Тенденції розвитку шлюбно-сімейних форм-спільнот

Із зміною суспільства змінюється сім`я (форми, моделі). Зазвичай в цих цілях використовується порівняння "традиційної" і "сучасної" моделі сім'ї. По-перше, при "традиціоналізмі" перш за все впадає в очі родинно-сімейний принцип організації суспільного життя, перевага цінностей родинності над максимізацією вигод індивіда і над економічною ефективністю. Сучасність (модернізм), навпаки, відокремлює родинність від соціально – економічного і політичного життя, підміняє інтереси родинності економічним цілям індивіда. Модерністська модель пов'язана з розділенням дому і роботи, проявлення індивідуальної активності. Попри все, система цінностей фамілізму (сімейності), в ієрархії якої на перших місцях такі блага, як обов`язок, дотримання звичаїв, авторитету, долі, цінність сімейної відповідальності, дітей і батьків у міру модернізації стає менш престижним, поступаючись місцем цінностям індивідуалізму, незалежності, право осіб, свободи вибору, цінності особистих досягнень, самоактуалізація і т. п.

З раціональних міркувань та завдяки можливостями сучасного науково-технічного прогресу (можливості попередження, переривання, створення штучного запліднення і навіть клонування) йде тенденція до безперервного зникнення багатодітності сім'ї з історичної сцени. Реальні зміни сімейних структур в XX ст. на всіх континентах дозволяють говорити про перехід до епохи постійного зменшення дітності сім'ї (аж до масової однодітності і, можливо, бездітності), як правило у раціоналізованих розвинутих суспільствах.

Аналізуючи стадії соціального розвитку суспільства, можна відмітити, що звичайна (традиційна у нашому розумінні) сім'я також зазнає певну еволюцію. На ранній стадії їй була властива однокар'єрна модель. Це означає, що голова сім`ї (батько) відповідав за її економічний рівень, утримував сім'ю, а дружина (мати) була зайнята тільки в домашньому господарстві. На пізнішій стадії для нуклеарної сім'ї характерна двохкар'єрна модель, згідно якої подружня пара працюють і порівну ділять домашні турботи.

Раціональність та прагматизм набуває все більшої інтенсивності і «конфліктує» з традиційними нормами, правилами, заборонами. Молоді люди відкладають вступ до шлюбу до тих пір, поки не придбають фінансової незалежності і досвіду, необхідного для того, щоб знайти супутника життя, і одночасно інтенсивніше набувають статевого досвіду у дошлюбний період. Багато хто, з раціональних міркувань, взагалі не бажає пов`язувати себе формальними стосунками, обов`язками, сімейними узами. За останні десятки років форми сімейного життя багато у чому модифікувалися, зазнаючи впливу «сучасності». Права жінки визнаються дедалі ширше як у питаннях укладення шлюбу, так і в опрацюванні рішень у сім'ї. Рівень сексуальної свободи зростає в тих суспільствах, які раніше суворо її обмежували. Існує загальна тенденція до розширення прав дітей. Суспільство дедалі більше проявляє терпимості одностатевим стосункам. Це лише загальні ознаки змін. Для наочності слід конкретніше показати якісні та кількісні контрасти змін у сімейно-шлюбному інституті, на прикладі окремих «типових» країн.

Так, для прикладу в Швеції і в США - велика частка дорослих громадян, що живуть наодинці (більше 20%). Більш того, велика і частка спільно проживаючих пар - не пов'язаних узами шлюбу (25% проти 10% в США). А 50% всіх шведських дітей народилися у тих, чий шлюб офіційно не зареєстрований (у США таких дітей близько 33%). У Швеції середня чисельність домашнього господарства -2,2 людини, а в США- 2,6. Шведські пари (що знаходяться і не знаходяться в законному шлюбі) характеризує більш виражена тенденція до розриву відносин, чим представників інших країн. Свою роль зіграло і зростання числа працюючих жінок. Сьогодні в Швеції найнижчий відсоток домогосподарок (10% в порівнянні з 22% в США) і найвищий відсоток працюючих жінок (77% в порівнянні з 60% в США). Це пов`язано із зміцненням позицій індивідуалістичної культури, що націлює людину на самореалізацію, і з падінням впливу церкви.

