Тестові завдання до вивчення тем модуля 1

Факторні моделі

Вправа 6.4

За даними вправи 11.3. провести факторний аналіз загальної суми витрат та витрат на 1 грн. випуску продукції. Розрахувати резерви щодо зниження витрат.

Загальна сума витрат:

1. ОВ=МЗ+ОП+СЗ+А+ІОП.

2. ОВ=Q×В_1грн.

3. ОВ=ПВ+ЗВ_1грн×Q.

4. ОВ=ПВ+ЗВ.

Витрати на 1 грн.випуску продукції:

1. В_1грн.=ОВ/Q.

2. В_1грн.=(МЗ+ОП+СЗ+А+ІОВ)/Q.

3. В_1грн.=В_{1грн.МЗ.}+В_{1грн.ОП.+}В_{1грн.СЗ.}+В_1грн.А.+В_{1грн.ІОВ.}.

4. В_1грн.=(ПВ/Q)+ЗВ_1грн.

«Теорія економічного аналізу»

1. Термін «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що в перекладі означає:

а) розмежування (розподіл) явища або предмета на складові елемента для вивчення їх як частин цілого;

б) поєднання окремих складових явища або предмета, виявлення зв’язків та залежностей між окремими частинами;

в) вивчення закономірностей господарської діяльності.

2. Під предметом економічного аналізу розуміють:

а) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів;

б) системне комплексне вивчення, вимірювання та узагальнення впливу факторів на результати діяльності підприємства;

в) господарські процеси підприємств, об’єднань, соціально-економічна ефективність і кінцеві фінансові результати їх діяльності, які складаються під впливом об’єктивних та суб’єктивних факторів, що мають відображення через систему економічної інформації.

3. Принцип комплексності економічного аналізу передбачає

а) охоплення всіх ланок і напрямів діяльності та всебічне вивчення причинних взаємозалежностей в економіці підприємства;

б) розгляд кожного об’єкта як складної динамічної системи, що складається з декількох елементів, певним чином пов’язаних між собою та зовнішнім середовищем;

в) витрати на проведення економічного аналізу повинні давати багатократний ефект.

4. Ретроспективний аналіз проводять:

а) до моменту здійснення господарських операцій;

б) після здійснення господарських операцій;

в) під час здійснення господарської операції.

5. Оперативний аналіз здійснюють:

а) перед прийняттям рішення про здійснення господарських операцій;

б) відразу після виконання господарських операцій;

в) за декілька попередніх звітних періодів.

6. За періодичністю можна виділити:

а) систематичний аналіз;

б) ретроспективний аналіз;

в) міжгосподарський аналіз;

г) факторний аналіз;

д) техніко-економічний аналіз;

е) внутрішньогосподарський аналіз.

7. За методикою вивчення об’єктів аналіз може бути:

а) фінансово-економічним;

б) діагностичним;

в) факторним;

г) зовнішнім;

д) внутрішнім;

е) маржинальним.

8. Господарські резерви – це:

а) запаси ресурсів (сировини, матеріалів, палива, обладнання), необхідні для безперервної роботи підприємства;

б) можливість підвищення ефективності виробництва.

9. За ознакою часу резерви поділяють на:

а) регіональні;

б) екстенсивні;

в) інтенсивні;

г) поточні.

10. Спосіб порівняння застосовується для підрахунку резервів у тих випадках, коли:

а) втрати ресурсів або можлива їх економія визначається порівняно з плановими нормами чи їх затратами на одиницю продукції на кращих підприємствах;

б) утрати ресурсів або можлива їх економія визначається порівняно з плановими нормами чи їх затратами на одиницю продукції на кращих підприємствах;

в) проводять прогнозування діяльності підприємства.

11. Спосіб дослідження причинних зв’язків, при якому дослідження проводять від окремого до загального, від вивчення окремих факторів до узагальнень, від причин до результатів, – це:

а) метод дедукції;

б) метод індукції;

в) метод діагностики.

12. Порівняння фактичних даних із плановими проводять для:

а) визначення ступеня виконання плану;

б) виявлення резервів виробництва;

в) визначення тенденції розвитку економічних процесів;

г) перевірки обґрунтованості планових показників;

д) виявлення впливу факторів.

13. Порівняльний аналіз, що застосовується при вивченні відносних темпів зростання та приросту показників за кілька років до рівня базисного року, – це:

а) горизонтальний аналіз;

б) вертикальний аналіз;

в) трендовий аналіз;

г) багатовимірний аналіз.

