Перший етап

Вступ

ПЛАН-КОНСПЕКТ

Лебідка

Ручний вогнегасник ОУ-2

Для гасіння в машині невеликих вогнищ пожежі використається ручний вогнегасник ОУ-2. Він являє собою дволітровий балон, наповнений рідкою вуглекислотою. У горловину балона ввернутий запірний вентиль із запобіжним пристроєм. Нормальна маса вуглекислоти в балоні вогнегасника 1,3-1,4 кг.

Кріпиться вогнегасник на ніші правого третього колеса всередині машини.

Для гасіння пожежі зняти вогнегасник з місця укладання, повернути розтруб у напрямку вогнища вогню, потім за допомогою маховичка відкрити запірний вентиль.

Вогнегасник повністю розряджається приблизно за 25 с.

Установлена на машині лебідка призначена для самовитягування машини, яка застрягла при подоланні важкопрохідних ділянок місцевості, а також для витягування інших застряглих однотипних об'єктів у межах тягових зусиль, на які розрахована лебідка.

Граничне тягове зусилля на гаку троса при однорядному намотуванні троса на барабан 4400-6000 кгс, зменшується воно в міру збільшення радіуса намотування троса на барабан. Із застосуванням блоку, наявного в комплекті приналежностей машини, це зусилля подвоюється.

В експлуатації варто користуватися лебідкою із застосуванням блоку.

Лебідка встановлена в носовій частині корпуса машини. Привід лебідки здійснюється карданними валами від правого двигуна через коробку передач і коробку відбору потужності, змонтовану на правій роздавальній коробці.

Для роботи з лебідкою в носовій частині корпуса машини є два люки: у нижньому носовому листі - люк для видачі троса лебідки, по краях якого встановлені напрямні ролики, і в середньому носовому листі (над лебідкою) - люк для доступу до запору кришки люка видачі троса, рукоятки муфти включення барабана й для технічного обслуговування лебідки.

Лебідка складається з:

- черв'ячного редуктора

- барабана

- траверси,

- троса з гаком

- механізму включення барабана й косинців кріплення лебідки

Редуктор лебідки складається з:

- картера

- черв'ячної пари

- вала редуктора

В картері редуктора є три отвори, закритих різьбовими пробками:

зверху – маслоналивне

збоку – контрольне

знизу - маслосливне

Задовго до моменту виокремлення психології як окремої науки, що одні теоретики науки пов’язують із заснуванням експериментальної психологічної лабораторії В.Вундтом, а інші із написанням З.Фрейдом наукової праці «Тлумачення сновидінь», люди мали психологічні проблеми і шукали способів їх вирішення. Історично так склалося, що першими способами ефективного вирішення деяких проблем були способи навіювання, а пізніше була розроблене техніка впливу за допомогою гіпнозу. Всі техніки по’язані із навіюванням, самонавіюванням та гіпнозом пізніше отримали назву методів сугестивної психокорекції, які до сьогодні не втратили свого значення в психокорекційній практиці. Надбання сугестивної психокорекції з часом були двояко інтегровані в сучасну психокорекційну практику: з одного боку теоретичні постулати інтегрувалися як важлива складова будь-якого способу психокорекційного впливу, з другого ─ досягнення первинного навіювання вдосконалювалися і набули вигляду правил формування станів зміненої свідомості та конкретних сучасних технік і методів навіювання і гіпнозу.

В силу зазначеного, логічно почати практичне засвоєння методів психокорекції якраз із методів, в основі яких ліжить механізм навіювання і самонавіювання.

І питання: Прогресивна м′язева релаксація за методом Джекобсона.

Дослідник Джекобсон виходив із загальновідомого факту, що емоційна напруга супроводжується напругою поперечно-смугастих м'язів, а заспокоєння — їх релаксацією. Природно було припустити, що розслаблення мускулатури повинне супроводжуватися зниженням нервово-м'язової напруги. Джекобсон помітив, що різному типу емоційного реагування відповідає напруга відповідної групи м'язів. Так, депресивний стан супроводжується напругою дихальної мускулатури, страх — спазмом м'язів артикуляції. Знімаючи за допомогою довільного самонавіяння напруженість певної групи м'язів (диференційована релаксація), можна вибірково впливати на негативні емоції.

Джекобсон вважав, що кожна область мозку функціонує у зв'язку з периферичним нейромускулярным апаратом, утворюючи церебро-нейромускулярный круг. Довільна релаксація дозволяє впливати не тільки на периферичну, але і на центральну частину цього круга. Під релаксацією Джекобсон розумів не тільки релаксацію м'язів, але і стан, протилежний психічній активності.

У бесіді з пацієнтом психотерапевт підкреслює, що основною метою методу є досягнення довільного розслаблення поперечно-смугастих м'язів у спокої. Умовно розрізняють три етапи освоєння техніки прогресивної м'язової релаксації.

Вправа 1. Пацієнт лягає на спину, згинає руки в ліктьових суглобах і різко напружує м'язи рук, викликаючи тим самим ясне відчуття м'язової напруги. Потім розслабляє руки і вони вільно падають. Так пацієнт повторює кілька разів. При цьому потрібно зафіксувати увагу на відчутті м'язової напруги і розслаблення.

Вправа 2. Скорочення і розслаблення біцепсів. Скорочення і напруга м'язів повинні бути спочатку максимально сильним, а потім все більш і більш слабким (і навпаки). При цьому необхідно зафіксувати увагу на відчутті найслабкішої напруги м'яза і повного її розслаблення. Після цього пацієнт вчиться вправлятися в умінні напружувати і розслабляти м'язи сгибателей і розгиначів тулуба, шиї, плечового поясу, м'язів особи, очей, мови, гортані, що беруть участь в міміці і акті мови.

Другий етап (диференційована релаксація). Пацієнт в положенні сидячи вчиться напружувати і розслабляти мускулатуру, що не бере участь в підтримці тіла у вертикальному положенні, далі — розслабляти при письмі, читанні, мови м'язи, що не беруть участь в цих актах.

Третій етап. Пацієнтові пропонується шляхом самоспостереження встановити, які групи м'язів у нього понад усе напружуються при різних негативних емоціях (страх, тривога, хвилювання, збентеження) або хворобливих станах (болі в області серця, підвищення артеріального тиску і т. п.), а потім які групы м'язів попереджають ці емоції

Висновки до 1-го питання

Висновок. Отже, основною метою методу є досягнення довільного розслаблення поперечно-смугастих м'язів у спокої. Під релаксацією Джекобсон розумів не тільки релаксацію м'язів, але і стан, протилежний психічній активності.

Дата добавления: 2015-05-23