Сутність, значення та функції бюджету

Тема 6. БЮДЖЕТ ТА БЮДЖЕТНА СИСТЕМА

Для виконання своїх функцій держава повинна мати до­статні грошові фонди. Ці фонди вона формує шляхом перероз­поділу валового внутрішнього продукту. Найважливішим за­собом, через який держава здійснює розподіл і перерозподіл внутрішнього продукту, є державний бюджет. Через бюджет держави відтворюється вся багатогранна ґі діяльність і забез­печується виконання її функцій.

Бюджет є вирішальною і провідною ланкою фінансової си­стеми, важливим економічним важелем держави, через який провадяться розподіл і перерозподіл більшої частини ВВП та національного доходу. Бюджет не тільки виконує розподільчі функції, а й бере активну участь у створенні фінансових ре­сурсів держави, завдяки яким забезпечується її існування, виконання нею своїх політичних, економічних та соціальних функцій.

Бюджет як особлива і специфічна форма фінансових відно­син історично виникає і діє там, де існує держава з товарно-грошовими відносинами певного рівня. Специфіка бюджетних відносин полягає в тому, що вони є частиною фінансових відно­син держави з підприємствами і населенням та, по-перше, виникають у розподільчому процесі, учасником якого є дер­жава в особі відповідних органів влади; по-друге, пов'язані з формуванням і використанням централізованого фонду грошо­вих коштів, що використовуються для забезпечення загально­державних потреб.

Метою бюджету є визначення та обґрунтування обсягу коштів, необхідних на бюджетний рік для виконання держав­них завдань.

Фінансовий вплив державного бюджету на економіку має як кількісний, так і якісний аспекти1. Кількісний аспект визначається питанням надання чи ненадання коштів, кіль­кості їх; якісний аспект визначається у встановленні про­порцій розподілу ВВП і застосуванні різних інструментів цього розподілу. Співвідношення обсягу бюджету і ВВП — важлива економічна проблема, зумовлена особливостями функціонування моделі економіки кожної конкретної дер­жави.

Світовий досвід переконує, що з розвитком ринкових відно­син роль держави в розподільчих процесах має зростати. Є три основні моделі перерозподілу ВВП через бюджет:

американська, коли через бюджет перерозподіляється від ЗО до 35 % ВВП;

західноєвропейська, коли через бюджет перерозподі­ляється від 40 до 50 % ВВП;

скандинавська, коли через бюджет перерозподіляється від 60 до 65 % ВВП.

У більшості розвинутих країн світу через бюджет перероз­поділяється від ЗО до 50 % ВВП. Тому необхідно знайти вива­жені форми й методи цього перерозподілу, що в умовах Украї­ни є одним із найважливіших завдань.

Як економічна категорія бюджет — це сукупність економіч­них відносин з приводу формування, розподілу та використан­ня централізованого фонду грошових коштів держави.

Держава планує бюджет, його доходи і видатки. Форми і методи бюджетної роботи та бюджетного планування, струк­тура доходів і видатків бюджету кожної держави визначають­ся економічним ладом суспільства, природою і функціями держави. Джерела надходжень коштів до бюджету, їх спряму­вання і використання у процесі розширеного відтворення ви­значаються системою економічних відносин, характером су­спільних відносин, які становлять матеріальну основу фінансів. Бюджет як фінансовий план відіграє координуючу роль сто­совно інших фінансових планів.

Бюджет об'єднує основні фінансові категорії (податки, дер­жавні видатки, державний кредит) у їх дії, через бюджет здійснюються постійна мобілізація ресурсів та їх витрачання.