14. Собівартість товарної продукції та собівартість валової продукції:

а) можна порівнювати;

б) не можна порівнювати;

в) однакові величини.

15. Співвідношення величини явища з величиною будь - якого іншого явища або з величиною цього явища, але взятою за інший час чи за іншим об’єктом відображають:

а) відносні показники;

б) абсолютні показники;

в) середні величини.

16. Співвідношення частин цілого між собою характеризують:

а) відносні показники структури;

б) відносні величини ефективності;

в) відносні величини інтенсивності;

г) відносні величини координації.

17. Для встановлення зв’язку між показником – фактором та показником– результатом використовують:

а) типологічні групування;

б) структурні групування;

в) аналітичні групування.

18. Відносне відхилення використовують у таких випадках:

а) якщо визначають відношення порівняльних величин у відсотках;

б) для того, щоб показати, на скільки відсотків порівнювальний показник більший або менший від показника, з яким порівнюють;

в) для того, щоб показати, у скільки разів порівнювальний показник більший або менший за показник, з яким порівнюють.

19. Середні величини в економічному аналізі характеризують:

а) узагальнену кількісну характеристику сукупності однорідних явищ за певною ознакою;

б) кількісні розміри явища у відповідних одиницях вимірювання;

в) співвідношення величини окремих явищ.

20. У комбінованих таблицях:

а) перераховуються одиниці сукупного явища, що характеризується;

б) дані підмета розбиваються на групи та підгрупи за декількома ознаками;

в) дані по окремих одиницях сукупності об’єднуються в групи за однією суттєвою ознакою.

21. Якщо зв’язок факторів із показником має функціональний характер, то це:

а) детермінований аналіз;

б) стохастичний аналіз;

в) статистичний аналіз.

22. Факторний аналіз, що вивчає причини приросту результативних показників за минулі періоди, є:

а) динамічним аналізом;

б) статичним аналізом;

в) перспективним аналізом.

23. Фактори що характеризують ступінь напруженості праці в процесі виробництва, – це:

а) кількісні фактори;

б) якісні фактори;

в) інтенсивні фактори;

г) екстенсивні фактори.

24. Моделі, що використовуються у випадку, коли результативний показник є алгебраїчною сумою декількох факторів, називають

а) адитивними моделями;

б) мультиплікативними моделями;

в) кратними моделями;

г) змішаними моделями.

25. На методі елімінування базуються:

а) інтегральний спосіб;

б) спосіб пропорційного ділення;

в) спосіб ланцюгових підстановок;

г) спосіб абсолютних різниць;

д) спосіб логарифмування.

26. Якщо потрібно вивчити співвідношення двох груп взаємопов’язаних економічних показників, підсумки яких повинні бути однаковими, застосовують:

а) метод групування;

б) середні величини;

в) прийом порівняння;

г) прийом визначення структури;

д) балансовий метод.

27. Для визначення темпів змін досліджуваного явища за кожний окремий період порівняно з попереднім обчислюють:

а) базисний індекс;

б) структуру показника;

в) ланцюговий індекс.

28. Для визначення впливу факторів у всіх типах детермінованих факторних моделей використовують:

а) інтегральний спосіб;

б) спосіб пропорційного поділу;

в) спосіб ланцюгових підстановок;

г) спосіб абсолютних різниць;

д) індексний спосіб.

29. Для нейтралізації впливу вартісного фактора необхідно:

а) перерахувати фактичний обсяг виробництва на планові ціни та порівняти з добутком планового обсягу і планових цін;

б) перерахувати плановий обсяг виробництва на фактичні ціни та порівняти з добутком планового обсягу і планових цін;

в) перерахувати фактичний обсяг виробництва на планові ціни та порівняти з добутком планового обсягу і планових цін.

30. Якщо у вихідних даних мультиплікативних та змішаних моделей існують абсолютні відхилення у факторних показниках, то найбільш доцільно застосовувати:

а) спосіб абсолютних різниць;

б) спосіб відносних різниць;

в) спосіб ланцюгових підстановок.

31. За ступенем впливу факторів на результати їх поділяють на:

а) постійні та змінні;

б) основні та другорядні;

в) об’єктивні та суб’єктивні;

г) прості та складні.

32. За характером дії фактори поділяють на:

а) інтенсивні та екстенсивні;

б) об’єктивні та суб’єктивні;

в) прості та складні.

