Прогнозування обсягу виробництва. 18 страница

Застосування регресійного методу у прогнозуванні дозволяє передбачити майбутнє значення результативного показника з урахуванням зміни факторних показників.

З використанням рівняння лінійної регресії можна спрогнозувати, наприклад, майбутні витрати підприємства, віднесені на реалізовану продукцію, залежно від зміни обсягів продажу. Сутність даного методу розглянута у розділі 4.2.

Прогноз показників фінансової звітності на основі методу нормативних коефіцієнтів використовується для оцінки необхідних майбутніх змін у діяльності підприємства. При такому підході спочатку розробляються нормативні показники, спрямовані на досягнення оптимальної прибутковості та фінансової стійкості (наприклад: норма прибутку, рентабельність виробництва окремих видів продукції, рентабельність продажу, коефіцієнт оборотності оборотних активів, коефіцієнт покриття і т. п.), а потім регулюються відповідні показники проектованої фінансової звітності.

Стратегічні управлінські рішення можуть призвести до кардинальних змін у структурі балансу, до тимчасового зменшення прибутковості, якщо виникає потреба у використанні науково – дослідницьких розробок, або у закупівлі нового обладнання. У ситуаціях, коли прогноз статей фінансової звітності розробляється з урахуванням інформації про майбутні управлінські рішення, може бути використано метод регулювання статей.

Підготовка проектованих фінансових звітів може здійснюватися протягом одного чи кількох циклів. З урахуванням цього розрізняють нециклічний та ітеративний (циклічний) методи проектування. Перший метод передбачає отримання кінцевого результату відразу після завершення необхідних розрахунків, а при ітеративному проектуванні весь процес прогнозування або його частина повторюються з метою уточнення результатів. Циклічний метод є трудомістким, але його результати більш точні та об'єктивні.

Всі розглянуті методи прогнозування є невід'ємною складовою узагальненої методики проектування фінансової звітності, а вибір конкретного із них залежить від потреб споживачів інформації, знань та досвіду аналітика. Володіння інструментарієм дослідження сприяє розробці базових напрямів діяльності підприємства на перспективу, є запорукою уникнення помилок у веденні бізнесу та основою для досягнення стратегічних цілей.

8.3. Узагальнююча балансова модель проектованої фінансової звітності та аналіз її основних складових.

Аналіз проектованої фінансової звітності необхідно проводити поетапно на основі урахування послідовності її складання. На фінансовій структурі бізнесу відображається кожна господарська операція, яка формує балансове рівняння.

Проектований звіт про фінансові результати складається, передусім, з метою визначення очікуваної суми нерозподіленого прибутку. Саме на цю величину підприємство може збільшити обсяг власних джерел фінансування та зменшити загальну потребу у фінансових ресурсах.

Усі показники проектованого звіту про фінансові результати можна розподілити на автоматично утворені (які змінюються пропорційно до обсягу продаж) та регульовані (формуються незалежно від динаміки обсягу продажу).

Необхідно враховувати, що розподіл показників на автоматично утворені та регульовані, залежить від особливостей функціонування підприємства, а деякі статті проектованого звіту про фінансові результати не можна однозначно коригувати на відсоток зміни доходу від реалізації. Так, не можна стверджувати, що собівартість продукції зростатиме пропорційно до зміни обсягів продажу, адже витрати підприємства поділяються на постійні та змінні, і тому пропорційно до обсягів продажу буде змінюватися лише сума змінних витрат, тоді як сума постійних витрат залишатиметься незмінною величиною.

Під час проектування та проведення аналізу грошової виручки, як важливого показника проектованого звіту про фінансові результати, необхідно звертати увагу на історичний аспект формування цін та фактор інфляції. Розмір виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) залежить від кількості та асортименту продукції, що підлягає реалізації, а також від рівня реалізаційних цін та розрахункової дисципліни. Кількість реалізованої продукції прямо впливає на величину виручки, а її асортимент здійснює двоякий вплив на суму виручки: зростання в загальному обсязі реалізованої продукції частки асортименту з вищою ціною збільшує величину виручки, і навпаки. Рівень цін може змінюватись під впливом якості і споживчих властивостей, попиту та пропозиції. У випадку, коли держава встановлює фіксовані чи регульовані ціни, виручка від реалізації продукції залежить від рівня прейскурантних цін.

