Хто регулює небанківський фінансовий ринок в Україні?

В чому полягає сутність рейтингових оцінок акцій та облігацій?

Чи існує в Україні Національна шкала кредитних рейтингів компанії?

Рішенням № 542 Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) зобов’язала підприємства з державною часткою, підприємства, які мають стратегічне значення для економіки, і підприємства, що є монополістами, подавати у складі звітів звіти уповноваженої рейтингової агенції щодо кредитного рейтингу. Цей звіт при реєстрації емісії зобов’язані подавати й емітенти облігацій, причому незалежно від того, планують вони продавати облігації на відкритому ринку чи збираються запропонувати емісію вузькому колу інвесторів. За результатами конкурсу ДКЦПФР, уповноваженою агенцією з визначення рейтингів було обрано агенцію „Кредит-рейтинг”, яка єдина відповідає конкурсній вимозі — два роки досвіду надання рейтингів за національною шкалою. За інформацією самої агенції, її рейтинги коштуватимуть емітентам від 0,01 до 3 % обсягу емісії.

Шкала кредитного рейтингу наведена в табл.. 14.13

Рейтингові оцінки акцій і облігацій широко використовуються в країнах з розвиненими фондовими ринками. Довіра до рейтингів провідних консалтингових фірм настільки висока, що віднесення цінних паперів до того чи іншого класу само по собі може впливати на їхню вартість.

В табл. 14.14 – 14.16 наведено рейтингові оцінки простих і привілейованих акцій та облігацій провідних рейтингових агентств.

Емітентам рейтинги відкривають доступ до ринків відкритих та приватних розміщень капіталу, сприяють розширенню фондового ринку через диверсифікацію джерел капіталу інвесторів та міжнародні ринки, поліпшують умови ціноутворення.

Для інвесторів завдяки належній оцінці вони є важливими індикаторами капіталовкладень і сприяють підвищенню ліквідності вторинного ринку.

В Україні існує певний досвід складання рейтингів емітентів та їхніх ЦП. Однак довіра до таких рейтингів невисока, оскільки за базу розрахунків вимушено береться обмежена та часто недостовірна інформація. Якщо є можливість оперувати достатньою з позицій повноти та вірогідності інформацією, то рейтинг акцій українських підприємств можна подати так, як це наведено в табл. 14.17.

В Україні небанківський сектор фінансового ринку регулюють дві незалежні установи які підпорядковуються виключно Президенту України:

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР);

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуг).

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) являється державним органом, яка підпорядковується Президенту України та підзвітня Верховній Раді України. ДКЦПФР створена 12.06.1995 р. В її структуру входить центральний апарат і 26 територіальних управлінь. ДКЦПФР формується в складі голови комісії та 6 її членів. Основні завдання комісії визначені Законом України „Про державне регулювання ринку цінних бумаг в Україні”, який був прийнятий в 1996 р. В склад комісії входять наступні департаменти:

Департамент корпоративних відносин та ліцензування;

Департамент моніторингу та правозастосування;

Департамент розвитку законодавства та методології;

Адміністративно-господарський апарат.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (Держфінпослуги) створена згідно із Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та Указом Президента України від 11 грудня 2002 року N 1153/2002. Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292/2003 затверджене Положення про Комісію, згідно з яким Комісія є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. Спеціальний статус Комісії полягає в наступному.

Відповідно до Закону про фінансові послуги Комісія є колегіальним органом. До складу Комісії входять: Голова, три його заступники та не менше трьох членів - директорів департаментів (ст. 23 Закону). Рішення Комісії (у вигляді розпоряджень) приймаються колегіально шляхом голосування на засіданнях Комісії.

До структури Комісії входять п’ять департаментів, директори яких є членами Комісії:

Департамент державного регулювання та розвитку ринків фінансових послуг;

Департамент страхового нагляду;

Департамент нагляду за недержавними пенсійними фондами;

Департамент нагляду за кредитними установами;

Департамент нагляду за фінансовими компаніями.

Дата добавления: 2015-05-24