Я пробуджую поля,

Повно гомону, розмови

Все, що треба для уроку

Приготуйте без мороки

Пропоную я для вас

Дзвоник пролунав веселий

Дружно всіх він кличе в клас

І цікаве на уроці

Станьте струнко, схаменіться,

Один одному всміхніться

Підготовились – дзвінок

(вчитель дзвонить)

Починаємо урок.

Учитель. – Розпочинаємо урок українського читання. Чи любите ви уроки читання? Чому?

Учитель. – Весняне сонечко пропонує нам етапи уроку (демонстрація етапів уроку)

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

І етап уроку «Зустріч з весною»

Учитель. – Послухайте загадку.

Зійшли сніги, шумить вода,

Надійшла вона прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Наче дівчина в вінку

Зацвіли луги, діброви

І пісень в чагарнику.

Учитель.

- Хто це така за дівчина в вінку?

- Учні: Весна!

Тільки надходить перший місяць весни – березень, як природа відразу прокидається. Сонечко піднімається вище і ллє на землю ласкаве проміння. Дерева тягнуться вгору, намагаючись отримати більше тепла і світла. Берізки стійко перенесли морози, і скоро на них з’являться бруньки. Сніг починає танути, скресає крига на річці. Небо і річка стали однаково блакитними.

На душі приємно і радісно – весна прийшла. Життя продовжується.

Вперше про весну наші прадіди згадували на Стрітення (15 лютого). Цього дня вважалося, Зима з Літом зустрічаються. «Хто кого подужає, - стверджує народна мудрість, - такою буде погода до початку березня».

У давнину люди уявляли весну цілком реальною особою. Це гарна молода дівчина з вінком квітів на голові, у барвистому, з голубим мереживом убранні, яка, йдучи, виспівує веселих пісень. Там, де вона з'являлася, оживало зело, яснішало небо, дужче пригрівапло сонечко, дзвеніли пташки, й розквітали різнобарвні квіти.

2. Прослуховування фрагмента мелодії «Пори року»

Учитель.

- Що виникає у вашій уяві, коли звучить ця музика?

3. Інсценізація «Я весна» (учениця)

Люблю я квіточки пахучі

Люблю берізоньку струнку

Люблю той явір, що на кручі

Коріння миє у струмку

І трав зелені оксамити

Високі гори гордовиті,

Одіті в сизі жупани.

Задумливий дрімучий гай –

Бо це ж мій любий рідний край

Привітанням журавля

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї

І усякий мене зна!

Відгадали? Я …

Учні: - весна!

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІ етап уроку.

IV. Мотивація навчальної діяльності

1. Робота з персональним комп’ютером.

Перегляд презентації про життя та творчість М.Ф. слабошпицького.

Народився Михайло Федотович Слабошпицький 28 липня 1946 року в с. Мар'янівці Шполянського району на Черкащині.

В 1971 році закінчив факультет журналістики Київського університету, працював кореспондентом, був редактором відділу критики «Літературної України», головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон — XX». Обирався секретарем правління Київської організації Спілки письменників України. З 1995 року — виконавчий директор Ліги українських меценатів, директор видавництва «Ярославів Вал». Співголова координаційної ради Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.

Автор понад двох з половиною десятків різножанрових книжок. Серед них — казки, оповідання й повісті для дітей, літературні портрети Василя Земляка, Павла Загребельного, Романа Іваничука, документалістика й публіцистика, біографічна проза.

V. Повідомлення теми і завдань уроку

Учитель.

- Весна сама не приходить. Першими вісниками весни стали птахи. Птахи – вірні наші помічники, захисники лісів, полів, садів. Їх можна побачити і почути скрізь, бо вони - частина природи, без них краса була б неповторною. У народі кажуть: «Перелітні птахи летять з вирію зграями – буде дружна весна.»

Дата добавления: 2015-05-23