Економічна роль бюджету як самостійної категорії поля­гає в тому, що:

він є економічною формою перерозподільчих відносин, що пов'язані з акумуляцією частини національного доходу в розпорядженні держави та використання її на задоволення загальнодержавних потреб суспільства;

за допомогою бюджету відбувається перерозподіл національного доходу між сферами суспільної діяльності, регіона­ми країни і галузями економіки;

пропорції бюджетного розподілу і перерозподілу вартості визначаються потребами розширеного відтворення в цілому і тими завданнями, що стоять перед суспільством на кожному історичному етапі його розвитку;

сфера бюджетних відносин і бюджетного розподілу зай­має центральне місце у складі державних фінансів, що зумов­лено роллю бюджету порівняно з іншими ланками, бо, з одно­го боку, він є планом утворення І використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій держави, а з іншого —
бюджет є формою утворення і використання централізованого (в межах держави або регіону) фонду грошових коштів, необ­хідних для забезпечення їх функціонування.

Державний бюджет є основним фінансовим планом дер­жави на рік, який має силу закону. Він затверджується зако­нодавчими органами влади. За матеріальним змістом держав­ний бюджет є централізованим фондом грошових коштів дер­жави, а за соціально-економічною суттю — це основний засіб розподілу та перерозподілу ВВП і національного доходу.

На формування і використання бюджету впливає низка факторів, які можна поділити на політичні, економічні та соціальні2.

Політичні фактори відображають політичну ситуацію в країні, яка може істотно вплинути на формування бюджету та використання бюджетних коштів. До них належать адміністративна та регіональна структури управління державою, ви­конання нею регулюючої, оборонної та правозахисної функцій держави, політична стабільність у суспільстві.

Економічні фактори пов'язані з макроекономічними про­цесами, що відбуваються в державі. До них належать обсяги вироблених ВВП та національного доходу, економічне зрос­тання чи спад виробництва, рівень розвитку економіки краї­ни, продуктивність суспільної праці, пріоритетні напрями виконання державою економічних і соціальних завдань, рівень інфляції та рівень безробіття в країні, модель податкової по­літики, рівень НТП, масштаби структурних зрушень в еконо­мічних та галузевих пропорціях розвитку, методи господарю­вання на підприємствах усіх форм власності.

Соціальні фактори формування та використання бюджету зумовлені соціальними та демографічними обставинами. Зо­крема це соціальний захист та соціальне забезпечення насе­лення, обсяг фінансових коштів, що спрямовуються на освіту та охорону здоров'я, обсяг реальних доходів населення, розмір мінімальної заробітної плати та споживчого кошика, природ­ний приріст (скорочення) населення та міграційний приріст (скорочення) населення.

Державний бюджет виконує такі функції.

1. Розподільчу, завдяки якій здійснюються розподіл та перерозподіл ВВП і національного доходу. Важливе значення має частка ВВП, що перерозподіляється державою через бю­джет. У різних країнах і в різні часи вона змінюється залежно від характеру і спрямованості панівної економічної доктрини.

Кейнсіанська теорія вважає за необхідне посилення дер­жавного втручання в економіку, стимулюючи таким чином зростання частини ВВП, що перерозподіляється державою. Державні фінанси та бюджет вона розглядає як важливий інструмент державного регулювання економіки та соціальної сфери.

Неоконсервативна стратегія, пов'язана з неокласичним напрямом економічної думки, вважає за необхідне обмеження державного втручання в економіку та соціальну сферу, поси­лення ринкового механізму та конкуренції, стимулювання виробництва та його ефективності. Як наслідок — скорочення обсягів перерозподілу ВВП та національного доходу через бюджетну систему, зниження розмірів соціальних витрат.

Частка ВВП, яка перерозподіляється через бюджет у різних країнах становить (%): США — 35; Великобританія — 41; Японія — 32; Франція — 50; Канада — 45; Швеція — 65. В Україні, за даними 2003 р., через бюджет перерозподіляється 28,5 % ВВП.

Динаміка частки ВВП країн із розвинутою ринковою еко­номікою, що перерозподіляється через державний бюджет, мала загальну тенденцію її зростання до кінця 70-х років. Від початку 80-х років обмежується державне втручання в еконо­міку і, як наслідок, скорочується частка ВВП, що перерозпо­діляється державою. Структурна перебудова економіки під впливом НТР поставила нові фінансові завдання.

