є товаровиробником / забезпечує процес відтворення на основі самостійності та самоокупності. Як самостійні господарські одиниці підприємства користуються правами юридичної особи, тобто мають право розпоряджатися майном, одержувати кредит, укладати господарські договори з іншими підприємствами.

Підприємство виконуе такі функції: організаційну — забезпечення виробництва товарів і послуг, їх реалізації; відтворювальну - інвестування капіталу на розвиток, оновлення, розширення всіх його підрозділв; соціальну - задоволення суспільних потреб споживачів, надання засобів існування для найманих робітників.

Підприємство необхідно розглядати з двох боків: 1) організаційно-технічного — як певну єдність технічного комплексу (системи машин) і сукупного робітника; 2) соціально-економічного — як суб'ект виробничих відносин і певну сукупність цих відносин, характер яких визначаеться власністю на засоби виробництва.

Форми і види підприємств. Формування ринкової структури економіки приводить до появи різноманітних форм сучасних підприємств (суб'єктів господарювання). Їх можна класифікувати за різними критеріями: 1) формами власності; 2) формами організації; 3) розмірами; 4) сферами діяльності.

Відповідно до форм власності розрізняють підприємства та­ких видів:

• індивідуальне, засноване на особистій власності, де використовується виключно особиста праця, самостійно здійснюється
виробництво, весь дохід належить виробнику;

• сімейне, засноване на власності та праці членів однієї сім'ї;

• приватне, засноване на власності окремого громадянина з
правом наймання робочої сили;

колективне, засноване на власності трудового колективу
підприемства, кооперативу або іншого статутного товариства, громадської та релігійної організації;

• державне, засноване на загальнодержавній (республіканській) власності;

• комунальне (муніципальне), засноване на власності адміністративно територіальних одиниць;

• спільне, засноване на об'еднанні підприємств різних форм
власності;

• орендне — пщприємства різних форм власності, що їх держава на певних умовах і на певний час передае в користування трудовим колективам.

Відповідно до форм організації шдприємства виступають як:

•партнерство, або товариство — форма організації підприємства, що базуеться на об'еднанні (пайовому, частковому) різних власниюв. Дохід між членами товариства розподіляється пропорційно до вкладів (після сплати податків і виділення засобів на нагромадження капіталу). Розрізняють такі види партнерства: повне товариство (товариство з необмеженою відповідальністю); товариство з обмеженою відповідальністю; змішане (командитне) товариство;

ассоціації - об'єнання, створені з метою постійної коорпорації господарської діяльності (вони не повинні втручатися у виробничу або комерщйну діяльність будь-кого з учасників);

корпорації (акцюнерш товариства) - об'єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових або комерційних інтересів. Вони належать до товариств з обмеженою відповідальністю. Їх особливість полягае в тому, що їхній капітал утворюється у грошовій формі та поділяеться на однакові за номінальною величиною і неподільні паї у вигляді акцій. Рішення приймаються тими акціонерами, які володіюгь контрольним пакетом акщй (50% +1 акція). Особливим видом сучасної корпорації є холдингові компанії, які виступають власниками контрольних пакетів акцій низки підприємств. Холдинг відносно останніх виступає материнською ком-м.имею, а компанії, акціями яких володіє холдинг, є відносно нього и ппрними. Такий механізм називають системою участі;

консорціуми - об'єднання промислового та 6анківського капіталу на певний час для досягнення единої мети;

концерни - об'єднання підприємств промисловості, научних організацій, транспорту, банків, торпвлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємців.

Крім того, функціонування ринкових відносин пов'язане з виникненням цілого ряду фірм, що обслуговують ринок. Лізингові фірми — це фірми, що надають кредити орендарю з правом користування певними об'ектами. Найпоширенішими об'єктами лізингу є транспортні засоби, обладнання, технологи, «ноу-хау», програмне забезпечення і т. ін. інноваційні фірми впроваджують винаходи, науково-технічні розробки та послуги, реалізують різні проєкти. Венчурні фірми проводять комерщйну обробку науково-технічних розробок. Брокерсьш (маклерсьш) фірми виступають як посередники в торгівлі товарами та послугами, під час виконання біржових операщй з товарами та цінними паперами, а також фрахтування суден і страхування. Вони можуть надавати додаткові пос­луги для вивчення ринку, реклами, кредитування тощо. Ауд-торські фірми (контори) за замовленням пщприємств перевіряють їх фінансово-господарську діяльність, а також видають рекомендації щодо поліпшення справ.

У країнах з ринковою економікою помітна роль в економічно-му житті належить фтансово-промисловим групам. Вони здійснюють контроль над виробничо-розподільним циклом з одного центру. Це дае можливість сформувати потужні виробничі комплекси, які здатні конкурувати з найбільшими світовими компаниями.

Дата добавления: 2015-05-23