33. Моделювання мультиплікативних моделей здійснюється за:

а) послідовним розподілом факторів на співмножники;

б) розподілом факторів на складені елементи;

в) діленням факторів на складені елементи.

34. Множення чисельника й знаменника кратної моделі на один і той же показник називається способом:

а) формального розкладення;

б) скорочення;

в) розширення.

35. Подовження знаменника кратної моделі за рахунок заміни одного або кількох факторів на суму показників називається способом:

а) подовження;

б) формального розкладення;

в) розширення;

г) скорочення.

36. Ділення чисельника і знаменника кратної моделі на одне й те ж значення називається способом:

а) подовження;

б) скорочення;

в) розширення.

37. Визначити, яка факторна модель побудована правильно, якщо:

ВП – обсяг виробництва;

Д – середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником;

ЧР – середньоспискова чисельність робітників;

ЧД – кількість відпрацьованих людино днів.

а) ВП=Д*ВП/Д*ЧР/ВП;

б) ВП= ЧР * ЧД/ЧР * ВП/ЧД;

в) ВП = ЧР * Д/ЧР * ВП/Д.

38. Прийом ланцюгових підстановок дозволяє:

а) оцінити зміну економічних показників у динаміці;

б) визначити ступінь виконання планових показників;

в) оцінити вплив показників - факторів на результативний показник;

г) розділити загальні відхилення результативного показника від базового рівня на часткові відхилення.

39. Яку модель можна застосувати для розрахунку впливу факторів на результативний показник (при застосуванні способу абсолютних різниць), якщо

А1 – фактичний кількісний показник;

А0 – плановий кількісний показник;

Б1 – фактичний якісний показник;

Б0 – плановий якісний показник.

а) (А1 - А0) * Б0;

б) (А1 - А0) * Б1;

в) (Б1 - Б0) * А1;

г) (Б1 - Б0) * А0.

40. При застосуванні прийому відносних різниць розрахунок окремих факторів проводять:

а) шляхом множення різниці (у відсотках) рівня виконання плану за двома взаємопов’язаними показниками на абсолютний фактичний рівень показника, що аналізується;

б) множення різниці (у відсотках) рівня виконання плану за двома взаємопов’язаними показниками на абсолютний плановий рівень показника, що аналізується;

в) шляхом множення різниць між фактичним та плановим показником на плановий рівень показника, що аналізується;

г) шляхом множення різниці між плановим та фактичним показниками на фактичний рівень показника, що аналізується.

41. При застосуванні прийому ланцюгових підстановок до адитивної залежності вплив факторів на результативний показник визначається:

а) як різниця між фактичним значенням фактора і плановим фактором;

б) як різниця між плановим значенням фактора і фактичним фактором;

в) як різниця між фактичним значенням фактора і плановим показником, помножена на фактичний показник, вплив якого визначається;

г) шляхом множення відхилення фактора на плановий показник, вплив якого ще не визначався.

42. При застосуванні способу скоригованих показників скоригований показник визначається:

а) шляхом множення звітного значення кількісного чи обсягового фактора на базисне значення якісного фактора;

б) шляхом множення базисного значення кількісного фактора на звітне значення якісного фактора.

43. Індексний метод ґрунтується на показниках, що виражаються:

а) відношенням планового рівня фактора до його фактичного рівня;

б) відношенням фактичного рівня показника до його планового рівня;

в) множенням відсотка виконання плану на базовий фактор, вплив якого визначається.

44. Методи елімінування мають такі недоліки:

а) фактори змінюються незалежно один від одного;

б) вплив визначається у взаємодії факторів;

в) неоднозначність оцінки впливу факторів.

45. Метод, за допомогою якого додатковий приріст результативного показника розкладається між факторами пропорційно ізольованому їх впливу на результативний показник, називається

а) методом відносних різниць;

б) методом ланцюгових підстановок;

в) інтегральним методом;

г) методом логарифмування.

46. Для яких факторних моделей застосовується прийом ланцюгових підстановок:

а) адитивні, змішані моделі;

б) мультиплікативні;

в) кратні, змішані;

г) мультиплікативні, адитивні, кратні, змішані;

д) мультиплікативні, кратні?

47. Для яких факторних моделей застосовується прийом абсолютних різниць:

а) мультиплікативна модель та змішані Y=(b-c);

б) мультиплікативні та кратні;

в) кратні та змішані?

