Аналіз формування ланцюга поставок на товарному ринку

З переходом до ринкової економіки все більшого значення набувають комерційні відносини, активна діяльність оптових та роздрібних підприємств, посередників щодо доведення товарів до покупців (споживачів).

Основний напрямок діяльності ЗАТ ТД “УТН” – реалізація широкого асортименту нафтопродуктів високої якості. Вся продукція сертифікована.

Однак цей вид діяльності є достатньо привабливим, на ринку з’являється все більше малих та великих підприємств, що займаються реалізацією нафтопродуктів. Тому витримування конкуренції є чи не найважливішим та найскладнішим завданням, яке належить розв’язувати усім суб’єктам, котрі намагаються якнайдовше утриматись на відповідному ринку. Комерційного успіху на внутрішньому та зовнішньому ринках досягає звичайно той господарський су’єкт, котрий всебічно і систематично вивчає своїх конкурентів, пропонує покупцям конкурентоспроможну продукцію.

Основними конкурентами ЗАТ ТД “УТН” є постачальники імпортних нафтопродуктів. Основні ринки збуту імпортуємих нафтопродуктів – західні області України та Крим. Однак постачальники імпортних паливо-мастильних матеріалів не можуть розглядатися як серйозні конкуренти у зв’язку з обмеженим асортиментом пропонуємо продукції так, як правило, більш низькою якістю. Слід враховувати також місцевих конкурентів - інші

українські заводи по нафтопереробці.

Крім конкурентів усі підприємства мають дуже ретельно і постійно вивчати своїх клієнтів (споживачів продукції, послуг), аби відстежувати кон’юнктури ринку та оперативно реагувати на її зміни, що повсякчасно відбуваються на ньому.

До основних споживачів продукції переробки нафти на Україні можна віднести агропромисловий комплекс, підприємства електроенергетики, автотранспортні підприємства і автотранспорт.

Крім кінцевих споживачів, велику частину клієнтів фірми складають фірми-посередники, що займаються торгівлею нафтопродуктами. Але вони ж можуть виступати і як її конкуренти.

Одним з ключових факторів зростання ефективності діяльності підприємства, його прибутку, є активна торгівельна та збутова діяльність.

Прагнучи до максимального задоволення потреб покупців, ЗАТ ТД “УТН” використовує різні способи розповсюдження продукції. Основними з них є: залізничним транспортом, автомобільним транспортом покупця (самовивіз) або постачальника та через АЗС.

Торговий дім має свою службу автомобільних перевезень, що дозволяє підвищити оперативність транспортування нафтопродуктів споживачам. Доцільність створення власної служби спеціального автотранспорту зумовлена його високою маневреністю при здійсненні перевезень специфічних вантажів; можливістю здійснення перевезень безпосередньо від нафтопереробної компанії до споживача, тобто «від дверей до дверей» з реалізацією безпосереднього контакту між вантажовідправником і вантажоотримувачем; більшою в порівнянні із залізничним транспортом, швидкістю доставки нафтопродуктів за умов відсутності проміжних перевантажень і додаткових переналивань і, як наслідок, менших втрат рідких фракцій; більшими можливостями в наданні клієнтами додаткових послуг стосовно експедирування, збереження якості окремих різновидів пального, механізації вантажно-розвантажувальних операцій тощо; різноманітністю типажу транспортних засобів, що застосовуються, їх спеціалізації на відповідних видах і марках нафтопродуктів, вантажопід’ємності; порівняно невеликою сумою капітальних вкладень стосовно освоєння заданого обсягу перевезень нафтопродуктів. Служба автомобільних перевезень має в своєму розпорядженні парк автомобілів в кількості 36 автоцистерн на базі автомобіля МАЗ та 20 автоцистерн на базі автомобіля VOLVO. Міскість автоцистерн для транспортування продукції коливається від 9 м³ до 28 м³. Цистерни обладнані помпами, які забезпечують примусовий налив та злив нафтопродуктів. Бензовози місткістю 22,5 м³ та 28 м³ конструктивно виконані відповідно з трьох та чотирьох відокремлених секцій, що дозволяє заповнювати цистерни одночасно різноманітними видами пального.

Наведена форма роботи з транспортування пального спеціалізованими автоцистернами дуже приваблива для споживачів. Вартість транспортних перевезень у ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» є найнижчою серед інших підприємств та приватних перевізників. Для фірми характерна раціоналізація структури витрат, що прослідковується із таблиці 2.8.

