Становлення та розвиток податкової системи україни

Структура державного боргу і управління ним.

Управління державним кредитом, як один з напрямків фінансової політики держави, пов'язаної з її діяльністю як позичальника, кредитора та гаранта, являє собою сукупність дій щодо випуску та розміщення боргових зобов'язань держави, регулювання ринку державних цінних паперів, обслуговуванням та погашенням державного боргу.

Комплекс заходів держави з погашення позик, виплата процентів за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик має назву обслуговування боргу.

Обслуговування державного внутрішнього боргу України чдійснює Міністерство фінансів України через банківську систему України шляхом прове'дення операцій з розміщення облігацій внутрішніх державних позик, інших цінних паперів, їхнього погашення і виплати доходу за ними у вигляді процентів та в іншій формі.

Обслуговування зовнішнього боргу здійснюють у процесі виконання державного бюджету.

Управління державним боргом - це сукупність дій уряду, пов'язаних з вивченням кон'юнктури на ринку позичкового капіталу, випуском нових позик і розробкою умов випуску, з виплатою процентів по раніше випущених позиках, визначення курсу облігацій на грошовому ринку, проведення заходів щодо визначення відсоткових ставок з державного кредиту.

Мета політики управління боргом - одержання найвищого ефекту від фінансування за рахунок запозичених коштів. Управління державним боргом - одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності.

В Україні управління державним внутрішнім боргом здійснюється Міністерством фінансів України у порядку, погодженому з Національним банком України.

Ефективне управління державним боргом як в індустріальне розвинених, так і в країнах з перехідною економікою, не може здійснюватися відокремлено від інших заходів бюджетно-податкової політики уряду, тому що е складовою частиною загальної системи управління державними видатками.

Податкова система являє собою сукупність податків, зборів і платежів, принципів, форм і методів їх встановлення, зміни чи скасування, дій, що забезпечують їх сплату, контроль та відповідальність за порушення податкового законодавства.

Діюча податкова система України засновується на Законі України "Про систему оподаткування" від 18 лютого 1997 року.

У цьому Законі сформульовані принципи побудови та призначення системи оподаткування. Такими принципами є:

1. Стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва.

2. Обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період та встановлення відповідальності платника податків за порушення податкового законодавства.

3. Рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення оплати рівних податків і зборів на рівні прибутки і пропорційно більших податків І зборів - па більші доходи.

4. Рівність - недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів.

5. Соціальна справедливість ~ забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення.

6. Стабільність -забезпечення незмінності податків І зборів, їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року.

7. Економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами.

8. Рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат.

9. Компетенція - встановлення і скасування податків і зборів, а також пільг їх платникам здійснюється відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами.

10. Єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням основних елементів податку.

11. Доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів,

Податкова система України - це важливий фінансовий інструмент мобілізації доходів до бюджету для виконання загальнодержавних функцій та здійснення макроекономічного регулювання економіки, що є важливою складовою забезпечення її розвитку.

47. передумови виникнення і розвиток податків.

Економічна теорія вивчає податок як специфічну форму економічних відносин держави з суб'єктами господарювання, різними групами населення і, фактично, з кожним членом суспільства.

Податки - це фінансові відносини, які виникають у процесі розподілу ВВП з приводу вилучення державою частини національного доходу та перерозподілу її з метою фінансування державних видатків.

Під сутністю податку слід розуміти стягнення державою на користь суспільства певної частки вартості ВВП у вигляді обов'язкового внеску. Економічний зміст податків відображається взаємовідносинами господарюючих суб'єктів та громадян, з одного боку, та держави — з іншого, з приводу формування державних фінансів.

Матеріальною основою податків є реальна сума грошових коштів, що мобілізуються державою. Конкретними формами прояву категорії податку є види податкових платежів, які встановлюються законодавчими органами влади.

В Законі України "Про систему оподаткування" наведене таке визначення податку: " Під податком,збором, внеском до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах що визначаються законами України про оподаткування".

Податки є невід'ємною частиною ринкових відносин та одним з найбільш ефективних інструментів непрямого регулювання економічних процесів.

Дослідження сутності податків буде неповним без з'ясування їх суспільного призначення, яке виявляється у функціях ' податків.

Фіскальна функція вважається історично найдавнішою та такою, що послідовно реалізується, за допомогою неї здійснюється головне призначення податків - збір грошових коштів з фізичних та юридичних осіб із метою формування фінансових ресурсів держави, Що акумулюються у бюджетній системі та позабюджетних фондах, і необхідних для здійснення нею своїх функцій.

Держава, здійснюючи економічні функції, використовує різноманітні інструменти регулювання, серед яких чільне місце належить фіскальним. Вплив фіскальних інструментів на економічні відносини у суспільстві багатогранний. З їхньою допомогою держава впливає на обсяги та структуру національного виробництва, інвестиційну активність суб'єктів господарювання, структурні зміни в економіці, справедливий та соціальне доцільний розподіл суспільних благ.

Регулююча функція також належить до загальноприйнятих. В її основі - сутність податків як інструменту вартісного розподілу та перерозподілу доходів між соціальними верствами та групами, між сферами та галузями" економіки. Ця функція знаходиться у тісному взаємозв'язку з фіскальною функцією.

Регулююча роль держави у галузі оподаткування проявляється у застосуванні таких податкових важелів, як види податків, податкові ставки, податкові пільги для певних форм економічної діяльності. Держава, використовуючи регулюючу функцію, отримує можливість впливати на рівень соціальне -економічного розвитку, стимулюючи чи дестимулюючи окремі його напрями.

Контрольна функція спрямована на забезпечення своєчасного І повного надходження податків до доходів бюджетів різних рівнів та формування централізованих фондів грошових ресурсів.

Таким чином, оподаткування ставить своїм закланням отримання І зосередження в руках держави грошових коштів, необхідних для вирішення соціальних, економічних, науково-технічних проблем населення, регіонів, галузей, країни.

Дата добавления: 2015-05-24