Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ДОДАТКИ. 12.1. Сталевий трубопровід завдовжки L=200 м і діаметром d=500 мм випробовують на міцність гідравлічним способом




ЗАДАЧІ

 

12.1. Сталевий трубопровід завдовжки L=200 м і діаметром d=500 мм випробовують на міцність гідравлічним способом. Коефіцієнт стисливості води χ=5,6·10-10 Па -1. Який об'єм води треба додатково подати у трубопровід для збільшення тиску від
р1=0,1 МПа до р2=4,5 МПа? (96,7 л )

12.2. Густина масла в гідравлічній системі преса за тиску р1=1,013·105 Па дорівнює ρ1=910 кг/м3. Коефіцієнт стисливості масла χ=6·10-10 м2/Н. Визначити густину масла ρ2 за тиску
р2=500·105 Па. (938 кг/м3)

12.3. Початкова густина води в живильному трубопроводі парового котла ρ1=998 кг/м3. Об'єм котла V=0,5 м3, коефіцієнт стисливості води χ=4,8·10-10 м2/Н. Тиск у котлі збільшився на ∆р=3·107 Па. Визначити приріст маси води у трубопроводі.
(7,29 кг)

12.4. Середній діаметр пор у бетоні d=2,4·10-4 м. Вважаючи змочування повним, визначити на яку висоту піднімається вода у бетонній плиті. Коефіцієнт поверхневого натягу води
σ=0,0728 Н/м. (12,4 см)

12.5. Середній розмір пор у бетоні d=5·10-4 м. Густина гасу
ρ=800 кг/м3. На яку висоту підніметься гас у бетонній плиті? Коефіцієнт поверхневого натягу гасу σ=0,024 Н/м (24,5 мм)

12.6. У рідину, що добре змочує скло, вертикально опущені дві скляні трубки: одна з діаметром отвору d1=1 мм, а друга -
з d2=1,5 мм. Рідина піднялась в одній трубці вище, ніж у другій на висоту ∆h=5 мм. Густина рідини ρ=800 кг/м3. Визначити величину поверхневого натягу рідини. (0,0294 Н/м)

12.7. При контакті з цеглою вода піднімається на висоту
h=5 см. Коефіцієнт поверхневого натягу води σ=0,0728 Н/м. Вважаючи пори циліндричними трубками, а змочування - повним, визначити, яким має бути найбільший діаметр пор у цеглі.
(0,59 мм)

12.8. Канал у капілярній трубці має конічну форму. Діаметри його d1=1 мм і d2=2 мм довжина трубки l=10 см. На яку висоту підніметься вода у трубці, якщо її опустити на незначну глибину у воду широким кінцем? Коефіцієнт поверхневого натягу води σ=0,073 Н/м, густина води ρ=1000 кг/м3. (7,4 мм)

12.9. Дві однакові плоскопаралельні сталеві пластини спаяні між собою по бокових гранях так, що між ними є відстань
d=0,3 мм. Коефіцієнт поверхневого натягу води σ=0,073 Н/м. Змочування вважати повним. На яку висоту підніметься вода між пластинами? (5 см)

12.10. Між двома листами скла потрапила крапля води масою т=0,1 г. Товщина водяного прошарку d=0,001 мм. Коефіцієнт поверхневого натягу води σ=0,0728 Н/м. Змочування вважати повним. Яку силу треба прикласти, щоб відірвати один лист скла від іншого? (14,56·103 Н)

12.11. У кімнаті об'ємом V=180 м3 при температурі t=17°С міститься водяна пара масою т=0,9 кг. Тиск насиченої водяної пари при даній температурі дорівнює рн=2000 Па. Визначити відносну вологість повітря в кімнаті. (33,43%)

12.12. Під час кондиціонування, зовнішнє повітря із температурою t1=25°С та вмістом вологи ρа1=6 г/м3, підігрівається до температури t2=50°С. За температури t1 тиск насиченої водяної пари дорівнює рн1=3,157 кПа, а за температури t2 - тиск рн2=12,330 кПа. Визначити відносну вологість зовнішнього та підігрітого повітря. (26,15%; 7,26%)

11.13. У кімнаті за температури t1 відносна вологість повітря φ1=30%. Об'єм кімнати V=100 м3. Густина насиченої водяної пари за даної температури ρн1=12 г/м3. Яку масу води треба випарувати, щоб довести вологість повітря до φ2=60%? (0,36 кг)

