Запобіжні заходи при використанні азопіраму

Визначення індикації забруднення

1. Азопірам виявляє наявність гемоглобіну, пероксидаз рослинного походження (рослинних залишків), хлораміну, хлорного вапна, мийних засобів з відбілювачем, іржі та кислот.

2. За наявності слідів крові одразу або протягом 1 хв після контакту реактиву із забрудненою ділянкою з'являється фіолетове забарвлення, яке протягом кількох секунд змінюється на рожево-бузкове або бурувате.

Забарвлення, що виникло пізніше ніж через 1 хв після нанесення реактиву на предмет, не враховують.

3. Бурувате забарвлення спостерігають за наявності на обстежуваних предметах іржі, рожево-бузкове — окиснювачів, що містять хлор.

4. Температура виробів, що обстежують, повинна бути не вище ніж 25 °С. Гарячі предмети не перевіряють.

5. Не слід зберігати розчин в умовах яскравого освітлення або підвищеної температури.

6. Робочий розчин (азопірам із пероксидом водню) використовуйте протягом 1—2 год. При більш тривалому зберіганні може з'явитися спонтанне рожеве забарвлення розчину.

За температури повітря понад 25 °С робочий розчин використовуйте протягом 30—40 хв.

7. Після перевірки, незалежно від результатів, видаліть залишки азопіраму з обстежених предметів, обмийте їх водою, потім знову проведіть передстерилізаційне очищення цих виробів.

1. Азопірам зберігайте в щільно закритій ємкості окремо від харчових продуктів, ліків, дезінфекційних речовин, концентрованих кислот і лугів.

2. У разі потрапляння азопіраму на шкіру або слизові оболонки негайно зніміть його серветкою і промийте цю ділянку проточною водою.

3. Азопірам горить, тому його контакт із відкритим вогнем неприпустимий.

Початковий розчин азопіраму (амідопірин — 10 г, солянокислий анілін — 0,15 г, 95 % етиловий спирт — 100 г) у рівних частинах змішують із 3 % розчином пероксиду водню безпосередньо перед проведенням проби. Робочий розчин азопіраму наносять ватним тампоном або за допомогою піпетки на обстежувальний предмет. За наявності слідів крові одразу або протягом 1 хв після контакту реактиву із забрудненою ділянкою з'являється фіолетове забарвлення, яке протягом кількох секунд змінюється на бузкове. Забарвлення, що виникло пізніше, ніж через 1 хв після нанесення реактиву на предмет, не враховують.

Проба з азопірамом за чутливістю не поступається бензидиновій і в 10 разів перевищує амідопіринову.

Після проведення азопірамової проби бензидинову та ортотолуїдинову проби відміняють.

Азопірамову пробу використовують працівники лікувально-профілактичних закладів, фахівці санітарно-епідеміологічних станцій, дезінфекційних служб.

Реактив азопірам використовують для виявлення прихованих слідів крові, які можуть залишитися на підготовлених до стерилізації медичних виробах унаслідок недостатнього очищення.

Контролю підлягають вироби, що контактують з кров'ю, ін'єкційними препаратами, ранами, слизовими оболонками.

Контроль передстерилізаційного очищення проводять санітарно-епідеміологічні станції (СЕС) та дезінфекційні служби 1 раз на квартал.

Самоконтроль у лікувально-профілактичних закладах проводять не рідше ніж 1 раз на тиждень, організовує та контролює старша медична сестра відділення.

Азопірам виявляє також наявність рослинних залишків, хлорного вапна, мийних засобів з відбілювачем, іржі та кислот. Бурувате забарвлення спостерігають за наявності на обстежувальних предметах іржі, рожево-бузкове — окиснювачів, що містять хлор.

Робочий розчин азопіраму використовують протягом 1—2 год, за температури повітря понад 25°С — протягом 30—40 хв.

При позитивній азопірамовій пробі навіть на одному предметі здійснюють повторну передстерилізаційну очистку всієї партії. При негативній пробі використані предмети ретельно промивають і висушують, і вся партія предметів підлягає стерилізації.

Дата добавления: 2015-05-23