Закономірності та особливості розвитку перехідних економік. Особливості ринкової трансформації економіки України

Сутність перехідної економіки. У з'ясуванні сутності перехідної економіки слід виходити з того, що проблема перехідних періодів не е новою для економічної науки. Спочатку вона виникае у зв'язку з переходом від аграрного суспільства до індустріального.

За сучасних умов перехідні процеси в суспільстві розглядаються у контексті трьох основних аспектів:

- перехідні процеси у розвинутих капіталістичних країнах;

- перехідні процеси у країнах, що розвиваються;

перехідні процеси у постсоціалістичних країнах.

У найіглъш загальному вигляді під перех1дною розіється процес якісних змін в основах того чи іншого суспілъства, спрямованих на переход до нового соціально-екопомічного ладу.

Така дефініція відображае широкий підхід до визначення перехідності як загальної характерної риси сучасного розвитку людського сустльства.

Головний зміст перехідного періоду - це зміни в економіці.

Риси перехідної економіки. Своерідність перехідної економіки повністю проявляеться в рисах, до яких відносять:

1) особливий характер невівноваженості перехідної економіки.
Річ у тому, що неврівноваженість як елемент розвитку характерна будь-якій економічній системі. Але в усталені економічній системі неврівноваженість й функціонування е своерідним способом досягнення ціею системою врівноваженого, стійкого стану у перехідній же економіці неврівноваженість мае специфічний характер, оскільки переслідуе іншу мету, що полягає у посиленні нестійкості існуючої системи, з тим щоб вона згодом поступилась місцем іншій економічній системі;

2) альтернативный характер перехідноі економіки. Це означає,
що перехідна економіка повинна обов'язково перейти до но­вого стану, якісно відмінного від попереднього стану економіки.
Таким чином, перехідність виключае повернення до тіеї економіки, яка передувала перехідній;

3) особливий характер суперечностей у перехідній економіці.
Визначальними, домінуючими виступають тут суперечності між
новим (прогресивним) і старим (регресивним).

4) наявнють у перехідній економіці особливих — перехідних економічних форм. Ці форми, відображаючи своерідний «проміжний» стан економіки, містять у собі відповідний симбіоз, поеднання в собі елементів як старого, так і нового;

5) історичшстъ перехідної економіки. Вона пов'язана як з історичними умовами перехідної економіки (насамперед з певним
історичним терміном функціонування перехідної економіки), так
і національними особливостями останньої.

Зміст перехідної економіки вирішальним чином зумовлений її чинниками. Вони можуть бути представлені трьома групами: природно-кліматичні, виробничо-економічні, соціокультурні.

Природно-кліматичні фактори пов'язані з природним бази­сом суспільства: географічним розташуванням країни, забезпеченням природними копалинами, рівнем родючості грунтів і т. п.

До виробничо-економгчних факторів належать засоби виробництва, технолопчні досягнення, культурно-технічний рівень головної продуктивної сили — робітника, форми організації виробництва, форми власностіт. д. Як правило, саме виробничо-економічні фактори е водночас і критеріем об'ективної необхідності переходу від одного стану економіки до іншого,засобом здійснення цього переходу.

Соціокультурш фактори характеризують переважно духовний аспект життедіяльності людей. Вони взаемопов'язані з виробничо-економічними факторами, взаемовизначають один одного. До соціокультурних факторів належать культура того чи іншого народу, його традиції, ідеолопя, релігія тощо.

Дата добавления: 2015-05-23