Контрольні завдання 2 страница

3.68. Електричне поле утворене позитивно зарядженою нескінченно довгою ниткою. Рухаючись під дією цього поля від точки, що знаходиться на відстані l₁ = 1 см від нитки, до точки l₂ = 4 см, a- частинка змінила свою швидкість від v₁ = 2 10⁵ м/с до швидкості v₂ = 3 10⁶ м/с. Знайти лінійну густина заряду на нитці.

3.69. Електричне поле утворене позитивно зарядженою нескінченно довгою ниткою з лінійною густиною заряду t = 0,2 мкКл/м. Яку швидкість отримає електрон під дією поля, наблизившись до нитки з відстані l₁ = l см до відстані l₂ = 0,5 см?

3.70. Біля зарядженої нескінченної площини знаходиться точковий заряд q = 0,66 нКл. Заряд переміщається по лінії напруженості поля на відстань d = 2 см; при цьому здійснюється робота 5 10^-6 Дж. Знайти поверхневу густина заряду s наплощині.

3.71. Відстань між пластинами плоского конденсатора 4 см. Електрон починає рухатися від негативної пластини в той момент, коли від позитивної пластини починає рухатися протон. На якій відстані від позитивної пластини вони зустрінуться?

3.72.

Відстань між пластинами плоского конденсатора l см. Від однієї з пластин одночасно починають рухатися протон і a-частинка. Яку відстань пройде a- частинка за той час, протягом якого протон пройде весь шлях від однієї пластини до іншої?

Рис. 3.2.

3.73.

Електрон, пройшовши в плоскому конденсаторі шлях від однієї пластини до іншої, набув швидкість v = 108 м/с. Відстань між пластинами d = 5,3 мм. Знайти різницю потенціалів між пластинами і поверхневу густину заряду на пластинах.

3.74. Електричне поле утворене двома паралельними пластинами, що знаходяться на відстані 2 см одна від одної. До пластин прикладена різниця потенціалів U = 120 В. Яку швидкість v отримає електрон під дією поля, пройшовши по лінії напруженості відстань h = 3 мм?

3.75. Електрон влітає в плоский горизонтально розташований конденсатор паралельно пластинам зі швидкістю v₀ = 9 10⁶ м/с. Різниця потенціалів між пластинами 100 В; відстань між пластинами 1 см. Знайти повне а, нормальне a_n і тангенціальне a_t прискорення електрона через 10 нс після початку його руху в конденсаторі.

3.76. Електрон влітає в плоский горизонтально розташований конденсатор паралельно його пластинам з швидкістю v = 10⁶ м/с.Напруженість поля в конденсаторі Е = 10 кВ/м; довжина конденсатора 5 см. Знайти модуль швидкості v електрона при вильоті його з конденсатора.

Рис. 3.1.

3.77. Електричне поле створене зарядженою провідною кулею, потенціал j якої 300 В. Визначити роботу, яку треба виконати для переміщення заряду Q = 0,2 мкКл з точки 1 в точку 2 (див. рис. 3.1).

3.78. Диполь з електричним моментом р = 100 пКл×м вільно встановився у електричному полі напруженістю Е = 200 кв/м. Визначити роботу зовнішніх сил, яку необхідно виконати для повороту диполя на кут a = 180°.

Рис. 3.3.

3.79. Порошина масою m = 200 мкг, що несе на собі заряд Q = 40 нКл, залетіла в електричне поле в напрямку силових ліній. Після проходження різниці потенціалів у 200 В порошина мала швидкість 10 м/с. Визначити швидкість порошини до того, як вона влетіла в поле.

3.80. Електричне поле створене зарядами Q₁ = 2 мкКл і Q₂ = – 2 мкКл, що знаходяться на відстані 10 см один від одного. Визначити роботу сил поля виконану при переміщенні заряду Q = 0,5 мкКл з точки 1 в точку 2 (див. рис. 3.2).

