Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Типи хімічного зв’язку. Якщо взаємодіють атоми елементів з однаковими значеннями електронегативності χ, то спільна електронна пара однаковою мірою належить обом атомам і




Якщо взаємодіють атоми елементів з однаковими значеннями електронегативності χ, то спільна електронна пара однаковою мірою належить обом атомам і зв’язок, що виникає між ними, називається ковалентним неполярним. Наприклад, зв’язок між атомами гідрогену та телуру є ковалентним неполярним, тому що χ(Н)=2,1 і χ(Те)=2,1.

Якщо електронегативність одного елемента є більшою за електронегативність іншого елемента, але різниця їх значень не перевищує 2 (Dχ ≤ 2), то при утворенні зв’язку спільна електронна пара частково (менш ніж на 50%) зміщується до атома більш електронегативного елемента. Такий тип хімічного зв’язку називається ковалентним полярним.

Внаслідок зміщення електронної пари на атомі більш електронегативного елемента виникає нецілочисельний негативний заряд (-d), а на атомі менш електронегативного елемента – позитивний (+d). Ці електричні заряди мають назву ефективних.

Чим більшою є різниця електронегативностей елементів Dχ, тим більшим є ступінь зміщення спільної електронної пари, тобто більш полярним є зв’язок між атомами цих елементів. Тому на атомах виникають більші за своїм абсолютним значенням ефективні заряди.

Наприклад, в молекулі НІ різниця електронегативностей елементів дорівнює: Dχ = χ(І) – χ (Н) = 2,5 – 21 = 0,4; спільна електронна пара зміщується до атома І на 5%. На атомі гідрогену виникає ефективний заряд “+0,05”, а на атомі І – “–0,05” абсолютного заряду електрона. А в молекулі НCl (Dχ = χ(Cl) – χ(H) = 3–2,1 = 0,9) ступінь зміщення електронної пари складає 17% і на атомі Н та Cl виникають ефективні заряди, які дорівнюють відповідно “+0,17” та “–0,17” абсолютного заряду електрона.

Якщо електронегативність одного елемента набагато більша за електронегативність іншого елемента (Dχ>2), то спільна електронна пара більш ніж на 50% зміщується до атома більш електронегативного елемента. Такий тип хімічного зв’язку називається йонним. Отже, йонний зв’язок виникає між атомами тих елементів, які значно відрізняються за своєю електронегативністю, тобто між атомами типових металів та атомами типових неметалів. До типових металів належать лужні та лужно-земельні метали, а до типових неметалів – галогени (F, Cl, Br, I) та оксиген. Наприклад, різниця електронегативностей натрію та хлору дорівнює:

Dχ = χ(Cl) – χ(Na) = 3 – 0,9 = 2,1.

Між цими атомами виникає йонний зв`язок: електронна пара зміщується до атома хлору на 80% і на атомах натрію та хлору виникають ефективні заряди, які дорівнюють відповідно “+0,8” та “–0,8” абсолютного заряду електрона.

Йонний зв’язок слід розглядати як граничний випадок ковалентного полярного зв’язку, коли спільна електронна пара настільки зміщена до одного з атомів, що практично належить тільки цьому атому.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 650; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.