Аналіз структури за окремими статтями свідчить про зниження витрат на перевезення в абсолютному і відносному вимірах. Вартість транспортування нафтопродуктів складає всього 35 коп. на 1 т/км. Сучасне технологічне та технічне обладнання дозволяє без участі працівника з максимальною точністю визначати вагу відвантажених нафтопродуктів. На фірмі змонтовано дві інформаційно-вимірювальні системи «SKALES» фінського виробництва для визначення ваги відвантаження нафтопродуктів як залізничним транспортом, так і автомобільним. На протязі п’яти років експлуатаційні відхилення у вимірах ваги не перевищують 0,02%. В умовах суттєвого збільшення обсягів реалізації нафтопродуктів доцільно змонтувати третю інформаційно-вимірювальну систему більш сучасної конструкції.

Департамент реалізації нафтопродуктів продає весь асортимент продуктів переробки нафти, закуповує нафтопродукти для наступного продажу клієнтам, складає угоди купівлі-продажу та організовує поставки, планує відвантаження залізничним та автомобільним транспортом, здійснює маркетингові дослідження, розробляє рекомендації щодо удосконалення процесів та способів продаж з метою збільшення їх обсягів, забезпечує нафтопродуктами автозаправні станції тощо.

Таблиця 2.8

Структура витрат фірми при збуті нафтопродуктів,тис.грн.

Статті витрат	2003 рік	2004 рік	2005 рік
тис.грн.	%	тис. грн.	%	тис.грн.	%
1.Витрати на перевезення	668,3	22,6	660,8	21,4	656,4	20,6
2. Витрати на оплату праці	819,5	27,6	889,3	28,8	941.2	29,5
3.Витрати на оренду і на утримання основних засобів	326,9	11,0	373,6	12,1	409,7	12,8
4.Зношення основних засобів	28,0	0,9	37,0	1,2	42,0	1,3
5.Зношення і утримання малоцінних і швидкозношуваних предметів	8,0	0,3	12,4	0,4	15,5	0,5
6.Витрати на рекламу	43,9	1,5	55,6	1,8	65,4	2,1
7.Відрахування на соціальні заходи	388,6	13,1	410,7	13,3	448,1
8.Відрахування на обов’язкове страхування	8,5	0,3	12,3	0,4	9,8	0,3
9. Інші витрати	672,9	22,7	636,1	21,0	602,5	18,9
Усього	2964,6		3087,8		3190,6

В системі поставок нафтопродуктів виділяють три основних функціональних елементи: постачальник, транспорт (в торговому домі автомобільний і залізничний), споживач [7]. Кожний елемент має область перехрещення з системою поставки вантажів. Торговий дім «Укртатнафта» виступає як постачальник – в частині підготовки відповідних нафтопродуктів до перевезення, включаючи накопичення, зберігання, налив, і деякі супутні операції. Споживач організовує роботу в частині підготовки нафтопродукту до використання, включаючи злив або вивантаження, зберігання тощо. Транспорт здійснює безпосередню доставку нафтопродуктів.

Дослідження функціонування системи поставок вантажів дозволяє визначити зовнішні критерії функціонування підсистеми перевезення із забезпечення потреб транспортування нафтопродуктів. Формулювання такого критерію дозволяє реалізувати мету системи у вигляді вимог з боку підсистеми до результатів її функціонування. На погляд економістів, доцільно включати в критеріальну функцію автомобільного транспорту вимогу скорочення різних втрат, в тому числі від простоїв під наливом і зливом нафтопродуктів в процесі їх доставки. Мінімізація всієї сукупності втрат враховується в інтегральному критерії функціонування системи поставки вантажів. Для умов роботи ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» проведені дослідження реального та потенційного ринків нафтопродуктів з доставкою вантажів до споживачів автоцистернами. Структура перевезення нафтопродуктів за 2005 рік автотранспортом на раціональну відстань по областях наведена в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Структура перевезення нафтопродуктів власним транспортом по областях, %

Найменування продукту	Область
Полтавська	Дніпропетровська	Кіровоградська	Черкаська	Всього
Дизельне пальне	14,1	8,9	6,2	1,2	30,4
Бензин не етиловий	10,2	8,4	6,0	2,6	27,2
Мазут	6,7	5,0	2,7	1,6	16,0
Бітум	3,3	2,2	1,1	0,5	7,1
Оливи	2,1	1,8	1,3	1,2	6,4
Бензин етиловий	6,9	1,9	2,3	1,8	12,9
Усього	43,3	28,2	19,6	8,9

Головною рисою українського ринку нафтопродуктів є значна густота операторів торгівлі. В умовах жорсткої конкуренції торгівля нафтопродуктами не приносить очікуваного прибутку. Ключову роль в такій ситуації відіграє запропонований споживачам широкий спектр автотранспортних послуг з оперативної доставки різноманітних марок пального, що купується дрібним оптом, та якісний рівень сервісу.