3.81. Електрон, що мав кінетичну енергію Т = 10 ев, залетів в однорідне електричне поле в напрямку силових ліній. Яку швидкість буде мати електрон, пройшовши в цьому полі різницю потенціалів U = 8 В?

3.82. Електрон, пройшовши в плоскому конденсаторі шлях від однієї пластини до іншої, придбав швидкість v = 10⁵ м/с. Відстань між пластинами d = 8 мм. Знайти різницю потенціалів U між пластинами та поверхневу густину заряду s на пластинах.

3.83. Порошина масою 5 нг, що несе на собі 10 електронів, пройшла у вакуумі різницю потенціалів у 1 MB. Знайти кінетичну енергію порошини? Яку швидкість v набула порошина?

3.84. Яку мінімальну швидкість повинен мати протон, щоб він міг досягти поверхні зарядженої до потенціалу j = 400 В металевої кулі (див. рис. 3.3)?

3.85. В однорідне електричне поле напруженістю Е = 200 В/м влітає (уздовж силової лінії) електрон зі швидкістю v_o = 2 Мм/с. Визначити відстань, яку він подолає до того, як його швидкість зменшиться вдвічі.

3.86. Електрон рухається уздовж силової лінії однорідного електричного поля. У деякій точці поля з потенціалом j₁ = 100 В електрон мав швидкість V₁ = 6 Мм/с. Визначити потенціал j₂ точки поля, дійшовши до який електрон втратить половину своєї швидкості.

3.87. Два заряди Q₁ = 6 нКл і Q₂ = 3 нКл знаходяться на відстані 60 cм один від одного. Яку роботу необхідно виконати, щоб зменшити відстань між зарядами вдвічі?

Рис. 3.4.

3.88.

Електричне поле створене нескінченною зарядженою ниткою з рівномірно розподіленим зарядом (t = 10 нКл/м). Визначити кінетичну енергію T₂ електрона в точці 2, якщо в точці 1 його кінетична енергія становила T₁ = 200 ев (див. рис. 3.4).

3.89.

Електрон з початковою швидкістю v = З Мм/с влетів в однорідне електричне поле напруженістю Е = 150 В/м. Вектор початкової швидкості перпендикулярний лініям напруженості електричного поля. Визначити прискорення, що набуває електрон та його швидкість через 0,1 мкс.

3.90. Різниця потенціалів між пластинами плоского конденсатора U = 90 В. Площа кожної пластини 60 см², її заряд 1 нКл. На якій відстані одна від одної знаходяться пластини?

3.91. Площа пластин плоского повітряного конденсатора S = 0,01 м², відстань між ними d = 5 мм. До пластин прикладена різниця потенціалів U₀ = 300 В. Після відключення конденсатора від джерела напруги простір між пластинами заповнюється ебонітом. Яка різниця потенціалів при цьому встановиться між пластинами?

3.92. Коаксіальний електричний кабель складається з центральної жили і концентричної циліндричної оболонки, між якими знаходиться діелектрик e = 3,2. Знайти ємність С одиниці довжини такого кабелю, якщо радіус жили r = 1 см, а радіус оболонки R = 3,0см.

3.93. Знайти ємність сферичного конденсатора, що складається з двох концентричних сфер радіусами r = 10 см і R = 10,5 см. Простір між сферами заповнений маслом. Який радіус R_o повинна мати куля, занурена в масло, щоб мати таку ж ємність?

3.94. Радіус внутрішньої кулі повітряного сферичного конденсатора 1 см, радіус зовнішньої кулі 4 см. Між кулями прикладена різниця потенціалів U = 3 кВ. Знайти напруженість електричного поля на відстані l = 3 см від центра меншої кулі.

3.95. Радіус внутрішньої кулі вакуумного сферичного конденсатора 1 см, радіус зовнішньої кулі 4 см. Між кулями прикладена різниця потенціалів U = 3 кВ. Яку швидкість v отримає електрон, наблизившись до центра куль з відстані 3 см до відстані 2см?

