Про чотириступеневий устрій шкіл відповідно до віку і успіхів учнів

РОЗДІЛ ХХVІІ

1. У межах певного числа років повинне бути закінчене все коло освіти, і з цих майстерень людства повинні вийти люди справді освічені, зовсім моральні і істинно благочестиві.

2. Щоб досягти цієї мети, ми беремо для розвитку духовних сил весь час юнацтва, починаючи з раннього дитинства до змужнілості, а саме перші 24 роки життя, які повинні бути поділені на певні періоди за вказівкою самої природи. Адже, досвід показує, що тіло людини росте приблизно до 25-го року життя…

3. Отже, ці роки висхідного зросту ми поділимо на 4 певні періоди: дитинство, отроцтво, юність, зрілість. Кожному вікові треба призначити одне шестиріччя і відповідну школу так, щоб

І. Для дитинства материнське піклування,

ІІ. Для отроцтва школа елементарна або народна школа рідної мови,

було школою

ІІІ. Для юнацтва латинська школа або гімназія,

ІV. Для зрілості академія і подорожі.

Зокрема, материнська школа повинна бути в кожному будинку; школа рідної мови – в кожній громаді, в кожному селі і в кожному містечку; гімназія – в кожному місті; академія – в кожній державі або навіть у кожній більш значній провінції.

4. При всій відмінності цих шкіл ми, проте, бажаємо, щоб у них викладали не різний матеріал, а один і той самий, тільки різним способом, тобто все те, що може зробити людей істинними людьми, … тільки сходячи вгору кожним ступенем вище, відповідно до віку і попередньої підготовки.

5. Проте, відмінність між школами буде трояка. По-перше, у перших школах все буде викладатися більш загальними і елементарними рисами, а в наступних – все більш докладно і чітко.

6. По-друге, у першій, материнській, школі будуть вправлятися переважно зовнішні чуття з тим, щоб діти привчалися поводитися правильно з оточуючими предметами і розпізнавати їх; у школі рідної мови будуть вправлятися більше внутрішні чуття, сила уявлення і пам’ять з їх виконавчими органами – рукою і мовою – через читання, письмо, малювання, співи, лічбу, вимірювання, зважування, запам’ятовування різного матеріалу та ін., в гімназії буде розвиватися розуміння і судження про весь зібраний відчуттями матеріал з допомогою діалектики, граматики і всіх інших реальних наук і мистецтв, які вивчаються через запитання: що? чому? Нарешті, академія буде розвивати переважно те, що стосується волі, а саме: здібності, які навчають зберігати гармонію (а розладнане приводити до гармонії). Щодо душі, це дає богослів’я, щодо ума – філософія, щодо життєвих функцій тіла – медицина, щодо зовнішнього блага і стану – юриспруденція.

8. Третя відмінність буде полягати в тому, що в нижчих школах – материнській і школі рідної мови – буде здобувати освіту все юнацтво тієї і другої статі; в латинській – переважно ті юнаки, в яких прагнення вищі, ніж бути ремісниками, а з академії будуть виходити вчені і майбутні керівники інших. …

9. Ці чотири роди шкіл не без підстави можна було б порівняти з чотирма порами року. Материнська школа являє собою прекрасну весну, прикрашену бруньками і квітами різних ароматів. Школа рідної мови являє собою літо з її стиглим колосом і деякими ранніми плодами. Гімназія відповідає осені, що збирає багаті плоди з полів, садів і виноградників і складає це в скарбницю ума. Академія, нарешті, – це зима, яка дає зібраним плодам різні призначення, щоб було на що жити весь інший час життя.

Дата добавления: 2015-05-24