Надходження нафтопродуктів на ринок Полтавської області складає 80,0%. Власним автомобільним транспортом торгового дому доставляються дрібнооптовим покупцям 43,3% вантажів. Доцільно збільшити поставки дизельного пального та бензину сільськогосподарським об’єднанням автоцистернами, що вигідно як споживачам, так і торговому дому.

Поставлена задача потінити з ринку області постачальників нафтопродуктів з Російської Федерації, які нині займають 10% від загального обсягу споживання, та Литви, що освоїли 5% ринку особливо в забезпеченні покупців якісним бензином різних марок. Частина ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта» на цьому ринку складає тільки 30%.

Мастильні матеріали, що надходять з Російської Федерації, дешевші, але і якість їх значно нижча. Тому мастильні матеріали виробництва ЗАТ «Укртатнафта» користуються підвищеним попитом вітчизняних споживачів. Транспортування моторних та індустріальних олив пропонується здійснювати тільки власним автомобільним транспортом торгового дому.

Реалізація нафтопродуктів здійснюється через мережу автозаправних станцій, що забезпечують певну частку прибутку. Нафтопродукти доставляються на власні автозаправні станції в автоцистернах.

Майже в усіх регіонах України Торговий Дім “Укртатнафта” має нафтобази для зберігання та відвантаження нафтопродуктів, що забезпечує швидке постачання споживачеві.

ЗАТ ТД “УТН” належить декілька АЗС європейського зразка, які знаходяться в районах нашого міста з масовим рухом автомобільного транспорту і завдяки високій якості обслуговування та постійному контролю якості палива і правильності розливу не мають конкурентів в Полтавській області. Автозаправні комплекси, які на сьогоднішній день діють в Кременчуці, Сумах, Лубнах, Полтаві, виконують повний спектр послуг європейського рівня з заправки, діагностики, ремонту та обслуговування автотранспорту. Підприємство планує будівництво додаткових АЗК та нафтобаз, відповідних до європейських стандартів, як на території України, так і за її межами.

У всіх сферах господарювання на ринкових засадах організація підприємницької діяльності базується виключно на договірних взаємовідносинах. Це підтверджує незаперечну істину, що саме договори є визначальною і по суті єдиною правовою формою партнерських взаємин.

Договір – це форма документального закріплення партнерських зв’язків (предмета, взаємних прав та обов’язків, наслідків порушення домовленостей). Він опосередковує порушення взаємини в процесі праці, виробництва і реалізації продукції чи надання різноманітних послуг.

Договір на поставку товарів через посередника укладається на поставку фірмою-посередником певних видів продукції покупцям із насамперед обумовленою формою її оплати.

Робота з клієнтами ведеться на основі договорів купівлі-продажу. Договори укладаються як на разову поставку нафтопродуктів, так і на забезпечення покупця нафтопродуктами протягом терміну, що передбачений договором.

Укладаючи договір з ЗАТ ТД “УТН” про поставку нафтопродуктів, покупець може бути упевнений, що всі документи будуть оформлені вірно, відвантаження буде здійснено в чіткій відповідності з графіком, і всі питання щодо поставок будуть вирішені оперативно і у відповідності до законодавства. Покупець знає, що звертаючись сюди, він не буде займатись пошуком цистерн, постійним узгодженням графіків, пошуком посередників. Звичайно це є вирішальним чинником налагодження довгострокових відносин з цим підприємством.

Тепер проаналізуємо ритмічність постачання на підприємстві.

Для забезпечення нормального функціонування торгівлі нафтопродуктами необхідне чітке налагодження товаропостачання на ЗАТ «ТД «УТН». Єдиним товаропостачальником Торгового дому є АТ „Укртатнафта”.

Товаропостачання торговельної мережі – це комплекс комерційних та технологічних заходів, які здійснюють промислові, торговельні та транспортні організації і підприємства, спрямованих на доведення товарів від виробничих підприємств і оптових баз до торговельних точок у кількості та асортименті відповідно до попиту споживачів.

Завдання раціональної системи товаропостачання:

- забезпечення повноти асортименту, оптимального рівня та структури

товарних запасів;

- підвищення економічної ефективності товаропостачання за рахунок

прискорення товарооборотністі та скорочення ланковості товароруру;

- забезпечення чіткого взаємозв’язку технологічних процесів в оптовій та роздрібній торгівлі, раціонального розподілу праці між ними;

- підвищення ефективності вивчення попиту;

- застосування логістичного підходу та ефективних систем управління товарними потоками.

Товаропостачання торговельної мережі є складним процесом, який включає такі складові:

- вибір джерел постачання товарів, визначення постачальників;

- складання та подання попередніх замовлень на поточне завезення

товарів;

- укладання договорів поставки (купівлі-продажу), організацію доставки.

