КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні етапи соціалізації особистості, процеси десоціалізації та ресоціалізації
Соціологічна структура особистості. Соціалізація – процес формування людської особистості на основі навчання та виховання, засвоєння соціальних ролей, суспільного та власного досвіду, що перетворює людину на члена суспільства. Необхідність соціалізації пов’язана з тим, що соціальні якості не передаються у спадок. Вони засвоюються, виробляються індивідом у ході зовнішнього впливу на пасивний об’єкт. Соціалізація потребує діяльної участі самого індивіда і передбачає наявність сфери діяльності. Етапи соціалізації співпадають (умовно) з етапами вікового розвитку індивіда: 1) первинна (рання) соціалізація. Вона пов’язана з надбанням загальнокультурних знань, з освоєнням початкових уявлень про світ та характери взаємовідносин людей. Особливим етапом ранньої соціалізації є підлітковий вік. Особлива конфліктність цього віку пов’язана з тим, що можливість та уміння дитини значно перевищують передбачені йому правила, рамки поведінки; 2) вторинна соціалізація. Вона пов’язана з оволодінням спеціальних знань та навичок, із долученням до визначеної субкультури. На цьому етапі розширюються соціальні контакти індивіда, діапазон його соціальних ролей. У процесі включення індивіда до системи суспільного розподілу праці передбачається адаптація у професійній субкультурі, а також одночасна приналежність до інших субкультур. Швидкість соціальних змін у сучасних суспільствах призводить до того, що людина повинна засвоювати все нове і пристосовуватися до нього при одночасній втраті раніше набутого. Ці процеси назвали ресоціалізацією та десоціалізацією. Коротко розглянемо їх. Ресоціалізаиція (повторна соціалізація) людини – це процес засвоєння нових
знань, цінностей, ролей, навичок замість старих, недостатньо засвоєних або застарілих. Триває протягом усього життя індивіда. Десоціалізація – втрата індивідом певних соціальних цінностей та норм внаслідок яких-небудь зовнішніх факторів, що супроводжується відчудженням від усієї групи або соціуму. Десоціалізація та ресоціалізація – це дві сторони одного процесу, а саме дорослої соціалізації. У дитячому та підлітковому віці, поки індивід виховується у сім’ї та школі, як правило, ніяких різких змін у його житті не відбувається, не враховуючи розлучення або смерть батьків, продовження виховання в інтернаті, дитячому домі. Його соціалізація проходить плавно та являє собою накопичення нових знань, цінностей, норм. Інколи людина потрапляє у такі екстремальні умови, у яких десоціалізація заходить так глибоко, що перетворюється у руйнування моральних основ особи. Вона нездатна відбудувати усе багатство втрачених цінностей, норм, ролей. Ресоціалізація також може бути згубною. Наприклад, українець емігрує у Америку і опиняється серед нової, невідомої для нього культури, до якої аж ніяк не може пристосуватися, що інколи закінчується трагічно. Але у більшості відвикання від старих традицій, норм, цінностей та ролей компенсується новим життєвим досвідом, особливо коли це відбувається у молодому віці. Відчуження у монастирі передбачає не менш радикальні зміни у способі життя, але зменшення духовності у цьому випадку не виникає. Отже, можна зробити висновок, що соціалізація відіграє провідну роль щодо становлення особистості індивіда, а знання про її етапи, шляхи і вимоги сприяють його органічному провадженню у суспільні відносини.
51.Сім’я як соціальна система і першооснова структури суспільства;
Дата добавления: 2015-05-24; Просмотров: 1126; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |