Які вимоги ставить МВФ до краї членів даної організації?

Яка еволюція відбулася в реалізації цілей і завдань МВФ за період його існування?

Завдання, що стоять перед МВФ, в основному залишалися одні і ті ж, але змінювалися форми і методи їх здійснення разом з еволюцією світової фінансової системи. На першому етапі основними завданнями МВФ були:

усунення валютного контролю, який практикувався багатьма країнами до Другої світової війни;

забезпечення конвертованості валют;

стабілізація валютних курсів відповідно до основного принципу Бреттон-Вудської системи.

На сьогоднішній день, політика і завдання МВФ визначені хартією, відомою як Статті Угоди (Articles of Agreement). Основні завдання МВФ, сформульовані в Статтях Угоди конкретизують мету його створення, та полягають в наступному:

сприяння міжнародній валютній кооперації;

забезпечення збалансованого зростання міжнародної торгівлі;

сприяння стабільності валютних курсів;

усунення валютних обмежень які перешкоджають розвитку світової торгівлі;

забезпечення доступу членів до ресурсів фонду для усунення порушень платіжного балансу без використання торгових обмежень і обмежень платежів;

організація форумів для консультацій і обговорення проблем розвитку міжнародної фінансової системи.

Статут МВФ вимагає: підтримка стабільності фінансової і валютної політики в країні і використання інтервенції центрального банку при дуже сильних коливаннях валютного курсу; відмови від маніпуляцій з валютним курсом, направлених на отримання односторонніх переваг; негайного інформування МВФ про всі передбачувані зміни механізму валютного регулювання і валютних курсів; відмови від прив’язки своїх валют до золота. Таким чином, вплив МВФ на формування валютних курсів зберігається.

Однією з основних завдань МВФ згідно Статтям Угоди є здійснення контролю за економічною політикою його членів. Кожен член зобов’язаний співпрацювати з МВФ та іншими членами в забезпеченні стабільності системи валютних курсів і гарантувати виконання угод. Згідно статті IV одним з обов’язків членів МВФ є проведення економічної та фінансової політики, яка сприяє економічному зростанню в поєднанні з стабільністю цін, і уникнення маніпуляцій з валютними курсами, що мають на меті забезпечення належного платіжного балансу і досягнення нечесних конкурентних переваг над іншими членами. Члени МВФ також зобов’язані проводити таку валютну політику, яка не суперечить вказаними вимогами.

З середини 90-х рр. зусилля МВФ були направлені в більшій мірі на вирішення проблем, пов’язаних із фінансовим станом країн-членів, подолання наслідків світових фінансових криз та забезпечення умов для їх запобігання.

Дата добавления: 2015-05-24