Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Урбанізм в Україні




Модель секторів.

Гомер Гойт запропонував інший підхід до аналізу розвитку міст. Він вважав, що міста розвиваються секторами у вигляді клинів, що розширюються від центру до околиць. Ці сектори розміщені вздовж водних артерій чи транспортних ліній. Ці сектори відрізняються своєю спеціалізацією, яка складається внаслідок сприятливих характеристик довкілля: промислові дільниці виростають біля місць справи — біля порту, чи транспортного вузла та ін., біля них — житлові дільниці для робітників. Гойт вважав, що специфічна топографія кожного міста є підставою того, що кожне місто є неповторним за своєю забудовою і своїм плануванням. Разом з тим, Існують і певні закономірності: престижні житлові райони знаходяться неподалік від торгового центру.

В Україні частка міського населення у загальній кількості мешканців за період з 1959 по 1996 рік збільшилася з 46 % до 68 %. Причому питома вага міського населення в Україні з 1991 р. утримується приблизно на тому самому рівні — 67,8— 68 %. За попередніми даними загальноукраїнського перепису населення, який відбувся у грудні 200і р., кількість міського населення становить 32 млн. 538 тис, сільського — 15 млн. 878 тис, що ще раз підтверджує, що процес урбанізації в Україні, в принципі, завершений. Таким чином, дві третини населення України сьогодні є міськими мешканцями.

Існують два джерела приросту міського населення: природний приріст і міграційні процеси. В Україні головним джерелом є саме останнє: у 60—70-х рр. тільки кожен третій новий мешканець міста був спадковим городянином. З 1981 р. внесок міграцій у формування корпусу нових городян почав трохи зменшуватися, поступаючись природному приросту, але вже у 1987р. ці два джерела приросту міського населення знову міняються місцями. А з 1994 р. почався процес депопуляції українських міст: безробіття спонукає мешканців міст переселятися у село або виїжджати за кордон на заробітки чи на постійне місце проживання.

Нині найбільш урбанізованими є Донецька область (90,4 % міських мешканців), Луганська (86,3 %) та Дніпропетровська області (84%).

В Україні статус міста мають 454 населених пункти. Відповідно до даних всеукраїнського перепису населення, у грудні 2001 р. в Україні було 100 міст із кількістю населення, яке перевищує 50 тис. осіб. П'ять із них мають статус мільйонерів, тобто у них проживає більше мільйона осіб. Це — Київ (2,6 млн. мешканців), Харків (1,47 млн.), Дніпропетровськ (1,064 млн.), Одеса (1029 млн.) і Донецьк (1016 млн.). Ще чотири — із населенням від 500 тис. до і млн. осіб (Запоріжжя (814 тис), Львів (732 тис), Кривий Ріг (667 тис), Миколаїв (514 тис), а у 37 містах проживає від1і00 до 500 тис осіб.

Причому половина міщан проживають у скупченнях, які складаються з багатьох міст — агломераціях. Таких агломерацій в Україні нараховується 20, і вони поділяються таким чином:

6 — найбільших (Київська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Львівська, Одеська) із загальною кількістю населення понад 12 млн. осіб;

6 — великих (Криворізька, Горлівська, Луганська, Краматорська, Маріупольська, Стахановська), де проживають понад 5 млн. осіб;

8 — малих (Сімферопольська, Миколаївська, Херсонська, Краснолуцька, Кременчуцька, Лисичанська, Нікопольська, Торезька) із населенням понад 4 млн. осіб.

За функціональною типологією розрізняють:

· багатофункціональні адміністративні й великі соціально-економічні центри. Це найбільші міста й обласні центри. Таких міст виділяють 32;

· міста з переважанням промислових функцій, у яких зайнятість у помисловості перевищує середній по країні рівень — 136;

· міста з переважанням промислових і транспортних функцій, у яких понад 30 % населення зайнято у промисловості, понад 20 % — у транспорті — 43;

· міста з великим значенням транспортних функцій. Рівень зайнятості у промисловості у них нижчий, ніж в середньому по країні, а у транспорті — понад 30 % — 9;

· міста з промисловими і рекреаційними функціями — 7;

· міста-рекреаційні центри — 9;

· організаційно-господарські і культурно-побутові центри місцевого значення, центри аграрно-промислового комплексу — 216;

· міста без населення — Прип'ять і Чорнобиль;

· місто-спальня — Славутич.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 497; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.013 сек.