Текстові тестові завдання 4 страница. 203. Які розчинники не можуть застосовуватися для ІЧ- спектроскопії?

B. LiF

C. CaF₂

D. NaCl

E. KBr

203. Які розчинники не можуть застосовуватися для ІЧ- спектроскопії?

A. *Вода або будь-який із насичених спиртів

B. Гептан

C. Гексан

D. Тетрахлорметан

E. Хлороформ

204. Які прийоми кількісного аналізу застосовують в інфрачервоній спектроскопії?

A. Метод добавки

B. Метод порівняння і метод показників

C. Метод порівняння

D. *Градуювального графіка

E. Метод показників

205. Теоретичною базою кількісного аналізу в ІЧ-спектроскопії є закон:

A. *Бугера-Ламберта-Бера

B. Нернста

C. Ома

D. Менделєєва

E. Ломоносова

206. В інфрачервоних спектрометрах як джерело світла застосовується:

A. Електрична іскра

B. Лампа з порожнистим катодом

C. *Штифт Нернста або глобар

D. Лампа розжарювання

E. Дейтерієва лампа

207. До складу ІЧ- спектрометра принципово не може належати:

A. Приймач випромінювання - термоелемент

B. Приймач випромінювання - болометр

C. Монохроматизатор - дзеркала і призми

D. Джерело світла - штифт Нернста чи глобар

E. *Джерело світла - лампа з порожнистим катодом

208. Відповідно до вимог ДФУ одним із способів ідентифікації речовини в ІЧ- спектроскопії є:

A. За хвильовими числами смуг поглинання в діапазоні 4000-1500 см^-1

B. За діапазоном довжини хвиль плеча у спектрі досліджуваного розчину

C. За довжиною хвилі мінімуму пропускання окремої смуги

D. *Порівнянням ІЧ-спектру досліджуваної речовини зі стандартним спектром даної речовини приведеним в літературі чи АНД

E. За довжиною хвилі максимуму окремої смуги

209. Спектри твердих речовин записують у всіх вказаних варіантах, крім:

A. *У спеціальних газових кюветах

B. У розчині в тетрахлорметані

C. У розчині в прозорому для ІЧ- спектроскопії розчиннику

D. У суспензії з вазеліновою олією

E. У дисках з твердим KBr

210. Спектри рідин записують у всіх вказаних варіантах, крім:

A. Плівки між дисками з CaF₂

B. Плівки між дисками з NaCl

C. *У дисках з кристалічним KBr

D. Розчин у плівкових кюветах

E. Плівки між дисками з KBr

211. Спектри газів в ІЧ- спектроскопії записують:

A. В дисках з калій бромідом

B. Між дисками з NaCl

C. В скляних кюветах

D. В кварцевих кюветах

E. *В спеціальних газових кюветах

212. Кількісний аналіз в межі ІЧ- спектроскопії проводять за параметром смуги поглинання:

A. *Інтенсивністю поглинання смуги в максимумі

B. Хвильовим числом максимуму смуги

C. Довжиною хвилі максимуму смуги

D. Оптичною густиною в мінімумі смуги

E. Питомою густиною в максимумі смуги

213. Якісний аналіз в ІЧ-спектроскопії виконують:

A. За хвильовими числами смуг поглинання в діапазоні 4000-1500 см^-1

B. За діапазоном довжини хвиль плеча у спектрі досліджуваного розчину

C. За довжиною хвилі мінімуму пропускання окремої смуги

D. *Порівнянням спектру досліджуваної речовини і спектру стандартного зразка цієї ж речовини

E. За довжиною хвилі максимуму окремої смуги

214. Смуга поглинання в ІЧ-спектрі характеризується:

A. Частотою коливання, оберненою частотою коливання,

B. Довжиною хвилі мінімуму поглинання, оптичною густиною

C. Енергією коливання, інтенсивністю люмінесценції

D. Довжиною хвилі максимуму, інтенсивністю поглинання

E. *Частотою коливання, інтенсивністю поглинання

215. Ділянка „відбитків пальців” застосовуються в інфрачервоній спектроскопії для ідентифікації речовин, оскільки в цій області є поглинання, пов’язане з коливанням:

A. Бензенових кілець

B. Всіх функціональних груп

C. *Скелету молекул

D. Аміногрупи

E. Гідроксидної групи

216. Для ідентифікації речовин в інфрачервоній спектроскопії застосовується ділянка спектру..., яка має назву „відбитків пальців” і простягається в межах

A. 5000-1500 см^-1

B. 2000-1500 см^-1

C. 4000-2000 см^-1

D. 4000-1500 см^-1

E. * 1500-700 см^-1

217. В інфрачервоній спектроскопії для ідентифікації речовин застосовуються ділянка спектру....