Прогнозовану оптову ціну окремого виду продукції можна розрахувати за формулою:

Ц = С + П + НП,

де С – собівартість одиниці продукції, яку передбачають реалізувати;

П – прибуток від реалізації одиниці продукції;

НП – непрямі податки з розрахунку на одиницю продукції.

Підприємство може отримувати доходи від різних сфер діяльності:

- операційної (основна та інша операційна);

- інвестиційної (від продажу необоротних активів);

- фінансової (від розміщення цінних паперів).

Вагому частку доходу суб'єкт господарювання отримує у вигляді виручки від основної діяльності. Її прогнозовану величину визначають за формулою:

ВР_п = ∑ РП_п × Ц_п,

де ВР_п – прогнозована виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

РП_п – прогнозований обсяг реалізованої продукції у натуральному вимірникові (визначається з урахуванням прогнозованої зміни залишків продукції);

Ц_п – прогнозований рівень цін.

При прогнозуванні суми витрат на виробництво та реалізацію продукції необхідно враховувати розподіл витрат на змінні та постійні. Виходячи з цього, загальна прогнозована сума витрат підприємства, пов'язаних з виробництвом та продажем певного виду продукції, може бути визначена за формулою:

У = а + в × х,

де У – загальна сума витрат;

а – сума постійних витрат;

в – питомі змінні витрати;

х – обсяг продукції у натуральному вимірникові.

При прогнозуванні витрат за окремими статтями використовують формулу:

В = ∑(Н × О × Ц),

де В – сума витрат за статтею;

Н – норма витрачання ресурсу на одиницю продукції;

О – кількість продукції;

Ц – ціна за одиницю ресурсу.

Прогнозування фінансових результатів здійснюється на основі урахування сутності окремих складових доходів та витрат. На першому етапі здійснюється прогнозування фінансових результатів від продажу окремих видів продукції, а на послідуючих етапах визначають очікуваний валовий прибуток (збиток), фінансовий результат від операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Фінансовий результат від надзвичайних подій спрогнозувати важко. При визначенні чистого прибутку необхідно вирахувати суму податку (базова ставка – 25%).

Визначення прогнозного обсягу фінансових потреб підприємства може здійснюватись на основі урахування динаміки грошової виручки, балансу грошових надходжень та оборотності коштів. Так, якщо прогнозується збільшення обсягів продажу, то підприємство повинне мати більше грошових коштів в обороті, а також запасів сировини, матеріалів та готової продукції. Крім того, необхідно передбачити приріст несплачених рахунків дебіторів.

Фінансові потреби підприємства у зовнішніх джерелах фінансування розраховують за формулою:

Ф_зовн. = [(А: ВР) × ∆ВР] – [(П: ВР) × ∆ВР] – [К × ВР],

де Ф_зовн. – фінансові потреби підприємства у зовнішніх джерелах;

А – вартість активів, які змінюються залежно від товарообігу;

П – сума пасивів, які змінюються залежно від товарообігу;

ВР – прогнозована виручка від реалізації;

∆ВР – прогнозований приріст виручки від реалізації;

К – співвідношення чистого прибутку після виплати дивідендів до товарообігу.

Важливим моментом при прогнозуванні є упорядкування балансу грошових надходжень. З цією метою порівнюється прогнозований обсяг надходження коштів та сум до виплати, на основі чого, з урахуванням залишку коштів на початок періоду, визначається очікуваний залишок на кінець періоду. При дефіциті коштів підприємство повинне визначити, як і де позичити кошти, а при їх надлишку – розглянути пропозиції про інвестування для отримання додаткового доходу.

Надходження коштів доцільно прогнозувати з урахуванням коефіцієнта оборотності коштів у розрахунках. Витрачання коштів прогнозують за напрямками:

- витрати на оплату праці;

- розрахунки за користування залученими та позиковими ресурсами;

- виплати дивідендів;

- сплата податків.

