Історія відкриття рентгенівських променів, праці І. Пулюя

РЕНТГЕНІВСЬКІ ПРОМЕНІ

РОЗДІЛ 8. ІОНІЗУЮЧЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ ТА ЙОГО ДІЯ НА МЕДИКО-БІОЛОГІЧНІ ОБ'ЄКТИ

Контрольні запитання

1. Назвіть основні властивості індукованого випромінювання.

2. Опишіть будову та принцип дії гелій-неонового лазера.

3. Як утворюється інверсна заселеність енергетичних рівнів атомів в гелій-неоновому лазері?

4. Яке призначення має резонатор в газовому лазері?

5. Як можна визначити експериментальне довжину хвилі лазерного випромінювання?

6. Як визначити енергію фотона, що випромінюється лазером?

7. Назвіть області застосування лазера в медицині.

"Цю загрозу породила наука, але дійсний ключ до вирішення поставленої перед нами проблеми - в розумі та серцях людей. Немає такої машини, за допомогою якої ми могли б впливати на чужі серця. Для цього потрібно, щоб наші власні серця стали іншими і щоб ми сміливо виказували свої погляди. Лише з ясним розумом і чистим серцем ми зможемо набратися мужності, щоб побороти той страх, який тяжіє над людством".

А. Ейнштейн

Слова, що винесені в епіграф, Альберт Ейнштейн сказав півсторіччя тому, оцінюючи загрозу ядерної війни і відчу­ваючи свою певну вину перед людством, оскільки він своїми відкриттями ненавмисно сприяв створенню атомної бомби. Ці слова залишаються актуальними і нині в той час, коли робляться відкриття в біології і медицині (зокрема, в генній інженерії), які є видатними як за своїм науковим значенням, так і за своєю загрозою для життя окремих людей і всієї біосфери Землі.

Особлива роль в подоланні небезпечних тенденцій в розвитку сучасної цивілізації належить лікарям. Саме до них передусім слід віднести слова ще одного відомого фізика XX століття Віктора Вайскопфа: "Буття людини спирається одночасно на двох китів, якими є знання і почуття. Але самі почуття без знань не є ефективними, тоді як одні знання без почуттів не с гуманними".

В цьому розділі викладаються фізичні, біофізичні і медичні проблеми, пов'язані з дією іонізуючого випромі­нювання на людину та інші біооб'єкти. Іонізуюче випро­мінювання - це загальний термін, що об'єднує альфа-, бета-і гамма-випромінювання, рентгенівське випромінювання та потоки частинок (протонів, нейтронів та ін.). Важко пере­оцінити значення знань в цій галузі для сучасного лікаря, особливо в зв'язку з тими проблемами, які на довгі часи поставила перед Україною та іншими країнами аварія на Чорнобильській АЕС.

У кінці 1895 р. Вільгельм Конрад Рентген повідомив про відкриття ним нових променів, які були названі А'-про-менями. Ці промені були виявлені під час пропускання електричного струму через розріджений газ в розрядній трубці. Вони випромінювалися речовиною, яка бомбардува­лася потоком швидких електронів.

За 14 років до перших досліджень Рентгена ці Х- промені відкрив український фізик Іван Пулюй (1845-1919 pp.), уродженець містечка Гримайлова Тернопільської області. Пулюй після гімназії вступає на теологічний факультет Віденського університету. Паралельно відвідує лекції з математики, фізики, астрономії, які читались на філософсь­кому факультеті. І так ними захопився, що після закінчення курсу теології відмовляється від сану священика і займаєть­ся фізико-математичними науками. Він у 1884 р. став про­фесором Вищої технічної школи в Празі, в 1899-1900 pp. -її ректором, у 1902 р. - першим деканом першого в Європі електротехнічного факультету Вищої технічної школи. Дійсний член Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка у Львові. І. Пулюй одержав міжнародне визнання за розробку електроосвітлювальних ламп та катодних трубок, першим досліджував лампи "холодного світла". Він виготовив так звані "катодні лампи", які спонукали його до відкриття А'-променів. І. Пулюй відкрив іонізуючу здатність /V-проме-нів, першим дав пояснення їх природи і механізму утворення. Але Пулюй не приділив належної уваги своєму винаходу, займаючись іншими дослідженнями.

Його винахід дав можливість Рентгену в 1895 р. знову відкрити ті промені та отримати за це в 1901 р. першу Нобелевську премію з фізики. І внаслідок цих випадкових обставин, на жаль, ми нині кажемо: "рентгенівські промені", а не "промені Пулюя".

Рентгенівські промені дуже сильно діяли на фото­пластинку - засвічували її, іонізували газ. Ці промені також частково проходили через непрозорі для видимого світла тіла, поглинаючись тим менше, чим менша товщина цих тіл і атомні номери елементів, що входять до їх складу; ви­кликали флуоресцентне свічення люмінофорів. Ці власти­вості Х-променів використовують для їх виявлення.

Дата добавления: 2015-05-24