Товаропостачання впливає на рівень організації комерційної роботи торговельного дому та фінансово-економічні показники його торговельної діяльності. Завдяки раціонально організованому постачанню підтримують повноту та стійкість асортименту товарів на підприємстві, регулюють рівень і структуру товарних запасів, активно впливають на швидкість обігу товарів, рівень витрат обігу. Від рівня організації товаропостачання залежать виконання планових завдань з товарообороту та продуктивність праці.

Організація товаропостачання має й соціальне значення. Це виражається у сприянні безперервної торгівлі, повному забезпеченні попиту населення на товари та скороченні витрат часу покупців на їх придбання. Раціональна організація товаропостачання повинна забезпечувати прискорення процесу продажу товарів, оптимізацію товарних запасів, підвищення економічної та соціальної ефективності торгівлі в цілому.

Одним з головних принципів товаропостачання є ритмічність.

Ритмічність постачання передбачає завезення товарів через відносно однакові проміжки часу. Ритмічність доставки до торгових точок сприяє прискоренню оборотності товарів, виключає появу надмірних товарних запасів, необхідних для забезпечення безперервної роботи торговельного підприємства на випадок порушення строків завезення. Крім того, ритмічність товаропостачання підприємств створює оптимальні умови для роботи складів, оптових баз і транспортних підприємств, що дозволяє більш продуктивно використовувати робочу силу. При ритмічному товаропостачанні більш раціонально використовують складські площі.

У залежності від джерел надходження товарів розрізняють дві форми товаропостачання – транзитну і складську.

Транзитна форма доставки застосовується для постачання роздрібних торгових підприємств товарами простого асортименту, а також товарами повсякденного попиту, виробництво яких здійснюється в районах споживання.

При складській формі товари завозять в роздрібну торгову точку зі складів оптових підприємств. Застосування такої форми постачання найбільше зручно при поставці товарів складного асортименту, що мають потребу в попередньому підсортуванні.

Ритмічність товаропостачання дозволяє забезпечувати безперервну роботу торговельних підприємств та високий рівень обслуговування населення.

Підсумовуючи наслідки кризових явищ, які мали місце у 2005 році на ринку нафти і нафтопродуктів, можна дійти висновку про погіршення конкурентоспроможності та інших характеристик, пов’язаних із скороченням поставок нафти на НПЗ, що в свою чергу негативно відобразилося на постачання нафтопродуктів в ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта». Існує також проблемами поставок імпортних ресурсів та, як наслідок, зниження об’ємів нафтової сировини, яка постачалась на АТ „Укртатнафта”.

Аналіз реалізації продукції тісно пов’язаний з аналізом виконання договірних зобов’язань щодо поставок продукції. Невиконання договірних зобов’язань спричиняє зменшення виручки, прибутку, штрафні санкції. Крім того, за умов конкуренції підприємство може втратити ринки збуту продукції.

Особливо важливе значення для підприємства має виконання міжнародних угод та державних контрактів. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, податкові та кредитні пільги.

У зв'язку з тією ж фінансово-економічною ситуацією, що склалася на ринку України, і з метою не припущення неплатежів за поставлену продукцію та найбільш раціонального ви­користання оборотних коштів основною умовою продажу продукції на ринку є передоплата в розмірі об’єму отриманих виконаних робіт(послуг) за 5 календарних днів. Крім того, можлива оплата по факту відвантаження під банківську гарантію або акредитив.

Вирішується питання щодо продажу нафтопродуктів через дистриб’юторів. Дистриб’ютори – оптові та роздрібні посередники, які ведуть операції від імені виробника і за свій рахунок. Як правило, виробник надає дистриб’ютору право торгувати своєю продукцією на певній території і протягом певного терміну. Таким чином, дистриб’ютор не є власником продукції. За договором він набуває права на продаж продукції. Дистриб’ютор може діяти і від свого імені. У цьому випадку в рамках договору про надання права на продаж укладається договір постачання. У логістичному ланцюзі дистриб’ютори зазвичай займають позицію між виробником і дилерами. Ведуться переговори по укладанню дистриб’юторських угод в різних областях України. Метою цього є укріплення позицій АТ «Укртатнафта» в регіонах і забезпечення зручності для кінцевих споживачів.

Однак в роботі ЗАТ ТД “УТН” доводиться стикатися і з деякими труднощами. Певний час фірма отримувала для реалізації по прямих договорах невелику долю виготовляємих нафтопродуктів. Але швидко ця ситуація змінилася на краще, обмежень для реалізації нафтопродуктів не стало. Та потенційні покупці працюють з іншими постачальниками, отже необхідно знову завойовувати ринок. Крім того, висока вартість нафтопродуктів, що надходять для реалізації заважає успішно конкурувати з іншими постачальниками, в тому числі закордонними. Тому для забезпечення реалізації продукції заводу договори іноді укладаються на умовах, де фірма після розрахунків з заводом має незначний прибуток. В будь-якому випадку, ЗАТ ТД “УТН” в першу чергу зацікавлено в стабільній роботі свого головного підприємства і всю свою діяльність будує за цим принципом.

