Питання 3. Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України

"Правила здійснення операцій на міжбанківському ва­лютному ринку України" затверджено Постановою Правління Національного банку України від 18.03.99 № 127.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України ма­ють право купувати іноземну валюту для власних потреб (як за готівкові, так і за безготівкові кошти) та за дорученням клієнтів у разі виконання зобов'язань у дій валюті перед нерезидентами та в інших випадках, передбачених чинним законодавством Ук­раїни.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанків­ському валютному ринку України при розрахунках із нерези­дентами за торговельними операціями вважаються такі доку­менти:

«договір з нерезидентом, оформлений відповідно до ви­мог чинного законодавства України, або інший документ, що згідно з чинним законодавством України, має силу договору;

• вантажна митна декларація в разі, якщо товар ввезено на територію України (вантажні митні декларації, за якими здійснено митне оформлення тимчасово ввезених вантажів під зобов'язання про їх зворотне вивезення, не є підставою для купівлі іноземної валюти);

• акт здачі-приймання, акт виконаних робіт (наданих послуг) або інший документ, що свідчить про надання послуг, виконання робіт;

• документи, передбачені при документарній формі роз­ рахунків (акредитив, інкасо);

• довідка державної податкової адміністрації (інспекції). у якій резидента зареєстровано як платника податків, із зазна­ченням інформації про основний поточний рахунок резидента у гривнях та поточний рахунок в іноземній валюті, що визначено резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі перерахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в даній іноземній валюті (строк дії довідки - 90 днів).

На оригіналах документів, на підставі яких було куплено іноземну валюту, проставляється відмітка уповноваженого бан­ку про обсяг придбаної валюти.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанків­ському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, пов язаними з організацією та забезпеченням розрахунків з використанням платіжних карток міжнародних платіжних систем, є:

а) для організації та забезпечення розрахунків з міжна­родними платіжними системами - виписка з кореспондент­ського рахунка банку (про здійснення розрахунку відповідної міжнародної платіжної системи з банком за операціями з платіжними картками)

б) для закриття відкритої валютної позиції банку – заявка банку (з розрахунком).

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанків-ському валютному ринку України з метою виконання власних зобов'язань уповноважених банків за операціями, пов'язаними зі сплатою коштів міжнародним системам зв'язку за користу­вання їхніми послугами, є виписка з кореспондентського ра­хунка банку про списання іноземної валюти та/або рахунок-фактура.

Іноземну валюту, яку придбано у встановленому порядку через уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи на міжбанківському валютному ринку України, має бути використано резидентом протягом п'яти робочих днів із часу зарахування її на його поточний рахунок на цілі, зазначені в заяві на купівлю іноземної валюти.

Придбану іноземну валюту може бути перераховано ре­зидентом для виконання власних зобов'язань перед нерезиден­тами лише з поточного рахунка в іноземній валюті, що визна­чено резидентом як рахунок, з якого здійснюються всі пере­рахування з метою виконання зобов'язань резидента перед нере­зидентами в цій іноземній валюті.

Кошти в іноземній валюті, що надійшли на адресу юри­дичної особи-резидента (фізичної особи-резидента, яка здійснює свою підприємницьку діяльність без створення юридичної осо­би)., згідно з чинним законодавством України, підлягають попе­редньому зарахуванню на розподільчий рахунок.

Уповноважені банки та уповноважені кредитно-фінансові установи зобов'язані продавати без доручення клієнтів усі надходження на користь клієнтів в іноземній валюті, що підляга­ють, згідно з чинним законодавством України, продажу на між­банківському валютному ринку України, протягом п'яти банків­ських днів із часу зарахування таких надходжень на їх корес­пондентські рахунки або рахунок каси. Обмеження щодо строку продажу іноземних валют не поширюється на іноземні валюти, які не належать до першої групи Класифікатора.

Кошти в іноземній валюті, які було зараховано на роз­подільчий рахунок і які не підлягають, згідно з чинним законо­давством України, продажу на міжбанківському валютному рин­ку України, уповноважений банк або уповноважена кредитно-фіиансова установа зобов'язані перерахувати на поточлий раху­нок клієнта без його доручення не пізніше п'яти банківських днів з часу зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

Гривневий еквівалент проданої на міжбанківському ва­лютному рийку України іноземної валюти в усіх випадках має бути зараховано на основний поточний рахунок власника коштів не пізніше двох банківських днів після надходження на ко­респондентський рахунок відповідної суми в гривнях.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України (у т.ч. валютні біржі) при проведенні безготівкових операцій з купІвлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському валют­ному ринку України отримують комісійну винагороду від клієнтів у гривнях.

