У чому сутність процесу фінансового планування?

У чому сутність фінансового менеджменту?

Фінансовий менеджмент або управління фінансами– це сукупність форм і методів цілеспрямованого впливу держави на формування і використання централізованих та децентралізованих фондів фінансових ресурсів, що знаходяться у розпорядженні державних органів управління. Фінансовий менеджмент здійснюється через фінансовий механізм, за допомогою якого здійснюється цілеспрямований вплив на фінансову діяльність на всіх рівнях економічної системи.

Фінансовий менеджмент включає об’єкт та суб’єкт. Об’єктом управління є централізовані та децентралізовані фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках державних органів. Суб’єкт управління – це фінансовий апарат, що зосереджуються у фінансових службах міністерств, відомств, об’єднань, підприємств, апараті Міністерства фінансів України та багатьох інших фінансових інститутах. Усі ці підрозділи фінансового апарату мають свої функції і сфери впливу на фінансові відносини в державі.

Основні форми впливу суб’єкта на об’єкт це:

1. фінансове планування;

2. прогнозування;

3. фінансове регулювання;

4. стимулювання;

5. фінансовий облік;

6. контроль.

Вплив також здійснюється при використанні певних фінансових інструментів, до яких належать фінансові норми, фінансові ліміти, стимули, санкції тощо.

Фінансовий менеджмент базується на принципах:

1. планомірності (реалізація через систему фінансових планів і прогнозів);

2. системності (відображається в стратегії та тактиці управління фінансами);

3. цілеспрямованості (орієнтація на конкретні цілі);

4. врахування досвіду минулого;

5. врахування тенденції розвитку системи і можливих змін внутрішніх і зовнішніх факторів;

6. врахування стратегічних цілей і перспектив;

7. чіткої постановки поточних завдань;

8. контролю за виконанням прийнятих рішень.

Фінансове планування – це науково обґрунтований процес визначення джерел і напрямків використання фінансових ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічного й соціального розвитку.

Фінансове планування представляє собою складову частину планування економіки. Воно базується на системі макроекономічних показників, які дозволяють прогнозувати соціально-економічний розвиток, та спрямоване на досягнення збалансованого руху фінансових ресурсів, грошових і матеріальних потоків. Відносна індивідуальність окремих складових потребує розробки системи фінансових планів, які відображають особливості форм і методів утворення і використання грошових фондів, галузевого і територіального перерозподілу фінансових ресурсів.

Рух коштів конкретного грошового фонду виражається і закріплюється у відповідних фінансових планах, які з’єднані в єдину систему. Центральне місце в системі фінансових планів належить бюджетному плану, в якому відображається рух бюджетного фонду, а також структура доходів і видатків.

Показники фінансових планів є вихідною інформацією для аналізу й оцінки фінансового стану держави, основою для перспективного планування. Система фінансових планів дозволяє виявити об’єктивні взаємозв’язки і довготермінові тенденції зміни структури джерел фінансових ресурсів (доходів фізичних і юридичних осіб), а також фактори, які визначають розвиток цих тенденцій.

Слід враховувати важливість фінансового планування, адже держава на макрорівні за його допомогою визначає свої фінансові можливості загалом. Для досягнення певної мети повинна бути розроблена загальнодержавна програма економічного і соціального розвитку.

Головним призначенням фінансового планування на рівні певних господарських суб’єктів є розрахунки потреб у фінансових ресурсах, обсягу й напрямків їх використання, визначення ефективності кожної фінансової операції й результатів діяльності такого суб’єкта.

Дата добавления: 2015-05-24