3.96.

Різниця потенціалів на батареї з двох послідовно з’єднаних конденсаторів складає U = 6В. Ємність першого конденсатора C₁ = 2 мкФ, другого - С₂ = 4 мкФ. Знайти заряд і різницю потенціалу на обкладках другого конденсатора.

3.97. Заряджена куля радіусом 2 см приводиться в зіткнення з незарядженою кулею, радіусом 3 см. Після того як кулі роз'єднали, енергія другої кулі виявилася рівною W = 10 Дж.Який заряд був на першій кулі до її зіткнення з другою кулею?

3.98. Пластини плоского конденсатора площею S = 0,01 м² кожна, притягуються одна до одної з силою f = 30 мН. Простір між пластинами заповнений слюдою. Знайти заряди, що знаходяться на пластинах, напруженість Е поля між пластинами і об'ємну густину енергії всередині конденсатора.

3.99. Між пластинами плоского конденсатора вкладена тонка слюдяна пластинка. Який тиск р діє на цю пластинку при напруженості електричного поля Е = 1 МВ/м?

3.100. Площа пластин плоского повітряного конденсатора S = 0,01 м², відстань між ними d = 5 мм. Яка різниця потенціалів була прикладена до пластин конденсатора, якщо відомо, що при розряді конденсатора виділилося 4,19 мДж теплоти?

3.101. Площа пластин плоского повітряного конденсатора S = 0,01 м², відстань між ними 2 см. До пластин конденсатора прикладена різниця потенціалів U = 3 кВ. Яка буде напруженість поля конденсатора, якщо, не відключаючи його від джерела напруги, розсунути пластини до відстані D = 5 см? Знайти енергію конденсатора після розсунення пластин.

3.102. Розв’язати попередню задачу при умові, що спочатку конденсатор відключається від джерела напруги, а потім розсовуються пластини конденсатора.

3.103. Плоский конденсатор заповнений діелектриком і на його пластини подана деяка різниця потенціалів. Його енергія при цьому складає 20 мкДж. Після того, як конденсатор відключили від джерела живлення, діелектрик вийняли з конденсатора. Робота, яку треба було здійснити, щоб вийняти діелектрик склала 70 мкДж. Знайти діелектричну проникність e діелектрика.

3.104.

Простір між пластинами плоского конденсатора заповнений діелектриком, діелектрична сприйнятливість якого c = 0,08. Відстань між пластинами 5 мм. На пластини конденсатора подана різниця потенціалів U = 4 кВ. Знайти поверхневу густина зв’язаних зарядів на діелектрику.

3.105. Простір між пластинами плоского конденсатора заповнений склом. Площа пластин конденсатора S = 0,01 м². Пластини конденсатора притягуються одна до одної з силою F = 4,9 мН. Знайти поверхневу густина зв'язаних зарядів на склі.

3.106. До батареї з е.р.с у 300 В включені два плоских конденсатори ємностями С₁ = 2 пф і С₂ = 3 пф. Визначити заряд Q і напругу U на конденсаторах при їх послідовному з’єднанні.

3.107. До батареї з е.р.с у 300 В включені два плоских конденсатори ємностями С₁ = 2 пф і С₂ = 3 пф. Визначити заряд Q і напругу U на конденсаторах при їх паралельному з’єднанні.

3.108. Конденсатор ємністю С₁ = 600 пф зарядили до різниці потенціалів U₁ = 1,5 кв і відключили від джерела напруги. Потім до нього паралельно приєднали незаряджений конденсатор ємністю С₂ = 400 пф. Визначити енергію, витрачену на утворення іскри, що проскочила при з’єднанні конденсаторів.

3.109. Конденсатори ємністю C₁ = 5 мкФ і С₂ = 10 мкФ заряджені до напруг U₁ = 60 В и U₂ = 100 В, відповідно. Визначити напругу на обкладках конденсаторів після їхнього з’єднання обкладками, що мають однойменні заряди.