Від ринків збуту залежать обсяг продажу, середній рівень цін, виручка від реалізації продукції, сума отриманого прибутку і т.д.

Розрахуємо витрати на 1 гривню продукції по формулі 2.22:

В = ЧП: С, (2.22)

де ЧП – чистий прибуток,

С – собівартість продукції.

В2003 = 6133,9: 178162,3 = 0,034 грн.

В2004 = 7022,45: 174461,9 = 0,040 грн.

В2005 = 5384,75: 69895,15 = 0,077 грн.

З наших даних видно, що витрати на 1 гривню продукції збільшились більше ніж у 2 рази, це пов’язано зі зменшенням собівартості, що призвело до зменшення чистого прибутку.

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.
Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті "Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги", яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

Регулярне ведення такої відомості дає змогу бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів для усунення простроченої заборгованості. Цей аналіз здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, для зовнішніх користувачів інформації також дуже важливий стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про фінансову нестабільність. За даними бухгалтерської звітності (ф. 1, ф. 2) можна визначити низку показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості. До них відносять коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги, який розраховується по формулі 2.23:

Кодз = ЧВ: ДЗср, (2.23)

де ДЗср середньорічна величина дебіторської заборгованості,

ЧВ – чиста виручка.

К одз 2003= 202581: ((6194,5 + 9191): 2) = 26,3.

К одз 2004= 200023,9: ((9191 + 1572,9): 2)) = 37,1.

К одз 2005= 104960,45: ((1572,9 + 4544,6): 2)) = 34,3.

Термін погашення дебіторської заборгованості розраховується по формулі 2.24:

Т дз = 365: К одз (2.24)

Т дз 2003 = 365: 26,3 = 13 днів.

Т дз 2004 = 365: 37,1 = 9 днів.

Т дз 2005 = 365: 34,3 = 10 днів.

Чим більша кількість обертів, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів) і тим ефективніше працює підприємство. З наших даних видно, що показник зменшився, що говорить про зниження платоспроможності боржників.

Тому необхідно вивчати та аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз із дебіторською заборгованістю.

Для забезпечення своєї господарської діяльності підприємства може брати кредити, що призводить до збільшення кредиторської заборгованості. Кредиторська заборгованість на відміну від дебіторської свідчить про наявність грошових коштів тимчасово запозиченим підприємством і підлягають поверненню.

Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги розраховується за формулою 2.25:

Кокз = ЧВ: КЗср, (2.25)

де ЧВ – собівартість,

КЗср – середньорічна величина кредиторської заборгованості.

К окз 2003 = 202581: ((16179,7 + 26245,8):2)) = 4,8.

К окз 2003 = 200023,9: (( 26245,8 + 18951,9 ): 2)) = 8,8.

К окз 2003 = 104960,45: ((18951,9 + 16710):2)) = 5,9.

Термін погашення кредиторської заборгованості розраховується по формулі 2.26:

Т кз = 365: К окз (2.26)

Т кз 2003 = 365: 4,8 = 76 днів.

Т кз 2004 = 365: 8,8 = 41 день.

Т кз 2005 = 365: 5,9 = 61 день.

Результати аналізу дебіторської та кредиторської заборгованостей за товари, роботи, послуги наведені в таблиці 2.10.

Таблиця 2.10

Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей по розглянутому ланцюгу поставок, тис. грн.

Найменування	Період	Відхилення
2003 рік	2004 рік	2005 рік	тис.грн.	%
коефіцієнт обертання дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги	26,3.	37,1.	34,3.	8,0	76,7
Термін погашення дебіторської заборгованості				- 3	- 130
Коефіцієнт обертання кредиторської заборгованості за товари, роботи та послуги	4,8	8,8	5,9	1,1	81,3
Термін погашення кредиторської заборгованості				- 15	- 124,5

Як збільшення, так і зменшення дебіторської і кредиторської заборгованості можуть призвести до негативних наслідків для фінансового стану підприємства.

Так, зменшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може статися через погіршання стосунків з клієнтами, тобто через зменшення кількості покупців продукції.Збільшення дебіторської заборгованості проти кредиторської може бути наслідком неплатоспроможності покупців.У процесі підприємницької діяльності часто трапляються випадки, коли кредиторська заборгованість значно перевищує дебіторську.

