Загальні риси та специфіка оподаткування в різних країнах світу

Договори про уникнення подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків

Міжнародне подвійне оподаткування та шляхи його врегулювання

Податки в транзитивних економічних системах

Оподаткування в промислово розвинутих країнах

Загальні риси та специфіка оподаткування в різних країнах світу

План

Тема 11. Оподаткування в системі міжнародних відносин

Контрольні запитання і завдання

1. Що таке транснаціональні корпорації і які напрямки їх діяльності?

2. У чому полягає сутність фінансів транснаціональних корпорацій?

3. Розкрийте сутність іінансового менеджменту ТНК.

4. Які особливості інвестиційної діяльності ТНК.

5. Визначте основні види міжнародного бізнесу та арену діяльності ТНК.

6. Що являє собою транснаціональне фінансування?

7. У чому полягає специфіка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу?

Ключові терміни: міжнародний поділ праці, інтеграція, транснаціоналізація, системи оподаткування, податкові системи, подвійне оподаткування, суб'єкти оподаткування, принцип резидентства, принцип територіальності, податкові договори

Література: 20, 22, 23, 28, 29, 33, 35, 37, 39, 40, 41, 44, 45, 46

Глобалізація світогосподарських зв'язків об'єктивно поро­джує необхідність гармонізації національних податкових систем. Однак податкова гармонізація на глобальному рівні реально стає потрібною лише тією мірою, в якій утворюється світове госпо­дарство як особлива органічна цілісна система. Остання почала формуватися на базі світового ринку наприкінці XIX — на поча­тку XX ст.

Історія формування світового господарства безпосередньо пов'язана з міжнародним поділом праці, тобто з поділом праці між країнами, які обмінюються між собою діяльністю та її продуктами. Він спирається на економічно вигідну спеціаліза­цію виробництва окремих країн і виявляється у взаємному об­міні результатами спеціалізованого виробництва у визначених пропорціях.

Сучасне світове господарство — це цілісна система, яка формується в міру еволюції міжнародного поділу праці, процесу інтернаціоналізації госпо­дарського життя країн світового співтовариства, інтеграції груп країн у регіональні господарські комплекси (союзи) з міждержа­вним регулюванням соціально-економічних процесів, транснаціоналізації виробництва.

Міжнародний поділ праці був тим об'єднуючим елементом, який створив систему світового господарства як сукупність взає­мопов'язаних міжнародним обміном національних господарств, що виступають його підсистемами. На цьому рівні цілісності сві­тового господарства актуальною стає гармонізація національних податкових систем, яка допускає:

- координацію податкової політики окремих держав;

- зближення рівнів оподаткування;

- уніфікацію методів визначення податкової бази;

- приведення у відповідність критеріїв надання податко­вих пільг.

Сьогодні торговельні зв'язки між країнами та обслуговуючі їх валютно-кредитні відносини утворюють лише первинний рівень цілісності міжнародних економічних відносин, оскільки до сере­дини XX ст. оформився наднаціональний рівень світового госпо­дарства. У цей час в еволюції міжнародного поділу праці відбу­лося якісне зрушення, яке чітко проявилося у вивезення капіталу і виході виробництва за межі національних кордонів. Інтернаціо­налізація охопила всі стадії руху капіталу (грошову, виробничу, товарну), набравши певних форм, а саме:

- інтеграції національних господарств у регіональні госпо­дарські комплекси зі структурою і пропорціями, зверненими на споживання регіону в цілому, а також з міждержавним регулю­ванням економічних зв'язків;

- транснаціоналізації, тобто виходу виробничої і комерційної діяльності корпорацій (фірм) за межі національних кордонів, яка розгалужується по всьому світу у вигляді філій і дочірніх підпри­ємств. Підрозділи транснаціональних корпорацій, знаходячись на території національних держав, функціонують значною мірою як економічно, організаційно і юридично незалежні організації, від­носини яких з національними державами будуються на особли­вих договорах.

Внутрішнім моментом процесів інтеграції і транснаціоналіза­ції є становлення нового феномена світового господарства — світогосподарського поділу праці:

- внутрішньо- і міжрегіонального та всесвітнього (транснаці­онального) поділу праці;

- всесвітній поділ праці формує світове господарство як єди­ний наднаціональний світогосподарський простір, який утворює другий, більш адекватний поняттю «світове господарство», рі­вень світогосподарських відносин.

Світове співтовариство перебуває поки що на самому початку формування єдиного світогосподарського простору. Воно досі градуйоване за численними ступенями єдності. Глобальна гармо­нізація податкової системи тільки починає осмислюватися. У цій важливій справі цікавою є концепція безстороннього оподатку­вання, запропонована американським економістом Р. Л. Дернбергом.

Концепція безстороннього міжнародного оподаткування Р. Л. Дернберга допускає встановлення системи таких безсторон­ніх норм оподаткування, які не змогли б діяти ні проти, ні на ко­ристь якого-небудь виду діяльності. Податкова система, на думку Р. Л. Дернберга, повинна залишатися на задньому плані, а рішен­ня про господарську діяльність та інвестування повинні прийма­тися за принципами, не пов'язаними з оподаткуванням.

Концепція Р. Л. Дернберга про безстороннє міжнародне опо­даткування містить три основні правила.

Перше правило — неупередженість у відношенні до експорту капіталу. Податкова система відповідає цьому правилу, якщо на вибір платника податків між інвестуванням у себе чи в країні за рубежем не впливає питання про оподаткування. У цьому випад­ку корпорація буде приймати рішення про інвестування на під­ставі ділових, а не податкових чинників. При ідеальній конкуренції неупередженість у відношенні до експорту капіталу призведе до ефективного розподілу і використання капіталу.

Друге правило — неупередженість у відношенні до імпорту капіталу. Таке правило вважається виконаним, якщо всі діючі на ринку фірми обкладаються податком за однією ставкою.

Третє правило — національна неупередженість. Відповідно до цього правила загальний прибуток з капіталу, який розподіляєть­ся між платником податків і бюджетом, повинен бути однаковим, незалежно від того, де інвестовано капітал — у своїй країні чи за кордоном.

Сучасний рівень розвитку світового господарства вимагає та­кий стан у міжнародному оподаткуванні, коли кожна країна про­водить податкову політику з урахуванням своїх національних ін­тересів. Розглядаючи специфіку оподаткування в різних країнах світу, ми зупинимося на його особливостях у промислово розви­нутих країнах і в транзитивних економічних системах.

Дата добавления: 2015-05-24