A. *„відбитків пальців”

B. 400-800 нм

C. видима

D. Ультрафіолетова

E. 200-400 нм

218. В інфрачервоній спектроскопії типово використовуваною є ділянка спектру:

A. 200 – 800 нм.

B. 700 – 4000 нм;

C. *4000 - 700 см^-1;

D. 400 – 780 нм;

E. 200 – 400 нм;

219. Інфрачервоні спектри типово записуються в координатах:

A.

B. А - l

C. А - n

D. *

E. Т - n

220. Енергія яких коливань має найбільшу енергію?

A. Крутильних.

B. Будь яких деформаційних;

C. Віялоподібних;

D. *Валентних асиметричних;

E. Маятникових деформаційних;

221. Енергія яких коливань має найбільшу енергію?

A. Крутильних.

B. Будь яких деформаційних;

C. Віялоподібних;

D. *Валентних асиметричних;

E. Валентних симетричних;

222. Деформаційні коливання в методі ІЧ – спектроскопії пов’язані з:

A. Зміною ступеня окиснення елемента.

B. Зміною кратності зв’язків;

C. *Зміною валентних кутів;

D. Зміною довжини зв’язку;

E. Зміною валентного стану атома;

223. Валентні коливання в методі ІЧ – спектроскопії пов’язані із:

A. Зміною ступеня окиснення елемента.

B. Зміною кутів між зв’язками;

C. Зміною валентного кута;

D. *Зміною довжини зв’язку;

E. Зміною валентного стану атома;

224. Які коливання не проявляються в інфрачервоному спектрі?

A. *Ядерні.

B. Віялоподібні;

C. Асиметричні валентні;

D. Симетричні валентні;

E. Деформаційні;

225. В інфрачервоній спектроскопії неактивними є молекули речовини:

A. C₆H₅NH₂.

B. (CH₃)₂NH;

C. *N₂;

D. H₂O;

E. CH₃NH₂;

226. В інфрачервоній спектроскопії неактивними є молекули речовини:

A. Феніламіну;

B. Диметиламіну;

C. *Кисню;

D. Води;

E. Метиламіну;

227. В інфрачервоній спектроскопії активні молекули:

A. Молекули з важкими ядрами.

B. Молекули з парним масовим числом;

C. Молекули з непарним масовим числом;

D. Неполярні молекули;

E. *В процесі коливання яких змінюється електричний момент диполя;

228. Енергія інфрачервоного випромінювання витрачається на:

A. Перехід електронів від лігандів до комплексоутворювача.

B. Перехід електронів від комплексоутворювача до ліганда;

C. Перехід електронів між молекулярними орбіталями;

D. Перехід електронів між атомними орбіталями;

E. *Перехід електронів на збуджені коливальні рівні;

229. Інфрачервоні спектри ще називають:

A. Випромінювальними.

B. *Коливальними;

C. Мас-спектрами;

D. Електронними;

E. Емісійними;

230. Метод ІЧ-спектроскопії базується на випромінюванні:

A. Інтенсивності флуоресценції.

B. Поглинанні резонансного випромінювання атомами металів;

C. Інтенсивності випромінювання, збудженими у полум’ї атомами металів;

D. Поглинання випромінювання для переходу електронів на вищі молекулярні орбіталі;

E. *Поглинання випромінювання, достатнього по енергії для коливання зв’язків у молекулах;

231. Який фізичний метод базується на вимірюванні оптичних властивостей досліджуваної системи?