3.110. Конденсатор ємністю C₁ = 10 мкФ заряджений до напруги U = 10 В. Визначити заряд на обкладках цього конденсатора після того, як паралельно йому був підключений інший, незаряджений, конденсатор ємністю С₂ = 20 мкФ.

3.111. Конденсатори ємностями C₁ = 2 мкФ, C₂ = 5 мкФ і С₃ = 10 мкФ з'єднані послідовно і знаходяться під напругою U = 850 В. Визначити напругу і заряд на першому з конденсаторів.

3.112. Два конденсатори ємностями C₁ = 2 мкФ і C₂ = 5 мкФ заряджені до напруг U₁ = 100 В та U₂ = 150 В, відповідно. Визначити напругу на обкладках конденсаторів після їхнього з’єднання обкладками, що мають різнойменні заряди.

3.113.

Два однакових плоских повітряних конденсатори ємністю 100 пф кожний з'єднані в батарею послідовно. Визначити, на скільки зміниться ємність цієї батареї, якщо простір між пластинами одного з конденсаторів заповнити парафіном.

3.114. Два конденсатори ємностями C₁ = 5 мкФ і C₂ = 8 мкФ з'єднані послідовно і приєднані до батареї з е.р.с. у 80 В. Визначити заряд та різницю потенціалів на першому з конденсаторів.

3.115. Плоский конденсатор складається з двох круглих пластин радіусом R = 10 см кожна. Відстань між пластинами 2 мм. Конденсатор приєднаний до джерела напруги U = 80 В. Визначити заряд Q та напруженість Е поля всередині конденсатора, коли він заповнений склом.

3.116. Дві металеві кульки радіусами R₁ = 5 см і R₂ = 10 см мають заряди Q₁ = 40 нКл і Q₂ = – 20 нКл, відповідно. Знайти енергію W, яка виділиться при з'єднанні куль провідником.

3.117. Простір між пластинами плоского конденсатора заповнено двома шарами діелектрика: скла товщиною d₁ = 0,2 см і шаром парафіну товщиною d₂ = 0,3 см. Різниця потенціалів між обкладками U = 300 В. Визначити напруженість Е поля і падіння потенціалу в кожному із шарів.

3.118. Плоский конденсатор з площею пластин S = 200 см² кожна, заряджений до різниці потенціалів U = 2 кв. Відстань між пластинами d = 2 см. Діелектрик - скло. Визначити енергію W конденсатора та її густину w.

3.119. Конденсатори ємністю C₁ = 5 мкФ і С₂ = 10 мкФ заряджені до напруг U₁ = 60 В и U₂ = 100 В, відповідно. Визначити напругу на обкладках конденсаторів після їхнього з’єднання обкладками, що мають однойменні заряди.

3.120. Скільки витків ніхромового дроту діаметром 1 мм треба навити на фарфоровий циліндр радіусом 2,5 см, щоб отримати опір у 40 Ом?

3.121. Резистор з опором R₁ = 5 Ом, вольтметр і джерело струму з'єднані паралельно. Вольтметр показує напруга U₁ = 10 В. Якщо замінити резистор іншим з опором R₂ = 120 м, то вольтметр покаже напруга U₂ = 12 B. Визначити е.р.с. і внутрішній опір джерела струму.

3.122.

Визначити електричний заряд, що пройшов за 20 секунд крізь поперечний переріз проводу з опором R = 3 Ом при рівномірному наростанні напруги на його кінцях від U₁ = 2 В до U₂ = 4 В.

3.123. Визначити силу струму в електричному колі, що складається з двох джерел живлення з'єднаних однойменними полюсами, з е.р.с. l,6 В та 1,2 В. Їх внутрішній опір r₁ = 0,6 Ом, r₂ = 0,4 Ом.

