Список використаної літератури. 1. Класифікація прийомів економічного аналізу

Вступ

План

Вступ

1. Класифікація прийомів економічного аналізу

2. Способи економічного аналізу

3. Практичне значення використання прийомів елімінування в економічному аналізі

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Аналіз як діяльність, що має на меті вивчення суті, структури і поведінки певних господарських засобів та джерел їх утворення, фактів, процесів та явищ на макро-, мезо- і макрорівнях для вироблення відповідних висновків та рекомендацій та ухвалення ефективних управлінських рішень, відіграє важливу роль у роботі всіх підприємств і туристичних зокрема. Жодне підприємство не може функціонувати саме по собі, його діяльність постійно треба координувати, тому результати аналізу є дуже важливими і необхідним для менеджерів, які прагнуть приймати ефективні і обгрунтовані управлінські рішення. Аналіз є цінним своїми висновками, що є основою для вирішення подальших напрямів діяльності підприємства. Таким чином, тема можливих способів і прийомів, що є важливими елементами методики економічного аналізу і можуть використовуватися в аналітичній роботі є актуальною сьогодні.

Метою роботи є дослідити основні прийоми і способи, що можуть застосовуватися в аналітичній роботі.

Завдання - розкрити зміст основних прийомів і способів економічного аналізу, визначити їх практичне значення на підприємстві та сферу застосування.

Об'єкт дослідження – теоретичні аспекти інструментарію економічного аналізу.

Предмет – прийоми і способи економічного аналізу.

1. Класифікація прийомів і способів економічного аналізу

Прийоми економічного аналізу є важливими елементами методики економічного аналізу. Їх поділяють на три такі групи:

1) Традиційні;

2) Економіко-математичні;

3) Евристичні [4].

Характеристика прийомів кожної з груп, а також їх сфера застосування наведена у таблицях 1,2,3. Джерело [5].

Таблиця 1

Характеристика основних економіко-математичних прийомів

Назва	Характеристика
Лінійне програмування	Застосовується для вирішення задач, пов’язаних із знаходженням екстремальних значень (максимуму та мінімуму) функцій змінних величин. Ґрунтується на вирішенні системи лінійних рівнянь, що виражають функціональний зв’язок. Застосовується для дослідження змінних і факторів, які є математично визначеними і кількісно обмеженими. У результаті відомої послідовності розрахунків відбувається взаємозаміна факторів при умові сумісності з економічною суттю явища. Оптимальний варіант обирається із значної кількості альтернативних. (Розрахунок оптимальної загальної продуктивності устаткування, раціонального розкрою, оптимального складу раціону або суміші, транспортна задача).
Нелінійне (динамічне) програмування	Застосовується при вирішенні оптимізаційних задач, в яких цільова функція або обмеження, або і перше, і друге одночасно характеризуються нелінійними залежностями. При наявності змінних, у яких показник ступеня відмінний від одиниці, змінної в показнику ступеня, під коренем, під знаком логарифма. (Ефективність виробництва змінюється непропорційно до зміни його масштабів, питоме витрачання бензину нелінійно залежить від швидкості руху автотранспорту, величина зносу виробничого устаткування нелінійно залежить від часу його роботи.)
Теорія графів, сітьове планування та аналіз	Полягає у дослідженні взаємозв’язків між окремими елементами цілого. Застосовується для побудови оптимальної траєкторії руху об’єкта по досягненню поставленої мети.
Кореляційний, дисперсійний, регресійний аналіз	Застосовують для дослідження закономірностей зміни значень економічних показників шляхом вивчення масових якісно однорідних явищ, які повторюються, і відіграють важливу роль у прогнозуванні поведінки економічних показників та кількісному вимірі впливу факторів на зміну узагальнюючих показників, а також для оцінки ризикованості альтернативних управлінських рішень.
Теорія ігор	Досліджує оптимальні стратегії в ситуаціях ігрового характеру (конфлікту сторін, невизначеності). Формалізуючи економічні ситуації, їх представляють як гру певної кількості учасників, кожен з яких прагне максимізувати свою вигоду. Формулювання умови задачі зводиться до: встановлення кількості граків та правил гри, виявлення можливих стратегій (сукупності правил, які залежно від ситуації в грі визначають однозначний вибір цього грака), видів виграшів (від’ємний виграш є програшем). При скінченній кількості стратегій задаються матриці виграшів, при нескінченній – функції. Застосовується для вибору оптимального рішення щодо обсягів запасів, обсягів продажу, підвищення якості продукції, зниження собівартості.
Прийоми теорії масового обслуговування	Застосовується в галузях господарської діяльності, де мають місце масові процедури обслуговування. Зводиться до забезпечення оптимального варіанту організації обслуговування шляхом визначення: кількості точок обслуговування, чисельності персоналу (механічних агрегатів), наявності відповідного устаткування, частоти надходження, чисельності об’єктів обслуговування, щільності звернень, потреби у відповідних послугах (за груповим та внутрішньо груповим асортиментом), при яких час обслуговування буде мінімальним, якість високою, відсутні надлишкові витрати. Розрізняють форми обслуговування з неявними втратами (при постановці на чергу), і явними втратами (безумовної відмови).
Прийоми теорії нечітких множин та теорії катастроф	Практичне втілення задачі розпізнавання образів для управління складними господарськими процесами. Ключовими поняттями є “нечітка множина” та “функція приналежності”. Для одержання адекватної моделі процесу при значних кількостях ознак одиниць сукупності здійснюється відсів другорядних ознак, кількість визначальних ознак доводиться до двох десятків, а побудова функції приналежності здійснюється експертним шляхом, після чого проводять додаткові згладжуючи розрахунки.
Моделювання фінансових ситуацій (дисконтування, нарощування, оцінка грошових потоків, коригування на вплив інфляції)	Ґрунтуються на концепції зміни вартості грошей у часі. Дозволяють враховувати фактор часу при здійсненні розрахунків за господарськими операціями. Широко застосовується при обґрунтуванні управлінських рішень фінансового характеру, інвестуванні, кредитуванні. В умовах інфляції дозволяють встановити кількісні співвідношення по виявленню впливу динаміки індексу цін на показники фінансової операції.

