Катіони кадмію Cd2+

Виконання:не капати, а тільки доторкнутися піпеткою з розчином, який може містити іони Ni2+ і почекати, поки утвориться кругла пляма. За межами цієї плями до сухого паперу доторкнутися піпеткою з розчином диметилгліоксиму і почекати, поки пляма розчину диметилгліоксиму, що буде утворюватись навколо піпетки, перетнеться з плямою досліджуваного розчину, де і повинен утворитися осад характерного кольору. Якщо у досліджуваном розчині є іон Ni2+, то на перетині двох плям з’являється червоне (темно-рожеве) забарвлення. У присутності Fe2+ забарвлення буде брудно-червоним. Тоді треба почекати, поки пляма висохне. Червоне забарвлення, яке диметилгліоксим утворює з іоном Fe2+, переходить у світло-коричневе, а з Ni2+ – залишається червоним. Катіони Cu2+ утворюють з диметилгліоксимом розчинну сполуку бурого кольору, який заважає відкриттю Ni2+. Тому у досліджваному розчині спочатку треба відкрити катіони Cu2+, а якщо вони відсутні, шукати Ni2+. 6.3. Катіони міді(ІІ) Cu2+.

Катіони нікелю Ni2+.

Катіони кобальту Со2+.

Роданід амонію NH₄SCN (тіоціанат амонію) утворює з іонами кобальту комплексну сполуку синього кольору: [ Co(H₂O)₆]²⁺ + 4SCN^- «[ Co(SCN)₄]^2- + 6H₂O

у водному розчині катіони кобальту оточені шістьма молекулами води і мають рожевий колір, якщо ж навколо кобальту координуються чотири ліганди, такий комплекс набуває синього забарвлення. Роданід кобальту нестійкий і при розведенні розчину водою синє забаравлення зникає. Тому треба брати великий надлишок роданіду і екстрагувати продукт реації неводним розчинником (аміловим спиртом), у якому немає конкуренції з боку молекул води. Екстракція стабілізує продукт реакції і підвищує її чутливість.

Виконання: у чисту пробірку взяти 2–3 краплі розчину солі кобальту(ІІ), і додати 4–5 крапель насиченого розчину NH₄SCN. Спостерігати поступову зміну рожевого забарвлення розчину на синє. Додати 5-6 крапель амілового спирту, закрити пробірку і добре збовтати. При відстоюванні і розшаруванні спостерігати інтесивно синє забарвлення верхнього неводного шару.

Диметилгліоксим H₂Dm (диметилдіоксим) у присутності амоніаку утворює з Ni²⁺ сполуку червоного (темно-рожевого) кольору. 2H₂Dm + Ni²⁺ + NH₄OH → Ni(HDm)₂↓ + 2NH₄⁺ + 2H₂O.

Катіон нікелю взаємодіє з двома молекулами диметилгліоксиму і витісняє з кожної по одному іону водню, які треба зв’язати амоніаком (амоніак додається під час приготування розчину диметилгліоксиму), оскільки сильнокисле середовище заважає реакції. Осад розчиняється у сильних кислотах і лугах. Реакції заважають Fe³⁺, Fe²⁺ і Sn²⁺. Іон Fe³⁺ у слаболужному (амоніачному) середовищі утворює бурий осад Fe(ОН)₃. Іони Fe²⁺ i Sn²⁺ утворюють з диметилгліоксимом сполуки брудно- червоного кольору. При поступовому окисненні Fe²⁺ до Fe³⁺ (киснем повітря) червоне забарвлення зникає, залишається буро-коричневе. Тому реакцію виконують на фільтрувальному папері у присутності фосфату, який зв’язує залізо(ІІІ).

1. Гексаціаноферат(ІІ) калію K₄[Fe(CN)₆] утворює з катіонами міді червоно-коричневий осад:

2Cu²⁺ + [Fe(CN)₆]^4- = Cu₂[Fe(CN)₆]¯

який не розчиняється у розведених кислотах, але розчиняється у NH₄OH.

При малій концетрації міді(ІІ) осад не утворюється, але розчин забарвлюється у рожевий колір. Ця реакція на мідь(ІІ) більш чутлива, ніж реакція з аміаком.

Виконання: у чисту пробірку взяти 2–3 краплі розчину солі купруму(ІІ), і додати 4–5 крапель розчину K₄[Fe(CN)₆]. Спостерігати утворення червоно-коричневого осаду.Катіони Cо²⁺і Ni²⁺ дають з реактивом зелений та світло–зелений осади, які не заважають відкриттю Cu²⁺.

1. Pозчин Na₂S осаджує катіони кадмію у вигляді жовтого осаду сульфіду кадмію

CdSO₄ + Н₂S = CdS↓ + + Н₂SO₄.

Виконання: у чисту пробірку взяти 2 краплі 2 М розчину HCl, краплю розчину CdSO₄ (або CdCl₂), додати розчин розчин Na₂S. Спостерігати утворення жовтого осаду.

Реакції заважають усі катіони, які утворюють забарвлені сульфіди, зокрема CuS, NiS, CoS – чорного кольору, MnS – жовто-рожевий (тілесний). Катіони цинку не заважають реакції: жовтий сульфід кадмію зручно спостерігати на фоні білого сульфіду цинку.

Задача №2. Відкриття катіонів четвертої, п’ятої та шостої

Дата добавления: 2015-05-24