A. Мас-спектрометрія.

B. Електрогравіметрія;

C. Тонкошарова хроматографія;

D. Потенціометрія;

E. *Радіоспектроскопія;

232. Який фізичний метод базується на вимірюванні оптичних властивостей досліджуваної системи?

A. Активаційний аналіз.

B. Мас-спектрометричний;

C. Іонообмінна хроматографія;

D. Кулонометричний;

E. *ІЧ-спектроскопія;

233. Який фізичний метод базується на вимірюванні оптичних властивостей досліджуваної системи?

A. Газохроматографічний.

B. *Поляриметричний;

C. Полярографічний;

D. Вольтамперометричний;

E. Кондуктометричний;

234. Який фізичний метод аналізу базується на вимірюванні оптичних властивостей досліджуваної системи?

A. Радіометричний.

B. Термічний;

C. Потенціометричний;

D. *Рефрактометричний;

E. Хроматографічний;

235. Властивість, за якою визначають вміст лікарської речовини в поляриметрії...

A. в’язкість.

B. густина;

C. поглинання електромагнітного випромінювання;

D. *оптичне обертання;

E. показник заломлення;

236. Кількісне визначення амінокапронової кислоти в ін’єкційному 5 % розчині проводять рефрактометрично, використовуючи розрахунковий прийом кількісного аналізу. У ньому n є показник заломлення...

A. *досліджуваного розчину амінокапронової кислоти.

B. будь – якого органічного розчинника;

C. будь – якої рідини;

D. води;

E. етанолу;

237. Кількісне визначення амінокапронової кислоти в ін’єкційному 5 % розчині проводять рефрактометрично, використовуючи розрахунковий прийом кількісного аналізу. У ньому n₀ є показник заломлення...

A. амінокапронової кислоти.

B. будь – якого органічного розчинника;

C. будь – якої рідини;

D. *води;

E. етанолу;

238. Методом кількісного визначення глюкози в лікарській формі: Розчину глюкози 25% (для новонароджених!) є...

A. електрогравіметрія.

B. аскорбінометрія;

C. ціанідометрія;

D. комплексонометрія;

E. *рефрактометрія;

239. Вміст кальцію хлориду в лікарській формі: Розчин кальцію хлориду 5% можна визначити методом...

A. поляриметрії.

B. електрогравіметрії;

C. нітритометрії;

D. йодометрії;

E. *рефрактометрії;

240. Вміст калію йодиду в лікарській формі: Розчин калію йодиду 10% можна визначити методом...

A. сульфатометрії.

B. електрогравіметрії;

C. комплексиметрії;

D. *рефрактометрії, меркуриметрії;

E. нітритометрії;

241. Вміст натрію броміду в лікарській формі: Розчин натрію броміду 20% можна визначити методом...

A. перманганатометрії.

B. броматометрії;

C. нітритометрії;

D. *рефрактометрії, аргентометрії;

E. комплексонометрії;

242. Вміст магнію сульфату в лікарській формі: Розчин магнію сульфату 25% можна визначити методом...

A. аскорбінометрії.

B. титанометрії;

C. броматометрії;

D. ацидиметрії;

E. *рефрактометрії;

243. Рефрактометричний метод в умовах аптеки можна застосовувати для кількісного аналізу...

A. виключно м’яких лікарських форм.

B. рідких лікарських форм з вмістом не вище 1%;

C. твердих лікарських форм з вмістом не вище 0,1%;

D. рідких лікарських форм з вмістом компонентів не вище 1%;

E. *внутрішньо аптечних заготовок, порошків, рідких лікарських форм з вмістом компонентів не нижче 3-5%;

244. Кількість кальцію хлориду у розчині кальцію хлориду 5% визначають за методом...

A. аскорбінометрії.

B. цериметрії;

C. нітритометрі;

D. *рефрактометрії;

E. алкаліметрії;

245. Найбільш суттєво впливають на показник заломлення розчину такі фактори, як...

A. ступінь комплексоутворення, забарвлення розчину.

B. ступінь гідролізу, йонна сила розчину;

C. забарвлення розчину, величина рН;

D. *концентрація розчину, природа речовини, довжина хвилі світла, температура;

E. температура, тиск, густина розчину;

246. Константою, за допомогою якої визначають вміст лікарського препарату в методі поляриметрії, є...

