Класифікація економічних потреб

Перше питання

План

1. Суть та класифікація економічних потреб. Закон зростання потреб.

2. Економічні ресурси, їх суть та види.

3. Виробничі можливості суспільства. Крива виробничих можливостей.

Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб’єктів є однією з фундаментальних категорій політичної економії.

Потреба – це нужда в чому-небудь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому.

Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему. Визначають фізіологічні, соціальні духовні потреби. Ця класифікація умовна, тому що вони переплітаються. За критерієм нагальності виділяють «піраміду потреб» А. Маслоу.

«Людина – це піраміда потреб з біологічними в основі і духовними на вершині. Причетність до вищих, духовних цінностей дивним чином возвеличує і тіло, і всі його потреби.»

Економічні потреби – це внутрішній мотив людини,що спонукає її до економічної діяльності для забезпечення власного добробуту та членів своєї сім'ї.

Особливості потреб: їх багато, вони різноманітні, із задоволенням одних потреб виникають інші.

Економічні потреби тісно пов'язані з виробництвом, обміном, розподілом і споживанням. В свою чергу, виробництво, створюючи нові товари та послуги, стимулює розвиток потреб людини. Економічні потреби задовольняються у процесі споживання. Спожитий продукт або послуга породжує нові потреби, що приводить до відтворення економічних потреб.

1. За характером виникнення: - первинні (їжа, одяг, житло, безпека)

- вторинні (модний одяг, комфортне житло, інформація)

2. За засобами задоволення: - матеріальні

- нематеріальні

3. За нагальністю задоволення: - першочергові

- другорядні

4. За суб’єктами: - особисті

- колективні

- суспільні

5. За кількісною визначеністю та мірою реалізації:

- абсолютні - визначаються максимально можливим обсягом виробництва матеріальних благ і послуг, які могли б бути спожиті суспільством за найсприятливіших умов;

- дійсні -задовольняються за оптимальних розмірів виробництва при даній економічній системі;

- платоспроможні -це потреби, які особа (суб'єкт) може задовольнити за свої кошти і визначаються співвідношенням цін на предмети споживання і грошовими доходами населення.

Розрізняють також економічні потреби суспільства, класів, соціальних верств, прошарків, груп, окремих людей. Серед них виділяють фізіологічні (з верхньою та нижньою межею), соціальні та духовні. Фізіологічні потреби - це основні потреби у товарах і послугах, без яких неможливе існування людини (їжа, одяг, житло). Соціальні потреби – це потреби в освіті, медичних послугах, соціальному страхуванні, вихованні дітей і т.д. Духовними потребами вважають потреби людини у віросповіданні, відвідуванні кіно, театру, картинних галерей, читанні художньої літератури, тобто все те, що розвиває особистість.

Система економічних потреб є складною і постійно розвивається. Структура потреб, їх обсяг, способи та рівень задоволення безперервно змінюються.

Безперервний економічний і духовний прогрес суспільства зумовлює як кількісне, так і якісне зростання потреб. Виникнення нових потреб супроводжується постійним урізноманітненням, примноженням, збагаченням та ускладненням їх структури, що відображається в дії економічного закону зростання потреб.

Розвиток та задоволення потреб залежить від ступеня розвитку і зрілості економічної системи. У розвинених країнах вчені налічують майже 11 тис. потреб, більшість з яких – економічні. Постійне зростання потреб свідчить про дію закону всезагального економічного зростання потреб.

Економічні потреби окремої людини, трудового колективу та сукупного працівника групуються навколо потреб людини-працівника і людини-власника.

Потреби людини-працівника зароджуються у виробництві й пов'язані з процесом праці і можливістю працювати. Це потреби у якісному вдосконаленні умов праці: санітарно-гігієнічні умови, фізична небезпека, контакти з іншими людьми. Умови праці повинні стимулювати працівника до ефективної, високо продуктивної праці, власному удосконаленню.

Потреби людини-власника – це потреби в отриманні гідної величини заробітної плати, у привласненні частини прибутку через акції підприємства, в отриманні частини доходу від вкладених в ощадні банки заощаджень. Крім того, потреби людини-власника передбачають, що вона забезпечена окремою зручною квартирою, товарами тривалого користування (автомобілем, телевізор-ром тощо), а по змозі – сучасною дачею.

Але потреби постійно змінюються і зростають під впливом їх задоволення через можливості виробництва у створенні відповідних матеріальних благ, що свідчить про дію закону зростання потреб.

Закон зростання потреб – це всезагальний економічний закон, який виражає сталі і суттєві зв'язки між виробництвом і рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), розвиток яких викликає появу нових потреб та засобів їх задоволення.

Основною суперечністю закону є, з одного боку, досягнутий рівень виробництва і споживання, а з іншого – зрослі на цій основі потреби людей.

Матеріально-речовою основою даного закону є розвиток технологічного способу виробництва. В умовах новітньої техніки та технології закон діє значно інтенсивніше і спонукає підвищувати рівень робітників. В умовах автоматизації виробництва зростають потреби, пов'язані із якісним удосконаленням умов праці кожного індивіда, трудового колективу та сукупного працівника. Закон зростання потреб тут виявляється у потребах формування працівника нового типу.

Під час людської діяльності конкретним виявом зростання потреб є збільшення видів виробництва продукції. Приблизно 90% сучасних товарів на початку ХХ ст. не вироблялося.

У соціальній сфері закон зростання потреб виявляється в поліпшенні житлових умов, пенсійного забезпечення, гарантованого просування по службі тощо. У сфері політики проявляється у потребі людей, трудових колективів, соціальних верств і прошарків, класів впливати на формування політики, брати участь в управлінні державою. Прояви закону зростання потреб має місце у правових, культурних, національних та інших суспільних відносин.

Таким чином, потреби людей, суспільства, підприємств впливають на сам процес розвитку не тільки економіки, її окремих елементів, але й всього розвитку країни в цілому.

Дата добавления: 2015-05-23