3.124. Гальванічний елемент дає на зовнішній опір у 0,5 Ом силу струму 0,2 A. Якщо зовнішній опір замінити на R₂ = 0,8 Oм, то елемент дає силу струму I₂ = 0,15 А. Визначити силу струму короткого замикання.

3.125. До джерела струму з е.р.с. 12 В приєднали зовнішнє навантаження. Напруга U на клемах джерела стала при цьому рівною 8 В. Визначити у відсотках к.к.д. джерела струму.

3.126. Зовнішня ділянка електричного кола споживає потужність Р = 0,75 Вт. Визначити силу струму в мережі, якщо е.р.с. джерела струму становить 2 В, а його внутрішній опір r = l Ом.

3.127.

Сила струму в провіднику змінюється з часом за законом I = 4 + 2t². Який заряд Qпроходить через поперечний перетин провідника за проміжок часу від t₁ = 2 с до t₂ = 6 с?

3.128. Сила струму в провіднику з опором R = 10 Ом за час t = 50 с рівномірно наростає від I₁ = 5 А до I₂ = 10 А. Визначити кількість теплоти Q, що виділилося за цей час у провіднику.

3.129. При рівномірному зростанні сили струму у провіднику від I₁ = 1 А до I₂ = 2 А за 10 секунд виділилася кількість теплоти Q = 5 кдж. Знайти опір R провідника.

3.130. Який об'єм води можна закип'ятити, затративши електричну енергію Q = З гВт-г? Початкова температура води 10°С.

Рис. 3.5.

3.131. На плитці потужністю 0,5 кВт стоїть чайник, в який налитий 1 літр води при температурі 16°С. Вода в чайнику закипіла через 20 хвилин після вмикання плитки. Яка кількість теплоти Q при цьому втрачена.

3.132. 4,5 літра води можна закип'ятити, затративши електричну енергію Q = 0,5 кВт-г. Початкова температура води 23°С. Знайти к.к.д. нагрівника.

3.133.

Температура водяного термостата об'ємом 1 літр підтримується постійною за допомогою нагрівника потужністю 26 Вт. На нагрівання води витрачається 80 % цієї потужності. На скільки знизиться температура води в термостаті за 10 хвилин, якщо нагрівник вимкнути?

3.134.

Вольфрамова нитка електричної лампочки при температурі 20°С має опір r₁ = 35,8 Ом. Яка буде температура нитки, якщо при вмиканні лампочки в мережу напругою 120 В по ній йде струм 0,33 А? Температурний коефіцієнт опору вольфраму a=4,6 10^-3 К^-1.

3.135. Обмотка котушки з мідного дроту при температурі 14°С має опір R₀ = 10 Oм. Після проходження струму, опір обмотки став рівним R = 12,2 Ом. До якої температури Т нагрілася обмотка? Температурний коефіцієнт опору міді a = 4,15 10^-3 К^-1.

3.136.

Яку частку е.р.с. елемента живлення складає різниця потенціалів U на його клемах, якщо внутрішній опір елемента r в 10 разів менший зовнішнього опору R.

3.137. Від батареї, е.р.с. якої 600 В, потрібно передати енергію на відстань 1 км. потужність, що споживається 5 квт. Знайти мінімальні втрати потужності в мережі, якщо діаметр мідних проводів, що використовуються 0,5 см.

3.138. При зовнішньому опорі R₁ = 8 Ом сила струму в електричному колі I₁ = 0,8 А, при опорі R₂ = 15 Ом сила струму I₂ = 0,5 А. Визначити силу струму короткого замикання.

3.139. Два паралельно з’єднаних елемента живлення з однаковими е.р.с. у 2 В і внутрішніми опорами r₁ = l Ом та r₂ = 1,5 Ом, замкнені на зовнішній опір R = 1,4 Ом. Знайти струм I в кожному з елементів живлення.

3.140. Напруга на клемах елемента живлення 2,1 В, опори R₁ = 5 Ом, R₂ = 6 Ом, R₃ = 3 Ом (див. рис. 3.5). Який струм I показує амперметр?

