Як трактується поняття „збір”, „відрахування” та яка їх відмінність від „податку”?

Які характерні ознаки властиві податкам?

Характерними ознаками податків (див. Рис. 10.1.), за якими їх відрізняють від по­даткових платежів, є, по-перше, — імперативність (розпорядження платнику податків з боку держави або вимога обов’язковості податкового платежу). При невиконанні зобов’язання застосовуються відповідні санкції.

По-друге, зміна власника. Зокрема, через податки частка приватної власності (у грошовій формі) стає державною або муніципальною, утворюючи таким „відчуженням” бюджетний фонд.

По-третє, безповоротність (податкові платежі знеособлюються і не повертаються конкретному платнику) і безоплатність (платник не одержує за податки, що сплачує, ніяких матеріальних, господарських або інших винагород). Ця ознака відділяє податки і збори від мита. Платник останніх одержує права на здійснення яких-небудь господарських операцій (наприклад, на ввезення або вивіз товарів через митну межу).

Кожен вид податків, зборів та обов’язкових платежів має свої специфічні риси та функціональне призначення і займає окреме місце в системі оподаткування. Платежі, які сплачуються платниками до бюджетів різних рівнів, а також до загальнодержавних централізованих фондів можна розподілити на три категорії - це плата (збір), відрахування (збори) та податок.

Плата (збір) передбачає певну еквівалентність відносин платника з державою, її розмір залежить від розміру ресурсів, які використовуються платником, а надходження плати визначаються державною власністю на ці ресурси. Якщо держава втрачає право власності на них то вона втрачає й ці доходи. Прикладом плати є плата за землю, збір за спеціальне використання природних ресурсів, збір за забруднення навколишнього природного середовища, рентні платежі, державне мито.

Відрахування (збори) передбачають цільове призначення платежів. Прикладом повного цільового призначення коштів є відрахування (збори) до державних цільових фондів. Розмір відрахувань (зборів) встановлюється законодавством в процентах до певних показників Так. наприклад, відрахування (збір) на обов’язкове державне соціальне страхування, на обов’язкове державне пенсійне страхування проводиться в процентах до фонду оплати праці.

Податки не мають цільового призначення і встановлюються для утримання державних структур та для фінансового забезпечення виконання ними функцій держави - управління, оборони, соціальної та економічної. Податок — це плата суспільства за виконання державою її функцій, це відрахування частини валовою внутрішнього продукту на загальнодержавні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство не може існувати.

Податки передбачають наявність встановленого законодавчим шляхом об’єкту оподаткування. Вони не мають ні елементів конкретного еквівалентного обміну, які має плата (збір), ні повного або частковою конкретного цільового призначення, яке мають відрахування. (див. Рис. 10.2.)

Дата добавления: 2015-05-24