Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Макс Вебер як вчений класичного етапу у розвитку соціології




Макс Вебер (1864-1920) – відомий німецький соціолог, історик та економіст,

основоположник «розуміючої соціології», автор низки теорій, категорій і понять.

Найвагоміша заслуга М.Вебера – його вчення про новий науковий метод соціологічного дослідження – розуміючу соціологію. Його сутність полягає в тому,що соціологія повинна вивчати і аналізувати соціальні дії та значущості, розуміючи їх сенс. Тобто, це соціолог-дослідник мусить поставити себе на місце тих, хто запроваждує соціальні дії, щоб зрозуміти мотивацію їх дійства, побачити, яке саме значення вони придають своїм діянням. На думку М.Вебера, тільки такий метод, що отримав назву – verstehen (з німецького – розуміння) здатний забезпечити отримання неупередженого наукового соціологічного знання.

М. Вебер також вважав, що головним суб’єктом будь-яких соціальних дій, рухів, подій виступає індивід, і тому соціологія повинна брати за основу своїх досліджень поведінку індивіда. Вчений ввів поняття «ідеального типу», який, на його думку, - не мета, а засіб; методологічний інструмент дослідника, що застосовується для впорядкування соціальної дійсності та її розуміння. Він виділив чотири ідеальні типи: цілераціональний, коли людина виразно уявляє мету, засоби її досягнення та зворотню реакцію інших людей на свої дії; ціннісно-раціональний (виконується на основі свідомої віри людини в цінність певної поведінки); афективний (здійснюється під впливом неусвідомлених емоціональних імпульсів); традиційний (відбувається на основі традиційних зразків і звички).

Основні соціологічні ідеї М. Вебера:

· об’єктом соціології є суспільство та різні соціальні процеси, що відбуваються в ньому. соціологія повинна орієнтуватися на дії індивіда або групи;

· в сучасному суспільстві головний конфлікт народжується боротьбою між політичними партіями і бюрократичним державним апаратом;

· разом із відношенням до засобів виробництва важливими класовими ознаками є також відношення до влади, релігії, ідеології тощо;

· існує зв’язок господарського життя суспільства, матеріальних та ідеальних інтересів різних соціальних груп з релігійною свідомістю.

М. Вебер – засновник «розуміючої» соціології, прибічник ідеї всезагальної раціоналізації в ґенезі західноєвропейського капіталізму пріоритетну роль відіграла протестантська

«господарська етика». Цікавими є висновки М.Вебера про раціоналізацію всіх сфер капіталістичного суспільства як провідної історичної тенденції. Особливо цінним у веберовській соціології є його аналіз бюрократії як певного засобу управління і особливої соціальної групи управлінців. Аналізуючи раціональність бюрократії як соціального явища, він намагався визначити ідеальний тип бюрократії. Суттєвим є внесок М.Вебера у соціальної стратифікації: до числа найбільш важливих соціальних статусів він включив багатство, престиж, владу, авторитет, а також здатність людини чи групи людей реально реалізовувати плани і здійснювати певну політику, долаючи опір інших людей або груп. Цікавим є дослідження М.Вебера з соціології релігії. Він дійшов висновку, що деякі аспекти християнської віри і особливо, протестантизм мали великий вплив на розвиток капіталізму. Окремим напрямком досліджень М.Вебера є політика і право, де він докладно аналізує соціальні відносини панування та підкорення людей, влади і панування. Було виокремлено три типи панування: традиційне (звичаї, традиції), харизматичне (безперечна довіра до лідера) та легальне (довіра до права, закону, згідно з яким підкоряються не особистості, а чинним законам).




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 441; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.