48. Для яких факторних моделей застосовується прийом пропорційного ділення:

а) мультиплікативна модель;

б) адитивні та змішані;

в) кратні та змішані;

г) змішані моделі;

д) адитивна модель?

49. Побудова економічної матричної моделі за допомогою наукової абстракції здійснюється за допомогою:

а) методів математичного програмування;

б) методів дослідження операції;

в) методів економічної кібернетики;

г) методів економетрії?

50. Методи розв’язання економічних задач на основі минулого досвіду називаються:

а) класичними;

б) евристичними;

в) дослідження операції;

г) математичної статистики.

51. Методи кореляційно - регресійного аналізу використовуються для вивчення:

а) функціональних залежностей;

б) тісноти зв’язку між показниками;

в) стохастичних залежностей;

г) оптимізаційних задач.

52. Теорія ігор використовується для:

а) розв’язання транспортної задачі;

б) розв’язання задачі «запуск - випуск»;

в) дослідження функціональних залежностей.

53. Обґрунтований розподіл обов’язків з проведення економічного аналізу між окремими виконавцями – це:

а) мета економічного аналізу;

б) спосіб проведення економічного аналізу;

в) принцип (правило) організації економічного аналізу.

54. Розроблення плану аналітичної роботи та контроль за його виконанням, методичне забезпечення аналізу, узагальнення результатів аналізу, дослідження з економіки підприємства тощо здійснює:

а) виробничий відділ;

б) відділ збуту;

в) бухгалтерія;

г) планово-економічний відділ.

55. Аналіз виконання плану випуску продукції за обсягом та асортиментом, ритмічності роботи, впровадження нової техніки і технології, підвищення якості продукції тощо проводиться:

а) відділом технічного контролю;

б) бухгалтерією;

в) відділом постачання;

г) виробничим відділом.

56. План проведення аналітичної роботи, що складається на рік і являє собою календарний розклад окремих аналітичних досліджень, називається:

а) комплексним;

б) тематичним.

57. Офіційні документи, якими повинне користуватися підприємство в своїй діяльності, відносять до:

а) облікових джерел інформації;

б) позаоблікових джерел інформації.

58. Вимога мінімуму витрат на збирання, зберігання та використання даних – це вимога:

а) ефективності (раціональності) системи інформації;

б) об’єктивності інформації;

в) оперативності інформації.

59. За властивостями явищ та процесів, що відображаються, розрізняють показники:

а) якісні та кількісні;

б) загальні та специфічні;

в) абсолютні та відносні.

60. Аналітичні показники – це показники, що:

а) є даними бухгалтерської, статистичної, оперативної звітності;

б) визначаються під час проведення аналізу для оцінки результатів та ефективності господарювання;

в) визначають норми витрачання сировини, палива, норми амортизації.

Тестові завдання до вивчення тем модуля 2 «Аналіз господарської діяльності підприємства»

1. Рівень оснащеності працівників, що зайняті у сфері матеріального виробництва основними виробничими фондами, характеризує такий показник:

а) енергоозброєність робітників;

б) фондоозброєність праці;

в) технічна фондоозброєність праці робітників;

г) електроозброєність праці.

2. Зв’язок витрат живої праці з виробничим споживанням енергії характеризує:

а) фондоозброєність праці робітників;

б) електроозброєність робітників;

в) енергоозброєність праці;

г) коефіцієнт автоматизації робіт.

3. Відношення обсягу робіт, виконаних механізованим способом, до загального обсягу робіт називається:

а) рівнем механізації робіт;

б) рівнем механізації праці;

в) коефіцієнтом автоматизації робіт;

г) рівнем автоматизації праці.

4. Рівень технології виробництва характеризують такі показники:

а) коефіцієнт оновлення;

б) частка продукції, виготовленої за прогресивною технологією;

в) технологічна собівартість одиниці продукції;

г) частка продукції вищої категорії якості в загальному обсязі виробництва.

5. Відношення кількості або вартості виробленої продукції в межах плану до кількості або вартості продукції за планом називається:

а) коефіцієнтом потоковості виробництва;

б) сезонністю виробництва;

в) рівнем спеціалізації виробництва;

г) коефіцієнтом ритмічності виробництва.

6. Кількість виробництв у середньому на одне підприємство характеризує:

а) рівень комбінування;

б) рівень спеціалізації виробництва;

в) рівень концентрації виробництва;

г) рівень браку.

