Властивості клея

Клеями називають сполуки, призначені для склеювання (з'єднання) поверхонь за рахунок адгезії (прилипання).

Більшість клеїв являють собою композиції, робочою (клейовою) і зв'язувальною основою яких є клейові речовини (адгезиви): органічні, елементоорганічні і неорганічні сполуки, що мають добру адгезію.

До складу клеїв можуть входити також розчинники, наповнювачі, пластифікатори, отверджувачі, антисептики та інші інгредієнти.

Як розчинники використовують різноманітні органічні низьколеткі рідини, а також воду. Вибір розчинників обумовлено їх доступністю, швидкістю випарювання, токсичністю, характером запаху та іншими чинниками. Як правило, використовують суміш органічних розчинників.

Наповнювачі (каолін, кварцовий пісок тощо) здешевлюють клеї, сприяють зниженню усадки і внутрішніх напружень, що виникають при затвердінні, підвищують міцність клейового з'єднання. Мінеральні наповнювачі підвищують теплостійкість клеїв.

Пластифікатори – вводять для зниження крихкості клейової плівки. Зниження крихкості клейової плівки (органічні рідини).

Отверджувач і прискорюють твердіння клеїв на основі термореактивних смол, надають клейовим з'єднанням підвищену хімічну стійкість. Залежно від видів клеїв як отверджувачі використовують кислоти та їх ангідриди, луги, аміни, пероксид, олігомерні смоли та ін.

Антисептики вводять у клеї для підвищення їх життєздатності.

Функціональні властивості визначають призначення клеїв. До них відносяться клейова здатність, в'язкість, універсальність, хімічна і термічна стійкість.

Клейова здатність забезпечує міцність клейового з'єднання.

В'язкість характеризує плинність клею і в деяких випадках (клеї тваринного походження) прямо пропорційна клейовій здатності. Крім того, від в'язкості залежить збереження клею.

Універсальність - здатність клею з'єднувати матеріали різного походження. Як правило, це властивість визначається природою основи клею. Так, до універсальних клеїв відносять в першу чергу клеї на основі синтетичних смол.

Хімічна стійкість клею визначається відношенням клейової речовини до дії води, кислот, лугів, органічних розчинників. Виражається втратою міцності клейового з'єднання до і після впливу хімічних реагентів.

Термічна стійкість клейового з'єднання - це його стійкість до високих і низьких температур при короткочасному і тривалому впливі. Вона залежить від природи клею, добавок (антиоксидантів) і умов експлуатації склеєного вироби.

До ергономічних властивостей відносять зручність підготовки клеїв до використання, зручність їх перевезення, зберігання та використання, а також характер запаху.

Зручність перевезення та зберігання залежить від агрегатного стану клею, конструкції і форми тари.

Зручність використання клею визначається часом і трудомісткістю підготовки до склеювання поверхонь матеріалів, а також часом на затвердіння і висихання клейового шва.

Холодне затвердіння - склеювання при кімнатній температурі, гаряче - нагрівання до температури 60 - 180 °С.

Безпека клеїв - це комплексна властивість.

Перш за все, вона визначається нешкідливістю їх компонентів для людини. Клеї на основі природних полімерів і більшості термопластичних смол нешкідливі. Епоксидні клеї холодного затвердіння можуть викликати захворювання шкіри (дерматит, екзема), епоксидні клеї гарячого затвердіння діють на нервову систему і печінку або дратують слизову оболонку очей і дихальних шляхів. Токсичними для людини є практично всі органічні легколетючі розчинники, а також деякі синтетичні термореактивні смоли, які використовуються в якості основи.

Безпека клеїв пов'язана з вогненебезпечністю органічних розчинників і таких полімерів, як, наприклад, нітроцелюлоза. Вогнестійкість зазвичай підвищують, вводячи спеціальні добавки (антипірени).

Надійність клеїв - здатність зберігати свої функціональні властивості у заданих параметрах протягом певного часу. Це час називається терміном зберігання (терміном придатності) клею.

Характеризує надійність клею також його життєздатність, яка вимірюється часом, протягом якого клей, отриманий змішуванням окремих складових, придатний для використання. Особливо важливий цей показник для багатокомпонентних (епоксидних) клеїв. Життєздатність багатокомпонентних синтетичних клеїв зазвичай дорівнює 1,5 -2 год, а в залежності від виду клею може бути від декількох хвилин до декількох годин.

Довговічність клейового з'єднання характеризується стабільністю властивостей клею у часі і визначається за змінами його міцності протягом певного проміжку часу. Як правило, при випробуваннях клейове з'єднання піддають «прискореному старінню», а це призводить до зміни властивостей адгезиву.

До екологічних показників якості клейових матеріалів відноситься вміст шкідливих компонентів, що виділяються з них в навколишнє середовище в процесі застосування. Такими компонентами є легколетючі органічні розчинники, летючі мономери, пластифікатори та ін

З естетичних властивостей оцінюють зазвичай колір клею, дизайн упаковки.

Дата добавления: 2015-05-23