3.141.

Елемент живлення, опір і амперметр з’єднані послідовно. Елемент має е.р.с. 2 В і внутрішній опір 0,4 Ом. Амперметр показує струм I = 1 А. З яким к.к.д. працює елемент?

Рис. 3.6.

3.142.

Е.р.с. батареї живлення 100 В, опори R₁ = R₂ = 40 Ом, R₃ = 80 Ом і R₄ = 34 Ом. (див. рис. 3.6). Знайти струм I₂, що йде через опір R₂ і падіння потенціалу U на ньому.

Рис. 3.7.

Рис. 3.9.

3.143. Е.р.с. батареї живлення 120 В, опори R₃ = 20 Ом, R₄ = 25 Ом (див. рис. 3.7). Падіння потенціалу на опорі R₁ дорівнює 40 В. Амперметр показує струм I = 2 А. Знайти опір R₂.

Рис. 3.10.

3.144.

Батарея з е.р.с. 10 В і внутрішнім опором 1 Ом має к.к.д. h = 0,8 (див. рис. 3.7). Падіння потенціалу на опорах R₁ і R₄ рівні U₁ = 4 В і U₄ = 2 В. Яку силу струму показує амперметр? Знайти падіння потенціалу на опорі R₂.

3.145. Е.р.с. батареї 100 В, опори R₁ = 100 Ом, R₂ = 200 Ом і R₃ = 300 Ом, опір вольтметра R_v = 2 ком (див. рис. 3.8). Яку різницю потенціалів U показує вольтметр?

3.146. Опори R₁ = R₂ = R₃ = 200 Ом, опір вольтметра R_v = 2 ком (див. рис. 3.8). Вольтметр показує різницю потенціалів U = 100 В. Знайти е.р.с. батареї живлення.

Рис. 3.11.

3.147. Є 120-вольтова електрична лампочка потужністю 40 Вт. Який додатковий опір R треба включити послідовно з лампочкою, щоб вона давала нормальне розжарення при напрузі в мережі U_o = 220 В? Яку довжину ніхромового дроту діаметром 0,3 мм треба взяти, щоб отримати такий опір?

Рис. 3.8.

3.148. Від генератора з е.р.с. у 110 В, потрібно передати енергію на відстань L=250 м. Потужність, що споживається - 1 кВт. Знайти мінімальний перетин S мідних проводів живлення, якщо втрати потужності в мережі не повинні перевищувати 1 %.

3.149.

Елемент живлення замикають спочатку на зовнішній опір R = 2 Ом, а потім на зовнішній опір R = 0,5 Ом. Знайти е.р.с. елемента живлення і його внутрішній опір r, якщо відомо, що в кожному з цих випадків потужність, яка виділяється у зовнішньому колі, однакова і дорівнює 2,54 Вт.

3.150. Батареї живлення мають е.р.с. e₁ = 2 В та e₂ = 4 В, опір R₁ = 0,5 Ом (див. рис. 3.9). Падіння потенціалу на опорі R₂ дорівнює 1 В. Знайти, що показує амперметр.

3.151. Батареї живлення мають е.р.с. e₁ = 110 В та e₂ = 220 В, опори R₁ = R₂ = 100 Ом, R₃ = 500 Ом (див. рис. 3.9). Знайти, що показує амперметр.

3.152. Батареї живлення мають е.р.с. e₁ = 30 В та e₂ = 5 В. Опори R₂ = 10 Ом, R₃ = 20 Ом (див. рис. 3.9). Струм І = 1 А, що йде крізь амперметр, має напрямок справа наліво. Знайти значення опору R₁.

3.153. Батареї живлення мають е.р.с. e₁ = 2 В, e₂ = 4 В та e₃ = 6 В, опори R₁ = 4 Ом, R₂ = 6 Ом та R₃ = 8 Ом (див. рис. 3.10). Знайти струм через опір R₁.