7. Відношення витрат робочого часу через порушення трудової дисципліни до потенційного фонду робочого часу визначає:

а) рівень важкості праці;

б) коефіцієнт застосування раціональних прийомів праці;

в) коефіцієнт дисципліни;

г) коефіцієнт використання робочого часу.

8. Узагальнюючими показниками рівня управління є такі:

а) коефіцієнт ефективності управління;

б) коефіцієнт раціональних прийомів праці;

в) коефіцієнт використання робочого часу;

г) технічна озброєність працівників управлінського персоналу.

9. Відношення витрат на управління виробництвом до вартості виробленої продукції характеризує:

а) коефіцієнт ефективності управління;

б) рівень централізації управлінських функцій;

в) коефіцієнт ритмічності;

г) рівень механізації управлінської праці.

10. Відношення чисельності управлінського персоналу заводоуправління до всього управлінського персоналу підприємства характеризує:

а) коефіцієнт ефективності управління;

б) рівень централізації управлінських функцій;

в) рівень технічної озброєності управлінських працівників;

г) коефіцієнт важкості праці.

11. До вартісних показників виробничої програми підприємства відносять:

а) обсяг товарної продукції;

б) залишки незавершеного виробництва на кінець року;

в) обсяг валової продукції;

г) обсяг реалізації продукції.

12. Обсяг виробництва продукції у 2007 році становив 31205 тис. грн., у 2006 році – 29200 тис. грн., у 2005 році – 32700 тис. грн. Який середньорічний темп зміни обсягу продукції на цьому підприємстві:

а) 96,94%;

б) 97,69%;

в) 99,46%;

г) 95,43%?

13. Визначити ступінь виконання плану обсягу виробництва у 2005 році, якщо за минулий рік обсяг виробництва становив 30100 тис. грн., планове та фактичне значення за звітний період становлять відповідно 27400 тис. грн., 28200 тис. грн.:

а) 91,03 %;

б) 102,92 %;

в) 93.69%;

г) 106,74 %.

14. Який спосіб оцінювання виконання плану за асортиментом є найбільш точним:

а) спосіб середньозважених цін;

б) спосіб найменшого відсотка;

в) спосіб середнього відсотка;

г) спосіб за питомою вагою продукції, з якої виконано план виробництва?

15. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як:

а) відношення частки продукції, яка має товарні знаки, до загального обсягу виробництва;

б) відношення обсягу витрат на науково-дослідні роботи до обсягу виробництва.

16. Виконання плану по структурі означає:

а) виконання фактичного випуску продукції із запланованим співвідношенням окремих її видів;

б) виконання планового випуску продукції за плановою структурою її видів;

в) виконання планового випуску продукції за фактичною структурою її видів.

17. Середній коефіцієнт сортності визначається:

а) як відношення кількості продукції найвищого сорту до загальної кількості;

б) як відношення вартості продукції за ціною першого сорту до вартості продукції всіх сортів;

в) як відношення вартості продукції всіх сортів до вартості продукції за ціною першого сорту.

18. Коефіцієнт ритмічності розраховується таким чином:

а) як відношення фактичного випуску продукції в межах плану до фактичного випуску продукції;

б) як відношення фактичного випуску продукції до планового випуску продукції;

в) як відношення фактичного випуску продукції в межах плану до планового випуску продукції.

19. Показник аритмічності розраховується як:

а) сума позитивних відхилень у виконанні плану випуску продукції;

б) сума позитивних і негативних відхилень у виконанні плану випуску продукції;

в) відношення позитивних відхилень до негативних відхилень у виконанні плану випуску продукції.

20. Обсяг реалізованої продукції визначається таким чином:

а) як сума залишків готової продукції на початок і на кінець року та обсягу товарної продукції;

б) як сума залишків готової продукції на початок року, обсягу товарної продукції, залишків відвантаженої продукції, не оплаченої покупцем на кінець року за мінусом залишків готової продукції на кінець року;

в) як сума залишків готової продукції на початок року, обсягу товарної продукції, залишків відвантаженої продукції, не оплаченої покупцем на початок року за мінусом залишків відвантаженої продукції на кінець року та залишків готової продукції на кінець року;

г) як сума залишків готової продукції на початок року, обсягу товарної продукції за мінусом залишків готової продукції на кінець року.