Питання 4. Правила використання готівкової інозем­ної валюти на території України

"Правила використання готівкової іноземної валюти на території України" затверджено Постановою Правління Націо­нального банку України від 26.03.98 № 119.

1 [ранила використання готівкової іноземної валюти на території України містять такі розділи:

І. Використання готівкової іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичними особами-резидентами та розташованими на території України представництвами юридичних осіб-нерезидентів.

Використання готівкової іноземної валюти з власних по­точних рахунків юридичними особами-резидентами та розташо­ваними на території України представництвами юридичних осіб-нерезидентів дозволяється:

1) для забезпечення витрат працівників юридичних осіб- резидентів чи представництв юридичних осіб-нерезидентів, які повністю або частково здійснюють підприємницьку діяльність нерезидента на території України (далі - постійні представ­ництва юридичних осіб-нерезидентів), на відрядження за кордон (оплата добових витрат, пов'язаних із найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та інших витрат за кордоном здійснюється згідно з чинним законодавством України про відшкодування витрат на відрядження за кордон);

2) для забезпечення витрат працівників іноземних дипло­матичних, консульських, торговельних та інших офіційних представництв, міжнародних організацій та їх філій, які корис­туються імунітетом та дипломатичними привілеями (далі - офі­ційні представництва), представництв юридичних осіб-нерези­дентів, які не здійснюють підприємницької діяльності, на від­рядження за кордон (оплата витрат, пов'язаних із найманням житлового приміщення (оплатою готелю) та бронюванням місць у готелях, транспортних та Інших витрат за кордоном здійс­нюється згідно з кошторисом);

3) для забезпечення експлуатаційних витрат юридичних осіб-резидентів або постійних представництв юридичних осіб- нерезидентів, які мають власні транспортні засоби (орендують,фрахтують) для виконання рейсів за кордон (оплата пального,лоцманських послуг, аеронавігаційних послуг, митних та дорож­ніх зборів, стоянки тощо);

4) для оплати праці працівників-нерезидентів, які працю­ють в Україні за контрактом (з юридичною особою-резидентом чи представництвом юридичної особи-нерезидента):

• в офіційних представництвах та представництвах юри­дичних осіб-нерезидентів, які не здійснюють підприємницької діяльності;

• у юридичних осіб-резидентів, постійних представни­цтвах юридичних осіб-нерезидентів;

5) для виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції, у т.ч. для покриття витрат, пов'язаних із забезпеченням виїзду мігрантів на батьківщину (купівля мігрантам квитків, оплата їхнього прожи­вання в готелях та харчування в країнах, через які вони пря­мують транзитом, сплата підйомних тощо), за рахунок коштів, що надійшли від нерезидентів на рахунок зазначеного бюро;

6) для відшкодування фізичним особам втрат у разі виникнення рекламацій, форс-мажорних обставин, що призвели до невиконання юридичною особою-резидентом (або постійним представництвом юридичної особи-нерезидента), яка надає пос­луги з оплатою в іноземній валюті відповідно до чинного зако­нодавства України, зобов'язань перед фізичною особою, яка сплатила в іноземній валюті вартість послуги.

2. Використання на території України готівкової іно­земної валюти як засобу платежу або як застави.

Використання на території України готівкової іноземної валюти як засобу платежу або як застави дозволяється у разі відсутності у фізичних осіб-нерезидентів чи резидентів, а також уповноважених представників юридичної особи-нерезидента - суб'єкта підприємницької діяльності коштів у Ірошовій одиниці України і неможливості здійснення валютно-обмінної операції через пункт обміну іноземної валюти.

Крім того, розкрито випадки, у яких дозволяється вико­ристання на території України готівкової іноземної валюти.

3. Використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу у разі здійснення торгівлі та надання послуг на транспортних засобах під час їх перебування за кордоном.

Використання готівкової іноземної валюти як засобу пла­тежу дозволяється у разі здійснення резидентами - суб'єктами підприємницької діяльності торгівлі та надання послуг за ме­жами України на транспортних засобах, що їм належать (орен­довані, зафрахтовані або ті, що формуються в Україні).

Крім того, розкрито випадки, у яких дозволяється використання готівкової іноземної валюти як засобу платежу у разі здійснення торгівлі та надання послуг на транспортних засобах під час їх перебування за кордоном.

4. Інші положення,

Розкрито випадки, у яких дозволяється використання готівкової іноземної валюти.

Дата добавления: 2015-05-23