Рух грошових коштів прогнозується у розрізі видів діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової з розбивкою за місяцями.

Проектований звіт про власний капітал повинен містити дані про очікувані зміни у загальному обсязі капіталу та за його видами:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- додатковий вкладений капітал;

- інший додатковий капітал;

- нерозподілений прибуток;

- неоплачений та вилучений капітал.

При цьому враховуються:

- очікувані залишки на початок періоду;

- коригування (можливі зміни в обліковій політиці тощо);

- переоцінка активів;

- чистий прибуток та напрямки його прогнозованого розподілу;

- прогнозовані внески учасників;

- очікуване вилучення капіталу (викуп акцій, їх перепродаж, анулювання викуплених часток, зменшення номінальної вартості акцій);

- інші зміни в капіталі (безкоштовно отримані активи, списання невідшкодованих збитків);

- прогнозовані залишки власного капіталу на кінець періоду.

Дані стосовно прогнозованих змін по залишках грошових коштів, власного капіталу та за іншими операціями переносять до прогнозної балансової моделі. Основою її складання є початковий баланс підприємства, на базі якого (з урахуванням тенденцій зміни показників протягом останніх років) фінансова служба підприємства прогнозує доходи, витрати та фінансові результати.

Розглянемо приклад побудови узагальнюючої балансової моделі проектованої фінансової звітності.

Склад та структуру активів і пасивів підприємства розкриває початковий баланс в сумі 2364 тис. грн. На поточний рік підприємство прогнозує:

1. Придбати основні засоби на суму 325 тис. грн. за рахунок довгострокового банківського кредиту;

2. Придбати матеріали на суму 400 тис. грн.;

3. Використати матеріали у процесі виробництва на суму 370 тис. грн.;

4. Використати кошти на оплату праці на суму 380 тис. грн.;

5. Нарахувати амортизацію основних засобів в сумі 300 тис. грн.;

6. Відобразити загальновиробничі витрати, обумовлені управлінням процесом виробництва продукції, в сумі 205 тис. грн.;

7. Оприбуткувати готову продукцію. Враховуючи, що обсяг незавершеного виробництва у початковому балансі 50 тис. грн., сума прогнозованих витрат, віднесених на продукцію – 1255 тис. грн., а очікувані залишки незавершеного виробництва – 85 тис. грн., прогнозована виробнича собівартість становитиме 1220 тис. грн.;

8. Отримати кошти від покупців на суму 3460 тис. грн. (без ПДВ);

9. Визначити собівартість реалізованої продукції. Початковий залишок готової продукції – 270 тис. грн., сума витрат виробництва – 1220, а очікувані залишки готової продукції на кінець року – 135 тис. грн. (270 + 1220 – 135 = 1355 тис. грн.) (по балансовій моделі відображається зменшення запасів та фінансових результатів);

10. Понести збутові витрати у сумі 316 тис. грн.;

11. Здійснити виплати за довгостроковими зобов'язаннями (50 тис. грн.) та поточними (без урахування суми податків – 827 тис. грн.) (зменшується залишок грошових коштів та сума зобов'язань);

12. Сплатити податки на суму 336 тис. грн.

Балансова модель, побудована з урахуванням прогнозованих змін, відображена у табл. 49.

Таблиця 49.

Прогнозна балансова модель господарських операцій на наступний рік, тис. грн.

Господарські операції	Активи	Баланс	Пасиви
Необоротні	Оборотні	Власний капітал	Зобов'язання	Фінансові результати
запаси	дебіторська заборгованість	грошові кошти	статутний капітал	нерозподілений прибуток	довгострокові	поточні
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Початковий баланс (на 1.01 поточного року)								-
1. Придбання основних засобів	+325			+,-
2. Придбання матеріалів				- 400					+,-
3. Витра-чання матеріалів на виробництво продукції		+,-
4. Витра-чання коштів на оплату праці				- 380					+,- 380
5. Списана на витрати виробництва амортизація основних засобів	- 300
6. Загально-виробничі витрати
7. Оприбу-ткування готової продукції		+,-
Продовження табл. 49
А	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
8. Надход-ження від продажу			-,+ 3460	+						+
9. Списана собівартість реалізованої продукції		-1355								-1355
10. Списано витрати, пов'язані зі збутом продукції		-316								-316
11. Здійснено виплати за зобов'язаннями: - довгостро-ковими - поточними				- 50 -827				- 50	-827
12. Сплачено податки				-336					+,-336	-336
Перевірочний баланс
Перерозподіл прибутку										- 453
Прогнозний баланс (на 01.01)										-