21. Як визначити забезпеченість підприємства робочою силою:

а) зіставленням фактичної та планової спискової чисельності працівників у цілому;

б) зіставленням фактичної середньоспискової чисельності працівників із плановою та фактичною за минулий звітний період у цілому та за категоріями персоналу;

в) зіставленням фактичної середньоспискової чисельності працівників у цілому та за категоріями персоналу з плановою;

г) співставленням фактичної структури персоналу з плановою?

22. Як визначити вплив зміни питомої ваги робітників на продуктивність праці працівників:

а) добутком відпрацьованого часу на годинну продуктивність праці;

б) добутком відхилення від чисельності на обсяг продукції;

в) добутком відхилення між фактичною та плановою питомою вагою робітників на їх планову продуктивність праці;

г) добутком відхилення між фактичною та плановою питомою вагою робітників на їх фактичну продуктивність праці?

23. Які фактори впливають на денну продуктивність праці робітників:

а) обсяг виробництва продукції та загальна кількість відпрацьованих людино-годин;

б) зміна тривалості робочого дня та годинної продуктивності праці;

в) зміна чисельності робітників та їх продуктивності;

г) виконання норм виробітку та трудомісткості продукції?

24. Як визначити вплив зміни кількості явок на роботу на річну продуктивність праці одного робітника:

а) добутком відхилення між фактичною та плановою кількістю явок на роботу одним робітником на планову денну продуктивність праці;

б) добутком чисельності робітників на їх продуктивність;

в) добутком різниці між фактичною та плановою денною продуктивністю праці на планову кількість явок на роботу;

г) добутком фактичної кількості робітників на планову денну продуктивність праці?

25. Які фактори спричиняють вплив на середньогодинний виробіток:

а) Упровадження нової техніки, технології, наукової організації праці;

б) механізація та автоматизація виробничих процесів;

в) удосконалення управління, організації виробництва і праці;

г) співвідношення між основними і допоміжними робітниками;

д) трудомісткість продукції та виконання норм виробітку;

е) структура оборотних засобів?

26. Як визначити вплив годинної продуктивності праці на обсяг виробництва продукції:

а) відношенням обсягу виробництва до загальної кількості відпрацьованих людино-годин;

б) добутком фактичної чисельності робітників на планову годинну продуктивність праці;

в) добутком планової годинної продуктивності праці на загальну фактично відпрацьовану кількість людино-годин;

г) добутком відхилення між фактичною та плановою годинною продуктивністю праці на фактично відпрацьовані всіма робітниками людино-години.

27. Як розраховується відносне відхилення фонду заробітної плати:

а) як різниця між фактичним та плановим розмірами фонду оплати праці;

б) як різниця між фактично нарахованою сумою заробітної плати та плановим фондом, скоригованим на коефіцієнт виконання плану виробництва продукції?

28. Які фактори спричиняють відхилення фактично нарахованої заробітної плати від планової:

а) зміни у порівнянні з планом чисельності персоналу та його середньої заробітної плати;

б) зміна обсягу виробництва та продуктивності праці;

в) збільшення виплат із фонду матеріального заохочення?

29. Як визначити вплив зміни середньої заробітної плати на економію або перевитрати по фонду заробітної плати:

а) добутком фактичної заробітної плати на планову чисельність;

б) відношенням фонду заробітної плати до середньої заробітної плати;

в) добутком відхиленням між фактичною та плановою середньою заробітною платою на планову чисельність персоналу;

г) добутком відхилення між фактичною та плановою середньою заробітною платою на фактичну чисельність персоналу?

30. Яка закономірність у співвідношенні темпів зростання продуктивності праці та середньої заробітної плати:

а) темпи зростання середньої заробітної плати та продуктивності праці повинні бути однаковими;

б) темпи зростання продуктивності праці повинні випереджати темпи зростання середньої заробітної плати;

в) темпи зростання середньої зарплати повинні випереджати темпи зростання продуктивності праці?

31. Коефіцієнт оновлення основних засобів розраховують як відношення:

а) вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до їх вартості на кінець цього ж періоду;

б) вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до їх вартості на початок цього ж періоду;

в) вартості основних засобів, що надійшли за звітний період, до середньорічної вартості основних засобів.

32. Найбільш оптимальним строком для заміни обладнання при діючих нормах амортизації є:

а) 10 років;

б) 7 років;

в) 5 років.

33. Тенденція збільшення фондовіддачі є:

а) позитивною;

б) негативною.

