Витрати виробництва та їх види

Орендна плата.

Орендна плата включае ренту, процент на вкладений землевласником капітал та амортизації нарахування на цей капітал. У разі встановлення досить високого розміру орендної плати сюди може бути віднесена частина підприемницького доходу орендаря.

Частина земельної ренти у формі процента за іпотечною заборгованістю привласнюеться банками, страховими компаніями, іншими фінансовими закладами. Їх право, як і право землевласни­ка, на отримання ренти може продаватись, і земля в цьому разі набувае форми товару.

Сутність витрат виробництва та їх види. У процесі вироб­ництва здійснюються витрати ресурсів, більшість яких купується на ринках і мае вартісну форму. Деякі ресурси витрачаються, але не оплачуються. Наприклад, вода з криниці. Вона е для багатьох дарунком природи. Тому витрати — це не просто витрати, а ви­трати ресурсів, що набувають на ринку вартісної форми. У спрощеному вигляді витратами називають грошове вираження вико­ристання виробничих ресурсів, у результаті якого здійснюеться виробництво і реалізація продукції.

Існуе деюлька підходів до розгляду витрат виробництва. По-перше, з точки зору всього суспільного виробництва ви­трати виробництва поділяються на витрати сусппіьства і витрати його первинних ланок — підприемств. 3 позиції суспільного ви­робництва до витрат належать витрати, що відображені у вартості кінцевої продукції.

Витрати підприемства на виробництво являють собою важливий елемент відтворювального процесу первинної ланки і відтворюють у собі витрати підприемства на всі сложиті ресурси на ви­робництво продукції.

По-друге, на рівні підприемства одночасно існуе два підходи до визначення витрат виробництва: бухгалтерський та економічний. В економічних дослідженнях особливу цінність мають економічні витрати, а в господарській практиці — бухгалтерські ви­трати. Саме бухгалтерські витрати законодавчо закріплені в законах про податок на прибуток підприемств.

При з'ясуванні сутності витрат слід пам'ятати, що їх існування в економіці зумовлено рідкістю ресурсів і можливістю їх аль­тернативного використання. Якщо для виробництва деякого кон­кретного товару використано певні ресурси, то це означае, що їх застосування вже неможливе для виробництва якогось іншого товару. Витрати в економіці пов'язані з відмовою від можливості виробництва альтернативних товарів і послуг. Отже, витрати, які слід ураховувати при прийнятті економічних рішень, - це завжди альтернативна витрати, тобто альтернативна вартість (цінність) ресурсів при найдоцільнішому, альтернативному варіанті їх застосування.

Економічш витрати — це то виплати, які підприемство повинне зробити, або то доходи, які підприемство повинно забезпечити постачалънику ресурсів для того, щоб відволікти ці ресурси для використання в альтернативних виробництвах.

Виходячи з цього визначення категорія витрат виробництва, або економічних витрат, належить до мікроекономічного рівня, хоча и не виключений вплив на неї з боку макроекономічних структур.

Економісти вважаютъ витратами всі платежа — явні та неявні, — які потрібні для залучення ресурсов до конкретного ви­ду діялъності.

Виплати фірми, пов'язані з виробництвом продукцй або наданням послуг, можуть бути або зовнішними, або внутрішніми.

Зовнішні витрати являють собою плату постачальникам ре­сурсів (праці, сировини, енергіїт. д.), які не е власністю даного підприемства. Але підприемство може використовувати ресурси, що належать до його власності.

Використання будь-якого ресурсу пов'язано з певними витра­тами, незалежно від того, кому він належить, і власні ресурси підприемства хоча й не оплачуються, але чогось коштують. Виходячи з логіки економічноїГ доцільності власні ресурси теж підкоряються загальним закономірностям альтернативності використання ресурсів.

Витрати на власний і самостійно використаний ресурс е внутрішними витратами.

Крім того, як зазначалося, до економічних витрат належать нормальний прибуток — мінімальна плата, необх1дна для утри­мання тдприемнщъкого таланту в межах даного тдприемства. Якщо ця мінімальна винагорода не буде забезпечена, то підприємець переоріентуе свій підприемницький хист на інший напрям діяльності, в іншу сферу або навіть відмовиться від підприемницької діяльності на заради одержання заробітної плати.

Економічні витрати — це сума зовтнішніх і внутрішніх платежів, включаючи в останій і нор­мальний прибуток, необхідних для того, щоб залучити / утримати ресурси в межах даного напряму діяльностг.

Дата добавления: 2015-05-23