Метод соціологічного інтерв’ю, його види та практичне значення

У практиці соціологічних опитувань метод інтерв’ю зустрічається все частіше

через велику кількість переваг. Соціологічне інтерв’ю (англ. interview – зустріч,

побачення) – метод збору первинної інформації, що ґрунтується на вербальній

соціально-психологічній взаємодії між інтерв’юером і респондентом з метою

одержання даних, які цікавлять дослідника.

Інтерв’ю часто схоже із анкетуванням, але головна відмінність між ними полягає

у формі контакту дослідника та опитуваного. В анкетуванні посередником є текст,

опитуваний самостійно інтерпретує відповіді анкети і відповідає на них. Під час

інтерв’ю контакт між дослідником і респондентом здійснюється безпосередньо.

Інтерв’юер ставить питання, передбачені дослідженням, організовує і спрямовує

бесіду з кожною окремою людиною, фіксує одержані відповіді згідно з інструкцією.

Для інтерв’ю потрібно більше часу, засобів, навичок інтерв’юерів. В той же час,

зібрані дані є більш конкретними. Інтерв’юер завжди може активно допомогти

респондентові, якщо питання є незрозумілим. Якість одержаної інформації значно

залежать від складеного питальника, готовності респондента та обставин

інтерв’ювання.

Найчастіше соціологічне інтерв’ю проводять за місцем роботи, занять, місцем

проживання, у залежності від об’єкта і предмета дослідження та характеру проблеми.

Розрізняють два основних види інтерв’ю: за технікою і за процедурою проведення,

які, у свою чергу, мають свої різновиди.

За технікою проведення розрізняють вільне, формалізоване (стандартизоване) і

напівстандартизоване інтерв’ю. Вільне інтерв’ю є тривалою бесідою за загальною

програмою без чіткої деталізації запитань. За формалізованого (стандартизованого)

інтерв’ю спілкування інтерв’юера і респондента регламентоване детально

розробленим питальником та інструкцією інтерв’юера, який зобов’язаний точно

дотримуватись сформульованих запитань та їх послідовності. Напівстандартизоване

інтерв’ю поєднує в собі особливості двох попередніх видів.

За процедурою проведення інтерв’ю класифікують на панельне – багаторазове

інтерв’ю одних і тих же самих респондентів з одних і тих же питань через певні

проміжки часу; групове – запланована бесіда, під час якої дослідник прагне

започаткувати дискусію у групі; клінічне інтерв’ю – довготривала, глибока бесіда,

мета якої – одержати інформацію про зовнішні спонуки, мотиви, схильності

респондентів; фокусоване інтерв’ю – короткочасна бесіда, мета якої полягає в

отриманні інформації про конкретну проблему, процес чи явище.

Одна з основних умов, які впливають на достовірність і надійність інформації, -

наявність якісного питальника і дотримання правил його застосування. Метод

інтерв’ю дає змогу одержати глибинну інформацію про думки, погляди, мотиви,

уявлення респондентів. Суттєвою його особливістю є здебільшого зацікавленість

респондента опитуванням, яка забезпечується особистим контактом учасників

інтерв’ю.

Таким чином, особливості соціологічного інтерв’ю зумовили його широке

використання в проблемних дослідженнях, при вивченні громадської думки,

телефонних, контрольних, вибіркових та експертних опитуваннях. Знання науково

розроблених правил організації інтерв’ю і високі професійні навички щодо його

практичного здійснення є гарантом отримання цінної і достовірної соціологічної

інформації, яка може бути використана для поліпшення індивідуально-суспільних

відносин.

Дата добавления: 2015-05-24