Узагальнена модель прогнозованого балансу проста за формою і містить всю необхідну інформацію для складання проектованої фінансової звітності, прогнозного аналізу обсягів та структури майна підприємства і джерел його покриття.

На основі використання даних розглянутого прикладу здійснюємо прогнозний розрахунок фінансових результатів (табл. 50).

Таблиця 50.

Прогнозування фінансових результатів на основі використання узагальнюючої балансової моделі фінансової звітності.

Показник	Прогнозне значення на наступний рік, тис. грн.
1. Виручка (без ПДВ)
2. Собівартість реалізованої продукції
3. Валовий прибуток (р. 1 – р. 2)
4. Витрати, пов'язані зі збутом продукції
5. Фінансовий результат від операційної діяльності (р. 3 – р. 4)
6. Платежі до бюджету
7. Нерозподілений прибуток (р. 5 – р. 6)

Побудову узагальненої балансової моделі можна і доцільно здійснювати у розрізі місяців та кварталів року. Прогнозовані показники слід коригувати з урахуванням зміни умов бізнесу. При цьому бажано розробляти декілька варіантів балансової моделі з прикладанням форм прогнозованої звітності про фінансові результати, рух грошових коштів та власний капітал. Необхідно враховувати, що запорукою якісного прогнозування фінансових показників є розуміння ув'язок між формами фінансової звітності.

Після побудови проектованої звітності здійснюються порівняльні розрахунки у розрізі показників вихідних та отриманих у процесі проектування.

Для прикладу розглянемо методику проведення аналізу складу та структури майна підприємства і джерел покриття (табл. 51).

Таблиця 51

Аналіз складу і структури майна підприємства та джерел покриття.

Показник	На 01.01 поточного року (вихідні дані)	На 01.01 наступного року (прогнозні дані)	Абсолютна зміна (+,-)
сума, тис. грн.	структура, %	сума, тис. грн.	структура, %	сума, тис. грн.	структура, %
А	1	2	3	4	5	6
Активи:
1. Вартість необоротних активів - всього		45,3		44,3		-1
2. Оборотні активи - всього		54,7		55,7
у тому числі:
- запаси		28,8		11,9	-386	-16,9
- дебіторська заборгованість		25,5		24,4	-	-1,1
- грошові кошти		0,4		19,4
Баланс						-
Пасиви:
1. Власний капітал - всього		65,2		80,8		15,6
у тому числі:
- статутний капітал		44,4		42,5	-	-1,9
- нерозподілений прибуток		20,8		38,3		17,5
2. Довгострокові зобов'язання	-	-		11,1		11,1
3. Поточні зобов'язання		34,8		8,1	-622	-26,7
Баланс						-

Як свідчать дані табл. 51, збільшення валюти балансу обумовлене значним зростанням залишку грошових коштів (на 467 тис. грн.), підвищенням вартості основних засобів (на 25 тис. грн.) при одночасному зменшенні залишку запасів (на 386 тис. грн.). Залишки власного капіталу підприємства збільшилися в 1,3 рази за рахунок нарощування величини нерозподіленого прибутку, зменшились поточні зобов'язання, проте одночасно виникли довгострокові зобов'язання, залишок по яких становить 275 тис. грн.

Для розробки кінцевих висновків доцільно провести комплексний аналіз базових та проектованих показників фінансової звітності з розбивкою річних даних за кварталами та місяцями, при цьому:

- дослідити склад і структуру грошових коштів та зміну залишків;

- проаналізувати зміни у власному капіталі підприємства;

- оцінити динаміку показників управління активами, платоспроможності, фінансової стійкості та рентабельності.

Дата добавления: 2015-05-23