Деякі економісти-теоретики вважають, що це свідчить про раціональне використання коштів, оскільки підприємство залучає в оборот більше коштів, ніж відволікає з обороту. Але бухгалтери оцінюють таку ситуацію тільки негативно, оскільки підприємство мусить погашати свої борги незалежно від стану дебіторської заборгованості.Отже, аналізуючи дані дебіторської і кредиторської заборгованості, необхідно вивчити причини виникнення заборгованості.

В структурі обігових активів більшу частину складають запаси.

Запаси – це матеріальні активи, які:

а) утримуються для подальшої реалізації;

б) знаходяться в процесі виробництва з метою подальшої реалізації продукції;

в) знаходяться для споживання в процесі виробництва продукції.

Збільшення питомої ваги запасів свідчить про наступне:

- збільшення виробничого потенціалу підприємства;

- бажання захистити грошові кошти від знецінення під впливом інфляції за рахунок вкладання в запаси.

Для визначення тенденції обертання запасів на підставі даних балансу і форми 2 розраховують наступні показники:

1. Коефіцієнт обертання запасів, який розраховується по формулі 2.27:

К оз = С рп: Зср, (2.27)

де Срп – собівартість реалізованої продукції,

Зср – середньорічна величина запасів.

К оз 2003 = 178162,3: 7215,9 = 24,7.

К оз 2004 = 174461,9: 11780,65 = 14,8.

К оз 2005 = 69895,15: 4580,8 = 15,3.

2. Період інкасації розраховується по формулі 2.28:

Пі = 365: К оз (2.28)

Пі 2003 = 365: 24,7 = 14 днів.

Пі 2004 = 365: 14,8 = 24 дні.

Пі 2005 = 365: 15,3 = 23 дні.

Коефіцієнт оборотності запасів показує швидкість обороту запасів. Чим більше значення цього коефіцієнта, тим вищий рівень оборотності запасів, що позитивно відображається на забезпеченні обсягу реалізації продукції. З даних ЗАТ «ТД «УТН» видно, що знизилась швидкість обороту запасів, що говорить про зниження ефективності їх використання.

На даному підприємстві оцінка вибуття запасів здійснюється за методом ФІФО, яка базується на припущенні, що запаси використовуються з тією послідовністю, з якою вони надходили і відображалися в бухгалтерському обліку, тобто першими використовуються ті запаси, які першими надійшли. Залишок запасів на кінець періоду визначається за цінами останніх надходжень.

Створення страхового товарного запасу здійснюється з метою компенсації коливань попиту на товари. Позитивним моментом є забезпечення можливості нормального функціонування в умовах невиконання графіків постачань і ажіотажного попиту на товар. З іншого боку, спостерігається заморожування частини оборотних коштів, подовження операційного циклу, збільшення потреби у фінансових ресурсах.

Обсяг сформованого страхового запасу визначається коефіцієнтом (1-3 і більше) від обсягів робочого товарного запасу і залежить від кон’юнктури ринку і стабільності виконання зобов’язань постачальниками. Розмір страхового запасу розраховується за формулою 2.29:

ТЗ = Озон × d × Ксз, (2.29)

де Озон – одноденний обсяг закупівлі, передбачений діючими контрактами;

d – середньоквадратичне відхилення фактичного терміну постачання від контрактних умов (у днях);

К сз – коефіцієнт формування страхового запасу залежно від рівня ризику.

ТЗ 2003 = 32,2× 1 × 1,3 =41,8 тис.грн.

ТЗ 2004 = 53,3 × 1 × 1,2 = 63,9 тис.грн.

ТЗ 2005 = 20,5 × 1 × 2,1 = 43 тис.грн.

Збільшення страхового запасу на ЗАТ „ Торговий дім „Укртатнафта” пов’язано з ризиком невиконання графіків постачання та перерозподілу ресурсів нафтової сировини.

Головна функція торговельних підприємств – реалізація товарів. Цю функцію можна розглядати у двох аспектах:

1) реалізація споживчої вартості, тобто доведення конкретного товару від виробника до покупця шляхом застосування таких технологічних операцій, як транспортування, приймання товарів за кількістю та якістю, зберігання, фасування, упаковка;

2) реалізація вартості товару, у результаті чого конкретний товар отримує визнання споживачів. У момент купівлі-продажу, тобто використання розрахункових операцій відбувається зміна форми вартості та форми власності: товарна форма вартості обмінюється на грошовому (Т-Г), а товар, що знаходився у кооперативній, приватній або іншій власності, переходить в особисту власність споживачів.

Важливою складовою частиною ведення справи є формування цінової політики стосовно товарів, що просуваються на ринок, і послугами.

Кожне підприємство самостійно встановлює ціну за свій товар. Є два підходи до ринкового ціноутворення: встановлення індивідуальних цін або єдиних цін. Перша формується на договірній основі в результаті переговорів між покупцем і продавцем, що забезпечують узгодження інтересів сторін. Друга характерна тим, що всі покупці купують товар за однаковою ціною. На ЗАТ «ТД «УТН» використовують обидва підходи.

