І.Поняття соціології політики, її завдання та предмет

Тема: Соціологія політики і громадської думки.

Лекція №5

Після вивчення матеріалу теми Ви повинні:

• місце соціології політики і громадської думки в структурі соціологічного знання; *соціальну природу та сутність соціології політики і громадської думки; *специфіку соціологічного підходу у політологіїї;

*схематично зобразити структуру політики і громадської думки

*аналізувати політику і громадську думку за допомогою соціологічних методів її вивчення.

План викладу і засвоєння матеріалу:

1.Поняття соціології політики, її завдання та предмет.

2. Основні поняття соціології політики та їх зміст

3.Соціологія громадської думки як наука

4. Етапи формування та фактори впливу на громадську думку.

Соціологія політики - галузь соціології, яка вивчає взаємовідносини політичної сфери з іншими сферами суспільного життя, політичних інститутів з іншими соціальними інститутами. Якщо наука про політику (політологія) досліджує політичне життя у всіх його багатоманітних проявах - від сутності влади, природи і до конкретних форм її прояву і інституціоналізації, то соціологі політики - це наука про взаємодію соціальних спільностей, політичних інститут громадян з приводу відносин влади і політичного впливу в суспільстві.

Основне за дання соціології політики полягає в тому, щоб виявити, за яких соціальних умов формується той або інший політичний порядок і які соціальні підвалин його відтворення. В коло цих умов попадають:

• взаємодії соціальних спільностей;

• структура соціальних інститутів, типи і форми соціальних рухів;

• характер традицій, який забезпечує відтворення даного соціальної політичного порядку.

Сучасні уявлення про соціологію політики складались в процесі еволюції політичної думки, накопичення знань, вдосконалення методів політичної практики. Як спеціалізована галузь соціологія політики утверджується лише в 30-50 рр. XIX ст. При цьому становлення соціології політики як на Заході, так і в Україні відбувалось у тісному зв'язку з розвитком загальної соціології і у взаємовпливі з політичною наукою і сьогодні знаходяться у відношенні комплементарності.

Загальнотеоретична частина соціології політики визначає у найзагальніших поняттях соціальні основи і соціальні дії (сили, мету, наслідки) влади, яка встановилася у суспільстві. Отже, тут вступають у силу закони і гіпотези, які пояснюють генетичні і функціональні залежності між політичними та неполітич-ними суспільними явищами. Ця частина соціології політики є саме політичною соціологією, яка розуміється як загальносоціологічна теорія політики. Вона знаходить застосування у спеціальних розділах соціології політики, які займаються описом і аналізом окремих галузей політичного життя.

До спеціалізованих розділів соціології політики належать:

1) соціологія політичних партій, громадських об'єднань і рухів;

2) соціологія держави та її окремих інститутів (наприклад, представницьких органів, армії);

3) соціологія політичної культури, в тому числі громадської думки і політичної ідеології;

4) соціологія політичної поведінки; соціологія електорату; соціологія влади; соціологія міжнародних політичних відносин та ін.

Предметом вивчення соціології політики є такі питання:

• яким чином взаємодія соціальних спільностей відбивається на характері і способах функціонування політичних інститутів;

• в якій мірі політичне нормування впливає на усталеність структури;• як характер процесів інституціоналізації спільності змінює її політичний статус в суспільстві;

• якою є соціальна база того чи іншого політичного порядку;

• якими мають бути соціальні підстави переходу від одного політичного ладу до іншого.

Важливим аспектом соціології політики є дослідження соціального механіз-му влади та її впливів у суспільстві на різних етапах його розвитку і функціо. нування. Саме вивчення механізму перетворення соціального у політичне, зокрема, формування із соціальної спільності механізму суб'єкта, відрізняє соціо-логтю політики від інших політичних дисциплін.

2. Основні поняття соціології політики та їх зміст

Основними поняттями соціології політики є: "політика", "політична влада" "політичний суб'єкт", "політичне життя", "політична культура", "політична свідомість", "політичнівідносини", "політична діяльність", "політична система", "держава", "політична партія", "політичний процес", "політична соціалізація", "політичнірухи"гаіп.