Таблиця 2

Характеристика основних евристичних прийомів

Назва	Характеристика
Прийоми експертної оцінки дозволяють поповнити нестачу необхідно для аналізу інформації, ґрунтуючись на твердженнях, імовірнісних оцінках експертів.
Індивідуальні ґрунтуються на використанні незалежних точок зору експертів-фахівців певного профілю.
Інтерв’ю	Усне опитування респондента інтерв’юером. В процесі інтерв’ю програма опитування може змінюватися.
Анкетування	Письмова відповідь експерта на питання анкети. Варіанти питальника: - закрита форма відповіді - “так” або “ні”; - відкрита - власний варіант відповіді; - меню множинного вибору.
Колективні спираються на єдину колективну точку зору групи експертів, добре обізнаних у різних суміжних сферах діяльності при обговоренні поставленої економічної проблеми.
Комісії (наради, конференції, семінари, круглі столи)	Спільне обговорення проблеми. Заохочується вільне висловлювання ідей, аргументація пропозицій та їх критика. Роль координатора виконує ведучий або особа, що приймає остаточне рішення. Недолік – група учасників переважно керується логікою компромісів.
Віднесеної оцінки	Робота наради поділяється на два періоди: вільного викладу ідей та критичного аналізу.
Колективного блокнота	Відповідно до мети дослідження учасникам експертизи роздають індивідуальні блокноти, в яких описано основний зміст проблем, наведено низку допоміжних, додаткових матеріалів. Протягом деякого часу вони записують у блокнот свої думки, спостереження, варіанти вирішення проблеми. В процесі колективної наради обговорюються нагромаджені в індивідуальних блокнотах матеріали і виробляється колективне вирішення проблеми.
“Дельфи”	Суть полягає у виробленні колективного рішення у результаті реалізації таких принципів як анонімність, ітеративність, групова відповідь. Суть полягає в одержанні узагальненої відповіді шляхом статистичної обробки результатів кількаетапного опитування експертів, у ході якого їм надається можливість ознайомитися з результатами попереднього опитування, переглянути свою позицію чи аргументувати свою незгоду.
Прийоми активізації творчого пошуку зводяться до створення психологічної атмосфери, що сприяє вирішенню нестандартних завдань, використання певних закономірностей процесу людського мислення.
Прийоми невпорядкованого (не спрямованого) пошуку
Асоціації та аналогії	Нові ідеї і пропозиції виникають на основі співставлення з аналогічними об’єктами. Рішення виникають чи навіюються спогляданням або спогадами про подібні речі, ситуації, відомі рішення в даній або спорідненій сфері, природі, історії, мистецтві, худ. літературі.
Банк ідей	У банку ідей (спеціальній картотеці) акумулюються варіанти розв’язання завдань різного характеру, в тому числі типові, оригінальні та неприйнятні рішення, пропозиції та ідеї. Звернення до банку може наштовхнути на пошук прийнятного рішення своєї проблеми.
Інверсії	Полягає у відштовхуванні при дослідженні явища або процесу “від супротивного”.
Емпатії	Ототожнення проектанта чи дослідника з користувачем методики або предметом дослідження.
Ідеалізації	Абстрактна побудова ідеальної моделі, яка функціонує в ідеальних умовах. Інколи наштовхує на нестандартне нове рішення.
Мозкового штурму	Полягає у проведенні сесії у неформальній атмосфері, яка стимулює породження якомога більшої кількості нових ідей. Характерною рисою є вільне обговорення, обмеження або заборона критики. Ефективність залежить від компетентності ведучого. Вимагається дотримання правил проведення сесії.
Прийоми упорядкованого (цілеспрямованого пошуку) – в основі більшості прийомів лежить обґрунтований алгоритм творчого процесу, який реалізується шляхом послідовного виконання рекомендацій-приписів.
Системного аналізу	Вирішення комплексної проблеми здійснюється шляхом втілення послідовних часткових рішень елементів системи.
Морфологічного аналізу	Впорядкований спосіб дослідження об’єкта аналізу і отримання систематизованої інформації за всіма варіантами вирішення аналітичних задач.
ПАТТЕРН	Досліджувана проблема розподіляється на ряд часткових проблем, окремих завдань та елементів, що підлягають експертній оцінці. Окремі елементи вибудовуються у “дерево рішень”; визначаються коефіцієнти важливості кожної задачі, кожного елемента, висунуті окремими експертами оцінки піддаються відкритому обговоренню.