У діяльності підприємства розрахунок цін – це тільки перший крок до розв’язання однієї з найважливіших проблем ринкової діяльності. Надалі ціна товарів та послуг регулюється відповідно до загальних змін цін фірми, змін кон’юнктури ринку тощо.

На ЗАТ «ТД «УТН» при продажі нафтопродуктів використовують оптові та роздрібні ціни, а також передбачені знижки.

Ціни оптової торгівлі містять у собі оптову ціну виробника, а також витрати і прибуток постачальницько-збутової організації, що здійснює оптовий продаж товарів. До витрат таких організацій відносяться навантаження, розвантаження, складування, збереження, підсортовка, доведення продукції до вимог споживачів, амортизація основних засобів, витрати на опалення, висвітлення, енергетичні витрати на технологічні нестатки.

Роздрібні ціни визначаються самостійно торговельними підприємствами, які здійснюють продаж товарів чи надають послуги населенню, згідно з кон’юнктурою ринку, якістю товару (послуг), виходячи з вільної ціни закупівлі.

В Торговому домі використовують наступні знижки:

- знижка сконто- означає знижку для тих покупців, які сплачують за товар раніше встановленого терміну або готівкою. Вона складає 1-3%;

- функціональна (торгова) – знижка, яку продавці товару надають учасникам каналу товароруу за виконання певних функцій, щодо продажу, зберігання, ведення обліку товару та його просування. Становить 1-5%;

- спеціальні знижки – надаються постійним покупцям, а також покупцям, в яких продавець найбільш зацікавлений (2%);

- також надається знижка в розмірі 3%, тим клієнтам які здійснюють платіж за товар старт-карткою.

Оптова та роздрібна торгівля – проміжні ланки у каналі розподілу.

У каналі розподілу роздрібні фірми відіграють важливу роль зв’язуючого ланцюга між виробниками, оптовими торговцями та іншими постачальниками, з одного боку, і кінцевим споживачем – з ішного. На рис.2.1. показано схему каналу розподілу ЗАТ «ТД «УТН».

Договора зовнішньоекономічної діяльності

Відвантаження (Експорт)

Відвантаження (Україна)

Виробник АТ «Укртатнафта»

Через Торговий дім

Кінцевий споживач

Самовивіз

Відвантаження зі зберіганням

Відвантаження по залізниці

Нафтобази

Кінцевий споживач

Давальцям

		АЗС, Філіали, Заправка власних автомобілів

		Кінцевий споживач

Рис 2.1 Схема каналу розподілу ЗАТ «ТД «УТН»

Вибрані підприємством канали збуту та мережа розповсюдження товарів впливають на всі інші рішення у сфері маркетингу.

Основні завдання аналізу:

- оцінка динаміки, структури розповсюдження товарів та каналів

збуту;

- оцінка охоплення ринку та його невикористані резерви;

- розробка пропозицій щодо поліпшення мережі розповсюдження

товарів та каналів збуту.

Аналіз проведемо на прикладі ЗАТ «ТД «Укртатнафта».

Майже 80% нафтопродуктів ЗАТ «ТД «УТН» реалізується в Україні. Для оцінки інтенсивності охоплення роздрібної мережі використаємо показник «кількість торговельних точок роздрібної мережі»(таблиця 2.11)

Таблиця 2.11.

Кількість торговельних точок роздрібної мережі,шт

Об’єкти	Кількість АЗС	Кількість нафтобаз
2003 рік	2004 рік	2005 рік	2003 рік	2004 рік	2005 рік
ЗАТ„Торговий дім„Укртатнафта”, м. Кременчук
Філія в Кременчуцькому районі, с. Білецьківка				-	-	-
Філія в м. Суми	-			-	-	-
Філія в м. Запоріжжя				-	-	-
Філія в Білгород-Дністровському районі, с. Салгани		-	-		-	-
Філія в м. Лубни				-	-	-
Філія в м. Черкаси
Філія в Полтавському районі, с. Горбанівка				-	-	-

Для аналізу каналів збуту нафтопродуктів ЗАТ «ТД «УТН» до організацій непрямого збуту було віднесено нафтобази, АЗС, філіали. До організацій прямого збуту – виробничі та інші підприємства, що купують нафтопродукти безпосередньо для своїх потреб.

Підсумки аналізу каналів збуту основної продукції та їх питому вагу в загальному обсязі реалізації показано в таблиці 2.12.

Таблиця 2.12

Канали збуту основної продукції ЗАТ «ТД «Укртатнафта» у 2003, 2004, 2005 роках, тис.грн.