3.154. Батареї живлення мають е.р.с. e₁ = 2 В, e₂ = 4 В та e₃ = 6 В, опори R₁ = 4 Ом, R₂ = 6 Ом та R₃ = 8 Ом (див. рис. 3.10). Знайти струм через опір R₂.

3.155. На електричній схемі, що зображена на рис. 3.10, падіння потенціалу на опорах R₁, R₂ і R₃ дорівнюють U₁ = U₃ = 2U₂ = 10 В. Знайти е.р.с. e₃ та e₂, якщо e₁ = 25 В.

3.156. Батареї мають е.р.с. e₁ = e₂ = 100 В. Опори R₁ = 20 Ом, R₂ = 10 Ом, = 40 Ом та R₄ = 30 Ом (див. рис. 3.11). Знайти, що показує амперметр.

3.157. Батареї мають е.р.с. e₁ = 2e₂. Опори R₁ = R₃ = 20 Ом, R₂ = 15 Ом та R₄ = 30 Ом (див. рис. 3.11). Через амперметр тече струм силою 1,5 А, направлений знизу вгору. Знайти e₁.

Рис. 3.14.

3.158.

Батареї мають е.р.с. e₁ = 2e₂. Опори R₁ = R₃ = 20 Ом, R₂ = 15 Ом та R₄ = 30 Ом (див. рис. 3.11). Через амперметр тече струм силою 1,5 А, направлений знизу вгору. Знайти силу струму, що тече крізь опір R₃.

3.159. Батареї мають е.р.с. e₁ = 2e₂. Опори R₁ = R₃ = 20 Ом, R₂ = 15 Ом та R₄ = 30 Ом (див. рис. 3.11). Через амперметр тече струм силою 1,5 А, направлений знизу вгору. Знайти силу струму, що тече крізь опір R₂.

Рис. 3.12.

3.160. Два однакових елементи мають е.р.с. e₁ = e₂ = 2 В і внутрішні опори r₁ = r₂ = 0,5 Ом (див. рис. 3.12). Знайти струми I₁ і I₂, що течуть крізь опори R₁ = 0,5 Ом і R₂ = 1,5 Ом.

3.161. Два однакових елементи мають е.р.с. e₁ = e₂ = 2 В, внутрішні опори r₁ = r₂ = 0,5 Ом (див. рис. 3.12). Зовнішні опори R₁ = 0,5 Ом і R₂ = 1,5 Ом. Знайти струм, що тече крізь елемент живлення e₁.

3.162. Батареї живлення мають е.р.с. e₁ = 2 В, e₂ = 3 В. Опір R₃ = 1,5 кОм, опір амперметра дорівнює R_А = 0,5 кОм. (див. рис. 3.13). Падіння потенціалу на опорі R₂. дорівнює 1 В. (струм через опір R₂ направлений зверху вниз). Знайти, що показує амперметр.

3.163. Батареї живлення мають е.р.с. e₁ = 2 В, e₂ = 3 В. Опори R₁ = 1 кОм, R₂ = 0,5 кОм та R₃ = 0,2 кОм, опір амперметра дорівнює R_А = 0,2 кОм. (див. рис. 3.13). Знайти, що показує амперметр.

Рис. 3.13.

3.164. Два елементи з однаковими е.р.с. e₁ = e₂ = 2 В, та внутрішнім опором r₁ = r₂ = 2 Ом замкнені на зовнішній опір R (див. рис. 3.14). Через елемент з е.р.с. e₁ тече струм I₁ = l А. Знайти опір R та струм I₂, що тече через елемент з е.р.с. e₂.

3.165. Розв’язати попередню задачу за умови, що e₁ = e₂ = 4 В, r₁ = r₂ = 0,5 Ом, I₁ = 2 А.

3.166. За який час при електролізі водного розчину хлорної міді (CuCl₂) на катоді виділиться 4,74 г міді, якщо сила струму дорівнює 2 А?

Дата добавления: 2015-05-23