11.14. Температура повітря в кімнаті t1=14°С, відносна вологість φ1=60%. У кімнаті затопили пічку, і температура повітря піднялась до t2=22°С. Деяка частина повітря разом з водяною парою, що в ньому містилась, вийшла назовні і тиск у кімнаті не змінився. Тиск насиченої пари за температур t1 і t2, відповідно, рн1=1,6 кПа і рн2=2,67 кПа. Визначити відносну вологість повітря за температури t2. (35,96%)

12.13. У сушильний агрегат помістили матеріал, з якого треба видалити воду масою т=80 кг. До сушильного агрегату подається зовнішнє повітря за температури t1=17°С і відносної вологості φ1=30%. На вході до агрегату повітря підігрівається. Підігріте повітря проходить через сушильний агрегат та виходить з нього за температури t2=57°С і відносної вологості φ2=80%. Який об'єм повітря треба пропустити через сушильний агрегат? Густина насиченої нари за температури t1 дорівнює ρн1=0,0145 кг/м3, а заt2 - ρн2=0,1135 кг/м3. (919,5 м 3)

12.14. Відносна вологість повітря в приміщенні φ=10%. Температура цього повітря t=27°С. Парціальний тиск сухого повітря в приміщенні рс.п=10 кПа. Тиск насиченої водяної пари за температури t дорівнює рн=3 кПа. Визначити тиск вологого повітря за температури t. Визначити густину цього вологого повітря. (1360 Па, 0,014 кг/м3)

12.15. У приміщенні об'ємом V=60 м3 за температури t=17°С і нормального атмосферного тиску р=1,013·105 Па міститься вологе повітря масою т=72,7 кг. Густина насиченої водяної пари за температури t дорівнює ρн=14,5 г/м3. Визначити відносну вологість повітря. (33,8%)

12.16. Цегляна стіна завтовшки dц=40 см дає таку саму втрату теплоти, як і дерев'яна стіна будинку за однакових температур всередині і ззовні будинку. Коефіцієнти теплопровідності цегли і дерева дорівнюють λц=0,70 Вт/(м·К) і λд=0,175 Вт/(м·К). Якою є товщина такої стіни? (10 см)

12.17. Плоска сталева стінка нагрівального приладу має товщину d=2 мм і площу S=0,5 м2. Температура гарячої поверхні стінки t1=95°С, а холодної - t2=94,95°С. Коефіцієнт теплопровідності сталі λ=46,5 Вт/(м·К). Визначити тепловий потік, який передається теплопровідністю через стінку. (582 Вт)

12.18. До сушильної камери, товщина цегляних стінок якої d=25 см і площа поверхні S=200 м2, підводиться за час τ=1 год
Q=2 ГДж теплоти. 94% теплоти використовується для сушіння і відводиться з повітрям, що рециркулює, а решта - втрачається крізь стінки камери. Температура зовнішньої поверхні камери t1=35°С. Коефіцієнт теплопровідності цегли λ=0,7 Вт/(м·К). Визначити температуру внутрішньої поверхні сушильної камери. (94,5°С)

12.19. Зовнішня поверхня стіни має температуру t1=-20°С, внутрішня - температуру t2=20°С. Товщина стіни d=40 см. Через одиницю поверхні стіни за час τ=1 год проходить кількість теплоти Q=460,5 кДж/м2. Визначити теплопровідність матеріалу стіни. (1,28 Вт/(м·К))

12.20. Площа поверхні стін і даху приміщення становить S=1000 м2, товщина стін d=50 см. Температура у приміщенні t1=18°С, а ззовні будинку t2=-24°С. Коефіцієнт тепло­провідності матеріалу стіни λ=0,64 Вт/(м·К). Скільки кам'яного вугілля з питомою теплотою згоряння q=27 МДж/кг треба спалити за добу для підтримування сталої температури у приміщенні? Втрата теплоти з одиниці поверхні даху така сама, як із одиниці поверхні стіни. (172 кг)

12.21. Цегляна стіна завтовшки d1=380 мм, заввишки h=3,3 м і завдовжки l=4,0 м, потинькована з обох боків цементно - піщаним розчином завтовшки d2=20 мм. Темпе­ратура на обох поверхнях розчину t1=72°С і t2=-16,8°С. Коефіцієнт теплопровідності цегляної кладки λ1=0,7 Вт/(м·К), а цементно - піщаного тиньку λ2=0,76 Вт/(м·К). Визначити густину теплового потоку і тепловий потік, який передається теплопровідністю через стіну. (48,3 Вт/м2; 638 Вт)