A. температура кипіння.

B. оптична густина;

C. електрорушійна сила;

D. показник заломлення;

E. *питоме обертання;

247. Вимірюваною величиною, за якою визначають вміст лікарської речовини в рефрактометрії, є...

A. *показник заломлення.

B. коефіцієнт заломлення;

C. електрорушійна сила;

D. оптична густина;

E. питоме обертання;

248. Фізичні константи, які є якісною характеристикою речовини у фізичних методах аналізу:

A. леткість, розчинність.

B. розчинність;

C. агрегатний стан, запах;

D. леткість, запах, забарвлення;

E. *показник заломлення, температура плавлення;

249. Фізичні методи аналізу лікарських речовин...

A. тіоціанатометричний, ацидиметричний.

B. аргентометричний, меркурометричний;

C. комплесонометричний, комплексиметричний;

D. нітритометричний, меркуриметричний;

E. *поляриметричний, рефрактометричний;

250. При визначенні вмісту речовин поляриметричним методом визначають:

A. масову частку в розчині.

B. *масово-об’ємну частку;

C. об’ємну концентрацію;

D. титр;

E. молярну концентрацію;

251. Вкажіть, які речовини можна визначити двома методами – поляриметричним і рефрактометричним?

A. Сульфат магнію

B. Тіосульфат натрію

C. Бромід калію

D. Бензоат натрію

E. *Аскорбінова кислота

252. Поляриметричний метод аналізу – один з інструментальних методів аналізу, що використовується для аналізу деяких фармацевтичних препаратів; визначення речовин цим методом базується на...

A. *вимірюванні кута обертання площини поляризації поляризованого світла, що пройшло через оптично активне середовище.

B. іонному обміні між розчином, що аналізується, і катіонітом.

C. вимірюванні падіння напруги у комірці, що заповнена аналізованим розчином.

D. вимірюванні різниці потенціалів між полюсами електродів у процесі титрування.

E. вимірюванні поляризації електродів у комірці, що заповнена аналізованим розчином;

253. Площина поляризації – це:

A. площини, які паралельні напрямку розповсюдження світла.

B. площина паралельна площині коливання поляризованого променя світла;

C. площини, які перпендикулярні до напрямку розповсюдження світла;

D. площина коливання поляризованого променя світла;

E. *площина перпендикулярна до площини коливання поляризованого променя світла.

254. Речовини, які здатні обертати площину поляризації променя світла, називають оптично активними речовинами. Оптична активність речовини може бути пов’язана з:

A. *особливостями кристалічної решітки речовин, особливостями будови молекул.

B. розчинником, у якому розчинена досліджувана речовина;

C. концентрацією речовини;

D. температурою розчину;

E. електролітичною дисоціацією досліджуваної речовини;

255. Відносний показник заломлення визначають в методі, що має назву...

A. Гравіметрія.

B. Полярографія.

C. *Рефрактометрія.

D. Термічний аналіз.

E. Поляриметрія.

256. У рефрактометричному методі аналізу величина показника заломлення залежить:

A. температури і тиску.

B. *від всіх чинників;

C. густини розчину;

D. природи речовини;

E. довжини падаючого світла;

257. Кут обертання, який визначають при температурі 20°С і довжині хвилі D-лінії спектру натрію (l = 589,3 нм), називають:

A. кутом заломлення світла.

B. *питомим кутом обертання;

C. кутом обертання площини поляризації;

D. показником заломлення;

E. кут падіння світла;

258. Рефрактометричний метод широко використовують в аптеках і контрольно-аналітичних лабораторіях для кількісного визначення лікарських речовин, а також їх сумішей, як один з найбільш зручних експрес-методів аналізу. В основі рефрактометричних вимірювань розчинів лежить залежність між:

A. Кількості видимого світла, поглинутого розчином від його концентрації.

B. *Концентрацією розчину речовини та його показником заломлення.

C. Концентрацією розчину речовини та його кутом обертання.

D. Концентрацією розчину речовини та його оптичною густиною.

E. Електричною провідністю розчину та його концентрацією.

259. Рефрактометричний метод використовується а аптеках для:

A. визначення дуже малих концентрацій речовин.

B. визначення домішок у речовинах;

C. якісного визначення аніонів;

D. *кількісного визначення лікарських речовин;

E. якісного визначення катіонів;

260. В основі рефрактометричних вимірювань розчинів лежить залежність між концентрацією розчину речовини та його показником заломлення, яку виражають формулою: n = n₀ + F·C, де F – це:

A. фактор, який дорівнює куту обертання площини світла.

B. фактор, який дорівнює показнику заломлення розчину за нормальних умов;

C. *фактор, який дорівнює приросту показника заломлення при збільшенні концентрації на 1%;

D. фактор, який дорівнює приросту показника при збільшенні концентрації на 0,10%;

E. фактор, який дорівнює відношенню показника заломлення розчину до показника заломлення розчинника;

261. У рефрактометричному методі аналізу величина показника заломлення залежить:

A. температури і тиску.

B. довжини падаючого світла;

C. густини розчину;

D. природи речовини;

E. *від всіх чинників;

262. Для досліджуваного розчину вимірюють оптичну густину по відношенню до ще одного розчину, який називається:

A. контрольним або холостим.

B. другим досліджуваним;

C. холостим;

D. *компенсаційним;

E. контрольним;

263. Для отримання строго монохроматичного випромінювання застосовують:

A. джерело світла.

B. систему лінз;

C. *дифракційні решітки;

D. фотоелементи;

E. світлофільтри;

264. Вміст деякої речовини визначають спектрофотометричним методом, знаючи рівняння лінійної залежності оптичної густини від концентрації. Для розрахунку кількісного вмісту слід використати:

A. Метод обмежуючих розчинів

B. Метод показників

C. Метод порівняння

D. *Метод градуювального графіка

E. Метод добавок

265. Вміст деякої речовини визначають спектрофотометричним методом, знаючи оптичну густину досліджуваного розчину речовини і стандартного розчину визначуваної речовини та концентрацію стандартного розчину. Для розрахунку кількісного вмісту слід використати:

A. Метод обмежуючих розчинів

B. Метод показників

C. *Метод порівняння

D. Метод градуювального графіка

E. Метод добавок

266. З чим пов’язане зменшення інтенсивності світла, яке пройшло через розчин:

A. інтенсивність світла не змінюється

B. тільки із відбиттям світла

C. тільки із розсіюванням світла

D. тільки з абсорбцією світла досліджуваною речовиною

E. *з абсорбцією, розсіюванням, відбиттям світла

267. Абсорбційні оптичні методи аналізу використовуються для аналізу деяких фармацевтичних препаратів. На використанні якого закону засноване застосування абсорбційних оптичних методів аналізу?

A. закономірностей заломлення світла.

B. *об’єднаного закону світлопоглинання Бугера – Ламберта – Бера.

C. закономірностей, що характерні для асиметричних атомів Карбону.

D. закону розсіювання світла середовищем.

E. закономірностей проходження поляризованого світла через розчин оптично активної речовини.

268. Коефіцієнт пропускання це:

A. відношення інтенсивності відбитого світла до інтенсивності абсорбованого світла.

B. відношення інтенсивності абсорбованого світла до інтенсивності падаючого світла

C. *відношення інтенсивності світла, яке пройшло через розчин до інтенсивності падаючого світла

D. відношення інтенсивності падаючого світла до інтенсивності світла, яке пройшло через розчин

E. оптична густина розчину

269. Зменшення інтенсивності світла, яке пройшло через розчин пов’язане:

A. інтенсивність світла не змінюється

B. тільки із відбиттям світла

C. тільки із розсіюванням світла

D. тільки з абсорбцією світла досліджуваною речовиною

E. *з абсорбцією, розсіюванням, відбиттям світла

270. В залежності від природи взаємодії речовини з електромагнітним випромінюванням оптичні методи аналізу розділяють на:

A. вольтамперометрія

B. кондуктометрія

C. *емісійні і абсорбційні

D. кінетичні

E. хроматографічні

Дата добавления: 2015-05-24