34. Режимний фонд часу роботи обладнання розраховується як:

а) добуток кількості одиниць установленого обладнання на кількість робочих днів та на тривалість робочого дня з урахуванням коефіцієнта змінності;

б) добуток кількості календарних днів на 24 години і на кількість одиниць установленого обладнання;

в) добуток кількості одиниць установленого обладнання на кількість робочих днів, на тривалість робочого дня з урахуванням коефіцієнта змінності за вирахуванням часу надходження обладнання в плановому ремонті й на модернізацію.

35. Якими показниками характеризується забезпеченість підприємства основними виробничими фондами:

а) залишками основних засобів на початок та на кінець звітного періоду;

б) фондо- та технічною озброєністю праці;

в) коефіцієнтом зносу основних засобів;

г) коефіцієнтом оновлення?

36. Які фактори впливають на зміну зносу основних засобів:

а) інтенсивність використання;

б) оновлення та вибуття основних засобів;

в) співвідношення між окремими групами основних засобів?

37. Як визначити вплив зміни фондовіддачі на обсяг виробництва продукції:

а) відношенням обсягу виробництва до середньорічної вартості основних засобів;

б) добутком фондовіддачі на середньорічну вартість основних засобів;

в) добутком відхилення між фактичною та плановою фондовіддачею на фактичну середньорічну вартість основних засобів;

г) добутком відхилення між фактичною і плановою середньорічною вартістю основних засобів на планову фондовіддачу?

38. Як визначити вплив зміни структури основних засобів на зміну фондовіддачі:

а) добутком різниці між фактичною та плановою фондовіддачею активної частини основних засобів на їх фактичну питому вагу в загальній вартості;

б) добутком відхилення між фактичною та плановою питомою вагою активних основних засобів на їх планову фондовіддачу;

в) добутком вартості основних засобів на планову фондовіддачу;

г) відношенням планового обсягу виробництва продукції до фактичної вартості активних основних засобів?

39. Якими показниками характеризується ефективність використання обладнання:

а) коефіцієнтом оновлення;

б) коефіцієнтом змінності;

в) коефіцієнтами екстенсивного, інтенсивного та інтегрального використання обладнання;

г) коефіцієнтом зносу?

40. Як визначити вплив інтенсивного використання обладнання на обсяг виробництва продукції:

а) відношенням фактичної годинної продуктивності до планової продуктивності обладнання;

б) добутком відпрацьованого часу на планову годинну продуктивність обладнання;

в) добутком відхилення між фактичною та плановою годинною продуктивністю обладнання на його плановий фонд часу;

г) добутком відхилення між фактичною та плановою годинною продуктивністю обладнання на фактично відпрацьований ним час?

41. Екстенсивний шлях задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах передбачає:

а) збільшення видобутку сировинних ресурсів;

б) збільшення виробництва матеріальних ресурсів;

в) застосування прогресивних, науково обґрунтованих норм витрачення матеріальних ресурсів;

г) використання безвідходних технологій.

42. Інтенсивний шлях задоволення потреби підприємства в матеріальних ресурсах підприємства – це:

а) збільшення виробництва матеріальних ресурсів;

б) використання безвідходних технологій;

в) застосування прогресивних, науково обґрунтованих норм витрачення матеріальних ресурсів та дотримання їх у процесі виробництва;

г) утилізація відходів матеріальних ресурсів.

43. Загальна матеріаломісткість продукції визначається як відношення:

а) загальної суми матеріальних витрат до обсягу продукції у вартісній оцінці;

б) обсягу продукції у вартісній оцінці до загальної суми матеріальних витрат.

44. Матеріаловіддача розраховується як відношення:

а) загальної суми матеріальних витрат до обсягу продукції у вартісній оцінці;

б) обсягу продукції у вартісній одиниці до загальної суми матеріальних витрат.

45. Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується такими показниками:

а) матеріаловіддача;

б) витрачення певного матеріалу на виготовлення конкретного виробу;

в) витрачення матеріалів на 1-у гривню оптової ціни продукції;

г) дотримання норм витрачення матеріалів;

д) зниження матеріаломісткості продукції.

46. Якщо коефіцієнт використання матеріалів менший від одиниці, то це означає, що:

а) фактичне витрачання матеріалів на окремі вироби було більшим, ніж передбачено плановими (нормативними) калькуляціями;

б) на підприємстві матеріали використовувалися раціонально, економно.