Таблиця 3

Характеристика основних традиційних прийомів

Назва	Характеристика
Порівняння	це метод, що представляє собою характеристику економічного явища, або предмета через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими предметами або явищами, які мають певні якісні ознаки (нормативи, норми, середні показники та ін..
Типізація	застосовують для узагальнення інформації, виявлення типових характеристик явищ і процесів. Типізацію здіснюють через групування та середні величини. Групування – поширений в аналізі статистичний прийом, що застосовується для узагальнення інформації. Полягає в утворенні груп даних за певними ознаками (кількісними або атрибутивними). Групування бувають первинними і вторинними; типологічними, структурними, аналітичними. Аналітичне групування - виділення серед досліджуваних явищ характерних груп за певною ознакою з метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків між двома показниками. Середні величини являють собою узагальнюючу характеристику розміру певної ознаки або її зміни, що віднесена як одиниця до сукупності.
Деталізація	аналізовані процеси і явища послідовно розкладають за різними ознаками на окремі складові частини.
Балансовий	передбачає наявність рівноваги двох сторін
Елімінування	абстрагуючись від взаємного і одночасного впливу факторів, послідовно розчленовують узагальнююче відхилення на часткові впливи кожного фактору. Дозволяє окремо виміряти вплив кожного з одночасно діючих факторів на зміну результативного показника.

2. Способи економічного аналізу

Прийом елімінування може застосовуються за допомогою способів наведених нижче (схеми застосування наведені у додатку 1).

Спосіб ланцюгових підстановок (скоригованих показників) полягає в поступовій заміні базових величин факторів на фактичні та в співставленні кожного наступного перерахованого (скоригованого) показника з попереднім.

Спосіб абсолютних різниць є спрощеною формою прийому ланцюгових підстановок. Суть полягає в тому, що необхідно виявити відхилення по кожному з факторів, а тоді розпочати розрахунок впливів.

Необхідною умовою застосування цих двох прийомів є принцип виділення і переходу в розрахункових формулах від кількісного до якісного фактора, що має дуже важливе значення, оскільки в економічному аналізі прийнята сувора послідовність підстановок. Спочатку визначають вплив кількісного фактора, а тоді якісного. Від дотримання цього правила залежить правильність та однозначність розрахунку впливів факторів на узагальнюючий показник.

Спосіб відносних різниць – по кожному із спеціально підібраних взаємопов’язаних показників визначають % виконання плану (або темп зміни в %), після чого різниця в % між кожним наступним і попереднім розрахунком множиться на базову величину узагальнюючого показника. Необхідна умова – певна форма взаємозв’язку (вкладеність) показників.

Спосіб дольової (пайової) участі полягає у тому, що відхилення по узагальнюючому показнику розподіляється між факторами пропорційно до їх зміни в два етапи:

- на першому – розраховується попереднє значення впливу фактора;

- на другому – поправка до нього шляхом вторинного розподілу частини відхилення узагальнюючого показника, яка залишилась нерозподіленою за підсумками першого етапу [6].

3. Практичне значення використання прийомів елімінування в економічному аналізі

Якщо взаємозв’язок між результативним показником та факторами, що його визначають, має функціональний характер, в аналітичній практиці використовують прийоми елімінування.

Елімінування означає усунення, виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника. Цей прийом з умовного визначення того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються 2; потім три і так далі за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактора на величину досліджуваного показника окремо [4].

Приклад, як на практиці застосовуються прийоми елімінування наведено нижче.

За наявними даним в таблиці визначимо як кожен із взаємодіючих показників вплинув на зміну узагальнюючого показника (обсяг випуску) і зробимо відповідні висновки.

