Види санітарної обробки

САНІТАРНА ОБРОБКА ПАЦІЄНТІВ

У разі потреби пацієнтові при надходженні здійснюють повне або часткове санітарне оброблення в санпропускнику. Повне санітарне оброблення проводять у ванній або під душем. Для миття пацієнта у ванній її заповнюють на 2/3 об'єму водою температури 35–36 °С. У разі потреби необхідно допомогти пацієнтові роздягнутись. Ослабленого хворого супроводити до ванної кімнати та підтримувати його під пахви, коли він сідає у ванну та підводиться з неї.

Для миття хворому видають індивідуальну, прокип'ячену протягом 15 хв мочалку та мило. Чисті мочалки зберігають у каструлі з кришкою з написом "чисті", а використані — у каструлі з написом "брудні". Перед заповненням ванни її добре миють спеціальною мочалкою або щіткою з милом, споліскують 0,5 % розчином хлорного вапна або 2 % розчином хлораміну, а потім кілька разів гарячою водою. Закривши корком отвір, заповнюють ванну до половини з таким розрахунком, щоб після занурення хворого вода доходила йому до рівня сосків. Спочатку у ванну наливають холодну воду, а потім гарячу, щоб уникнути накопичення пари в приміщенні. Після заповнення ванни воду перемішують і вимірюють температуру спеціальним водяним термометром у дерев'яній оправі. За показниками термометра стежать, не виймаючи його з води, інакше він буде показувати температуру повітря. Температура води у ванні має бути 35—40 °С.

Якщо хворий не може митися сам, йому допомагають. Спочатку потрібно вимити голову, потім тулуб, руки і, нарешті, ноги. Особливо ретельно треба мити стопи, міжпальцьові складки, волосисті ділянки тощо. Тривалість процедури — 20—25 хв. Після миття шкіру витирають сухим рушником.

Якщо є можливість, то краще мити хворих під душем (стоячи або сидячи на табуретці). Вагітних, породіль необхідно мити тільки під душем.

У разі погіршення самопочуття хворого (запаморочення, серцебиття, біль у ділянці серця, блідість) треба припинити миття; допомогти хворому вийти з ванни; покласти на кушетку з трохи піднятим ножним кінцем; накрити простирадлом; піднести до носа тампон, змочений нашатирним спиртом; розтерти скроні; до голови прикласти рушник, змочений холодною водою; викликати лікаря.

Часткове оброблення здійснюють поступовим протиранням окремих ділянок тіла зволоженим водою (у разі потреби намиленим) рушником, розпочинаючи з обличчя і закінчуючи нижніми кінцівками. Кожну оброблену анатомічну ділянку тіла одразу висушують сухим рушником. Часткове оброблення здійснюють тяжкохворим, а також хворим із порушенням цілості шкірних покривів.

При цьому залежно від стану хворого оголюють все тіло або окремі його частини. Рушник або губку змочують водою і швидко обтирають тіло, починаючи з обличчя, шиї і закінчуючи кінцівками. У деяких хворих обтирають почергово різні ділянки тіла, прикриваючи простиралом уже обтерті. Спершу обтирають спину і поперек, обсушують рушником, потім хворого перевертають на спину і обтирають груди, обсушують та накривають ковдрою. Після цього обтирають живіт, ноги та руки. Кожного разу оголюють тільки ту частину тіла, яку обтирають, а після обсушення її накривають ковдрою. При неможливості провести і таке обтирання, проводять обтирання тіла губкою, жмутком вати чи м'якою чистою ганчіркою, змоченими одеколоном або горілкою, розведеними наполовину водою.

При загрозливих для життя станах спочатку надають пацієнтові невідкладну допомогу, а потім здійснюють часткове санітарне оброблення. При надзвичайно загрозливих для життя станах пацієнта відразу транспортують в операційний блок або реанімаційне відділення.

Після санітарної обробки хворий надягає чисту лікарняну білизну і тапочки.

Зараз, коли є можливість швидко зв'язатися по телефону з відповідними відділеннями стаціонару, на етапі надання першої невідкладної допомоги сповіщають у відділення і зразу за сигналом готується бригада для проведення реанімаційних заходів чи операційних втручань. Таким чином, не втрачається жодна хвилина для підготовки операційної та бригади лікарів і медичних сестер, що дуже важливо для своєчасного надання невідкладної лікарської допомоги. У такому разі часткове оброблення пацієнтів здійснюють у передопераційних або відразу після операції.

Існує певний порядок організації роботи і черговості госпіталізації при масових надходженнях хворих до стаціонару (катастрофи, катаклізми). У такому разі медична сестра приймального відділення терміново викликає колег для надання допомоги із відділень стаціонару. У першу чергу приймають і реєструють тяжкохворих, потім хворих середньої тяжкості, і в останню чергу приймають хворих за направленням.

Якщо необхідно, хворому обстригають нігті. Потім медична сестра допомагає хворому роздягнутися. Одяг складають у спеціальний мішок або на окремі плічка, заповнюючи при цьому квитанцію в двох примірниках з точним описанням назви і кількості речей. Один примірник квитанції кладуть у мішок з одягом, другий вклеюють в історію хвороби. Мішок з одягом зберігають на спеціальному складі.

На титульній сторінці історії хвороби медична сестра робить відмітку про проведену санітарну обробку.

Приміщення приймального відділення прибирають не рідше двох разів на день вологим методом із застосуванням дезинфікуючих розчинів (1 % розчин хлораміну, 0,5 % розчин хлорного вапна). Спеціально виділений і промаркірований для прибирання інвентар (відро, швабра, щітка, ганчірка) після використання кип'ятять протягом 15 хв або замочують на 1 год в 1 % розчині хлораміну або 0,5 % розчині хлорного вапна. Швабру двічі протирають дезинфікуючим розчином.

Якщо у хворого, що надходить до стаціонару, у приймальному відділенні виявлено інфекційне захворювання, то тактика медичного персоналу має бути такою: до появи бригади "Швидкої медичної допомоги", яка спеціалізується на перевезенні інфекційних хворих, сестра приймального відділення заповнює "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре, професійне захворювання "(Ф-058-У), яке направляють до санепідстанції.

Дата добавления: 2015-05-23