Канали збуту	Обсяг реалізації
2003 рік, тис. грн.	2004 рік, тис. грн.	2005 рік, тис. грн.	%, 2003 рік	%, 2004 рік	%, 2005 рік
Роздрібна торгівля паливом	53346,7	18658,5	18148,4	21,9	7,9	15,2
Оптова торгівля паливом	189107,3	160703,5	72939,9	77,7
Посередничиство в оптовій торгівлі	-	16789,6	26315,5	-	7,1
Роздрібна торгівля авто товарами	93,8	38958,9	1009,9	0,038	16,5	0,85
Роздрібна торгівля	549,9	1027,2	973,7	0,22	0,43	0,82
Загальний обсяг реалізації	243097,7	236137,7	119397,4

Ситуація на нафтовому ринку України у 2003 - 2005 роках була складною як для українських підприємств в цілому, так і для ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта”. Це пов’язано з нестачею українських ресурсів нафти, проблемами поставок імпортних ресурсів та, як наслідок, зниження об’ємів нафтової сировини, яка постачалась на АТ „Укртатнафта”.і відповідно знизилися обсяги реалізації нафтопродуктів. Крім того, неблагоприємними факторами, що погано відобразилися на роботі ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта” у 2003 - 2005 роках, стали: політична ситуація в Україні та за кордоном, збільшення цін на нафту протягом року та інші. Однак, не зважаючи на всі труднощі, діяльність ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта” в аналізуючому періоді була прибутковою.

Тому для Торгового дому 2003-2005 роки став роком праці на перспективу. Із лютого місяця по березень 2005 року придбана та запущена в експлуатацію модульна АЗС (на молодіжному), 3 аналогічні АЗС (АЗС №1 та №2 в Кременчуці, АЗС в м. Черкаси) взяті в оренду. Початок діяльності перерахованих АЗС – квітень 2005 року. До закінчення 2005 року автозаправні комплекси показали себе як найбільш рентабельний вид діяльності.

Основними видами діяльності ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта” у 2003-2005 роках, як і раніше, являються реалізація нафтопродуктів та надання послуг по відвантаженню нафтопродуктів заказчиків.

Кількість відвантажених нафтопродуктів за типами відвантаження і за видами нафтопродуктів за 2005 рік тис. тонн. відображено в таблиці 2.13.

За 2005 рік ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта” відвантажувала нафтопродукти:

1. за договорами (по прямим зв’язкам та із власних фондів), що складає 13%;

2. за договорами на надання послуг по відвантаженню:

- давальницькі нафтопродукти та продукції інших підприємств (МНПП „Присадки”, СФ „Центр”, ЗАТ УБСП „Фобос”, ЗАТ СУГП „ Кребо ”, СП „ Фрасмо ” (80,2%);

- нафтопродуктів за договорами АТ „Укртатнафта” із третіми особами (взаємозалік) (6,1%);

- нафтопродуктів за договорами АТ „Укртатнафта” на експорт (0,7%).

Таблиця 2.13.

Кількість відвантажених нафтопродуктів за типами і за видами нафтопродуктів за 2005 рік, тис. тонн.

Тип відгрузки	Бензин	Дизельне паливо	Мазут М-100	Масла мотор	Масла індустр.	Бітуми всього	Газ	Прочі	Разом реалізов. нафтопродуктів	Питом. вага, %
А-76	А-92	АИ-95	Всього
Реалізація нафтопродуктів
Прямі зв’язки і власні фонди	57,5	22,5	19,7	99,7	87,1	27,5	2,7	5,3	2,7	14,0	35,6	274,6	13,0
Реалізація послуг
Давальницькі та інші підприємства	316,6	73,5	28,7	418,8	578,2	357,7	7,7	3,1	30,9	0,3	300,7	1697,4	80,2
Взаємозалік АТ «УТН»	8,0	3,6	1,6	13,2	15,9	37,2	6,9	4,0	-	1,6	51,3	130,1	6,1
Експорт АТ «УТН»	-	-	-	-	-	-	-	-	-	5,1	9,2	14,3	0,7
Всього	382,1	99,6	50,0	531,7	687,2	422,4	17,3	12,4	33,6	21,0	396,8	2116,4	100,0

Аналізуючи фінансові результати діяльності ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта” за 2003 – 2005 роки, слід підкреслити, що не зважаючи на тенденцію зниження об’ємів реалізації та відвантаження нафтопродуктів, а також неблагоприємні умови, що склалися на вітчизняному нафторинку для АТ „Укртатнафта”, перерозподілу ресурсів нафтової сировини, балансовий прибуток, отриманий за даний період, дозволив своєчасно здійснити розрахунки із бюджетом та придбати основні засоби, що являється важливим фактором розширення діяльності Торгового дому у різноманітних напрямках.

Дата добавления: 2015-05-23