Оцінка динаміки показників використання предметів праці підприємства

(тис. грн.)

Показники	Рік	Відхилення
Попередній	Звітний	Абсолютне	Відносне
Обсяг виробленої продукції в оптових цінах				0,23
Матеріальні затрати				11,04
Матеріаловіддача	4,87	4,49	-0,57	-11,70
Матерааломісткість	0,21	0,23	0,02	9,52

Модель формування обсягу продукції (прийом ланцюгових підстановок)

№	Взаємодіючі показники	Узаг. показ. (ОВ)	Розрах.	Результат
Матер.завтрати	Мв
		7,87		-	-
		4,87	14644,09	1444,09	ΔОВ(Мат.затр.)
		4,30		- 1414,09	ΔОВ(Мв)

Висновок: отже, у звітному році порівняно з попереднім обсяг виробленої продукції збільшився на 30 тис. грн. (0,23%). На це вплинуло збільшення завтра на матеріали на 299 тис. грн., що призвело до зростання обсягу випуску на 1444,09 тис. грн.; зменшення матеріаловіддачі на 11,7%, що призвело до зменшення обсягу виробленої продукції у звітному періоді на 1414,09 тис. грн. Останній фактор виступає резервом для зростання обсягу випуску.

Можлива причина тенденцій – неефективне використання матеріальних ресурсів, що призвело до зростання матеріаломісткості на 9,52% та зменшення матеріаловіддачі на 11,7%. Зростання матеріальних витрат на 11% при зростанні обсягу випущеної продукції тільки на 0,23% є негативною тенденцією.

Для вдосконалення діяльності підприємства доцільно шукати альтернати щодо видів матеріалів та їх постачальників, які були би дешевшими від існуючих.

Таким чином, зробивши факторний аналіз, ми змогли визначити:

- тенденції зміни узагальнюючого показника і як на це вплинув кожен із взаємодіючих показників;

- визначили резервний фактор;

- змогли прийняти відповідні рішення для вдосконалення діяльності підприємства;

- визначили як потрібно вплинути на кожен із взаємодіючих факторів (працювати на його підвищення чи зниження), щоб в кінцевому випадку це позитивно вплинуло на узагальнюючий показник.

Висновки

Отже, на основі вищевикладеного матеріалу можна зробити такі висновки:

- сукупність прийомів і способів представляють собою інструментарій економічного аналізу, окремі елементи якого запозичені і можуть бути використані в інших економічних науках та специфічні, що використовуються лише в економічному аналізі;

- способи та прийоми дослідження є вагомим елементом методу дослідження економічного аналізу;

- основним групами прийомів економічного аналізу є: традиційні, евристичні та економіко-математичні;

- евристичні прийоми ґрунтуються на інтуїції та досвіді дослідників, традиційні – це ті прийоми, що знаходили своє місце в економічного аналізу практично з моменту його виникнення; економіко-математичні – ґрунтуються на теоретичному фундаменті економічних і математичних наук;

- прийом елімінування має такі способи як: спосіб ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць та спосіб пайової участі;

- кожен прийом має свою найдоцільнішу сферу застосування, тому кожне підприємство може вибрати ті інструменти, які будуть найбільш обґрунтованими в сфері його діяльності та для аналізу тих чи інших показників;

- способи елімінування ґрунтуються на використанні певних алгоритмів і не потребують творчого підходу до їх застосування;

- факторний аналіз явищ і процесів забезпечує менеджерів підприємства інформацією, на основі якої в подальшому визначається пріоритетні заходи, що матимуть місце на підприємстві;

- відповідно до ролі аналізу на підприємстві його можна розглядати як важливу функцію управління.

1. Деньга С. Проблеми методологічного забезпечення аналізу // Економічний аналіз: зб. наук. праць / Тернопільський національний економічний університет; редкол.: С. І. Шкарабан (голов. ред.) та ін. – Тернопіль: Видавничо-поліграфічний центр Тернопільського національного економічного університету “Економічна думка”. - 2012. – Вип. 11. – Частина 1. – с. 17-23.

2. Економічний аналіз: сайт для майбутній аналітиків: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://analiz2012.wordpress.com/

3. Електронна бібліотека Князева: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ebk.net.ua/

4. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородгій А.І. Еономічний аналіз: теорія і практика // Г.І. Кіндрацька. – Львів.: Монголія 2006. – 2008. – 440 с.

5. Чигринстка О.С., Власюк Т.М. Теорія економічного аналізу // О.С. Чигринська, Т.М. Власюк. – ЦНЛ. – 2007. – 307 С.

6. Lobbook: дистанційне навчання: [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://lubbook.net/

Дата добавления: 2015-05-23