47. На зниження матеріаломісткості впливають такі фактори:

а) удосконалення техніки, технології та організації виробництва;

б) підвищення якості використаної сировини, матеріалів, купівельних виробів та напівфабрикатів;

в) удосконалення матеріально - технічного забезпечення, конструкції виробів;

г) зниження собівартості придбання матеріалів, зміна структури асортименту продукції;

д) зміна норм витрачання матеріальних ресурсів на одиницю продукції.

48. Вплив зміни матеріаловіддачі на обсяг виробництва продукції визначається як:

а) добуток відхилення фактичної та планової матеріаловіддачі на фактичні затрати матеріалів;

б) різниця між фактичним обсягом виробництва та скоригованим, який визначається як відношення фактичних матеріальних витрат до планової матеріаломісткості;

в) добуток матеріаломісткості на обсяг виробництва продукції;

г) відношенням затрат на матеріали до обсягу виробництва продукції.

49. Термін зберігання запасів визначається як:

а) відношення календарної кількості днів у періоді, що розглядається, до оборотності матеріальних цінностей;

б) відношення оборотності матеріальних цінностей до календарної кількості днів.

50. Ефективність формування портфеля договорів поставок на матеріали визначається за допомогою:

а) коефіцієнта сортності;

б) коефіцієнта ритмічності;

в) коефіцієнта асортиментності.

51. Виробнича собівартість продукції складається з:

а) прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання й експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати;

б) прямих матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці, інших прямих витрат, виробничих накладних витрат;

в) прямих витрат: матеріальних, на оплату праці та інших.

52. Залежно від обсягів виробництва розрізняють витрати:

а) прямі та непрямі;

б) змінні та постійні;

в) прості та комплексні.

53. Які фактори впливають на показник витрат на 1-у гривню виробленої продукції:

а) зміна обсягу, структури асортименту випуску продукції, цін на матеріальні ресурси та вироблену продукцію;

б) зміна обсягу, структури виробництва, рівня питомих змінних витрат, суми постійних витрат та цін на продукцію;

в) зміна обсягу, структури виробництва, рівня витрат та ціни на продукцію?

54. Як визначити вплив зміни структури асортименту продукції на витрати на 1-у гривню:

а) різницею в планових витратах на 1-у гривню фактичного та планового обсягів;

б) різницею у фактичних та планових витратах на 1-у гривню фактичного обсягу продукції;

в) різницею у фактичних витратах на 1-у гривню в діючих та прийнятих у плані цін;

г) не впливає на витрати на 1-у гривню обсягу виробництва?

55. Які фактори впливають на зміну матеріальних витрат на одиницю продукції:

а) зміна обсягу продукції;

б) зміна постійних витрат;

в) зміна кількості витрачених матеріалів;

г) зміна змінних витрат;

д) зміна ціни на матеріали?

56. Як проаналізувати динаміку витрат на 1-у гривню товарної продукції, якщо:

- витрати на 1-у гривню товарної продукції за минулий звітний рік – 86,23 коп.;

- витрати на 1-у гривню товарної продукції за звітний період – 85,82 коп.;

- фактичний % зниження витрат:

а) (86,23/85,82)*100;

б) (85,82/100)+86,23;

в) 100 - (85,82/86,23):100?

57. Які трудові фактори впливають на зміну собівартості окремих видів продукції:

а) зміна трудомісткості;

б) зміна середньогодинної оплати праці;

в) зміна кількості робітників;

г) зміна фонду оплати праці робітників?

58. Як розрахувати вплив трудомісткості на трудові витрати на одиницю продукції:

а) різниця у трудомісткості множиться на планову середньогодинну оплату праці;

б) різниця у трудомісткості множиться на фактичну середньогодинну оплату праці;

в) зміна рівня оплати праці множиться на фактичний рівень трудомісткості продукції;

г) зміна рівня оплати праці множиться на плановий рівень трудомісткості?

59. Відносне відхилення по загальновиробничих витратах розраховується так:

а) фактичні витрати мінус кошторисні;

б) кошторисні витрати мінус фактичні загальновиробничі витрати.

60. Основні статті собівартості реалізованої продукції – це:

а) прямі матеріальні витрати;

б) витрати на збут;

в) прямі витрати на оплату праці;

г) адміністративні витрати;

д) понаднормативні витрати;

е) нерозподілені загальновиробничі постійні витрати;

є) інші прямі витрати.

Дата добавления: 2015-05-23