Політика є особливим видом діяльності, який пов'язаний із одержанням і здійсненням влади, насамперед, державної. Незважаючи на численність підходів до визначення суті політики, їх можна, узагальнюючи, звести до двох основних. Це, по-перше, розуміння політики як зіткнення та протиборства великих груп людей, соціальних спільностей, прагнення до панування одних над іншими, намагання мати перевагу у здійсненні інтересів. По-друге, це спосіб бачити у політиці засіб узгодження інтересів різних соціальних груп, підпорядкування їх спільному началу, досягнення визначеної мети. Кожна з цих позицій, які, здавалося б, виключають одна одну, не є хибною. Більше того, сформувати повну, цілісну уяву про політику можна лише враховуючи обидві.

Поняття влади взагалі, як і поняття політичної влади, трактується по-різному, але боротьба за завоювання і здійснення влади - це основний зміст політики, а тому й основне питання-яким займаються науки, що вивчають її, в тому числі і соціологія політики. У повсякденному житті ми говоримо про владу батька над дітьми-про владу пророка над послідовниками його вчення, про владу над людиною сил природи, про владу держави над своїми громадянами тощо. Отже, говорячи про політику, ми так чи інакше повертаємося до і неї як до людської діяльності, пов'язаної з відношенням до влади.

Завдання соціології політики полягає в конкретному аналізі змісту політики і політичної діяльності різних соціальних груп, у дослідженні характеру їх поітичних інтересів і відповідних політичних відносин, змісту діяльності політичних інститутів, у вивченні політичних партій та рухів, поведінки і свідомості електорату.

Соціологія політики вивчає суть влади, її природу і прояв з погляду конкретної людини, організацій та об'єднань. Саме тому для неї предметом особливі уваги є розгляд особистості як суб'єкта політичного життя, бо кожна людина в суспільстві - об'єкт політичних відносин.

Соціологи розглядають політику через призму аналізу соціальної структури і неформальних соціальних інститутів, громадської думки та поведінки, миру і стабільності, органів управління та їх апарату, політичних партій і рухів, профспілок, участі народних мас у виборах, діяльності керівників держави, політичної ідеології, взагалі держав та їх форм. Соціологи виділяють три вектори виміру простору політичної влади:

• перший вимір утворюється відносинами політичного суб'єкта і тієї соціальної спільності, інтереси якої він презентує - "вісь представництва";

• другий вимір являє собою багатоманітні відносини політичного суб'єкта і соціальних інститутів суспільства, владної еліти - "інституційна вісь ";

• на третій вісі позначаються "технології" розв'язання політичним суб'єктом проблем, що постають перед суспільством - "вісь політичної діяльності".

Зміст політичного життя становить форму реалізації інтересів людей, верств, груп, класів, націй і тих, що їх представляють - партій та об'єднань.

Поняття "політичний суб'єкт" може позначати як окрему людину (наприклад, виборця, учасника мітингу, члена політичної партії), так і соціальну Спільноту (наприклад, фракція, яка бореться за незалежність), соціальний йститут (наприклад, армія, яка здійснює переворот у державі).

Під політичною культурою розуміється сукупність зразків поведінки і діяльності, які забезпечують передачу накопиченого досвіду від покоління до покоління і тим самим сприяють сталості політичних відносин. Разом з тим політична культура виступає як нормативний механізм, який забезпечує регуляцію поведінки і діяльності. Політична соціалізація - це залучення індивіда до цінностей, знань, рольових зразків, які дозволяють йому адаптуватися до політичного життя суспільств. Політична соціалізація - це двосторонній процес. З одного боку, вплив соціально-політичного середовища на індивіда, а з іншого - формування політичної індивідуальності, яка передбача вільний вибір і відповідальність за прийняті рішення з боку індивіда. Результатом політичної соціалізації є готовність індивіда до участі у політичній акці; тобто певний рівень соціальної мобілізації.

Політичний процес можна визначити як перехід від однієї політичної події до іншої за певний проміжок часу. Під подією розуміється деяке порушення регулярності звичайного стану речей, наприклад, референдум 1 грудня 1991р виявився подією, яка значно прискорила поступ України до незалежності.

Дата добавления: 2015-05-23