2. Регулюючу функцію, за допомогою якої створюється матеріально-технічна база для функціонування держави через формування централізованого фонду фінансових ресурсів, що дає їй можливість виконувати свої функції.

А. Бюджет у сучасних умовах використовується державою для впливу на різні напрями економічної політики:

сприяння процесу нагромадження капіталу;

прискорення темпів економічного зростання;

розвиток перспективних галузей господарства;

регулювання темпів оновлення основного капіталу;

багатосторонній регулюючий вплив на процес реалізації сукупного суспільного продукту шляхом розширення або зву­ження державного споживання, тобто купівлі товарів і послуг;

сприяння процесу розширеного відтворення, структурній
перебудові економіки, прискоренню НТР;

поліпшення можливостей функціонування і розвитку ринку, формування ефективної структури виробництва, сти­мулювання розвитку НДДКР, пріоритетних галузей економі­ки, науково-виробничої й соціальної інфраструктури та поліп­шення організації господарських зв'язків;

державний бюджет є каталізатором розвитку НТП в умо­вах гострої конкуренції на світовому ринку: державна фінан­сова підтримка фундаментальної науки та розвитку наукомістких виробництв;

державний бюджет активно використовується для досяг­нення результатів довгострокового характеру — зростання конкурентоспроможності національної економіки, прискорен­ня НТП, посилення науково-технічного потенціалу країни.

Необхідність швидкого оновлення основного капіталу в кра­їнах з розвинутою ринковою економікою на початку 80-х років вимагала значних інвестицій як у нові, так і в традиційні галузі економіки. В цих умовах уряди розвинутих держав відмовилися від кейнсіанської стратегії державного регулювання еко­номіки і перейшли до неоконсервативної, яка ґрунтуєть­ся на зниженні норми оподаткування з метою заохочування приватної ініціативи та інвестицій. Тому прямим наслідком такої політики є відповідне зниження державних видатків. Монетарні методи стимулювання інфляції створили також більш сприятливі умови не тільки для приватного підприєм­ництва, а й для оздоровлення державних фінансів.

Б. За допомогою бюджету держава впливає на процес відтворення робочої сили. Вдосконалення та ускладнення технологій виробництва, розвиток НТР зумовили необхідність зростання державних витрат на середню та вищу освіту, про­фесійну підготовку та перепідготовку кадрів. "Інвестиції в людину" сьогодні розглядають як одну з форм капіталовкла­день, що приносить прибуток, і фінансуються значною мірою за рахунок держави.

В. Бюджет фінансово забезпечує соціальну політику дер­жави. Значні кошти спрямовують на фінансування систем соціального страхування та соціального забезпечення (пенсії за віком, інвалідам, при втраті годувальника, втраті праце­здатності, допомога по безробіттю), а також на освіту, науку, охорону здоров'я.

3. Контрольну функцію. Бюджет є важливим економіч­ним важелем держави, через який забезпечується контроль за формуванням і використанням централізованого фонду гро­шових ресурсів, за станом виробництва в цілому в країні. Контрольна функція дає можливість знайти недоліки в управ­лінні фінансами, своєчасно і повно оцінити фінансові ресурси, які надходять у розпорядження держави, проаналізувати, як фактично складаються пропорції розподілу бюджетних коштів, наскільки ефективно вони використовуються. Основу конт­рольної функції становить рух бюджетних коштів, що відоб­ражається у відповідних показниках бюджетних надходжень та витрат.

Таблиця 6.1.

Основні показники Державного бюджету Украї­ни за період 1996—2003 рр., млрд грн

Показники
1. Доходи бюджету		,91							33,43	41,99	45,			,0
2. Видатки бюджету		,53							33,43	41,99	49,			,0
3. Дефіцит бюджету		,6	5,		3,		1,				4,			,0

Дата добавления: 2015-05-24