12.22. Дахове перекриття котла складається із двох шарів теплоізоляції завтовшки d1=500 мм і d2=300 мм, які мають коефіцієнти теплопровідності λ1=1,2 Вт/(м·К) і λ2=0,15 Вт/(м·К), відповідно. Температури зовнішніх поверхонь перекриття дорівнюють t1=700°С і t2=50°С. Визначити температуру на межі поділу цих шарів. (162°С)

12.23. Два стрижні завдовжки l1=50 см і l2=40 см із коефіцієнтами теплопровідності λ1=210 Вт/(м·К) і λ2=390 Вт/(м·К), відповідно, складені торцями. Визначити коефіцієнт теплопро­відності однорідного стрижня завдовжки l1+l2, що проводить теплоту так, як і система із двох стрижнів. Бокові поверхні стрижнів теплоізольовані. (264,2 Вт/(м·К))

12.24. Тепловий потік і температури зовнішніх поверхонь стіни нагрівальної печі завтовшки d=0,75 м, яка виконана цілком із вогне­тривкої цегли з коефіцієнтом теплопровідності λ1=1 Вт/(м·К), такі самі як у двошарової стіни, перший шар якої виготовлений із вогнетривкої цегли завтовшки d1=0,25 м, а другий шар - із невогнетривкого, але малопровідного матеріалу з λ2=0,1 Вт/(м·К). Визначити товщину d2 двошарової стіни. (0,3 м)

12.25. Циліндричний паропровід завдовжки l=60 м має теплоізоляційну азбестову оболонку, внутрішній діаметр якої d1=8 см, а зовнішній - d2=12 см. Внутрішня поверхня оболонки має температуру t1=120°С, а зовнішня - температуру t2=40°С. Коефіцієнт теплопровідності азбесту λ=0,151 Вт/(м·К). Визначити кількість теплоти, що віддається паропроводом у зовнішній простір протягом доби. (9,71 МДж)

12.26. Відстань на землі вимірюється розділеною на метри сталевою стрічкою з коефіцієнтом лінійного розширення
α=11·10-6 К -1. Поділки на стрічку наносились за температури t1=15°С. Вимірювання виконували за температури t2=25°С. У результаті виконаного вимірювання відстань виявилась такою, що дорівнює l2=50,25 м. Чому дорівнює ця відстань в дійсності? (50,24 м)

12.27. Під час вимірювання сталевим штангенциркулем довжина деталі виявилась такою, що дорівнює l1=180,85 мм. Температура під час вимірювань була t1=10°С Поділки шкали штангенциркуля наносились за температури t2=20°С. Коефіцієнт лінійного розширення сталі α=11·10-6 К -1. Якою є похибка виміру? (0,02 мм)

12.28. Залізний брусок завдовжки l1=30 см, завширшки а1=20 см і заввишки h1=10 см і латунний брусок, всі лінійні розміри якого на 0,1 мм менші, перебувають за температури
t0=0°С. Коефіцієнт лінійного розширення заліза α1=12·10-6 К -1, латуні – α2=19·10-6 К -1. За якої температури їх довжини будуть однаковими? За якої температури їх об'єми стануть однаковими? (47,7°С; 87,7°С)

12.29. Стрижень завдовжки l1=0,5 м виготовлено із сталі з коефіцієнтом лінійного розширення α1=11·10-6 К -1, а стрижень завдовжки l2=0,25 м - із заліза з коефіцієнтом лінійного розширення α2=12·10-6 К -1. Стрижні спаяли і отримали стрижень довжиною l1+l2. Температура навколишнього середовища t1=20°С. Яким є коефіцієнт лінійного розширення стрижня завдовжки l1+l2? (11,3·10-6 К -1)

12.30. Різниця довжин мідного і алюмінієвого стрижнів за будь-якої температури дорівнює ∆l=15 см. Коефіцієнти лінійного розширення міді αм=17·10-6 К -1, а алюмінію - αа=24·10-6 К -1. Яку довжину матимуть ці стрижні за t=0°С? (0,51 м; 0,36 м)

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-23; Просмотров: 1414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.016 сек.