Розрахунок з використанням акредитива

	Покупець (платник коштів)			Постачальник (отримувач коштів, продавець, виконавець робіт, бенефіціар)

Банк покупця 2

Банк постачальника 9

1- покупець доручає банку, що його обслуговує., відкрити акредитив;

2- банк покупця відкриває акредитив;

3- банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива;

4- банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму;

5- банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива;

6- відвантаження товару;

7- покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива;

8- банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива;

9- банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

10- банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Переваги:

- ця форма розрахунку дає постачальнику впевненість у тому, що відвантажений товар буде своєчасно оплачений;

- для постачальників (отримувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату.

Недоліки:

- покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців.

Вексельна форма розрахунків — розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем.

Вексель — цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Є різні види векселів:

1. За емітентом

- казначейські — один із видів державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету. Вони можуть бути використані: для здійснення розрахунків, для зарахування сплати податків до державного бюджету, як застава для забезпечення інших платежів та кредитів. Векселедавцем і, відповідно, платником за казначейськими векселями є Головне управління Державного казначейства. Такі векселі видаються на пред'явника зі строком платежу не більше одного року;

- приватні — емітуються корпораціями, фінансовими групами, комерційними банками. Спеціального забезпечення ці папери не мають. Як гарантія їхньої надійності виступає рейтинг векселедавця, стабільність його фінансового стану та авторитет на ринку цінних паперів.

2. За угодами, що обслуговуються,векселі є:

- фінансові — мають у своїй основі депозитну природу. Якщо класичний вексель видається за реальної товарної угоди, то фінансовий в основному використовується для мобілізації грошових ресурсів;

- товарні (комерційні) - використовуються для кредитування торговельнихоперацій. Вони визначають умови векселедавцем-боржником своїх обов'язківперед постачальником-кредитором за поставлену продукцію, надані послуги,виконані роботи.

3. Залежно від суб’єкта, що здійснює оплату:

- простий (соло-вексель) виписується і підписується покупцем (векселедавцем) і є його борговим зобов’язанням оплатити кредито кредитору вказану суму в установлений час. Тобто, оформляючи простий вексель, векселедавець є платником. Підписавши простий вексель, він стає на певний строк боржником особи, указаної у векселі. Векселедавець бере на себе зобов’язання особисто сплатити за векселем певну суму грошей у точно зафіксований час у майбутньому або в час, визначений власником векселя.

Обіг простого векселя здійснюється за схемою, наведеною на рис.

1 — векселедавець (покупець) передає вексель;

2 — власник векселя (ремітент) пред’являє вексель до акцепту;

3 — векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту;

4 — власник векселя (ремітент) вручає погашений вексель векселедавцеві.

- переказний вексель (тратта) — це документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і отримувача платежу (ремітента). Такий вексель виписує та підписує кредитор (трасант).

Трасант — особа, що видає тратту, тобто переказує свій платіж на іншу особу. Переказний вексель означає наказ трасату — особі-боржнику векселедавця — сплатити в установлений термін визначену у векселі суму третій особі (ремітенту) або пред’явнику тратти.

Ремітент — власник переказного векселя. Ним може бути під­приємство або банк, що утримує на свою користь відповідний відсоток від суми платежу — комісійну винагороду за надану банком послугу щодо переказу вказаної у векселі суми у встановлений термін з рахунка векселедавця на рахунок власника векселя.

Суть цих відносин полягає в такому: трасант виписує (трасирує) вексель на трасата з вимогою сплатити відповідну суму ремітенту у відповідному місці у відповідний строк.

Підприємство А отримує кредит в установі банку для виробництва відповідної продукції. Споживачем цієї продукції є підприємство Б. Відносини трьох сторін (банк, підприємство А і підприємство Б) можуть бути оформлені переказним векселем за такою схемою:

1 — підприємство А трасирує переказний вексель на користь банку з метою погашення кредиту;

2 — банк надає підприємству суму кредиту;

3 — підприємство А відвантажило товар підприємству Б;

4 — банк пред’являє підприємству Б вексель для акцепту;

5 — трасат сплачує гроші банку за векселем.

Розглянемо цю схему. Підприємство А трасирує переказний вексель з пропозицією до підприємства Б сплатити банку відповідну суму, тобто суму кредиту, яку підприємство А взяло в установі банку на відповідний строк. Переказний вексель передається підприємством А банку з метою погашення отриманого кредиту. За згоди банку прийняти такий вексель кредит буде вважатися погашеним. А підприємство А з цього моменту несе умовну відповідальність перед трасатом за платіж за векселем. Банк пред’являє підприємству Б вексель для акцепту. У разі його акцепту підприємство Б стає прямим боржником за переказним векселем.

5. За наявності застави:

- забезпечені — це векселі, гарантовані заставою, яка надається кредиторові, банку або продавцеві доти, доки борг не буде сплачено. Заставою може бути дебіторська заборгованість, товарні запаси, цінні папери, основні виробничі запаси, обладнання;

- на пред'явника — це такі векселі, що сплачуються негайно після прийняття їх дебітором. Вексель, що оплачується в термін, указаний \ документі, називається строковим;

6. За місцем здійснення платежу векселі поділяються на:

- доміцильовані — це векселі, в яких вказується конкретне місце платежу;

- недоміцильовані

7. За формою пред'явлення:

- у паперовій формі;

- у безпаперовій формі — як запис на електронних рахунках.

Векселі не знецінюються, в обігу перебувають визначений договором час, скорочують потреби в готівці, зменшують витрати грошового обороту і прискорюють його. Предметом вексельного зобов’язання можуть бути тільки гроші.

Інкасове доручення (розпорядження) застосовується у випадках стягнення в безспірному порядку сум фінансових санкцій, недоїмки в бюджет із податків, штрафів, нарахованих державними податковими органами.

Дата добавления: 2015-05-24