Е. Комплексоутворення

D. Мінералізації

С. Гідролізу

Е. Фосфатні залишки

D. Піримідинові нуклеозиди

С. Пуринові нуклеозиди

В. Піримідинові основи

Контроль виконання лабораторної роботи

1. З мінералізатом ДНК провели реакцію з розчином амонію молібдату і отримали позитивну реакцію – молібденову синь. Який складник ДНК дає позитивну реакцію?

А. Пуринові основи

2. На одному з етапів визначення ДНК за фосфором використовують1 % розчин аскорбінової кислоти. В якій хімічній реакції вона бере участь?

А. Окиснення

В. Відновлення

3. Похідне уридину – фторурацил, який перетворюється в клітині в фтордезоксиуридилат – сильний незворотній інгібітор тимідилатсинтази. Як пояснити факт пригнічення фторурацилом швидкого поділу ракових клітин у експериментальних тварин?

4. У пацієнта діагностовано пігментну ксеродерму. Його шкіра є надзвичайно чутливою до пошкоджуючої дії сонячного світла. Поясніть причину виникнення цієї патології. Наслідком спадкового порушення синтезу якого УФ–специфічного ферменту є це захворювання?

5. На чому грунтується метод отримання ДНК?

6. В чому полягає суть мінералізації ДНК?

7. Який принцип визначення ДНК за фосфором?

8. Якими реактивами осаджують білки з охолодженого гідролізату?

9. Яким реактивом і при яких умовах відбувається повне осадження ДНК?

10. Як називається кінцевий продукт реакції, на якому базується визначення ДНК за фосфором?

11. Яке клініко–діагностичне значення визначення ДНК у біоптатах?

Приклади тестів „ Крок – 1”

1. Із нітратів, нітритів і нітрозамінів в організмі утворюється азотиста кислота, яка зумовлює окисне дезамінування азотистих основ нуклеотидів. Це може призвести до точкової мутації – заміни цитозину на:

А. Тимін

В. Урацил

С. Аденін

D. Гуанін

E. Інозин

2. У пацієнта діагностовано СНІД. У його лейкоцити потрапила РНК вірусу СНІДу, де за участю ферменту ревертази розпочався синтез вірусної ДНК. Який процес лежить в основі цього процесу?

A. Зворотна транскрипція

B. Зворотна трансляція

C. Репресія оперону

D. Конваріантна реплікація

E. Дерепресія оперону

3. Для лікування урогенітальних інфекцій використовують хінолони – інгібітори ензима ДНК–гірази. Який процес порушується під дією хінолонів насамперед?

А. Ампліфікація генів

В. Реплікація

С. Зворотна транскрипція

D. Репарація

E. Рекомбінація генів

4. В організм людини потрапили іони ртуті. Це призвело до збільшення частоти транскрипції гена, необхідного для детоксикації важких металів. Ампліфікація гена якого білка лежить в основі цього процесу?

А. Металотіонеїну

B. Церулоплазміну

С. Інтерферону

D. Трансферину

E. Феритину

5. Молекулярний аналіз гемоглобіну пацієнта з анемією виявив заміну 6–Глу на 6–Вал у β–ланцюзі. Який молекулярний механізм патології?

А. Генна мутація

В. Хромосомна мутація

С. Геномна мутація

D. Ампліфікація генів

Е. Трансдукція генів

Індивідуальна самостійна робота студентів

1. Сучасні методи дослідження ДНК і РНК, їх клінічне значення.

Література

Основна:

1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

3. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 469–544.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 448–506.

5. Клінічна біохімія. Курс лекцій для студентів вищих навчальних медичних закладів / За ред. проф. Склярова О.Я. – Львів, 2004. – 295 с.

6. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 297 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия. – М.: Медицина, 1998. – С. 469–498, 511–544.

2. Бородой Н.В., Ганина К.П., Глущенко Н.Н. Влияние определенной опухоли на содержание ДНК в эпителиоцитах слизистой оболочки полости рта // Цитология и генетика. – 1994. – № 1. – С. 73 – 77.

3. Пескин А.В. Роль кислородных радикалов, образующихся при функционировании мембранных редокс–цепей, в повреждении ядерной ДНК // Биохимия. – 1996. – т. 61., вып. 1. – С. 65–72.

4. Поцелуева Л.А. Место нуклеазной активности в противовирусной защите (обзор) // Казанский медицинский журнал. – 1995. – т. 76. – № 3. – С. 231 – 233.

5. Русин Е.В., Афонина Г.Б. Определение синтеза ДНК и РНК в Т- и В-лимфоцитах // Клиническая лабораторная диагностика. 1998. № 3. – С. 43.

Змістовий модуль № 13. Основи молекулярної генетики.

Дата добавления: 2015-05-24