Британії – країна, де ще донедавна дивились на співжиття як на щось скандальне. Однак, протягом останніх два десятки років кількість неодружених жінок та чоловіків, що бажали жити разом, різко зросла. Співжиття стало широко практикуватися в середовищі студентської молоді коледжів та уні­верситетів. Співжиття — це сумісне господарювання пари, що офіційно не знаходиться у шлюбі. У США за останні 30 років кількість таких пар збільшилася на порядок і зараз складає приблизно 5,5 млн. (з них — 4,9 млн. гетеросексуальних, звичайних і 0,6млн. гомосексуальних), тобто приблизно 10% від загального числа спільно проживаючих людей. У США ж воно стає все більш і більш популярним, і зараз вже близько 50% всіх людей у віці від 25 до 42 років мають подібний досвід. Проте в країнах із строгішими традиціями (католицьких), як Італія, співжиття — явище рідкісне.

В Україні трансформаційні процеси, охопили всі без винятку сфери суспільною життя, позначились і на тенденціях такою складного соціально-демографічного явища, як шлюбність. Зокрема, існує низка невирішених проблем, які з роками навіть загострюються і стосується демографічної ситуації, репродуктивною здоров'я, економіки родин, сімейною безробіття, виховання дітей у сім'ї. На початку 1990-х років Україну традиційно відносили до країн з високим рівнем шлюбності 9,5 шлюбів на 1000 чоловік населення, і за цим показником вона займала перше місце в Європі. Зараз цей показник знизився до 7,4. Про кризові явища у формуванні сімей свідчать тенденції зростання позашлюбних народжень. Так, починаючи з 1990 р. питома вага позашлюбних народжень народжених зросла з 12,4% до 21,8% у 2005 р.

Щодо розлучень, то за останні 40 років їх кількість для прикладу в США подвоїлася, і якщо така тенденція збережеться, може розпазтися близько 50% шлюбів, що існують зараз. Той факт, що один з трьох новонароджених з'являється у незамужньої жінки, разом з великою кількістю розлучень, означає, що половина американських дітей до досягнення повноліття доведеться якийсь час жити в неповній сім'ї. Ті самі проблеми стосуються і сім`ї.

З недавнього часу в деяких країнах формально дозволено створення так званих «гомосімей», коли індивіди однакової статі перебувають у шлюбних стосунках. Звичайно, це один із негативних наслідків сексуальної революції і контркультури статево шлюбних відносин. Однак, зараз змінюється гострота питання щодо статевої не традиційності як у суспільстві, так і в інституті сім`ї та шлюбу. У 1989 р. Данія стала першою країною, що відмінила заборону на гомосексуальні шлюби. При цьому одностатевому подружжю (геям і лесбіянкам) були надані ті ж права, що і різностатевим, в тому, що стосується спадкоємства, оподаткування і сумісного володіння майном. Прикладу Данії наслідували Норвегія (1993 р.), Швеція (1995 р.), Нідерланди (2001 р.), Канада (2003). Виховання дитини гомосексуальними парами кидає виклик багатьом традиційним уявленням. Але воно також свідчить і про бажання багатьох геїв і лесбіянок створювати сім'ї, подібні тим, які утворюють гетеро-сексуали.

Спо­стерігаючи зміни, що сталися протягом кількох останніх десятиріч, можна вдатися по подвійного висновку: з точки зору традиційності - сім'я розпадається; з огляду сучасно-трансформаційних змін – спостерігається врізноманітнення форм сім'ї та статевого життя. На думку багатьох дослідників інституту сім`ї та шлюбу, останній дедалі більше перестає бути (умовою регулярних статевих стосунків як для чоловіків, так і для жінок; він уже не є також основою економічної діяльності. Видається очевидним, що різні форми соціальних та сексуальних взаємин існуватимуть і надалі. Шлюб і сім'я залишаються стійкими усталеними інсти­туціями, хоч їм доводиться витримувати великі стреси й напруження.

Прихильники «традиційних сімейних цінностей» дружньо виступають проти тих, хто вважає, що чим більше можливостей для особистого вибору, тим краще. Соціологи не можуть передбачити, як завершаться ці дебати, проте проявляються кілька найбільш вірогідних тенденцій щодо відносного не зменшення розлучень, різноманітності шлюбів, збільшення числа неповних сімей, форм співжиття, гомосексуальних сімей, прагнення людей до вільного особистого вибору.

Реферати:

1. Основні тенденції трансформації інституту сім`ї.

Дата добавления: 2015-05-23