А. Зворотня транскрипція

Контроль виконання лабораторної роботи

1. Що таке повний і неповний гідроліз нуклеопротеїнів?

2. Назвіть продукти гідролізу нуклеопротеїнів?

3. Які продукти гідролізу виявляються пробою Тромера?

4. Які продукти гідролізу дають біуретову реакцію?

5. Новонароджені в період вигодовування не отримують нуклеїнові кислоти з молоком, але вони інтенсивно ростуть, збільшується кількість клітин, безперервно відбувається гемопоез, синтез білків, тобто відбуваються процеси, що потребують iРНК, тРНК, рРНК, ДНК. За рахунок яких сполук підвищується вміст нуклеїнових кислот?

6. У двох препаратах ДНК вміст аденіну становить відповідно 25 і 12 % від загального вмісту азотистих основ. Обчисліть відносний вміст тиміну, цитозину і гуаніну в цих препаратах ДНК.

Приклади тестів „Крок-1”

1. РНК вірусу СНІДу проникла всередину лейкоцита і за допомогою ензима ревертази спричинила синтез у клітині вірусної ДНК. В основі цього процесу лежить...

B. Дерепресія оперону

C. Репресія оперону

D. Конваріантна реплікація

E. Зворотня трансляція

2. Із нітратів, нітритів і нітрозамінів в організмі утворюється азотиста кислота, яка зумовлює окисне дезамінування азотистих основ нуклеотидів. Це може призвести до точкової мутації – заміни цитозину на..

А. Тимін

В. Урацил

С. Аденін

D. Гуанін

E. Інозин

3. Нітрозаміни належать до дезамінуючих мутагенів. З якої азотистої основи в результаті їх дії утворюється урацил?

А. Цитозину

B. Аденіну

C. Гуаніну

D. Тиміну

E. Метилурацилу

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Структура, властивості та біологічне значення нуклеопротеїнів, фосфопротеїнів, ліпопротеїнів та глікопротеїнів.

2. Особливості синтезу та розпаду нуклеопротеїнів, глікопротеїнів і протеогліканів.

Література

Основна:

1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення / За ред. О.Я Склярова. – К.: Здоров’я, 2004. – 191 с.

3. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 41-56.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 435-447.

5. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я.Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 47-50.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 96-113.

2. Вдовенко Н.В. Фізіологічна роль та фармакологічні властивості АТФ і її похідних // Вісн.пробл. біології і медицини. – 2004. – Вип. 1. – С. 3-8.

3. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – М.: Мир, 2000. – С. 86-93.

4. Кордюм В., Похоленко Я., ДНК- вакцины – расширение возможностей // Вісн. фармакології та фармації. – 2004. – № 10. – С. 2-9.

5. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. – М.: Мир, 1993. – Т. 2. – С. 5-14.

6. Мещишен І.Ф., Пішак В.П., Григор’єва Н.П. Біомолекули: структура та функції. – Чернівці: Медик, 2000. – С. 52-57

Дата добавления: 2015-05-24