Аналітичних груп у досліджуваному розчині

Після виконання аналітичних реакцій студент отримує пробірку з розчином, що містить один з катіонів 4-ї, 5-ї або 6-ї аналітичних груп. Треба визначити, який саме. У пробірку з досліджуваним розчином нічого додавати не можна, а тільки відливати або чистою піпеткою відбирати невеликі порції цього розчину у чисту пробірку і там виконувати аналітичні реакції. Спочатку визначають, до якої аналітичної групи належить катіон, а потім його ідентифікують.

1. Дія NaOH. До окремої порції досліджуваного розчину додавати по краплинах 1 М розчин NaOH. Утворення білого осаду, який не розчиняється у надлишку NaOH і не буріє при збовтуванні з повітрям, вказує на наявність магнію або кадмію. Утворення білого осаду, який не розчиняється у надлишку NaOH і буріє при збовтуванні з повітрям, вказує на наявність марганцю(ІІ). Утворення зеленкувато-чорного осаду– на присутність феруму(ІІ), червоно-бурого осаду – на присутність феруму(ІІІ), синього – на присутність купруму або кобальту, зеленкуватого – нікелю. Якщо утворюється білий осад, який розчиняється у надлишку NaOH, це може бути цинк, олово або алюміній. Утворення сіро-зеленого осаду, який розчиняється у надлишку NaOH з утворенням зеленого розчину – на присутність хрому(ІІІ).

2. Дія NН₄OH. До нової окремої порції досліджуваного розчину додати 3-5 крапель NН₄СІ і поступово додавати 1 М розчин NН₄OH. Магній при цьому не осаджується. Утворення білого осаду, який розчиняється у надлишку реактиву, вказує на присутність кадмію або цинку. Утворення білого осаду, який не розчиняється у надлишку реактиву, вказує на присутність алюмінію або олова. Якщо білий осад буріє при збовтуванні з повітрям – це марганець. Ферум(ІІІ) дає червоно-бурий осад, а ферум(ІІ) – зеленкувато-чорний. Утворення забарвленого осаду, що розчиняється у надлишку реактиву вказує на купрум, нікель (сині розчини) або кобальт (розчин брудно-жовтий).

3.Відкриття катіону 4-ї групи. Зробити висновки із попередніх дослідів і провести відкриття катіону, виконавши з окремими порціями розчину характерні реакції у певній послідовності: на Fe²⁺ з K₃[Fe(CN)₆], на Fe³⁺ з K₄[Fe(CN)₆], на Mn²⁺ з NaBiO₃, якщо немає Fe²⁺, Fe³⁺, Mn²⁺ з новою порцією досліджуваного розчину виконати реакцію на Mg²⁺ з Na₂HPO₄.

4.Відкриття катіону 5-ї групи. Якщо при додаванн NaOH утворюється сіро-зелений осад, розчинний у надлишку NaOH з утворенням зеленого розчину, треба додати (обережно!) пероксид водню, підігріти. Перетворення зеленого розчину на жовтий вказує на присутність хрому. Підкислити СН₃СООН і додати ВаСІ₂.

Якщо при додаванн NaOH утворюється білий осад, розчинний у надлишку NaOH з утворенням безбарвного розчину, треба невеликими порціями додавати NН₄СІ і нагрівати майже до кипіння. Утворення білого аморфного осаду вказує на присутність алюмінію або стануму. Якшо при додаванні до нової порції досліджуваного розчині Na₂S або Н₂S утворився коричневим осад– це станум (олово). Якщо при додаванні NН₄СІ осад не випадає, а при додаванні Na₂S або Н₂S випадає білий осад – це цинк.

5.Відкриття катіону 6-ї групи. Якщо осади гідроксидів або основних солей розчиняються у надлишку NН₄OH з утворенням безбарвного розчину, треба додати Na₂S або Н₂S. Утворення жовтого осаду вказує на присутність кадмію. Якщо з надлишком NН₄OH утворюється синій розчин, треба з новою порцією вихідного досліджуваного розчину виконати реакцію на Cu²⁺ з K₄[Fe(CN)₆], а якщо Cu²⁺ немає – на Ni²⁺ з диметилгліоксимом. Якщо розчин з надлишком NН₄OH жовтий, треба з новою порцією вихідного досліджуваного розчину виконати реакцію на Co²⁺ з роданідом амонію.

Дата добавления: 2015-05-24