Шестичленні гетероцикли

Серед похідних пірану важливе місце займають природні жовті та коричневі барвники, які належать до так званих флавонідів. Один з них – кверцетин знайдено в таких рослинах як хміль, чай, квітах мати = й – мачухи, а хризин – у бруньках тополі..

До похідних пірану можна віднести і катехіни. Вони містяться у великій кількості в листі чаю, бобах какао і надають харчовим продуктам специфічний терпкий смак і забарвлення.

Серед похідних піридину важливе значення в медицині мають сульфаніламідний препарат сульфідин,, нікотинова кислота і нікотинамід (вітамін РР), недостача цього вітаміну викликає важке захворювання – пелагру.

До похідних піридину належить важливий алкалоїд нікотин, який міститься в листі тютюну та махорки. Це одна із найсильніших отрут, яка по силі наближається до ціанідної кислоти.

нікотин коніїн

Ядро піперидину входить до складу багатьох алкалоїдів. Одним з найпростіших за будовою є алкалоїд отруйної рослини болиголова – коніїн. У стародавніх Афінах смертельний вирок виконували за допомогою водної витяжки з цієї рослини. В 399 р. до н. е. був вимушений випити чашку з цією отрутою Сократ.

Значна кількість лікарських препаратів є похідними піридину. Сильну протитуберкульозну дію виявляють фтивазид, тубазид, метазид.

Промедол відомий як сильний анестезуючий засіб, кордіамін використовують при серцевих захворюваннях.

Похідним хіноліну є важливий алкалоїд хінін, який добували з кори хінного дерева і використовувався як антималярійний препарат з XVII століття. У ХХ столітті було синтезовано цілий ряд синтетичних похідних хіноліну –.наприклад, плазмоцид.

З численних алкалоїдів групи ізохіноліну на найбільшу увагу заслуговують морфін, кодеїн, папаверин. Вони містяться в опіумі, який відомий уже з ІІІ ст. до н. е. і є загуслим соком недозрілих голівок маку. Морфін у формі гідрохлориду широко використовується як болезаспокійливий засіб. У разі повторного використання розвивається наркоманія (морфінізм). Внаслідок дії на морфін оцтового ангідриду утворюється похідна, яка відома під назвою героїну і яка належить до найнебезпечніших наркотиків.

Кодеїн менш отруйний і використовується як слабкий наркотик у складі ліків від кашлю. Папаверин використовується в медицині як спазмолітичний (протисудомний) препарат при стенокардії, гіпертонії. Синтетичними аналогами папаверину є препарати но – шпа і дібазол:

Пурин не було знайдено в якості природного продукту, але багато речовин, в молекулі яких міститься ядро пурину, широко розповсюджені в органічному світі і мають важливе біологічне значення. Сечова кислота

(2,6,8 – триоксипурин) разом з сечовиною є головним продуктом азотистого обміну речовин у тваринному світі. Вона міститься в невеликій кількості в сечі людини. При подагрі сечова кислота та її солі урати відкладається у суглобах.

Похідними пурину є кофеїн С і теобромін. Кофеїн міститься в листі і бобах кави, чаю. Він має гіркуватий смак, легко розчиняється в гарячій воді, збудливо діє на нервову систему.

Теобромін міститься в бобах какао, використовується як сечогінний засіб. Алкалоїд теофілін міститься у листках чаю і діє як діуретик, а також як судиннорозширюючий засіб при серцевих захворюваннях.

кофеїн теобромін теофілін

До пуринових основ, які утворюються при гідролізі нуклеїнових кислот належать аденін і гуанін. Ці речовини в значних кількостях містяться в багатьох рослинах – чаї, хмелю, і т.д., в дріжджах, лусці риб і плазунів.

Піримідинові похідні мають велике біологічне значення як складова частина нуклеїнових кислот. Під час гідролізу нуклеїнових кислот утворюються такі похідні піримідину, як урацил, цитозин та тимін.

Численні лікарські препарати є похідними піримідину. Так, похідні барбітурової кислоти – барбітурати – використовуються для виготовлення снодійних та заспокійливих лікарських засобів – вероналу, люміналу. До піримідинових основ належать кращі з сульфаніламідних препаратів – сульфазин, метилсульфазин і сульфадимізин.

Похідні піридазину теж використовуються для виготовлення різноманітних лікарських препаратів, наприклад сульфаніламідного препарату сульфідину:

Оротова кислота (вітамін В13) – одна з вихідних сполук, необхідних для синтезу нуклеїнових кислот:

Дата добавления: 2015-05-23